images/stories/logosait_new.jpg

 

Репортаж


У Тернополі облаштують «Парк здоров’я»

Субота, 04 квітня 2015, 10:19

У частині регіонально-ландшафтного парку «Загребелля» облаштують «Парк здоров’я». Відповідний проект уже розроблений, а до виконання робіт підрядники планують приступити уже наступного місяця.

«Парк «Загребелля» – перлина міста, - розповідає заступник начальника управління ЖКГ Олег Соколовський. – В Україні є два міста, які можуть пишатися наявністю таких рекреаційних зон – це Львів та Тернопіль».

Місце для території парку було спеціально обране неподалік вул. Бережанської та біля Третьої міської лікарні, тому там зможуть проводити вільний час і пацієнти лікарні, і з іншої сторони - мешканці прилеглих будинків. Окрім того, на «Дружбі» немає інших подібних відпочинкових зон.

У парку планується провести ряд робіт з впорядкування території. Спочатку у рамках загальноміської толоки відбудеться прибирання території від сміття, опісля будуть розчищені чагарники, облаштовано пішохідні та велосипедні доріжки, встановлено спортивний (150 кв. м) та дитячий (250 кв. м), оглядовий майданчики, а також лавки для відпочинку. Другим етапом робіт буде проведення освітлення.

«Наше завдання не змінити парк, а лише покращити його, облаштувати нову відпочинкову зону для тернополян», - додає Олег Соколовський.

 

До пана на заробітки

П'ятниця, 03 квітня 2015, 09:16

Нестабільна економічна ситуація в країні змушує українців подаватись за кордон на заробітки. Сучасні мігранти погоджуються виконувати найважчі та найбрудніші види робіт, адже усі одержимі однією метою – заробити побільше грошей і якнайшвидше повернутись додому.

За останні роки у Польщі перебуває майже 200 тисяч трудових мігрантів, 80 % з яких – жінки із західних областей України.

Заробітчани зізнаються, що на батьківщині вижити за мінімальну заробітну плату практично не можливо. Однієї зарплати не вистачає навіть на харчування. Що вже говорити про забезпечення своїх дітей.

-          Різниця у оплаті на заробітках настільки суттєва, що змушує їхати на роботу до пана навіть підприємців і директорів, - розповідає 50-річна тернополянка Юля Ковальчук. - Більшість не має наміру залишатись у Польщі на постійне місце проживання, їх основна мета – придбати житло, надати освіту своїм дітям або ж відкласти кошти на лікування.

Щодня біля візового центру в Тернополі збирається натовп людей з ціллю потрапити до омріяної Польщі. Неподалік розміщені палатки з так званими посередниками, які, обходячи офіційних представників, за додаткові кошти допоможуть вам заповнити анкету, придбати страхівку і навіть отримати запрошення на роботу. Такий сервіс вам обійдеться в межах 100 доларів. Послугами посередників користуються люди різних статусів. Це можуть бути як студенти, так і кваліфіковані спеціалісти із великим досвідом праці. Здебільшого, усіх відправляють як низько кваліфіковану робочу силу. Тернополянам пропонують тимчасове місце на заводах, фермах та полях. Умови, в які вони потрапляють залишають бажати кращого.

-          Люди не мають уявлення, куди їх привезуть, і що потрібно із собою мати. Адже деякі недобросовісні перевізники обіцяють їм «золоті гори», - каже пані Юля – Наприклад, наші перевізники попередили, що в поїздку потрібно взяти такі речі, як чашку, тарілку з ложкою, рушник, мило і навіть постільну білизну. Також, потрібно забезпечити себе харчами в перші дні. З тернопільськими перевізниками нам пощастило, чого не можу сказати про представників з інших міст України.

У деяких містах, оплачуючи перевізнику можна домовитись не лише про дорогу до Польщі, але й про запрошення на роботу на конкретне місце. Щоб ви орієнтувались, два рази в тиждень на це ж місце приїжджають по 10-15 таких же працівників. При чому, кожному з них обіцяють найкращі умови.

