images/stories/logosait_new.jpg

 

Репортаж

Тернопільська міська рада шукає талановитих фотографів

П'ятниця, 06 березня 2015, 08:46

Тернопільська міська рада шукає талановитих фотографів для участі у фотовиставці «Мій Тернопіль», яка відбудеться 29 березня в Українському Домі «Перемога». Ідея цього проекту належить учасниці стажування «Школа молодого реформатора» Ользі Мальчик.

Мета фотовиставки - показати сучасний Тернопіль у світлинах, допомогти у реалізації творчій молоді, яка захоплюється фотомистецтвом та розвивати бренд міста. Фотовиставка «Мій Тернопіль» буде мандруючою, а це означає, що її зможуть побачити не лише жителі нашого міста, але й міста-побратими.

Для участі у фотовиставці запрошуються фотографи без вікових та професійних обмежень, яким необхідно з 5 по 20 березня надіслати пропоновані фотографії Тернополя на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду . Із усіх фото організатори оберуть найкращих 30 робіт, які й будуть представлені на фотовиставці.

Довідкову інформацію щодо проекту «Мій Тернопіль» можна отримати за телефоном 098 81 88 463.

До слова, проект «Мій Тернопіль» - це другий проект, який організовується у рамках програми стажування молоді у органі місцевого самоврядування «Школа молодого реформатора». Перший проект стажери провели до Дня святого Валентина із назвою «Кохання у кожному серці», під час якої усі бажаючі за символічні пожертви могли сфотографуватися біля великого банера із надписами «Бандерівець», «Слава Україні» і т.д. Усі виручені кошти із першої акції були спрямовані на підтримку бійців у зоні АТО.

Міська рада

 

У Тернополі презентували документальний фільм про сучасних кобзарів

Четвер, 05 березня 2015, 16:23

Днями в «Палаці кіно» відбулась презентація документального фільму Ганни Яровенко «Вільні люди». Стрічка розповідає про сучасних лірників, які вирушили у мандрівку давніми стежками кобзарів. Фільм показує не лише про життя сучасних мандрівників-лірників, але й досліджує теперішні музичні вподобання українців, пише Культурно.

— Мала нагоду потрапити на презентацію фільму в Києві. Мене приємно вразило поєднання простоти і змістовності стрічки. Згодом, виникла ідея організувати показ фільму в Тернополі, — каже організатор Катерина Поставська.

Перед прем’єрою усі охочі мали нагоду поспілкуватись з режисером та одним із героїв фільму, а також послухати гру на колісній лірі.

— Ми подорожували селами Черкащини — розповідає герой фільму Андрій Ляшук. — Зупинялись біля кожної хати і грали на стародавніх інструментах. Нас сприймали по-різному: бувало люди підспівували, а були й такі, що відмовлявся слухати. Ми часто відвідували молодіжні дискотеки. Зрозуміло, що у нічних клубах ніхто не сподівався почути гру на кобзі. Зараз молодь, в основному, полюбляє форматну попсу і шансон. І чомусь наші рідні традиції забуваються. Власне, це і стало основним дослідженням подорожі.1

За словами режисерки, «Вільні люди» — відбиток життя на порозі революції, яким жила Україна восени 2013 року.

— Мені хотілось відзняти таку собі реконструкцію лірницької традиції. Але коли  почали працювати над фільмом, зрозуміла, що просто розповісти про кожного героя буде замало. Адже ця тема зачепила глибокі українські традиції. Фільм став своєрідним дослідженням сучасної культури в національній свідомості.

За словами режисера, сьогодні на території України сучасних кобзарів залишилось одиниці.  Цих людей можна перерахувати на пальцях. Це ті кобзарі, які грають саме не старосвітських бандурах.

— «Вільні люди» знятий  у червні 2013 року за державні кошти. Дистриб’ютор фільму — студія-виробник «Укрхроніка», каже пані Ганна. — Так от мене цікавить питання : «Чому досі він не представлений широкому загалу, наприклад, в ефірі «Першого національного». Я неодноразово зверталася із цим запитанням до директора студії, пані Наталі Шевчук, але відповіді так і не отримала.

