Репортаж

Власність громадських об’єднань

Четвер, 27 липня 2017, 06:38

Питання щодо права власності громадських об’єднань зі статусом юридичної особи регламентовано ст. 24 Закону України «Про громадські об’єднання».

Так, громадське об'єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об'єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об'єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.

Право власності громадського об'єднання зі статусом юридичної особи реалізовує його вищий орган управління в порядку, передбаченому законом та статутом громадського об'єднання. Окремі функції щодо управління майном за рішенням вищого органу управління громадського об'єднання можуть бути покладені на створені ним відповідно до статуту керівні органи, юридичні особи (товариства, підприємства), відокремлені підрозділи таких об'єднань або передані громадським спілкам, утвореним цими громадськими об'єднаннями.

У разі саморозпуску громадського об'єднання його майно та кошти після задоволення вимог кредиторів передаються за рішенням такого об'єднання на статутні або благодійні цілі іншому (кільком іншим) громадському об'єднанню, а в разі неприйняття такого рішення - зараховуються відповідно до закону до державного або місцевого бюджету.

У разі реорганізації громадського об'єднання його майно, активи та пасиви передаються правонаступнику.

Також варто зазначити, що громадські об'єднання зі статусом юридичної особи мають право на фінансову підтримку за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів відповідно до закону і в разі її отримання зобов'язані подавати та оприлюднювати звіти про цільове використання цих коштів відповідно до закону.

Необхідно наголосити, що громадське об'єднання зі статусом юридичної особи, створені ним юридичні особи (товариства, підприємства) зобов'язані вести бухгалтерський облік, фінансову та статистичну звітність, бути зареєстрованими в органах державної податкової служби та сплачувати до бюджету обов'язкові платежі відповідно до закону. Надання громадським об'єднанням, створеним ними юридичним особам (товариствам, підприємствам) пільг, у тому числі з оподаткування, здійснюється на підставах та в порядку, визначених законом.

 

 

Головне територіальне управління юстиції

у Тернопільській області

 

Законодавством дозволено мешканцям гуртожитків приватизувати своє житло

Четвер, 27 липня 2017, 06:36

04 червня 2017 року набрав чинності Закон України від 05 квітня 2017 року № 1999-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», яким, поряд з іншим, внесено зміни до пункту 3 розділу VIII «Перехідні положення» Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 № 500-VI (із змінами) (далі – Закон).

З метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх незаконного виселення із займаних ними на визначених цим Законом правових підставах жилих приміщень, недопущення відчуження гуртожитків, що будувалися за радянських часів (до 1 грудня 1991 року) за загальнодержавні кошти, запроваджується мораторій на виселення з гуртожитків мешканців (крім виселення мешканців гуртожитків за рішенням суду) та відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад відповідно до цього Закону) гуртожитків, що перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форми власності або увійшли до статутних фондів чи капіталів акціонерних чи колективних товариств (організацій), створених у процесі приватизації чи корпоратизації (у тому числі тих, що в подальшому були передані до статутних капіталів (фондів) інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб), протягом строку реалізації Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2017-2021 роки.

Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як об’єктів нерухомого майна, житлових комплексів та/або їх частин, їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна, а також відповідних земельних ділянок та їх прибудинкових територій на користь фізичних чи юридичних осіб приватного права до 1 січня 2022 року.

Органам місцевого самоврядування під час дії зазначеного мораторію вжити заходів до видачі власниками гуртожитків ордерів усім мешканцям гуртожитків, яких на визначених цим Законом правових підставах було вселено в гуртожиток і які фактично проживають у гуртожитку більше п’яти років, які не отримали ордери (або у яких ордери було вилучено) з незалежних від них причин.

 

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області

Ефективність роботи сервісу Мін’юсту – «Шлюб за добу»

Середа, 26 липня 2017, 00:00

З метою спрощення процедури державної реєстрації шлюбу, а також забезпечення реалізації гарантованого державою права на шлюб 29 липня 2016 року Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства юстиції України щодо запровадження нового сервісу – «Шлюб за добу».

Спочатку сервіс було запущено у містах, які межують з тимчасово окупованими територіями аби забезпечити їх жителів можливістю швидко, без необхідності їздити кілька разів, отримати легальні українські свідоцтва про одруження та туристичних містах. Спрощена реєстрація шлюбу стала доступною для жителів найбільш популярних туристичних міст України – Києва, Львова, Одеси, Херсону а також територій, що наближені до зони проведення антитерористичної операції – у м. Маріуполі та м. Сєвєродонецьку.

