images/stories/logosait_new.jpg

 

Репортаж


Кольори живопису занедбаних будинків та розбитих доріг

Середа, 16 грудня 2015, 08:29

Виставку Карини Арутюнян «Метаморфози» та Іштвана Куса «Моя полонина» презентували в галереї «Бункермуз» 11 грудня. Як констатують самі автори, презентовані роботи є наслідком хімічного дисбалансу мозку.12342684_539599959526985_3115277638182540054_n

Сучасне мистецтво – це не лише полотна, це — ціла концепція, своя філософія, яку митець намагається передати у власних роботах. Отож, щоб не ходити по виставковій залі з великими круглими очима, спершу потрібно послухати автора і дізнатись, що саме він хотів донести до глядача.

  • Насправді, ідея дуже проста, це все – хімічний дисбаланс мозку, який дозволив побачити те, що тут зображено. Прогулюючись Львовом, ми з Кариною фотографували стіни будівель, а також певні відрізки асфальту. Вибирали те, що більше подобалось. Зосереджувались на певних кольорах та образах, що вимальовувались серед сірого простору. Фотографій було дуже багато, тому надали перевагу різноманітним зображенням, які б не були схожі між собою. Так формували композицію.
    DSC00061DSC00062

Свої роботи творці називають медитативним мистецтвом. Представлені полотна спонукають глядача задуматись над красою буденності, над деталями, що нас оточують, зокрема й на асфальті.

  • Для інсталяції друкували зображення на оракалі, а потім наносили на пвх. Використовували саме такий спосіб, щоб повною мірою передати матовість об’єкта та його форму.
    DSC00070

Стан душі, про який говорять Карина та Іштван, мабуть, має відношення до дитячого сприйняття реальності, коли зі звичайного шматка деревини, опалого листя та невеличкої калюжі вимальовується цілий уявний світ. Підсиливши фантазію музичним супроводом, мимоволі відчуваєш себе героєм неймовірної історії.
DSC00084
— Музика, яка звучить у виставковій залі навмисне підібрана для цієї експозиції. Ми вважаємо, що творчість Жана Мішеля Жарре ефективно сприяє налаштуванню на медитативний стан.
12341598_539600446193603_4706645028694407471_n

Окрім неординарного мислення, Карина Арутюнян та Іштван Кус досить приємні у спілкуванні. Це саме ті люди, з якими можна побачити багатогранність звичного для нас світу.

DSC00072DSC00082DSC00066DSC00073DSC00068DSC00067

Виставка «Метаморфози» та «Моя полонина» триватиме до 24 грудня. 

Оксана Божко

 

Зіркові випускники прийшли в рідну школу

Вівторок, 15 грудня 2015, 14:21

Тернопільський міський центр фізичного здоров’я населення організував вже третій спортивно - пізнавального захід «Крок до успіху». серед учнів шостих класів у школах нашого міста.

«На Тернопільщині є багато спортсменів, які можуть розповісти про свої досягнення та перемоги. Це хороший приклад для тих дітей, хто хоче поєднати своє життя із спортом», - зазначила Наталія Собчак, педагог – організатор відділу фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи.

SAM_5588

Так, 9 грудня завітали в рідну школу срібний призер чемпіонату Європи, Тарас Шевчук та його тренер, Роман Зеньо, майстри спорту України міжнародного класу, випускники Тернопільської ЗОШ №19.

Зустріч відбувалась у дружній та невимушеній атмосфері. Відомі спортсмени ділились досвідом у досягненні успіху в улюбленій справі, звертаючи увагу на те, що тільки кропітка праця над собою - перша умова здійснення заповітних мрій.

«Я почав займатись велоспортом з 11 років, згодом тренувався на тернопільській велосипедній базі «Золоті колеса» обласного відділення Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України під керівництвом талановитих тренерів Володимира Павленка та Романа Зеньо. Звичайно, щоденні тренування виснажують. Та коли ти опиняєшся в рядах переможців, то розумієш, що цей успіх вартий всіх затрачених зусиль. Важливо й те, що постійно тримаєш себе у хорошій фізичній формі» - поділився своїм досвідом Тарас.

Розповідь спортсмена супроводжувалась переглядом фотографій, на яких збереглись найяскравіші моменти із змагань.