Переглянути стрічку в мережі інтернет вам не вдасться. Для цього ви можете звернутись  до Ганни Яровенко через соціальні мережі. Для перегляду отримаєте посилання на фільм та код.

Оксана Божко

 

Захоплюючий світ наукових картин у Тернополі

Середа, 04 березня 2015, 09:51

Картини зі світу науки можна побачити у нашому місті протягом березня. Презентована виставка фотографій природничих наук налічує 50 широкоформатних зображень. З допомогою світлової мікроскопії, растрово-електронної мікроскопії, растрово-тунельної мікроскопії вчені передали створені природою шедеври, пише Культурно.

З першого погляду здається, ніби потрапив на виставку фотографій квітів. Проте, якщо придивитись ближче, бачиш абстрактні витвори мистецтва, приховані у повсякденному житті. На картинах зображені стабільна нервова система, імунна система в дії, фермент, що сприяє кліматичному потеплінню, віртуальний потік,  зірки у мозку і навіть вигляд гарячої бруківки під прицілом спеціального мікроскопу.

DSC05337

Президент товариства імені Макса Планка Мартін Штратманн переконаний, що такі картини є мистецькими шедеврами. Вони можуть передати невідомий світ, який, водночас, оточує нас щодня. Тому «Картини зі світу науки» краще один раз побачити, аніж сто раз про них почути, — запевняє пан Мартін.

Біля кожної картини розміщений опис з інформацією про те, що на ній зображено. Таким чином детальніше знайомимось із явищами, яких не бачимо неозброєним оком.

DSC05340

Виставку «Картини зі світу науки» можна відвідати безкоштовно в УД «Перемога» протягом березня.

Оксана Божко

DSC05335DSC05345

DSC05347

DSC05344

DSC05336

DSC05334

DSC05330

DSC05329

 


 

Підготуйтесь до Великодня разом з Мистецькою Студією Подарунків!

Вівторок, 03 березня 2015, 11:27

До кожного дому вже прийшла весна! Ось-ось почнуть розпускатись бруньки, дерева вкриються зеленим листям і зацвітуть квіти. А згодом і прийде найулюбленіше свято весни — Великдень! Не варто чекати, підготовку до Великодня потрібно починати прямо зараз!  А допоможе вам у  цьому -  Мистецька студія подарунків! Адже з 16 березня по 3 квітня в рамках підготовки до Пасхальних свят Мистецька студія подарунків пропонує Вам та Вашим дітям взяти участь у тижневому курсі великодніх майстер-класів “ Намалюю писаночку”!

Разом з досвідченими майстрами можна буде навчитися з легкістю малювати писанки в різноманітних техніках. А також, зробити приємні подарунки до свят рідним та близьким, власними руками під час занять з хенд- мейду! Такий подарунок точно припаде до серця кожному, бо ж в свято Воскресіння Христа так хочеться отримати дарунок наповнений теплом, увагою та щирою любов'ю! Зробити великодні подарунки рідним може кожен! А все що вам треба це бажання та трішки часу! Незалежно від того, чи ви вперше берете до рук писачок, чи вже не перший рік маєте з ним справу, досвідченні майстри допоможуть вам з легкістю опанувати будь яку техніку та створити справжній шедевр власними руками!

Отож, якщо Ви загорілися бажанням почати творити, телефонуйте та записуйтесь на курс “ Намалюю писаночку” у Мистецьку студію за номерами: 098 122 53 25 або 25-06-90. Організатори – Творча Майстерня «Арт-Колесо», Молодіжний центр праці та ТОО ВМГО «Молода Просвіта» бажають Вам творчого натхнення!

 

 

Х-Фактор шукає таланти в нашому місті

Вівторок, 03 березня 2015, 11:26

Кастинг 6 сезону найпопулярнішого вокального шоу країни «Х-Фактор» відбудеться сьогодні з 10 до 19 години, 4 березня, в Тернопільському національному економічному університеті, корпус 1, в Актовій залі,                вул. Львівська, 11, в нашому рідному Тернополі, повідомляє сайт VseMisto.

