Репортаж

З травня 2017 року збільшено допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам

Вівторок, 09 травня 2017, 08:04

Законом України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” визначено право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та соціальний захист осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю шляхом встановлення державної соціальної допомоги у відсотках від прожиткового мінімуму.
Особам з інвалідністю з дитинства, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до зазначеного Закону, на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”, призначається за вибором осіб з інвалідністю з дитинства один із видів допомоги або пенсія. При цьому, якщо особа з інвалідністю з дитинства або дитина з інвалідністю має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника і державну соціальну допомогу відповідно до цього Закону, ці виплати призначаються одночасно.
Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства згідно із Законом України „Продержавну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” призначається на  весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи. Державна соціальна допомога призначається і виплачується у повному розмірі органами соціального захисту населення з дня звернення за її призначенням.
Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства І групи підгрупи А та Б призначається у розмірі 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Надбавка на догляд за особою з інвалідністю з дитинства І групи підгрупи А встановлюється в розмірі 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за особою з інвалідністю з дитинства І групи підгрупи Б або без встановленої підгрупи – в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У разі, якщо щомісячний розмір державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд особам з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи не досягає розміру державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, що виплачується на дітей з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років, здійснюється щомісячна доплата у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.
Для осіб з інвалідністю з дитинства ІІ та ІІІ груп розмір цієї допомоги становить 80 і 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Одиноким особам з інвалідністю з дитинства ІI та III групи, які на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, передбачено надбавку на догляд за ними до державної соціальної допомоги в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
На дітей з інвалідністю державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, який видається у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, але не більш як по місяць досягнення дитиною з інвалідністю 18-річного віку.
Державна соціальна допомога на дітей з інвалідністю віком до 18 років призначається у розмірі 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір державної соціальної допомоги, призначеної на дітей з інвалідністю, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою, збільшується на 50 відсотків. Крім того, до державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю може бути призначена надбавка на догляд.
Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А віком до 6 та від 6 до 18 років становить 100 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, за дитиною з інвалідністю віком до 6 та від 6 до 18 років становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку і призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду, перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.
У 2017 році розміри державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю виходять із прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність та дітей відповідного віку, як передбачено статтею 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2017 рік”.
Так, розмір державної соціальної допомоги (з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.08 № 265 „Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” (зі змінами) з 01.05.17 становить:
для осіб з інвалідністю з дитинства І групи підгрупи А – 2 695,40 грн;
для осіб з інвалідністю з дитинства І групи підгрупи Б – 1 968,00 грн;
для осіб з інвалідністю з дитинства ІІ групи – 1 312,00 грн;
для осіб з інвалідністю з дитинства ІІІ групи – 1 312,00 грн;
для осіб з інвалідністю з дитинства ІІ груп з надбавкою на догляд – 1 312,00 грн;
для осіб з інвалідністю з дитинства ІІІ груп з надбавкою на догляд – 1 312,00 грн;
для дітей з інвалідністю (без надбавки на догляд) – 1 312,00 грн;
для дітей з інвалідністю підгрупи А до 6 років з надбавкою на догляд – 2 344,40 грн;
для дітей з інвалідністю до 6 років з надбавкою на догляд – 1 631,40 грн;
для дітей з інвалідністю підгрупи А від 6 до 18 років з надбавкою на догляд – 2 695,40 грн;
для дітей з інвалідністю від 6 до 18 років з надбавкою на догляд – 1 806,90 грн;
для дітей з інвалідністю, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою від 0 до 18 років – 1 377,60 грн;
для дітей з інвалідністю підгрупи А, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою до 6 років з надбавкою на догляд – 2 803,60 грн;
для дітей з інвалідністю, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою до 6 років з надбавкою на догляд – 2 090,60 грн;
для дітей з інвалідністю підгрупи А, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою від 6 до 18 років з надбавкою на догляд – 3 154,60 грн;
для дітей з інвалідністю, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою від 6 до 18 років з надбавкою на догляд – 2 266,10 гривень.
На даний час на обліку в органах соціального захисту населення перебуває близько 404 тис. осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю. Питання своєчасності виплат цієї державної соціальної допомоги знаходиться на постійному контролі Мінсоцполітики.

Мітинг-реквієм з нагоди перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Понеділок, 08 травня 2017, 13:15

Сьогодні, 08 травня, відбулося вшанування пам’яті воїнів УПА, Героїв, які ціною власного життя здобували волю та формували Україну, як самостійну державу.

