Репортаж
Створять інтерактивну карту з об’єктами незаконної торгівлі
Вівторок, 26 травня 2015, 07:52
На сайті Автоматизованої системи управління муніципальних даних, що знаходиться за адресою http://mape.te.ua/, уже днями з’явиться інтерактивна карта міста з об’єктами незаконної торгівлі, які підлягають демонтажу.
Як повідомляє в.о. начальника управління муніципальної поліції Ігор Максимів, що при виявленні порушень у сфері земельного законодавства або відсутності усіх необхідних дозвільних документів, на засіданні виконавчого комітету приймається рішення про демонтаж таких споруд. Після цього повинна бути дотримана процедура, тобто повідомляється суб’єкту господарювання про те, що об’єкт підлягає демонтажу та надається термін для добровільного виконання рішення. Далі, якщо цього не зроблено, об’єкт демонтовується у примусовому порядку. Так лише за квітень було добровільно демонтовано чотири об’єкти та два примусово.
«Сьогодні у місті є певні підприємці, які користуються юридичними колізіями і утримують ухвали суду, які тимчасово призупиняють демонтажні роботи їх споруд, - зазначає Ігор Максимів. – Наприклад, тернополяни та депутати постійно звертаються зі скаргами щодо діяльності магазину «Христя» на вул. Протасевича. Даний об’єкт працює без дозвільних документів, проте підприємець отримав ухвалу суду і ми демонтувати цей об’єкт наразі не можемо».
У місті, за попередніми підрахунками, споруд незаконної торгівлі, які підлягають демонтажу, є близько 90. Допоки будуть тривати процедурні питання, тернополяни у інтерактивній карті можуть бачити, де ці об’єкти встановлені незаконно. Біля кожного з них буде вказано точну адресу та фотографію. Також городяни можуть й надалі звертатися на «гарячу» лінію міськради за телефоном 1580 із проханням перевірити той чи інший об’єкт щодо законності їх здійснення підприємницької діяльності.
Тернополян запрошують на дитячий фестиваль «БадякаМаняка»
Понеділок, 25 травня 2015, 11:23
31 травня — 1 червня тернополян запрошують на дитячий фестиваль, що відбудеться у Бережанах. “Бадяка-маняка — літературний фестиваль для дітей в рамках соціо-культурного проекту «Вся Україна Читає Дітям» («All of Ukraine Reads to Kids»), пише сайт Культурно.
У програмі:
- Фестиваль для дітей «БадякаМаняка» – літературні читання, квест, змагання, презентації, плетіння, малювання тощо. Це буде найбільше дитяче свято на території Тернопільщини, ще й спеціально приурочене Дню захисту дітей.
- Духовно-культурна програма – відкриття виставки давніх фотографій та підсвітлення старовинної фрески у костелі Святої Трійці при замку (ХVI ст..), створення артінсталяції на стінах костелу.
- Літературна програма за участі білоруських та українських авторів: Тарас Прохасько, Григорій Семенчук, Юрій Завадський, Юрій Матевощук, Микола Шпаковський, Тарас Волинець.
- Музично-розважальна програма для усіх – виступи гуртів Гич оркестр (Львів); Zapaska (Кам’янецьПодільський); Тік Ту (Тернопіль), Марина Круть project (Хмельницький) та Grisly Faye (Київ).
- Вечірка електронної музики (DJ TOne, DJ Golets та інші)
Деталі у групі: http://vk.com/koza_play_01 або https://www.facebook.com/events/1430130167294980
Ваш син у міліції. Готуйте гроші
Понеділок, 25 травня 2015, 10:54
«Ваш син у міліції. Готуйте гроші» - за такою схемою шахраї ошукали 91-річну жительку Підволочиського району. Старенька перекинула на рахунок аферистів 9 тисяч гривень.
На стаціонарний телефон до потерпілої зателефонували близько 11 години ранку. Спочатку пенсіонерка почула голос, схожий на голос сина. Далі в слухавці пролунав інший – незнайомий голос. Співрозмовник представився працівником міліції і повідомив пенсіонерці, що її син вчинив дорожньо-транспортну пригоду і тепер йому загрожує в’язниця. Проте одразу заспокоїв бабусю, мовляв, проблему можна вирішити - потрібні лише гроші. Ціна питання – 9 тисяч гривень. Відтак «міліціонер» продиктував старенькій номер банківської картки, куди необхідно переказати кошти.
