images/stories/logosait_new.jpg

 

Репортаж


Брали позику в доларах? Повертатимете у гривнях

Понеділок, 14 грудня 2015, 11:03

Не минуло й семи років, як держава зважилася на врегулювання проблеми з валютними іпотечними боргами та кредитною заборгованістю підприємств. Уряд визнав, що девальвація в 2008 і в 2014 роках призвела до значного подорожчання обслуговування кредитів, результатом чого стали масові неплатежі. Тож Кабмін затвердив пакет законопроектів, який дає можливість валютним іпотечним позичальникам протягом трьох років з моменту прийняття норм парламентом провести реструктуризацію своїх кредитів.

Даний законопроект, точніше – пакет законопроектів, розроблений Незалежною асоціацією банків України (НАБУ, об’єднує 100 провідних банків), НБУ та депутатами, підготовлений нещодавно. Що цікаво, його норми були узгоджені з МВФ, хоча раніше Фонд був категорично проти подібних пропозицій.

Словом, валютні позичальники нарешті зможуть отримати можливість розрахуватися з боргами по кредитах.

Гройсман підписав закон про валютні кредити, але заявив, що сподівається на вето Порошенка

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман заявив, що вирішив підписати законопроект 1558-1 про реструктуризацію валютних кредитів, який був прийнятий парламентом ще 2 липня.

«Питання про закон 1558-1. На цьому тижні буде юридичний механізм підписання цього законопроекту і направлення його Президентові. Але я вважаю, що має бути напрацьований новий закон, який захистить валютних вкладників, які взяли кредити на власне житло, а не для того, щоб робити бізнес на недосконалості системи, – заявив голова парламенту. – Очевидно, що цей закон вимагає ветування, а новий закон повинен бути внесений до Верховної Ради».

Нагадаємо, законопроект про «долар по 5 гривень», був прийнятий Радою 2 липня без обговорення. Наступного дня після прийняття закону депутати почали відкликати свої голоси.

Петро Порошенко назвав цей закон популістським, спрямованим на задоволення «менше ніж десятої частки відсотка тих, хто не хоче або не може обслуговувати валютні кредити».

25 листопада Кабінет міністрів затвердив новий пакет законопроектів про реструктуризацію валютних кредитів, який покликаний допомогти громадянам і підприємствам, які брали кредити у валюті. Документи були розроблені Мінфіном спільно з НБУ і Незалежною асоціацією банків України та узгоджені з 19 найбільшими банками України.

18t33vt7Vog

З чого все починалося

Якщо розглядати ситуацію з «прощенням» боргів валютним позичальникам у хронології поточного року, то вона була доволі цікавою. Спершу незадоволені теперішнім курсом валют позичальники перекрили вулиці столиці з вимогою звернути увагу на їхні проблеми з виплатами валютних кредитів за житло. Далі депутати Верховної Ради, більше думаючи про партійні рейтинги, ніж про долю банківської системи країни, зі скандалом проголосували за Закон №1558-1 «Про реструктуризацію валютних кредитів». В той час як активісти «Кредитного майдану» аплодували, керівники фінустанов були шоковані, бо хоча для позичальників цей документ робив багато благ, для банкірів ці блага означали колапс фінансової системи. Словом, зустрівши гнівну реакцію Президента, Нацбанку і МВФ, народні депутати з не меншим скандалом один наперед одного почали відкликати свої підписи під цим законом. Проте виявилося, що нема юридичного механізму для забезпечення такого відкликання. Тобто закон по суті був прийнятий і залишалося єдине: його повинен був підписати Голова Верховної Ради, а згодом – Президент. Розуміючи, що Президент все одно заветує це рішення і це, в свою чергу, викличе чергову хвилю обурення збоку валютних позичальників, Кабмін, за погодженням з МВФ, кинувся розробляти новий, альтернативний законопроект, який вгодив би «і нашим, і вашим». По суті так і сталося: кілька днів тому спікер парламенту Володимир Гройсман підписав згаданий законопроект і відправив його на підпис Петру Порошенку. Не очікуючи на вето (на час написання цього матеріалу ще не було відомо, чи Президент наклав вето – ред.), уряд разом з Незалежною асоціацією банків таки знайшли вихід з непростої ситуації.