 -          По приїзду на домовлене місце до нас ніхто не вийшов, нічого не пояснив, адже ми прибули пізно. Тієї ночі декому довелось спати навіть на кріслах. Уявіть собі реакцію людей, яким обіцяли чотиримісний номер зі всіма умовами. Прокинувшись наступного ранку, ми весь день прочекали, щоб бодай хтось підійшов з приводу роботи. Усіх заробітчан розмістили в кімнатах по 8-10 чоловік, розповідає пані Юля - Увійшовши в приміщення я жахнулась, адже все, що знаходилось у кімнаті, це – двоповерхові залізні ліжка. Наше «житло» швидше нагадувало казарму з пліснявою на стінах. На деяких місцях не було навіть матрасу. Тим, хто їхав на «золоті гори» довелось спати на «голих» ліжках. Ніяких шафок чи тумбочок не передбачалось, тому особисті речі та гроші доводилось носити при собі. Другого дня ми знову просиділи без роботи, поки польська сторона готувала документи по працевлаштування. Декому з приїжджих запропонували роботу, кардинально іншу від обіцяної. Тому, по стану здоров’я, їм довелось повертатись на Україну. При чому працедавців абсолютно не цікавило, що саме вам обіцяли на Україні, і в якій ви зараз ситуації.

Аби не витрачати час на навчання нових робітників, випробувальний термін у польських працедавців тривав .. один день. В цей момент за вами пильно стежить наглядач. Якщо ви не справляєтесь з обов’язками, то можете отримати відмову уже за декілька годин.

-          Коли настав момент підписування договору, ніхто не узгоджував з нами ні умов праці, ані зарплати. Тому, декому доводилось підписувати польський договір не маючи уявлення про що він. Мовляв, хочеш працювати – підписуй.

Пані Юля наголошує на сліпій довірливості українців. За її словами, люди їдуть в чужу країну, не задумуючись над можливими проблемами. Навіть, якщо ви їдете на заробітки, ви повинні мати при собі гроші на харчування і на дорогу назад.

-          Сумно те, що наші люди, вирушаючи на заробітки, забувають знімати рожеві окуляри, мовляв, закордоном все ідеально - продовжує тернополянка – Складається враження, ніби вони їдуть на курорт. Були такі гастарбайтери, що приїхали на роботу в кредит, не маючи із собою ані коштів на харчування, ані на дорогу назад. Поляки, як і всі інші працедавці, надають перевагу молодим, здоровим робітникам, без зайвої ваги, віком до 40. Якщо ж ви не відповідаєте їх запитам, пропрацювавши декілька днів, вас відправлять на батьківщину. За цей період ви встигнете заробити лиш на дорогу додому. Виникає риторичне запитання: для чого возити людей такими кількостями, знаючи заздалегідь про їх непридатність?

Та не все так сумно на польських теренах, як здається. Тим, хто налаштований на важку працю, і поставив перед собою конкретну ціль, має гарну можливість її досягти. Якщо ви трудолюбиві і у вас немає проблем зі здоров’ям, можете непогано підзаробити.

- Ми потрапили на норкову ферму. Працювати доводилось по 11 годин в день. Робота важка, адже увесь час потрібно стояти на ногах, виконуючи монотонні рухи за конвеєром. До того ж, за роботою безперервно стежив наглядач. По закінченню дня перевірялась якість виконаного. Тому, увесь час ми відчували себе напружено. Проте, тішила думка, що при умові 11-годинного робочого дня, за кожну годину отримуєш 7 злотих. Відповідно в день заробляєш 77 злотих. По теперішньому курсу, на наші гроші це близько 500 гривень. Де в Тернополі ви зможете заробити таку суму за день?

По прийомі на роботу, тернополян забезпечили проживанням в гуртожитках зі всіма умовами, щоправда у кімнаті проживало по декілька людей. Мінусом такого житла є надто тонкі стіни, через які без зайвих труднощів можна почути про що говорять ваші сусіди. Оплата за гуртожиток вираховувалась в кінці місяця. Це близько 200 злотих. За власний кошт, заробітчани також повинні пройти медичне обстеження та оплатити усі додаткові послуги: користування пралкою, телевізором, і інтернетом та ін.

-          Ферма знаходилась на хуторі, далеко від міста. Тому на вихідні нам доводилось домовлятись із тамтешнім водієм, аби потрапити до найближчого супермаркету. Якщо ви не привезли з собою власних коштів, раніше аніж за місяць потрапити до магазину вам не вдасться.

При умові дострокового розірвання договору, кожну відпрацьовану годину вам зарахують по 5 злотих. Тобто, за місяць ви отримаєте не 2000 злотих, а 1400. Від суми відніміть оплату за проживання та харчування, ну і звичайно дорогу.

-          По приїзду на батьківщину враження від роботи за кордоном залишились не дуже приємні. Побачивши, як українців обманюють наші ж земляки, стає прикро. Загалом, праця важка усюди. І кожен працедавець, будь він поляк чи українець, вимагатиме від вас максимальної віддачі. Зрештою, за кожну роботу повинна бути відповідна оплата. Працювати за кордоном чи на Україні – справа ваша. Головне – правильно розставити пріоритети, - завершує розмову пані Юля.