За збігом обставин, син бабусі в цей час перебував за кордоном. Тож жінка дійсно подумала, що з ним могла статися біда. Псевдоміліціонер застеріг пенсіонерку нічого нікому не розповідати, інакше це можу зашкодити її синові. Бабуся, за вказівкою «міліціонера», пішла до найближчого банківського відділення. Працівники фінустанови допомогли старенькій перекинути гроші через термінал, бо остання, боячись, не зізналася, для кого призначена така велика сума.
Коли жінка повернулася додому, на стаціонарний знову зателефонували. Сказали, що необхідно сплатити ще 4 тисячі гривень, щоб закрити справу. Жінка вдруге подалася до банку, але працівники фінустанови запідозрили щось недобре і порадили старенькій звернутися до міліції.
За даним фактом правоохоронці відрили кримінальне провадження. Дії підозрюваного кваліфікували за статтею 190 ККУ – шахрайство.
Міліціонери встановили, що банківська картка, на яку пенсіонерка перечислила 9 тисяч гривень, належить жителю Києва. Правоохоронці проводять комплекс оперативно-розшукових заходів для розкриття злочину.
Також міліціонери дають кілька корисних порад для громадян, як не стати жертвою «телефонних шахраїв».:
1. Розкажіть своїм близьким, батькам, бабусям, дідусям, які самотньо проживають, про такий вид шахрайств. Застережіть їх не довіряти незнайомцям.
2. Спробуйте якнайшвидше перевірити інформацію, яку вам повідомили.
3. У жодному разі не поспішайте виконувати умови аферистів, які вимагають у вас гроші за вирішення будь-яких питань.
4. Попросіть людину, яка вам зателефонувала, назвати ім’я вашого рідного, місто в якому він живе, описати його зовнішність і відповісти на запитання особистого характеру.
СЗГ УМВС України в Тернопільській області
Випускний за ціною відпустки: скільки платять за шкільне свято?
Понеділок, 25 травня 2015, 10:38
Вже за кілька днів, 30 травня, колишні учні тернопільських шкіл кружлятимуть у прощальному вальсі на святковому балу. Тому вже зараз завершують останні приготування – приміряють сукні, роблять пробні зачіски, складають святкове меню тощо. А батьки випускників вкотре переконуються, що прощання їхніх чад зі школою – це дороге задоволення, пише сайт Моя газета
Випускник обійдеться «дешевше»
Випускний вечір – одне із найяскравіших свят у житті школярів. Для випускників це старт у самостійне доросле життя. Колись, через багато років, вони з теплом та щемом у душі згадуватимуть і свої шкільні роки, і свій випускний вечір… Та це прийде згодом. А поки батьки підраховують, у скільки їм обійшлося зробити із свого дитяти справжніх принцесу чи принца.
Ще декілька десятиліть тому випускні вечори проходили в стінах шкіл. У нинішніх випускників варіантів проведення випускного вечора безліч. Батьки, які вже не вперше святкують випускний, маючи старших дітей, добре знають, що гроші на свято треба збирати з січня-лютого, аби потім витрати не стали справжнім шоком. Скільки їх потрібно, порахуємо разом.
Витрати складаються з двох частин: квіти, подарунки школі, замовлення залу та святкового меню – це, так би мовити, перший транш, і другий, значно дорожчий – вбрання сина чи доньки на випускний вечір.
Почнемо з другого.
На останній шкільній гулянці випускникам хочеться виглядати якнайкраще. Тому найприскіпливіше вони ставляться до вибору одягу. Мабуть, батьки випускниць під час вирішення цієї проблеми заздрять батькам випускників. Оскільки ні для кого не таємниця, що одягнути хлопця значно простіше, та й свій святковий одяг він зможе носити і після випускного.
Костюм, сорочку, взуття купити нескладно, якщо випускник точно знає, що він хоче і у нього не завищена планка вимог. Загалом за костюм, краватку та сорочку доведеться викласти від 2500 до 4000 грн, до цієї суми додаємо ще ціну взуття (1100-1600 грн.).
Послуги перукаря батькам випускника обійдуться у 80-120 гривень. Таким чином, мінімальна «вартість» випускника – понад 3600 гривень.
З випускницями батькам «не пощастило»
А ось із дівчатами батькам набагато більше мороки. Їм приготування до випускного обходяться значно дорожче. Ідеальним має бути все: від макіяжу і зачіски до одягу, аксесуарів та взуття. Але що поробиш, коли краса вимагає жертв, зокрема й матеріальних. Отож, крім сукні та босоніжок чи черевичок, до кошторису випускного вечора прекрасній половині треба включити витрати на зачіску, манікюр, макіяж, сумочку та прикраси.