Всі вони, затамувавши горе і біль, сум за рідною домівкою та дитячими оченятами, пішли на зустріч ворогу. Пішли, аби дати життя новому поколінню. Пішли, аби показати приклад нащадкам.

berezil.com.ua

Адвокат з Тернопільщини захистив права працівниці музею перед роботодавцем та допоміг поновитися на роботі

Неділя, 07 травня 2017, 13:03

До Монастириського бюро правової допомоги звернулася громадянка Т. – жителька Монастириського району з питанням щодо незаконного звільнення із займаної нею посади. Жінка стверджувала, що її безпідставно звільнили з обласного комунального етнографічно-меморіального музею В. Гнатюка. Причина цьому – нібито систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку (далі – ПВТР).

Адвокат, який співпрацює із системою безоплатної правової допомоги Ігор Андрусенко, представляв інтереси клієнтки Т. згідно з дорученням Чортківського місцевого центру з надання БВПД № 233 від 07.10.2016 року.

Відповідно до наказу керівництва установи, клієнтку призначили на посаду прибиральниці. Однак, за час роботи Т. начебто відзначилася неправомірною поведінкою.

Зокрема, роботодавець склав акт про те, що Т. відмовилася написати пояснення про відсутність на роботі протягом 4 годин, не повідомивши керівництво про причини відсутності.

Відтак, клієнтку звільнили із займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України за систематичне невиконання без поважних причин своїх обов’язків, покладених на неї трудовим договором та ПВТР. Однією з підстав для звільнення, згідно із відповідним наказом, є те, що Т. без поважних причин не з’явилася на роботу, про що свідчить відсутність її підпису у журналі обліку робочого часу.

Із допомогою Ігоря Андрусенка суд встановив, що позивачка була відсутня на робочому місці у зв'язку з незадовільним станом здоров'я, про що повідомила керівництво музею напередодні. Суд з'ясував, що Т. у цей день не мала змоги звернутися до лікарні, куди звернулася на наступний день і отримала листок непрацездатності. Із витягу ПВТР вбачається, що клієнтка ознайомилася з правилами лише після винесення наказу про вчинення правопорушення.

У своїх доводах правозахисник посилався на порушення норм законодавства про працю, позиції вищих судів та на конституційну норму (ст. 43), яка передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Як зазначив у суді Ігор Андрусенко, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Адвокат акцентував, що відповідач не надав доказів, які би стверджували: працівниця Т. систематично невиконувала без поважних причин свої обов’язки, покладені на неї трудовим договором та ПВТР. Ігор Андрусенко опирався й на те, що клієнтка під час прийняття на роботу не ознайомилася з ПВТР, що унеможливлювало звільнення, оскільки працівниця не могла порушити правила, з якими не ознайомилася.

Також правозахисник звернув увагу суду, що відповідач не надав доказів ознайомлення гр. Т. із графіком роботи, як і не надав доказів того, у який час їй потрібно виходити на роботу й виконувати функціональні обов’язки. До того ж, як переконував адвокат у суді, не був складений акт, у якому би відображалося, з якої по котру годину працівниця була відсутня на роботі.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у своїй ухвалі від 21.05.2008 року виклала таку позицію: при звільненні працівника з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, організація повинна навести конкретні факти невиконання працівником обов’язків, зазначити, коли саме це трапилося, які правопорушення вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

Правозахисник згадав і про п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9, у якому ідеться: у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з’ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП України; чи додержав власник або уповноважений ним орган передбачені статтями Кодексу законів про працю правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Отже, адвокат добився поновлення на роботі громадянки Т., виплати їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення  моральної шкоди у розмірі 1000 грн.

Апеляційний суд Тернопільської області ухвалою від 22.12.2016 р. відхилив подану музеєм апеляційну скаргу, залишив без змін рішення Монастириського районного суду від 22.09.2016 р. про задоволення позова частково.

Нагадуємо, що для отримання безоплатної правової допомоги громадяни можуть звернутися до Монастириського бюро правової допомоги за адресою: м. Монастириська, вул. Шевченка, 12 А, тел.: (03555) 2-12-72.

Дізнатись більше інформації про безоплатну правову допомогу можна зателефонувавши на єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

На вул. Кучинського з’явиться новий спортивний майданчик з вуличними тренажерами

Субота, 06 травня 2017, 00:00

Новий спортивний майданчик для різних ігрових видів спорту з вуличними тренажерами з’явиться на вул. Романа Купичнського, 1. Там вже розпочали ремонтні роботи, стан проведення яких особисто перевірив міський голова Сергій Надал.

«Ми продовжуємо практику встановлення спортивних майданчиків у різних мікрорайонах міста біля навчальних закладів та багатоповерхових будинків. Один із них буде облаштований на вул. Романа Купчинського, на місці старого майданчика, який вже був непридатний для використання, – пояснює очільник Тернополя. – Мешканці прилеглих будинків зверталися у міську раду з проханням оновити майданчик, тому у 2017 році тут заплановано облаштувати спортмайданчик для різних ігрових видів спорту, а поруч - вуличні тренажери».