Що ж маємо в підсумку? Маємо новий законопроект (точніше – пакет законопроектів). І тепер уже банкіри «просять» депутатів їх підтримати...

Ми спробували розібратися: хто виграє від запропонованих змін та кому більше вони на руку – банкірам чи позичальникам?

maxresdefault

Індивідуальний підхід

Перший законопроект з пакету передбачає диференційований підхід до вирішення проблеми боргів по іпотеці, з урахуванням категорії позичальника та майна, придбаного за рахунок валютного кредиту. Виходячи з цього, визначається та частина боргу, яка підлягатиме списанню. Кредитні зобов’язання запропоновано перевести з іноземної валюти в гривню за курсом НБУ на дату реструктуризації.

Фізособам, які мають єдине житло, банк простить не менше 25% боргу. 50% планується списати позичальникам, які мають єдине соціальне житло. Під цю категорію підпадають квартири площею до 60 кв. м і будинки площею до 120 кв. м. Такий же обсяг списання буде поширюватися на інвалідів І групи, учасників АТО, ветеранів, багатодітні сім’ї.

100% вибачення від кредитора отримають спадкоємці загиблих учасників АТО, а також позичальники-військовослужбовці, які отримали під час проведення антитерористичної операції інвалідність І групи і які володіють єдиним соціальним житлом. Право на реструктуризацію будуть мати громадяни за певних умов: борг на 1 січня 2015 року не повинен перевищувати 2,5 млн гривень за курсом Нацбанку, термін повернення заборгованості на 1 січня 2014 року не настав, і позичальник на той момент не повинен мати прострочених платежів.

Списаний обсяг боргу уряд пропонує не обкладати податком на доходи фізосіб.

«Тобто, якщо борг до 2,5 млн гривень, і людина домовилася з банком, наприклад, на 300 тис. списання, то це буде вважатися доходом, але не буде оподатковуватися», – пояснили «РБК-Україна» в Мінфіні.

Проте чи буде ця норма поширюватися виключно на реструктуризацію в рамках запропонованого Кабміном закону, або на всі процедури, укладені раніше, поки не зрозуміло.

«Позичальник зазнав збитків не зі своєї вини і не з вини банку. За все, що відбувається несе відповідальність держава. Держава за весь час не мала підтримки, то за що тут платити фізособі?» – дивується координатор Комітету з питань захисту прав кредиторів НАБУ Інна Багатих.

За словами міністра фінансів Наталії Яресько, право реструктуризації валютних кредитів має бути надано не «багатим громадянам і спекулянтам» (а в Україні чимало досить небідних людей, які свого часу брали валютні іпотеки, купуючи 3-6 квартир чи будинків, і не хочуть розраховуватися з боргами, очікуючи на їх реструктуризацію), а тим українцям, які брали позикові гроші на придбання єдиного житла. Кількість сімей, які підпадають під норми законопроекту, за її даними, становить 37 тисяч. Реструктуризації підлягає 20 млрд гривень або 40% у загальному портфелі валютної іпотеки фізосіб.

photo

Підприємства отримають особливі пропозиції

Для юридичних осіб-позичальників уряд пропонує цілий ряд можливостей реструктуризувати своє «боргове навантаження» – від перегляду строків погашення і ставки, списання, надання нового фінансування до реорганізації діяльності боржника і залучення нових інвестицій у капітал.

Про яку кількість підприємств йде мова, у Мінфіні не говорять, але під процедуру можуть потрапити «потенційно життєздатні» компанії. Активність підприємств, які мають тимчасові проблеми з ліквідністю, повинна бути підтверджена звітом незалежного аудитора.