А тепер рахуємо: сукня коштує від 2500 до 5000, хоча інколи батьки школярки готові заплати навіть до 10000 грн. Плюсуємо також ціну за взуття (1100-2500 грн.), аксесуари (600 грн.), макіяж, зачіску, манікюр (700 грн.). Таким чином виходить, що середньостатистична випускниця мінімум «коштує» 5000 грн.
А кіно буде?
Окремі статті витрат – ресторан, ведучий свята, транспорт, фото- та відеозйомка.
За одне місце тернопільські ресторани просять від 300 до 500 грн. Якщо разом із дитиною в ресторан йде і мама, і тато, то на це витрачається всередньому 1200 грн. із бюджету сім’ї. Останнім часом існує тенденція запрошувати ведучого на випускний, його послуги коштують 2000-4000 грн. Якщо клас замовляє ще й відеозйомку, тоді оператору доведеться заплатити ще від 3000 до 4000 грн. На згадку про шкільні роки учні купують собі віньєтки, один фотоальбом коштує близько 300 грн.
Але й на цьому витрати не закінчуються: далі у списку – подарунки рідній альма-матер та класній керівниці. Ну як же можна закінчити школу і не подякувати матеріально? Тож батьки, радо чи не дуже, а дякувати мусять. Що подарувати вчительці, вирішує батьківський комітет. Як правило, це золото чи дорогі набори посуду, а деколи – предмети одягу чи навіть сумочки. Нерідко мама з батьківського комітету у неформальній обстановці цікавиться, що дорогий (у прямому значенні слова) класний керівник хоче отримати.
Словом, ви вже переконалися, що випускний – свято не з дешевих, але коли в сім’ї закінчує школу одночасно двоє дітей, то витрати одразу ж подвоюються.
***
Для кожного школяра випускний, безперечно, – свято, яке пам’ятають усе життя. Це – єдиний і неповторний бал, після якого почнеться зовсім інше, доросле життя.
Вже через кілька днів тернополяни матимуть змогу вкотре побачити парад випускників і оцінити кожного з них. На міському стадіоні лунатимуть прощальні пісні випускників, кращих учнів нагороджуватимуть медалями, потім усі покружляють у ритмі вальсу, а після – розійдуться по кафе, щоб відсвяткувати випуск зі школи, як-то кажуть, «по повній програмі»: з танцями, жартами та зустрічанням світанку.
Проте, можливо, батьки майбутніх одинадцятикласників задумаються над тим, чи варто випускний святкувати із розмахом весілля. Адже не всі мають можливість так пишно розгулятися, отримуючи мінімальну зарплату розміром у тисячу вісімсот гривень.
Підготував Адам Стрижнюк
P.S. 29 травня у школах Тернополя пролунає Останній дзвоник. А вже наступного дня – 30 травня – випускний: о 16.00 колона з випускниками розпочне шикуватися біля Надставної церкви і покрокує урочистою ходою центральною вулицею міста. А о 18.00 розпочнеться урочисте відзначення випускного та вручення медалей на міському стадіоні.
Як святкують випускний в різних країнах світу
«Погода була хорошою. Святкували з батьками в ресторані. Сукенка в мене була кольору слонової кістки, тому всі говорили, що я була схожа на грецьку богиню. А вранці йшли зустрічати сонце. Як же холодно було! Але воно того вартувало. Це був єдиний раз, коли разом зібралися батьки, учні та вчителі у неформальній обстановці. Загалом, є що згадати…».
Приблизно такими є спогади про випускний вечір середньостатистичної української випускниці. Традиції – це, безперечно, річ хороша, але чому б не відсвяткувати випускний вечір по-американськи чи, скажімо, по-австралійськи? Таке свято й справді стане незабутнім!
Сподіваємося, цікава інформація про традиції випускного вечора у різних країнах світу надихне майбутніх, а, можливо, ще й цьогорічних випускників і підкаже їм багато оригінальних ідей, а тим, хто вже давно закінчив школу, навіє приємні спогади про це чарівне свято.
Який там випускний?
У Франції всі рівні освіти – від дитячого садка до старшої школи – можуть знаходитися не лише в різних приміщеннях, а й у різних містах. Тому випускних вечорів тут, як правило, не проводять. Щоправда, у деяких французьких школах учні все ж влаштовують собі свято. Випускники переодягаються в карнавальні костюми і часто поводяться жартома агресивно: обливають інших школярів водою і закидають їх яйцями.
