Репортаж

Як захистити своє право власності на нерухоме майно

П'ятниця, 05 травня 2017, 10:14

На сьогоднішній день питання захисту права власності чи не одне з найбільш актуальних в нашій державі, особливо щодо об’єктів нерухомості. Незаконне заволодіння правами на власність юридичних та фізичних осіб впливає на впевненість громадян України у завтрашньому дні. То ж необхідність врегулювання цього питання на законодавчому рівні є першочерговою.

Так, відповідно до статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» власники отримали право за заявою накладати заборону на відчуження своєї нерухомості. Отже, проведення реєстраційних дій державним реєстратором прав зупиняється не лише на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, а ще й на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомості.

В разі подання заяви про вчинення реєстраційних дій щодо такого майна державний реєстратор зобов’язаний зупинити її розгляд. Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна.

Після чого власник має 10 робочих днів для надання судового рішення про заборону відчуження нерухомого майна. Якщо таке рішення буде надане, реєстратор зупиняє розгляд справи до вирішення судом спору по нерухомості по суті позовної заяви. У разі неподання такого рішення суду державна реєстрація прав поновлюється та розгляд документів продовжується державним реєстратором на загальних підставах.

Реєстраційні дії також відновлюються, якщо власник за власною ініціативою відкличе подану заяву. Окрім цього, реєстраційні дії можуть бути зупинені/відновлені на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Тобто у випадку незаконної реєстрації власник може за власною ініціативою тимчасово зупинити реєстраційні дії та має час для звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо власного нерухомого майна.

 

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області

Засновники та члени громадського об’єднання

П'ятниця, 05 травня 2017, 07:33

Відповідно до статті 7 Закону України “Про громадські об’єднання” від 22.03.2012 № 4572-VI (далі – Закон), який введений в дію з 01 січня 2013 року, засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації – 14 років.

Засновниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об’єднання зі статусом юридичної особи. Засновниками громадської спілки не можуть бути політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення.

Кількість засновників громадського об’єднання (громадської організації або громадської спілки) не може бути меншою, ніж дві особи.

Засновниками громадської спілки не можуть бути юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа. Засновником громадської спілки не може бути юридична особа приватного права, якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов’язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції.

Засновником громадської організації не може бути особа, яку визнано судом недієздатною.

Повноваження засновника громадського об’єднання закінчується після прийняття рішення про реєстрацію або прийняття повідомлення про утворення громадського об’єднання в установленому цим Законом порядку.

Згідно статті 8 Закону, членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених законом.

Членами (учасниками) громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об’єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними.

 

 

Головне територіальне управління юстиції

у Тернопільській області

Особливості оформлення права на спадщину, яка відкрилася за кордоном

П'ятниця, 05 травня 2017, 07:32

Статтею 1221 Цивільного кодексу України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Лише якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.

В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом. Законами, якими встановлені винятки з цього правила є Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII (із змінами) та Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII (із змінами). Дані нормативні акти встановлюють особливий порядок відкриття спадщини, що відкрилася після смерті осіб, які проживали на тимчасово окупованій території, тобто на території Автономної республіки Крим, та осіб, що на час смерті проживали в населених пунктах, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (частина території Донецької та Луганської областей).

Згідно частини шостої статті 1 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII (із змінами) вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на дипломатичні представництва України. А згідно статті 38 цього ж закону, на Консульські установи України серед іншого також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину.

Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 27.12.2004 № 142/5/310, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2004 за № 1649/10248 затверджене Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України. Пунктом 3.11. вказаного Положення встановлений порядок видачі свідоцтв про право на спадщину. Зокрема пп. 3.11.1. зазначено, що на майно, що переходить за правом спадкування до спадкоємців, консулом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Видача свідоцтва провадиться у строки, установлені статтею 1298 Цивільного кодексу України. Свідоцтва про право на спадщину підлягають обов’язковій реєстрації (через Міністерство закордонних справ України) в Єдиному реєстрі заповітів та спадкових справ у порядку, передбаченому Положенням про Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ.

Також пп. 3.11.4. цього ж Положення встановлено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому спадкодавець проживав постійно, переважно або тимчасово.

До того ж, згідно статті 44 Консульського статуту України, затвердженого Указом Президента України від 02.04.1994 № 127/94 (із змінами) консул вчиняє нотаріальні дії, передбачені законодавством України. Порядок вчинення нотаріальних дій консулом визначається Законом України «Про нотаріат», цим Статутом, Положенням про порядок вчинення нотаріальних дій консулом, яке затверджується Міністерством юстиції України і Міністерством закордонних справ України, а також іншими актами законодавства України.

Отже, вчинення нотаріальних дій, зокрема видача свідоцтв про право на спадщину, яка відкрилася за кордоном, є обов’язком Консульської установи України у Державі відкриття спадщини.

Згідно пп. 1.2. п. 1 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 № 282/20595 (із змінами) при зверненні спадкоємця у зв’язку з відкриттям спадщини нотаріус з’ясовує серед іншого відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини. А згідно пп. 2.1. п. 2 глави 10 розділу ІІ цього Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

Статтею 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 № 2709-IV (із змінами) встановлено, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Виходячи із вищенаведеного та згідно вищезазначених норм українського законодавства, право та обов’язок щодо видачі свідоцтв про право на спадщину, яка відкрилася за кордоном, покладено на консульські установи України.

 

Головне територіальне управління юстиції

у Тернопільській області

На фестивалі «Тернопільська брама» презентують перший місцевий напій «Тернівка»

Четвер, 04 травня 2017, 08:06

Перший місцевий колоритний напій з назвою «Тернівка» презентують на фестивалі локальної їжі та культури «Тернопільська брама», який відбудеться 5-7 травня. Як розповідають організатори, цей напій приготують зі справжнього терену, за легендою, від якого походить назва Тернополя.

Наливка буде двох оригінальних смаків. Організатори фестивалю переконують, що такого смаку ще не пробував ніхто. Цей же напій може стати продуктом, який із задоволенням зможуть у подальшому придбати туристи на згадку про наше місто.

Нагадаємо, що окрім наливки на фестивалі обіцяють приготувати найдовшу в Україні 400-метрову ковбасу, встановити 7-метрову браму з пляшок, частувати тернопільськими стравами. Розважатимуть учасники шоу Х-фактор THE HYPNOTUNEZ, фіналісти Євробачення САЛЬТО НАЗАД, LOS COLORADOS та багато інших. Деталі на сторінках: https://vk.com/ternopil.brama та https://www.facebook.com/ternopil.brama