Репортаж
Мітинг-реквієм з нагоди перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
Понеділок, 08 травня 2017, 13:15
Сьогодні, 08 травня, відбулося вшанування пам’яті воїнів УПА, Героїв, які ціною власного життя здобували волю та формували Україну, як самостійну державу.
Всі вони, затамувавши горе і біль, сум за рідною домівкою та дитячими оченятами, пішли на зустріч ворогу. Пішли, аби дати життя новому поколінню. Пішли, аби показати приклад нащадкам.
Адвокат з Тернопільщини захистив права працівниці музею перед роботодавцем та допоміг поновитися на роботі
Неділя, 07 травня 2017, 13:03
До Монастириського бюро правової допомоги звернулася громадянка Т. – жителька Монастириського району з питанням щодо незаконного звільнення із займаної нею посади. Жінка стверджувала, що її безпідставно звільнили з обласного комунального етнографічно-меморіального музею В. Гнатюка. Причина цьому – нібито систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку (далі – ПВТР).
Адвокат, який співпрацює із системою безоплатної правової допомоги Ігор Андрусенко, представляв інтереси клієнтки Т. згідно з дорученням Чортківського місцевого центру з надання БВПД № 233 від 07.10.2016 року.
Відповідно до наказу керівництва установи, клієнтку призначили на посаду прибиральниці. Однак, за час роботи Т. начебто відзначилася неправомірною поведінкою.
Зокрема, роботодавець склав акт про те, що Т. відмовилася написати пояснення про відсутність на роботі протягом 4 годин, не повідомивши керівництво про причини відсутності.
Відтак, клієнтку звільнили із займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України за систематичне невиконання без поважних причин своїх обов’язків, покладених на неї трудовим договором та ПВТР. Однією з підстав для звільнення, згідно із відповідним наказом, є те, що Т. без поважних причин не з’явилася на роботу, про що свідчить відсутність її підпису у журналі обліку робочого часу.
Із допомогою Ігоря Андрусенка суд встановив, що позивачка була відсутня на робочому місці у зв'язку з незадовільним станом здоров'я, про що повідомила керівництво музею напередодні. Суд з'ясував, що Т. у цей день не мала змоги звернутися до лікарні, куди звернулася на наступний день і отримала листок непрацездатності. Із витягу ПВТР вбачається, що клієнтка ознайомилася з правилами лише після винесення наказу про вчинення правопорушення.
У своїх доводах правозахисник посилався на порушення норм законодавства про працю, позиції вищих судів та на конституційну норму (ст. 43), яка передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Як зазначив у суді Ігор Андрусенко, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Адвокат акцентував, що відповідач не надав доказів, які би стверджували: працівниця Т. систематично невиконувала без поважних причин свої обов’язки, покладені на неї трудовим договором та ПВТР. Ігор Андрусенко опирався й на те, що клієнтка під час прийняття на роботу не ознайомилася з ПВТР, що унеможливлювало звільнення, оскільки працівниця не могла порушити правила, з якими не ознайомилася.
Також правозахисник звернув увагу суду, що відповідач не надав доказів ознайомлення гр. Т. із графіком роботи, як і не надав доказів того, у який час їй потрібно виходити на роботу й виконувати функціональні обов’язки. До того ж, як переконував адвокат у суді, не був складений акт, у якому би відображалося, з якої по котру годину працівниця була відсутня на роботі.
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у своїй ухвалі від 21.05.2008 року виклала таку позицію: при звільненні працівника з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, організація повинна навести конкретні факти невиконання працівником обов’язків, зазначити, коли саме це трапилося, які правопорушення вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.
Правозахисник згадав і про п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9, у якому ідеться: у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з’ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП України; чи додержав власник або уповноважений ним орган передбачені статтями Кодексу законів про працю правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Отже, адвокат добився поновлення на роботі громадянки Т., виплати їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди у розмірі 1000 грн.
Апеляційний суд Тернопільської області ухвалою від 22.12.2016 р. відхилив подану музеєм апеляційну скаргу, залишив без змін рішення Монастириського районного суду від 22.09.2016 р. про задоволення позова частково.
Нагадуємо, що для отримання безоплатної правової допомоги громадяни можуть звернутися до Монастириського бюро правової допомоги за адресою: м. Монастириська, вул. Шевченка, 12 А, тел.: (03555) 2-12-72.