Корейська система освіти викликала б у кожного учня співчуття. У школі там вчаться 13 років, тому сидять за шкільними партами аж до дев’ятнадцятиріччя. Щодо випускного, то в них його не святкують. Є просто церемонія вручення атестатів, після якої всі розходяться по домівках, бо там, як правило, чекають гості. Тут, мабуть, варто розповісти про випускний альбом. Він виходить дуже товстим, бо в ньому є фото учнів всіх дев’яти випускних класів, у яких вчаться по 35-40 учнів. Якщо взяти калькулятор до рук і порахувати, то тільки самих портретів вийде 360, що вже й казати про інші фото.
Також цікаво спостерігати за життям корейських міст в останні дні перед екзаменами: на вулицях порівняно пусто і тихо, а застукати випускника за просиджуванням в Інтернеті – просто нереально! Усі посилено гризуть граніт науки – читають підручники та додаткову літературу. Якщо брати до уваги інші традиції та свята, то першого квітня корейські хлопці та дівчата обмінюються формами. Вони також жартують між собою і над вчителями.
Свята багато не буває
У деяких школах Австралії прийнято прибувати на випускний вечір на незвичних транспортних засобах. Це може бути старовинний автомобіль, взятий напрокат «Роллс-Ройс», «Харлей-Девідсон» з водієм-рокером, трактор, пожежна машина чи будь-який інший цікавий транспортний засіб.
Шведські випускники святкують завершення навчання весь день. Починається все зі сніданку з шампанським, полуницями й солодощами. Дівчата вбираються у білі сукні, хлопці – святкові костюми. На голову юні шведи одягають білі шапочки, на підкладці яких усі охочі можуть залиши свій підпис на згадку. Після урочистої частини випускники вибігають зі школи і підкидають шапочки догори під аплодисменти публіки. Потім старшокласники сідають у машини, схожі на вантажівки з відкритим кузовом, прикрашені березовими гілками, і катаються вулицями міста під гучну музику. Вечірки влаштовують переважно вдома у школярів. Гості пригощаються, підносять подарунки і йдуть вітати наступного випускника.
Завершення шкільного навчання у Норвегії святкують аж… сімнадцять днів! Тут існує цілий ритуал, який триває з першого травня до святкового параду в День Конституції – сімнадцятого травня. Найцікавіше дійство відбувається в ніч на перше травня. Випускники влаштовують конкурс на кращий напій, приготовлений власноруч (наприклад, сире яйце з соком та горілкою). Переможець обирає собі «жертву», яка разом з ним повинна скуштувати напій. Весь вечір лунають жарти, анекдоти, які школярі складають заздалегідь. Упродовж наступних днів випускники влаштовують веселі костюмовані вечірки, нерідко танцюють просто на вулицях. На параді сімнадцятого травня юні норвежці показують смішні сценки і фокуси.
Випускний – у джинсах
У Польщі випускний вечір влаштовують за сто днів до закінчення школи, і це свято називається stodniowka. Святкують його у січні. Випускний бал, за традицією, починається з полонезу (обов’язковий перший танець у Польщі), причому перша пара у полонезі – це директор школи з кимось із випускниць (чи випускників). Далі виголошують промови, тости, пізніше – танці й веселі ігри. Для прощального балу польські випускники винаймають ресторан, приходять на свято у костюмах-трійках чи навіть у смокінгах, дівчата – у вечірніх сукнях, як правило, темних кольорів. Існує також цікавий звичай – дівчата повинні одягти червону підв’язку або стрічку. Завершується святкування у пабі чи нічному клубі.
Німці підходять до організації випускного вечора дуже демократично. Вечірнє вбрання не обов’язкове – німецькі школярі часто на святкуванні просто у джинсах. Свято починається з відвідування церкви, де священик благословляє випускників і виголошує коротку промову. Для вручення атестатів часто орендують який-небудь театр. Після вручення директор відзначає одного з випускників, який закінчив навчання з найкращим результатом. Потім дійство переміщається у зал, де накриті святкові столи. З напоїв на випускний вечір прийнято вживати пиво і сухі вина.
Костюмам і сукням – ні
В Англії випускні, як і більшість свят, проводять у суботу. Усе починається приблизно о восьмій вечора. На випускному гуляє вся школа і, зрештою, усі, кому не ліньки. Випускники запрошують своїх батьків, деякі з яких приїжджають з околиць, віддалених міст та сіл.
Невід’ємною частиною випускного є також благословення священика. Саме дійство розпочинається з промови директора, після чого кращим спортсменам та учням вручають нагороди.
Після дев’ятої години починається неофіційна частина – відкриваються двері в парадний хол і усі сідають за стіл. А якщо буде хороша погода, то на шкільних полях для гольфу чи крокету монтують альтанки.