Олексій Кузнєцов, Віктор Романченко, Аїда Ніколайчук, Олександр Порядинский, Віктор Бабак... Вони повірили в себе і свої сили. Прийшла і твоя черга показати на що ти здатний! Нехай і твій унікальний голос почують мільйони. Приймати участь варто, адже головний приз – 2 000 000 гривень.

«Х-Фактор» — українська версія британського проекту The X Factor — музичного талант-шоу, основною метою якого є пошук і розвиток пісенного таланту конкурсантів. Всі конкурсанти обираються шляхом публічних прослуховувань.

 

У Японії працюють наші тернополянки

Вівторок, 03 березня 2015, 08:21


Моя сестра ще з минулого року знаходиться в Японії, викладає танці. Говорить, що отримує платню легально, сплачує податки. А вони зарахуються в Україні, якщо декларувати доходи?

Дуже слушне запитання, адже саме зараз триває кампанія декларування доходів громадянами. Це стосується і отриманих іноземних доходів.

Отож, платник, який декларує іноземні доходи і має бажання зменшити свої податкові зобов’язання на суму сплачених за кордоном податків, повинен мати підтвердні документи щодо отриманого доходу за кордоном та сум сплачених ним податків. Для цього потрібно у країні, де було отримано такий дохід, узяти відповідну довідку у державному органі, який уповноважений справляти податки, із зазначенням інформації про суму сплаченого податку, а також про базу або об’єкт оподаткування. Ця довідка повинна бути легалізованою у закордонній дипломатичній установі України в даній державі. Зазначу, що на сьогоднішній день Україною укладено договори про уникнення подвійного оподаткування із 70 країнами, крім того, відповідно до статті 7 Закону України "Про правонаступництво України" Україна також застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування з Іспанією, Кіпром, Малайзією та Японією.

То ж, Ваша сестра може розраховувати на зарахування сплачених у Японії податків при поданні декларації та вказаних вище документів.

 

Відділ комунікацій Тернопільської об’єднаної ДПІ

ГУ ДФС у Тернопільській області

 

 

Тернопільська міська рада передала в зону АТО ще один автомобіль

Вівторок, 03 березня 2015, 08:09

У зону АТО для бійців батальйону «Січ», які несуть службу на Донеччині, Тернопільська міська рада передала автомобіль. Волонтери укомплектували авто продуктами, медикаментами та спецобладнанням. Як зауважив міський голова Тернополя Сергій Надал, авто придбали за кошти меценатів та представників української діаспори.

«Це вже п’ятий автомобіль, який ми передаємо для бійців в зону АТО. Я хочу подякувати усім тернополянам, підприємцям, меценатам за підтримку та щоденну допомогу бійцям. Тільки спільними зусиллями ми зможемо перемогти у цій війні», - зазначив Сергій Надал.

Нагадаємо, що у Тернополі сім’ї учасників АТО звільнені від сплати податку на нерухомість, безкоштовно можуть встановити квартирні прилади обліку води, отримати земельну ділянку під будівництво, а діти учасників АТО звільнені від плати за харчування у дошкільних навчальних закладах та навчально-виховних комплексах Тернополя.

Також у місті затверджена комплексна програма підтримки та реабілітації учасників АТО, яка включає у себе надання медичної, психологічної допомоги бійцям та інші соціальні послуги.

Міська рада

 

Молоді тернопільські поети запалювали вогонь словом

Понеділок, 02 березня 2015, 11:02

Нещодавно в Українському домі «Перемога»  відбувся літературний вечір «Полум’я», присвячений пам’яті Героям Небесної Сотні, пише Культурно

— Сьогоднішній захід присвячений пам’яті наших героїв — хлопців, що відстоювали  права українців, — кажуть організатори — Тут зібралось чимало тернопільської молоді. Свої творчі напрацювання автори присвячують нашим захисникам. Мета заходу – запалити вогонь словом та музикою.