Для учасників процедури передбачаються і податкові стимули. При прощенні частини суми боргу бізнес може бути звільнений від сплати податку на прибуток. Також податкові органи мають право списати частину податкового боргу пропорційно прощеній кредитором сумі або розстрочити сплату податкової недоїмки, яка виникла протягом 3 років до початку фінансової реструктуризації.

У законопроекті є пільги і для кредитора. Операції з реалізації майна, отриманого в рахунок погашення боргу, планується обкладати ПДВ тільки в частині прибутку від наступного продажу такого майна. Податок на прибуток буде стягуватися в частині отримання можливих доходів від розформування резервів за реструктуризованими кредитами.

Всі норми законопроекту тимчасові – на три роки. Таким чином, за словами Наталії Яресько, підприємства зможуть реструктуризувати до 200 млрд гривень проблемної заборгованості. Це близько 25% боргів корпоративного сектору.

Борги мають всі підприємства, які в докризовий період кредитувалися для розвитку і модернізації виробництва, зазначив перший віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Сергій Прохоров.

«Великі борги, наприклад, в «Укравто», який робив реконструкцію, але зараз фактично стоїть, бо ринок мертвий. 5 тисяч автомобілів минулого місяця було продано і 90% із них – імпортні, – додав він. – Ситуація настільки погана, що потрібно вже хоч щось робити».

Але наразі невідомо, які перспективи очікують на урядово-банківський пакет законопроектів. Адже очікується, що він потрапить до парламенту не швидше, ніж через кілька місяців (хай живе вітчизняна бюрократія!). Втім, самі депутати, обпікшись на попередньому законі про реструктуризацію, неохоче коментують нову ініціативу банкірів. Мовляв, треба спершу вивчити документ, можливо, варто доопрацювати його з урахуванням вже прийнятого і заново переголосувати. Лише член комітету з фінполітики і банків Павло Різаненко вважає, що новий законопроект треба приймати на заміну закону №1588-1: «Він дозволяє вийти з кризового становища тим, хто дійсно не може виплатити іпотеку за єдине житло». Також назвав пропозиції НАБУ компромісним рішенням і президент «Украналітцентру» Олександр Охріменко: «Проте все одно цей законопроект всіх не влаштує, бо залишаться бажаючі повернути кредит по 5-8 грн/$, які й далі будуть протестувати».

Маю право бути проти

Можливо, не всім відомо, але уже рік, як в Україні діє так званий мораторій на вилучення іпотечного житла для боржників, для яких воно є єдиним або (та) соціальним. Проте, як зазначають правозахисники, часто він не діє. Так, деякі банки продають іпотечні валютні борги своїх не дуже багатих клієнтів колекторським компаніям, які вибивають кошти або забирають житло. Та оскільки це – не цілком законно, банкіри вирішили вдатися до «законотворчості». Саме так чимало правозахисників сприймають законодавчу ініціативу уряду і НАБУ. Голова правління Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» Михайло Стрельников зазначив «Урядовому кур’єру», що ухвалення вищезгаданого пакету законопроектів потрібно лише для того, щоб скасувати чинний мораторій. «І тоді у всіх чиновників та банкірів відкриються шляхи для того, щоб масово відбирати житло в людей, які просто будуть не в змозі надалі сплачувати за іпотекою», – додає він. Також, за словами правозахисника, якщо вчитуватись в урядовий законопроект, то можна збагнути, що деякі моменти прописано далеко не на користь валютних позичальників.

«Приміром, написано, що пільгами користуватимуться лише ті учасники АТО, хто провоював не менш ніж півроку. А що тим, хто ризикував життям три місяці й став інвалідом ІІ-ї групи, пільги не потрібні? Ще – списання 25 чи 50% боргу. У цьому документі чітко не сказано, що це відбуватиметься у момент реструктуризації боргів, а просто обумовлене таке списання. А це, слід розуміти, може відбутися нескоро», – впевнений Стрельников.