Дізнатись більше інформації про безоплатну правову допомогу можна зателефонувавши на єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).
На вул. Кучинського з’явиться новий спортивний майданчик з вуличними тренажерами
Субота, 06 травня 2017, 00:00
Новий спортивний майданчик для різних ігрових видів спорту з вуличними тренажерами з’явиться на вул. Романа Купичнського, 1. Там вже розпочали ремонтні роботи, стан проведення яких особисто перевірив міський голова Сергій Надал.
«Ми продовжуємо практику встановлення спортивних майданчиків у різних мікрорайонах міста біля навчальних закладів та багатоповерхових будинків. Один із них буде облаштований на вул. Романа Купчинського, на місці старого майданчика, який вже був непридатний для використання, – пояснює очільник Тернополя. – Мешканці прилеглих будинків зверталися у міську раду з проханням оновити майданчик, тому у 2017 році тут заплановано облаштувати спортмайданчик для різних ігрових видів спорту, а поруч - вуличні тренажери».
Як захистити своє право власності на нерухоме майно
П'ятниця, 05 травня 2017, 10:14
На сьогоднішній день питання захисту права власності чи не одне з найбільш актуальних в нашій державі, особливо щодо об’єктів нерухомості. Незаконне заволодіння правами на власність юридичних та фізичних осіб впливає на впевненість громадян України у завтрашньому дні. То ж необхідність врегулювання цього питання на законодавчому рівні є першочерговою.
Так, відповідно до статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» власники отримали право за заявою накладати заборону на відчуження своєї нерухомості. Отже, проведення реєстраційних дій державним реєстратором прав зупиняється не лише на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, а ще й на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомості.
В разі подання заяви про вчинення реєстраційних дій щодо такого майна державний реєстратор зобов’язаний зупинити її розгляд. Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна.
Після чого власник має 10 робочих днів для надання судового рішення про заборону відчуження нерухомого майна. Якщо таке рішення буде надане, реєстратор зупиняє розгляд справи до вирішення судом спору по нерухомості по суті позовної заяви. У разі неподання такого рішення суду державна реєстрація прав поновлюється та розгляд документів продовжується державним реєстратором на загальних підставах.
Реєстраційні дії також відновлюються, якщо власник за власною ініціативою відкличе подану заяву. Окрім цього, реєстраційні дії можуть бути зупинені/відновлені на підставі рішення суду, що набрало законної сили.
Тобто у випадку незаконної реєстрації власник може за власною ініціативою тимчасово зупинити реєстраційні дії та має час для звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо власного нерухомого майна.
Головне територіальне управління
юстиції у Тернопільській області
Засновники та члени громадського об’єднання
П'ятниця, 05 травня 2017, 07:33
Відповідно до статті 7 Закону України “Про громадські об’єднання” від 22.03.2012 № 4572-VI (далі – Закон), який введений в дію з 01 січня 2013 року, засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації – 14 років.
Засновниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об’єднання зі статусом юридичної особи. Засновниками громадської спілки не можуть бути політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення.
Кількість засновників громадського об’єднання (громадської організації або громадської спілки) не може бути меншою, ніж дві особи.
Засновниками громадської спілки не можуть бути юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа. Засновником громадської спілки не може бути юридична особа приватного права, якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов’язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції.
Засновником громадської організації не може бути особа, яку визнано судом недієздатною.
Повноваження засновника громадського об’єднання закінчується після прийняття рішення про реєстрацію або прийняття повідомлення про утворення громадського об’єднання в установленому цим Законом порядку.
Згідно статті 8 Закону, членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених законом.
Членами (учасниками) громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об’єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними.
Головне територіальне управління юстиції
у Тернопільській області
Більше статтей...
- Особливості оформлення права на спадщину, яка відкрилася за кордоном
- На фестивалі «Тернопільська брама» презентують перший місцевий напій «Тернівка»
- Сцена у вигляді рингу, 400-метрова ковбаса та великий концерт: організатори оприлюднили програму фестивалю «Тернопільська брама»
- У Тернополі приготують найдовшу в Україні ковбасу, вагою понад 200 кілограм
Сторінка 1320 з 1720
«ПочатокПопередня1311131213131314131513161317131813191320НаступнаКінець»





