І яке ж свято без музики? В Англії на випускний обов’язково запрошують якийсь популярний гурт. Так прийнято, що має грати лише жива музика. Уся забава триває приблизно до другої години ночі. Крім того, в школах є гуртки фотографії, і кілька учнів-фотографів ходять і знимкують свято на пам’ять.
Найважливішим святом для учнів та студентів Сербії є день святого Сави – він був першим тамтешнім архієпископом, а також відкрив багато шкіл, лікарень, монастирів, та й просто допомагав людям. Після смерті його було оголошено святим, і сьогодні сербська молодь відзначає 27 січня як день святого Сави – захисника усіх студентів та учнів. Це, мабуть, щось на зразок нашого дня студента. У цей день у навчальних закладах вихідний, а родини печуть корж, який потім освячується священиком.
Випускні вечори у них проходять без святкувань та урочистостей, а радше нагадують хорошу вечірку. Учні одягаються, як хочуть. Єдине, що хоча б якось нагадує про закінчення школи – це церемонія вручення атестатів.
Своєрідною традицією є відзначати день заснування школи. В цей день уроків немає, замість них влаштовуються театральні виступи та спортивні змагання. Наприклад, проводиться товариський футбольний матч між командою вчителів та командою старшокласників. Такі святкування тривають три дні поспіль.
За традиціями Голлівуду
Найбільш багатий традиціями американський випускний бал. Він називається «promenade», чи просто «prom», і святкується у травні, відразу ж після випускних іспитів. На початку останнього навчального року випускний клас обирає членів спеціального комітету, якому доручається організація свята. Організаційний комітет визначає тематику балу (наприклад, «Голлівуд», «Сімдесяті роки», «Місячна ніч»), запрошує діджея, підбирає декорації і прикраси. Кожен випускник може запросити на бал когось із друзів, кохану дівчину чи хлопця. Хлопець дарує дівчині маленький букетик квітів зі стрічкою, який чіпляється на руку. Якщо коханого чи коханої немає, можна вирушити на свято і самому. Але такому «самотньому» випускнику, мабуть, страшенно нудно – танцювати з чужими супутницею чи супутником на американському випускному балу не прийнято. Дівчина чи хлопець увесь вечір танцюють лише зі своєю «парою», з якою вони прийшли на бал.
Святкування починається з вечері в ресторані і триває, як правило, з восьмої до одинадцятої години вечора. Потім вечірка може продовжитися в кого-небудь удома чи в кафе. Приходять випускники на свято у смокінгах і вечірніх платтях, дівчата часто роблять вишукані й складні зачіски. В кінці вечора обирають короля і королеву балу. Стати королем чи королевою балу – це дуже велика честь, нерідко цим пишаються все життя.
***
Як бачимо, школярі у багатьох країнах вважають, що випускний необов’язково повинен бути розкішним і пафосним торжеством. Щоб свято запам’яталося назавжди, потрібні не стільки гігантські кошти, скільки веселий настрій, натхнення і безмежна фантазія.
У Тернополі відбувся фестиваль сала
Понеділок, 25 травня 2015, 10:20
Нещодавно молоді тернопільські кулінари організували для жителів міста справжнє свято сала. Скуштувати традиційної української страви тернополяни мали змогу з … полуницею та шоколадом, пише сайт Культурно Фестиваль сала відбувся на території Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу. Студенти і викладачі з 14 вишів та училищ приготували понад 100 видів страв. Приєднались до благодійного ярмарку й місцеві ресторантори. «Сало – то є сила» з таким девізом гостей заходу пригощали бутербродами, рулетами з сала, шашликами, фуршетними закусками, фаршированими салом яблуками, салатами і навіть десертами. Тернополяни дегустували смаколики і жертвували кошти. «Споживання сала є однією із стародавніх українських традицій. Багато туристів, відвідуючи наш край, першим ділом воліють спробувати саме цей продукт. Впевнений, що не кожен наш земляк коли-небудь куштував, приміром, сало з шоколадом. Тож, організовуючи такий фестиваль, маємо можливість приблизитись до культури споживання традиційних страв, а також насолодитись екзотичним поєднанням смаків. Виручені кошти ми перерахуємо на лікування поранених бійців АТО», – розповів директор коледжу Василь Мулярчук. На кулінарному святі презентували збірку «Сало — то є сила», яку видала тернопільська дослідниця, натхненниця фестивалю Ольга Чайка. У книзі йдеться про корисні властивості продукту та головне, вміщено більше 300 рецептів приготування сала, що зібрані з усієї України. Оксана Божко
|
Більше статтей...
Сторінка 1430 з 1520
«ПочатокПопередня1421142214231424142514261427142814291430НаступнаКінець»