Як відбуватиметься реструктуризація

Звичайно, пропонований пакет законопроектів можна критикувати скільки завгодно, але це не звільняє нас від обов’язку знати, як саме відбуватиметься реструктуризація іпотечних кредитів на практиці у випадку прийняття цього пакету. Отож підсумуємо.

Реструктуризації підлягають зобов’язання за договорами про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, що відповідають сукупності таких ознак:

 

– Загальна сума заборгованості за договором, включаючи борг за основною сумою кредиту, відсотками, фіксованими виплатами, комісійними та іншими платежами, станом на 1 січня 2015 р. не перевищувала 2,5 мільйона гривень за офіційним курсом НБУ на цю дату. Курс тоді становив 15,7686 гривні за долар. Відповідно, виходить, що максимальна сума кредиту, що підлягає реструктуризації, становить близько 158,5 тисячі доларів.

– Термін повернення на 1 січня 2014 р. не настав (таким чином, реструктуризація не поширюється на кредити, які мали бути остаточно погашені до початку 2014 року, але не повернуті досі).

– Кредит в іноземній валюті наданий позичальнику з метою придбання єдиного житла, яке передано в забезпечення зобов’язань позичальника за договором про надання іпотечного кредиту, або придбання земельної ділянки для будівництва житлового будинку, який повинен стати єдиним житлом позичальника. При цьому станом на 1 січня 2014 р. не було простроченої заборгованості за кредитом або вона була погашена до моменту реструктуризації.

– На 1 липня 2015 р. існувала непогашена прострочена заборгованість за договором (про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті) тривалістю більше 30 днів.

Останній пункт викликає подив. Виходить, що на реструктуризацію можуть розраховувати тільки ті позичальники, які допустили суттєву прострочену заборгованість. А тим, хто справно сплачував, на думку авторів законопроекту, ніяка реструктуризація не потрібна: якщо платять, значить, гроші у них є. У те, якими зусиллями і нестатками це може досягатися, вникати ніхто не збирається.

До того ж дана норма грішить тим же, чим грішив законопроект 1558-1, – заохочення недобросовісних позичальників і надання їм переваг перед добросовісними. Тим часом, за логікою, банки повинні бути зацікавлені якраз у протилежному – показати старанним позичальникам, наскільки цінують їхню порядність. Або хоча б не дискримінувати їх за це.

Але повернемося до тексту закону. У ньому вказується, що реструктуризації також підлягають кредити, правом вимоги за якими банки поступилися іншим особам. Отже, отримати послаблення зможуть і ті позичальники, хто вже має справу з колекторами.

Банк зобов’язаний за письмовою заявою позичальника здійснити реструктуризацію на умовах, передбачених законом. При цьому він не може вимагати від позичальника внесення будь-яких платежів, зборів, комісійних на свою користь за проведення та оформлення реструктуризації (тобто платежі іншим особам, наприклад, нотаріусам, можливі). У той же час фінустанова вправі зажадати страхування об’єкта іпотеки відповідно до Закону «Про іпотеку».

Якщо ж оформлення нового кредитного договору вимагає нотаріального засвідчення, то нотаріус зобов’язаний його зробити, взявши за свої послуги не більше 500 гривень. Всі зміни вносяться до Державного реєстру нерухомості та інші реєстри безкоштовно.

Реструктуризації підлягають зобов’язання позичальника тільки за одним договором, укладеним з будь-яким банком в Україні. Тобто якщо хтось купив у кредит дві квартири або більше, то реструктуризувати може лише одну позику.

І нарешті, дія закону не повинна поширюватися на валютні кредити, які вже були реструктуризовані і переведені в гривню до вступу закону в силу – на основі діючих у банках програм.

Реструктуризація зобов’язань в іноземній валюті, відповідно до законопроекту, повинна здійснюватися в наступному порядку:

 

  1. Заборгованість переводиться в гривню за офіційним курсом НБУ на день проведення реструктуризації.