Ім'я та прізвище  тернополянки на заробітках змінене з етичних міркувань.

Оксана Божко

ПроТернопіль

У Тернополі показали забобонний арт-бук

П'ятниця, 03 квітня 2015, 08:58

Нещодавно у галереї «Бункермуз» відбулась презентація арт-буку художника, автора численних креативних проектів Андрія Хіра «Забобони». Проект представляє авторську інтерпретацію етнографічних праць українських дослідників Володимира Гнатюка, Антіна Онищука та Володимира Шухевича, пише Культурно.

21268_443024372517878_616846323670614014_n

- Гори є особливим насиченим духовним середовищем. Коли занурюєшся у забобонне життя їх мешканців, розумієш, що воно несе в собі щось глибоко демонічне та похмуре. Це ніби ізольоване суспільство, у якому досі збереглись давні вірування. Передана у книзі українська міфологія допомагає осягнути світогляд мешканців Карпат. Для їх давніх вірувань характерна складна ієрархія духовних сутностей. Власне, усвідомлення між добром і злом є основною характеристикою міфологічного світосприйняття, — розповідає автор.

10951166_444322349054747_3078868892425017627_n

Варто зазначити, що арт-бук виготовлений Андрієм та його дружиною Оксаною у домашніх умовах практично власноруч. «Забобони» складається з коротких фраз, які доповнюють сучасні ілюстрації. За словами автора, не підготовленому читачу буде важко осягнути суть написаного, тому для книги створили спеціальний шрифт.

Андрій Хір зачитав декілька фраз із книги. Ось одна з них:

«Музикант, якого чорт навчив грати, дає йому зі скрипки душу, а не свою».

  • З цієї фрази бачимо, що границя між божественним і демонічним досить розмита. Взагалі, люди вважають, що талант — це прояв контакту із потойбіччям – пояснює автор. — У народі подейкують, що той, хто дружить із чортом може зіграти на трісці такого, що другий на скрипці не утне.

Автор зізнається, що відомий український етнограф Володимир Гнатюк планував видати подібну книгу. Тому, свій проект Андрій Хір  вважає своєрідним продовженням етнографічних праць у мистецький площині.

IMG_4342-1024x682

«Забобони» видано обмеженим тиражем у 80 примірників. Вартість одного екземпляру 500 гривень. Переглянути книгу можна також в інтернеті.


Оксана Божко

 

Фестиваль «Ї» об’єднає понад півтисячі любителів мистецтва

П'ятниця, 03 квітня 2015, 08:58

Оживити культуру міста обіцяють організатори фестивалю «Ї» уже незабаром. 17-19 квітня Тернопіль відвідає більше 70 авторів сучасного мистецтва України, Польщі та Білорусі. В такому масштабі «Ї» проводиться лише вдруге. Проте, організатори запевняють, що фестиваль впевнено крокує до рівня найбільших мистецьких подій України, пише Культурно.
DSC05487

- Так як наше місто вважається одним із молодіжних центрів, а неофіційно Тернопіль називають студентською столицею, у фестивалі ми вирішили об’єднати молодіжний та мистецький туризм, — розповідає координатор фестивалю, студентський президент України, голова ГО «Молодіжне об`єднання «Файне місто» Василь Томчишин. — Ми націлені створити культурно-мистецьку платформу, яка об’єднає у нашому місті відомих українських митців.

Традиційно фестиваль об’єднає відомих літераторів, музикантів, художників, фотографів, а також режисерів. Серед хедлайнерів літературної сцени — письменники та поети Юрій Андрухович, Василь Махно, Тарас Прохасько, Юрій Іздрик, Андрей Хадановіч, Василь Шкляр, Олена Степаненко, Брати Капранови, Сергій Жадан.

  • Цього року до нас завітають режисери Babylon’13, — розповідає співорганізатор фестивалю, поетеса, громадська діячка Юлія Іванчук. — З першого дня Євромайдану хлопці почали фільмувати революцію. Разом вони створили лабораторію документального кіно про події на Майдані. Стрічка транслюватиметься на вечірній сцені фестивалю.

13

Одним із хедлайнерів сцени живопису буде івано-франківський митець Роман Бойчук, який покаже одну зі своїх найбільших робіт, розміром більше 20 метрів. На полотні автор зобразив події, що торкаються Революції Гідності від початку і до сьогоднішніх днів.