У програмі прозвучали твори поетів студій «Антитеza» та «7 герц», а також поетів Юрій Матевощук, Андрій Бураков, Діана Дмитрів і Роман Гуда. Музичну хвилю підтримували струнний квартет «Pentatonika» та Дендрю Тимчук.

Оксана Божко



 

У Тернополі розпочався двомісячник благоустрою

Неділя, 01 березня 2015, 14:53

На черговому засіданні виконавчого комітету прийнято рішення про проведення з 1 березня по 1 травня 2015 року двомісячника благоустрою у Тернополі. За цей період у місті приведуть у належний санітарний стан прибудинкові території, двори, будинки, відремонтують та пофарбують дитячі та спортивні майданчики, встановлять нові дитячі пісочниці, лавки для відпочинку та баки для сміття, пофарбують огорожі та приберуть території навчальних закладів, а також впорядкують міські кладовища, меморіальні комплекси, зелені зони і т.д.

«Цього року ми плануємо провести дві загальноміські толоки – 13 березня та 3 квітня, до яких закликаємо долучатися працівників усіх підприємств, організацій міста, а також небайдужих тернополян, - каже міський голова Сергій Надал. – Зазначу, що цього року, у рамках двомісячника благоустрою, у місті також передбачено висадження зелених насаджень. Зокрема, ЖЕКи посадять 158, навчальні заклади – 250, а КП «Об’єднання парків» – 335 дерев».

До слова, міський голова також доручив ЖЕКам очистити підвали та горища в усіх підпорядкованих їм будинках, і у підвалах забезпечити необхідні умови, де, у разі виникнення надзвичайних ситуацій, змогли б перебувати люди.

Міська рада

 

В березні у Тернополі відбудеться конкурс з перукарського мистецтва

П'ятниця, 27 лютого 2015, 08:37

14 березня 2015 року о 10 годині в торговельно-розважальному центрі «Подоляни» м. Тернопіль буде проводитись ХІІІ відкритий обласний конкурс з перукарського мистецтва,декоративної косметики та манікюру «Чарівна зачіска - 2015», метою проведення якого є підвищення професійної майстерності майстрів перукарської справи та підготовки команди перукарів області до участі у ХVІІІ Всеукраїнському чемпіонаті з перукарського мистецтва «Чарівна зачіска - 2015».

Організаторами конкурсу виступають: департамент економічного розвитку,інвестиційної діяльності та міжнародного співробітництва обласної державної адміністрації, департамент сім»ї, фізичної культури та спорту обласної державної адміністрації, управління торгівлі, побуту та захисту прав споживачів Тернопільської міської ради, управління у справах сім»ї, молодіжної політики та спорту Тернопільської міської ради та обласна Ліга перукарів.

До конкурсу запрошуються майстри перукарської справи перукарських салонів, учні і студенти профільних навчальних закладів м. Тернополя.

Детальну інформацію можна отримати в Оргкомітеті конкурсу:

- обласна Ліга перукарів – Грицик Франка Романівна, тел. 23-51-44, Гірчиця Оксана Петрівна – 095-822-26-74.

- управління торгівлі, побуту та захисту прав споживачів Тернопільської міської ради – Пелехатий Михайло Лук’янович, тел. 40-41-38, 52-69-38.

Міська рада

 

Міська рада виділила додаткові кошти на обороноздатність Тернополя

П'ятниця, 27 лютого 2015, 08:36

Додаткові кошти на обороноздатність міста та підтримку учасників АТО виділять на черговій сесії міської ради. Відповідні зміни до бюджету міста затвердили на засіданні виконавчого комітету.

«Додатково ми виділяємо кошти у сумі 1 мільйон 193 тисячі гривень, які будуть спрямовані на надання медичної допомоги учасникам АТО, ремонт бомбосховищ, придбання обладнання для блокпостів, закупівлю засобів індивідуального захисту, ремонт пунктів територіальної оборони міста, а також на придбання необхідних їм речей», - розповідає міський голова Тернополя Сергій Надал.