 

  1. Після цього отримана сума кредиту поділяється на дві частини: суму, обов’язкову до погашення, і суму, яку банк повинен пробачити позичальникові. Остання залежить від двох обставин: розміру житла і статусу самого позичальника.

 valyuta-kredy-t

Залежно від площі придбане за іпотечним договором житло може бути двох видів: соціальне або ні. Соціальними вважаються квартири площею до 60 квадратних метрів і будинки до 120 квадратних метрів.

Отже, позичальникам, які отримали кредит на єдине житло, що не відноситься до категорії соціального, банк зобов’язаний пробачити не менше 25 відсотків суми реструктуризованого боргу. Позичальникові, який на кредит придбав єдине соціальне житло, прощаються 50 відсотків боргу.

Додаткові послаблення передбачені для учасників АТО та їхніх сімей. Учасниками АТО пропонується вважати всіх службовців Збройних Сил України, а також інших законних збройних формувань, які брали безпосередню участь у захисті України та перебували в зоні АТО не менше шести місяців (ця норма повинна відсікти від числа пільговиків різного роду чиновників, які зробили собі «корочки» учасників АТО, з’їздивши туди у відрядження на кілька днів, хоча, як ми вже згадували вище, тут міститься чимало й інших нюансів аж ніяк не на користь добросовісних позичальників).

Учаснику АТО, який взяв іпотечний кредит на придбання єдиного несоціального житла, пропонується пробачити не менше 50 відсотків заборгованості. Якщо ж кредит отриманий на покупку соціального житла, то сума списання складе як мінімум 70 відсотків боргу.

Тим учасникам АТО, які під час бойових дій отримали інвалідність І групи, банк зобов’язаний списати 80 відсотків боргу, якщо мова йде про несоціальне житло, і 100 відсотків, якщо придбано соціальне житло. Ті ж правила застосовуються у разі, коли позичальником за кредитом є дружина (чоловік) учасника АТО, який отримав інвалідність І ступеня.

Якщо ж солдат не повернувся з війни, то його спадкоємцям або дружині (чоловікові) банк зобов’язаний пробачити 100 відсотків реструктуризованого боргу.

До учасників АТО, які отримали інвалідність І ступеня, а також до загиблих вимога про обов’язкове перебування в зоні АТО протягом шести місяців не застосовується.

Прощена частина боргу не списується відразу. Вона продовжує числитися за позичальником, і на неї навіть нараховуються відсотки, щоправда, дуже мізерні – 0,01 відсотка річних (10 копійок з тисячі гривень на рік). Всі ці відсотки повинні бути виплачені банку одним платежем наприкінці терміну дії кредитного договору.

На іншу (не прощену) частину боргу встановлюється така ж процентна ставка, яка була визначена початковим кредитним договором (в іноземній валюті). Дана ставка діє протягом трьох років. А після закінчення цього терміну зміниться і буде являти собою середню (на той момент) ставку за депозитами у гривні плюс 3 відсотки. Переглядати ставку за кредитом залежно від зміни ставок депозитів можна буде не частіше ніж раз на рік.

Банкам також надано право укладати з позичальниками договори про реструктуризацію на більш вигідних для них (позичальників) умовах, ніж вказані в законі: застосовувати при перерахунку в гривню більш низький валютний курс, знижувати процентну ставку, продовжувати термін погашення. Втім, скоріш за все, занадто розраховувати на цю норму не доводиться.

Прощена частина боргу остаточно списується позичальникові в кінці терміну дії кредитного договору в тому випадку, якщо він старанно розраховувався і не допускав прострочення платежів більш ніж на 30 днів.

Якщо ж такі затримки були допущені, фінустанова може відмовитися списувати прощену частину боргу і зажадати від позичальника її виплати. Можна не сумніватися, що якраз цю частину закону банки виконуватимуть неухильно.