З огляду на статистичні дані уряд прийшов до висновку, що буде цілком доцільно поширити дію пілотного проекту і на інші регіони країни.

Перелік міст, на які поширився пілотний проект «Шлюб за добу» доповнили Луцьк, Дніпро, Вінниця, Миколаїв, Кам’янець-Подільський, Рівне, Житомир, Харків, Івано-Франківськ, Ужгород, Суми, Чернігів, Чернівці і Тернопіль.

20 лютого 2017 року в м. Тернопіль вперше зареєстровано два шлюби у рамках нового сервісу Мін’юсту – «Шлюб за добу».

На сьогоднішній день послуга «Шлюб за добу» продовжує користуватися шаленою популярністю, не лише серед жителів Тернополя і області, а й інших країн.

Так лише місяць тому в Українському домі «Перемога» молоде подружжя зареєструвало 150-й шлюб у рамках сервісу Мін’юсту – «Шлюб за добу», а на сьогодні вже192 пари скористалися даною послугою.

Серед них – громадян інших держав більше 59 осіб, учасників АТО –12.

Отже, не треба йти до відділів ДРАЦС, стояти в чергах і чекати 30 днів. Достатньо звернутись до організатора реєстрації шлюбу: у Тернополі виконавець цих послуг уже визначений – це Комунальне підприємство «Підприємство матеріально-технічного забезпечення» Тернопільської міської ради.

Пара обирає для себе зручну дату, час і місце, укладає договір з організатором і тоді вже молодята реєструють свій шлюб.

При державній реєстрації шлюбу подаються паспорти або паспортні документи наречених.

Особи, які раніше перебували в шлюбі, пред’являють документи, що підтверджують припинення попереднього шлюбу.

Іноземні громадяни мають підтвердити своє право перебування на території України.

У Тернополі «Шлюб за добу» зможуть укладати і жителі будь-якого району області, і жителі інших областей, а також іноземці.

Свідоцтво про шлюб підписується уповноваженим працівником відділу державної реєстрації актів цивільного стану та засвідчується печаткою даного відділу.

Переваги даного проекту:

- реєстрація шлюбу в час та у місці, обраному жінкою та чоловіком;

- відсутність необхідності звернення в органи державної реєстрації актів цивільного стану;

- залучення до організації реєстрації шлюбу суб'єктів господарювання публічного права.

Для того, щоб скористатися даним сервісом майбутнім нареченим необхідно зробити кілька простих кроків:

1.Звернутись до організатора державної реєстрації шлюбу, відомості про якого розміщені територіальним органом юстиції на офіційному сайті.

2.Обрати дату та час для проведення державної реєстрації.

3.Укласти цивільно-правовий договір про надання послуги;

4.Завітати на власне весілля.

Начальник Головного територіального

управління юстиції у Тернопільській області Едуард Кольцов

Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації: які її повноваження?

Вівторок, 25 липня 2017, 07:47

В січні 2016 року при Головному територіальному управлінні юстиції у Тернопільській області створено Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Головному територіальному управлінні юстиції у Тернопільській області, що функціонує в межах повноважень, визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», та забезпечує розгляд скарг у вказаних сферах.

Комісія має право розглядати скарги у сферах державної реєстрації прав та бізнесу:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію або крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації прав.

Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність на території Тернопільської області.

Однак, не варто звертатися до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації якщо:

- наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

- наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

- реєстраційну дію проведено на підставі рішення суду;

- порушені вимоги щодо терміну подання скарги (це 60 днів після вчинення незаконної реєстраційної дії, або ж 60 днів з того моменту, як особа дізналася чи могла дізнатися про цей факт);

- є рішення цього органу з того самого питання.

Водночас необхідно розуміти, що скасуванням незаконних реєстраційних дій межі компетенції Комісії закінчуються.

Комісія не є судом та не визнає недійсними документи, на підставі яких було проведено ту чи іншу реєстраційну дію. При розгляді скарг Комісія досліджує документи, які були або мали бути поданими до державного реєстратора.

Звертаємо увагу, що Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації не є останньою інстанцією.

Рішення, дії або бездіяльність Комісії можуть бути оскаржені до Мін’юсту або до суду.

Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області