Відвідають Тернопіль не менш відомі музичні гурти «Ot Vinta», «Один в каное», «Vivienne Mort», «Холодне сонце», «Piаno» та Діор. Окрім того, на музичній сцені звучатимуть відомі тернопільські гурти «Nameless», «Zsuf», «Медовий полин» та інші.

За словами організаторів, цьогорічний фестиваль пройде у декількох місцях. Якщо минулого року події відбувались, в основному, у розважальному комплексі «Максим», то цього разу сцен буде декілька. Вечірня програма фестивалю  з 17:00 вечора до 04:00 ранку проходитиме на літній терасі «Підзамче» розважального комплексу «Максим». Денна програма буде розкинута по різних локаціях центральної частини міста.

  • Презентації книжок будуть проходити у книгарні «Є» та Спілці письменників, — каже співорганізатор фестивалю Іван Білик. — Творчі зустрічі із учасниками фестивалю відбудуться у приміщенні готелю «Тернопіль», з роботами живопису можна буде ознайомитись у Картинній галереї. За сприятливих погодних умов, на третій день «Ї» на острівці «Кохання» просто неба відбудуться читання віршів та виступи гуртів . Якщо ж погода не сприятиме, дійство, швидше за все, перенесеться в УД «Перемога».

У програмі заходу відкриття арт-майданчику «Просто неба», де звучатиме поезія та пісні. Любителі живопису зможуть відвідати виставку картин, яка буде розміщена  по вулиці Сагайдачного.

  • Справді, цього року фестиваль «Ї» претендує на звання однієї з найглобальніших мистецьких подій України, — каже співорганізатор фестивалю, поет, член НСПУ Юрій Матевощук. – На цьому не зупиняємось, і ближчим часом маємо на меті претендувати на звання міжнародного фестивалю, адже до участі запрошені митці з Польщі та Білорусі. Зокрема, з Польщі до нас завітає відома поетка, перекладачка Анета Камінська, а з Білорусії ми запросили одних з кращих письменників Віталія Рижкова, Андрея Хадановіча та Сергія Прилуцького.

Родзинка цьогорічного «Ї» — видання альманаху, де буде представлена творчість більш ніж 50-ти письменників. Антологію прикрашатимуть художні роботи Юрія Журавля.

  • В перший день фестивалю радимо відвідати підземелля тернопільського замку та послухати «Вірші з бомбосховища». Відомий тернополянин, командир батальйону «ОУН» читатиме поезію з передової. У замку також буде представлена виставка фотографій тернополянина Віктора Гурняка «Від Майдану до війни», — доповнює співорганізатор фестивалю, прес-секретар ГО «Молодіжне об’єднання «Файне місто» Степан Гречківський.

Окрім відомих митців, організатори не залишили поза увагою й молодих авторів. Протягом двох місяців проходив конкурсний відбір на молодіжну сцену фестивалю. Участь у якому взяло 126 молодих поетів та письменників зі всієї України. В результаті, було обрано 13 митців, з творчістю яких можна буде ознайомитись безпосередньо на фестивалі.

Загалом фестиваль «Ї» об’єднає понад 70 учасників та більше 500 поціновувачів мистецтва зі всієї України. Як запевняють організатори, 50% відвідувачів фестивалю – гості з інших міст. Тож, безперечно, «Ї» має шанси стати не лише одним з найбільших культурно-мистецьких подій, але й значною туристичною принадою нашого міста.

Вартість квитків 80-170 грн. Детальніше про фестиваль читайте тут

Оксана Божко

У Палаці Кіно "Все палає"

Середа, 01 квітня 2015, 07:49

Протягом тижня У "Палаці Кіно" транслюватимуть документальний фільм з історії Майдану. 

Стрічка українських режисерів Олександра Течинського, Олексія Солодунова та Дмитра Стоікова «Все палає» (All Things Ablaze) увійшов до міжнародної конкурсної програми «Young Cinema» найбільшого європейського фестивалю документального кіно DOK Leipzig.

У фільмі йдеться про те, як мирний протест поступово виходить з-під контролю та перетворюється на хвилю насильства – з обох боків. Деякі епізоди стрічки також увійшли до проекту «Євромайдан. Черновий монтаж», що резонансно відкрив цьогорічний Docudays UA.


Дивіться у Палаці Кіно

«Все палає»

1.04. – 7.04. поч. 14:30

тел:  52–33–33.


ПроТернопіль

 

Сторінка 1392 з 1465

«ПочатокПопередня1391139213931394139513961397139813991400НаступнаКінець»
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

вугілля і дрова

Банер