Діти мали змогу у невимушеній бесіді розпитати гостя про все, що їх цікавило: «Чому ви вибрали цей вид спорту?», «Коли ви отримали першу нагороду?», «Які країни ви відвідали?»…

«Займайтеся велоспортом і перед вами відкриються великі можливості. Ваше життя буде насиченим та різноманітним», - запросив шестикласників тренер Роман Зеньо.

Літературна фармацевтика. Між панацеєю та плацебо

Вівторок, 15 грудня 2015, 11:17

Своєчасний роман Юрія Винничука «Аптекар» — це хрипкий вереск літописця, який потайки ламає голову  над симптоматикою віку,  вписуючи «білим чорнилом»поміж рядків насущну фразу «Як порятувати інфіковане несусвітніми думками панібратство? І чи є взагалі панацея від абсурдних людських переконань?», пише сайт Культурно.

Анамнез віку суголосний проблемам нашого часу, якщо розглядати левову частку наболілого у символічному ключі. Тут тобі і воєнні перипетії, і період «полювання на відьом», які володіють таємницями боротьби із недугами доби, і свої стратники. Ідейно-тематичний спектр твору є без перебільшення конгломератом, що розрісся із тріади традиційних прозових стовпів: любові, війни, маршрутів.
08d7209-kmax-7000

Роман побудований за реверсним принципом. Розповідь ведеться у двох площинах, де читачі навпереміну  мають справу то із акурат авторським письмом, то із записками Лукаша Гулевича, мемуари якого складають основу твору. Часові рамки текстового полотна вкрай вузенькі. Винничук зупиняється на проміжку 1646-1648 років. У цей час головний персонаж твору, Лукаш, повертається з Венеції до Львова, зазнавши травм у ході воєнних перепалок. Тут його аптекарська практика нестримно набирає обертів. Поряд із традиційною медициною чільне місце у тексті відводиться народним віданням, берегинею яких виступає спадкова знахарка Рута, язичниця, що поклоняється Святовиту.  Загалом жіноча  гвардія роману представлена контрастними героїнями, подекуди навіть контроверсійними.

Образ Амалії змальовується як еталонний з чоловічого огляду.  Поява її із кореня мандрагори  сприймається ніби новаторська інтерпретація міфу про походження богині краси. Щоправда, впродовж усього роману так і не вдається розгледіти, якою вона є насправді, позаяк автор нерідко приховує своїх персонажів за соковитими словесними формулами, відтак чуття мови видається потужнішим за чуття фіктивного світу.
vyn

Увиразнення  соціокультурного протесту  прочитується в  образі Юліани, архетипі жінки-воїна, що переживає конфлікт між духовним та тілесним. Її прагнення зрівнятися у правах з чоловіком, зайняти таку ж нішу, є проявом   сексуального революціонерства, проартикульованого маскулінним характером. Вона чи не єдина з персонажів, кому вдається вибратись із бранства титлів, бути ближчою до реальності, до читачів.

Поборницею маргінального пласту виступає Емілія,  заблукала овечка, яка стає жертвою брудної та ненаситної  вакханалії.  При описі цієї сцени Винничук за звичкою вдається до натуралістичної деталізації, виявляючи авторський вуаєризм. Смерть блудниці задає динаміки сюжету, повертаючи оповідь у інше, непередбачуване читачами подосі русло. Хоча й автор наголошує на тім, що «шляхта не свариться через повію», тим не менше, приділяє дискурсу розслідування вбивства повітрулі значну частину. Саме детективне нашарування обтяжує твір заяложеними парадигмами розвитку дії. Навіть неозброєним оком можна угледіти замаскований письменником ‘рояль у кущах’, збагнути, яка на нас чатує розв’язка.

Чоловічі образи твору виведені доволі пунктирно. Найяскравішим персонажем видається стратник Каспер. Відречення  від нього матері одразу ж після народження, відсутність у житті батька позначилися на його долі. Хлопець не навчився головного – любити, тому і став катом, для якого не існує моральних перепон. Він регулярно зраджує  із сарацинкою без жодних докорів сумління.

Роман «Аптекар» є смачною мікстурою із рідкісних мовних екстрактів, який не має аніяких протипоказань, проте тим, хто скаржиться на дефіцит авантюр, варто покладатися на ефект плацебо, адже свіжості та динаміки сюжету помітно не вистачає.