Також законопроект пропонує списати всі штрафи, нараховані банками за прострочення кредитів з 1 січня 2014 року по день реструктуризації.

У законопроекті існує норма, відповідно до якої позичальник, який вирішив, що і після реструктуризації не в змозі повертати свій борг, може звернутися до банку з пропозицією прийняти в якості погашення кредиту предмет застави – куплене житло. Передавши нерухомість банку, людина звільняється від своєї заборгованості повністю.

Цей пункт існував і в законопроекті 1558-1, і в меморандумі НБУ. Тільки в тих документах банк зобов’язаний був прийняти таку пропозицію позичальника, а в новому законопроекті питання залишається на розсуд фінустанови. Якщо банк вирішить, що об’єкт нерухомості йому ні до чого, то вправі відмовитися його прийняти і продовжити вимагати від позичальника гроші.

 

Досить гратися в реструктуризації – потрібні реформи!

Проблема реструктуризації та прощення частини боргів валютним іпотекоутримувачам вже давно висить у повітрі. Це питання треба вирішувати якомога швидше. Ми погоджуємося, що клієнти банків, які брали іпотеку під купівлю 3-6 і більше квартир чи будинків, не повинні підпадати під будь-які пільги. Однак слід зробити все, щоб небагаті й чесні клієнти наших банків, які кров’ю й потом заробляють собі на життя і не можуть розрахуватися з іпотекою, мали всі переваги. І не на папері, а реальні. Тоді люди довірятимуть і банкам, і регуляторові.

Та якщо підходити до справи глобально, мусимо констатувати: реструктуризовувати борги можна скільки завгодно, але поки в Україні не буде стимулів для залучення внутрішніх інвестицій, поки не відновиться внутрішній попит і не відкриється доступ до дешевих кредитних ресурсів, користі від таких «державних подачок» буде мало.

Підготував Адам Стрижнюк

 

P.S. Від автора. Дивімося правді в очі: при отриманні кредиту позичальники добровільно брали на себе валютний ризик. У них був вибір між невеликими відсотками за валютним кредитом і вищими відсотками за гривневим запозиченням. Тоді всі вважали, що в доларах буде дешевше. Це був свідомий вибір, за який треба платити.

Крім того, ризикували втратити свої кошти і вкладники банків, які розміщували там валютні депозити. Не зрозуміло, чому інтереси одних громадян – позичальників – повинні бути важливішими за інтереси інших – вкладників.

І наостанок цікава деталь: відсоткові валютні ставки за іпотекою протягом 2005 – 2009 років були на рівні 10-15% річних за доларом. Це невеликі відсотки з огляду на те, що у випадку прийняття нового законопроекту люди сплачуватимуть саме 10-15%, проте у гривнях. Адже нині гривневі кредитні відсотки банків становлять 25-28%. Це, по вашому, справедливо?

 

Антикорупційний сервіс "Пульс"

Понеділок, 14 грудня 2015, 10:44

Громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Інформація приймається цілодобово.

При наданні інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по-батькові (посаду, назву суб’єкта господарювання), місце проживання (адресу юридичної особи) та обов’язково зазначити назву органу ДФС, з яким пов’язана подія, коли відбулась подія, прізвище, ім’я, по-батькові працівника органу ДФС, в роботі якого вбачаються протиправні або корупційні дії, та суть проблеми.

Про результати розгляду інформації клієнти повідомляються в режимі Call-back (працівник сервісу повідомляє про результати розгляду) невідкладно або протягом 1-3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання не перевищує 15 днів.

Результати розгляду анонімної інформації не повідомляються.

Сервіс «Пульс» - гаряча телефонна лінія, за якою по телефону:

(044)284-00-07

Про стан ринку праці в місті Тернополі

Понеділок, 14 грудня 2015, 10:21

Станом на 1 грудня 2015 року.

За листопад 2015 року в Тернопільський міськрайонний центр зайнятості звернулися 717 громадян, які проживають в м. Тернополі, що на 98 осіб більше ніж за аналогічний період минулого року (619 чол.). Чисельність незайнятого населення, зареєстрованого протягом січня – листопада 2015 року у міськрайонному центрі зайнятості, з урахуванням зареєстрованих на початок року, склала 10692 чол., що на 274 особи менше, ніж на 1 грудня 2014 року (10966 чол.).

Незайняті та безробітні громадяни. Станом на 1 грудня 2015 року на обліку в центрі зайнятості знаходилися 2296 незайнятих громадян з числа осіб, що проживають в м. Тернополі ( на 1 грудня 2014 року – 2995 чол.).

Станом на 01 грудня 2015 року на обліку в центрі зайнятості перебували 1875 безробітних громадян, що на 853 чол. або на 31,3% менше, ніж на відповідну дату минулого року (2728 чол.). Жінки складають 73,0% від загальної чисельності безробітних (1368 осіб). Зменшився відсоток молоді до 35 років серед безробітних з 61,4 % на 01.12.2014 року до 56,9 % на 01.12.2015 року.

Вакантні посади та вільні робочі місця. За станом на 01 грудня 2015 року 280 підприємств міста подали інформацію про наявність 735 вільних робочих місць та вакантних посад ( на 01.12.2014 р. – 771 вакансія), у тому числі потреба для заміщення на посади службовців – 231 місце, для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями – 76 місць.

Всього за січень – листопад 2015 року Тернопільський міськрайонний центр зайнятості отримав від 1656 підприємств міста інформацію про наявність вільних робочих місць.

 

Витрати на розробку веб-сайту: облік прибутку

Понеділок, 14 грудня 2015, 09:26

Згідно з п. 1.3 Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, затвердженого наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.10.2002 №327/225, веб-сайт – сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.

З урахуванням положень частини 1 ст. 433 Цивільного кодексу України та ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» веб-сайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права).

Розміщення веб-сайту в мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення веб-сайту (хостинг).

Статтею 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що доменне ім’я – це ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті.

Згідно з Порядком підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року №522, абоненти підключаються лише через операторів (суб’єктів господарювання, які надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних).

Відповідно до п.п. 14.1.120 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.

Підпунктом 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація. Зокрема, у податковому обліку до групи 6 включаються інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

З урахуванням викладеного, витрати платника податку, пов’язані з розробкою веб-сайту та його розміщенням в мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), відносяться до 6 групи – інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

 

Відділ комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Діток Тернопільської школи №14 вчили доглядати за зубками

Неділя, 13 грудня 2015, 10:41

8 та 10 грудня 2015 року в приміщенні ТЗОШ №14 І-ІІІ ступенів працівники Тернопільського міського центру фізичного здоров’я населення міської ради провели для першокласників пізнавальний захід «Здорові зуби - здоров’ю любі».

Складно переоцінити значення здорових зубів, оскільки вони необхідні для пережовування їжі і запуску повноцінного перетравлення. Здорові зуби — запорука здоров’я. Крім цього, вони беруть активну участь в утворенні мови. Ними здійснюється організація певного захисного бар’єру між зовнішнім середовищем і порожниною рота.Тому ці знання є необхідними для кожного з нас.

+SAM_5598

Щоб заняття було цікавішим були проведені ігри: «Дозволяється – забороняється» та «Що потрібно для догляду за ротовою порожниною?», а також розгадування зашифрованого слова у кросворді «Ворог посмішки».

Організатори сподіваються, що отримані знання допоможуть сфомувати правильне уявлення про догляд за зубами і ротовою порожниною та закладуть фундамент корисних для здоров’я щоденних звичок.

 

Сторінка 1263 з 1463

«ПочатокПопередня1261126212631264126512661267126812691270НаступнаКінець»
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

вугілля і дрова

Банер