Юрій Вітяк

 

Тернопільські школярі побували в гостях у вогнеборців

Вівторок, 15 грудня 2015, 10:52

У гості до тернопільських рятувальників завітали учні сьомого класу загальноосвітньої школи №14 ім. Б. Лепкого м. Тернополя в рамках проведення службою зайнятості.

Почалась професіографічна екскурсія, організована фахівцями Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, із відвідин пожежно-технічної виставки Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, де учні ознайомились з технікою та оснащенням пожежників, історичними фактами про створення і становлення цієї служби у нашому краї, про роботу сучасних підрозділів ДСНС.

«На початку експозиції стоїть копія Микулинецької фігури Святого Флоріана. Цей святий вважається покровителем вогнеборців та захисником від вогненної стихії», - почала свою розповідь Анастасія Бобер, завідувач виставки відділу агітаційно-пропагандистської роботи УДСНС України у Тернопільській області. Також вона продемонструвала за допомогою експонатів наслідки необережного поводження із вогнем.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

За допомогою різноманітних експонатів, макетів та діаграм діти мали змогу поринути в історію створення пожежної охорони та познайомитися з сучасною пожежною автоматикою, технікою та устаткуванням.

Фахівець центру зайнятості ознайомила школярів із професіями, які задіяні у пожежно-рятувальній службі. Так, учні дізнались про особливості професій пожежника-рятувальника, верхолаза, диспетчера.

Продовжилась екскурсія демонстрацією автомобілів, які використовують вогнеборці при гасінні пожеж. «Драбина сучасної пожежної машини може досягнути підвіконня 10-го поверху житлового будинку», - повідомила Анастасія Бобер. Діти не лише оглянули, але і потримали у руках деяке спорядження.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

«Чи може дівчина бути пожежником?, Скільки років треба вчитись, щоб стати рятувальником?, На який найвищий поверх діставались пожежники?, Що потрібно вміти і яку мати підготовку, щоб рятувати людей з вогню?», - такі та інші питання цікавили школярів. Багато хто з них вирішив стати пожежником. І не важливо, що не всі оберуть цю важку, але таку потрібну професію, проте знання та враження, отримані під час екскурсії залишаться у пам’яті учнів надовго.

26 семикласників подякували за змістовний і цікавий захід.


Провідний фахівець з профорієнтації

відділу активної підтримки безробітних ТМРЦЗ

Демобілізований учасник АТО став фермером

Вівторок, 15 грудня 2015, 09:48

Сучасний ринок праці відображає політичні та соціально-економічні процеси, що відбуваються в державі. Одним із напрямків діяльності служби зайнятості в теперішніх умовах - сприяння демобілізованим військовослужбовцям та учасникам АТО в адаптації до мирного життя. Перспектива стати підприємцями завжди цікавить молодих людей, адже власний бізнес – це шлях до фінансової стабільності та впевненості у завтрашньому дні.

Одним з позитивних прикладів допомоги Тернопільського міськрайонного центру зайнятості у професійній самореалізації та відкритті власної справи колишньому воїну є історія успіху Володимира Пиндуса з села Костянтинівка Тернопільського району.

KONICA MINOLTA DIGITAL CAMERA

Його вразила фраза: «Немає нічого кращого, як працювати на самого себе». Для реалізації задуманого Володимир Іванович за сприянням центру зайнятості пройшов навчання за напрямком "Менеджмент малого підприємництва".

"Оскільки я проживаю у сільській місцевості, маю трактор, у власності - 1 га землі, вирішив займатись вирощуванням і реалізацією сільськогосподарської продукції, а саме: червоного буряка, моркви, капусти та інших овочів. Захистивши відповідний бізнес-план та отримавши одноразову виплату допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, почав працювати як приватний підприємець. На отримані від служби зайнятості кошти взяв 2 га землі в оренду у односельчан, - розповів Володимир Пиндус. - Поки що не шкодую, що вирішив працювати самостійно. Маю багато планів на майбутнє, хочу бути одним з тих фермерів, які вирощують екологічно чисту, якісну продукцію».

 

Сторінка 1262 з 1463

«ПочатокПопередня1261126212631264126512661267126812691270НаступнаКінець»
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

вугілля і дрова

Банер