До слова, також на черговій сесії міської ради планується затвердити комплексну програму підтримки та реабілітації учасників АТО, яка буде, окрім іншого, включати у себе надання медичної, психологічної допомоги бійцям та інші соціальні послуги.

Міська рада

 

На Тернопіллі біометричний паспорт можна оформити вже у 7 територіальних підрозділах міграційної служби

П'ятниця, 27 лютого 2015, 05:41

На Тернопільщині оформляти паспорт громадянина України для виїзду за кордон нового взірця почали 12 січня в обласному Управлінні міграційної служби. А впродовж січня міграційники прийняли майже 5 тисяч заяв від громадян на отримання цієї адміністративної послуги.

Зважаючи на неабиякий ажіотаж серед населення, у міграційні службі області доклали чимало зусиль, аби у найкоротші терміни розпочати прийом документів й у інших територіальних підрозділах.

«За погодженням та за сприяння ДМС України в кінці січня почали встановлювати комплекси для оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм інформації. Після консультацій з фахівцями ДП «Українські спеціальні системи» основний масив роботи із встановлення та налаштування нового обладнання виконав головний спеціаліст управління з інформаційних технологій», - повідомив начальник УДМС України в Тернопільській області

Відтак зараз жителі області, для  оформлення закордонного паспорта нового взірця можуть звертатися у  7 територіальних підрозділів міграційної служби за адресами:

У Тернополі:

Бул.Шевченка, 10;

Бул.Петлюри, 6;

Вул. руська, 17;

У Борщові - вул.Франка,10

У Бучачі- вул. Міцкевича, 6

У Кременці - вул. Драгоманова,9

У Чорткові - Горбачевського,5.

 

 

Планується, що в подальшому комплекси для оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм інформації будуть встановленні у всіх районних центрах області. У пергу чергу ця робота здійснюватиметься у найбільш населених територіально-адміністративних одиницях.

Ірина Бойко

головний спеціаліст по зв’язкам з громадськістю та ЗМІ

УДМС України в Тернопільській області

 

 

Воєнний стан. Що він означає для тернополян?

Четвер, 26 лютого 2015, 08:53

Починаючи з окупації Криму російськими «зеленими чоловічками», в Україні ведуться розмови про те, щоб ввести воєнний стан. Представники влади – і до обрання Петра Порошенка президентом, і після – заявляли, що готові ввести режим воєнного стану в будь-який момент, як тільки для цього будуть підстави. Прихильники режиму воєнного стану стверджували, що це дозволить краще протистояти російській агресії, противники ж відповідали: безпосередньо на бойові дії цей режим ніяк не вплине, пише gordonua.com.

Найближче до введення воєнного стану Україна підійшла 14 лютого, напередодні перемир’я, передбаченого мінськими угодами. Вручаючи техніку прикордонникам, Порошенко заявив: якщо миру на Донбасі не буде, то по всій країні введуть військовий стан. І вже віддаючи наказ про припинення вогню по всій лінії фронту, президент запевнив, що, отримавши удар по одній щоці, другу підставляти не має наміру.

Враховуючи, що вже в перший день перемир’я Україна продовжила отримувати ляпаси від бойовиків у вигляді артилерійських і мінометних обстрілів, перспектива того, що найближчим часом країна перейде на воєнний стан, дуже реальна.

Ми вивчили законодавство про режим воєнного стану, щоб розібратися, чого чекати пересічним тернополянам при запровадженні воєнного стану.

 

Що таке воєнний стан?

Особливості режиму воєнного стану в Україні регламентуються прийнятим у 2000 році законом «Про правовий режим воєнного стану».

Воєнний стан - особливий правовий режим, який вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для запобігання загрозі та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із визначенням строку дії цих обмежень.

 

Як вводиться?

Згідно з положеннями закону, введення режиму воєнного стану проходить у три етапи. Спочатку Рада нацбезпеки і оборони вносить на розгляд президента подання про запровадження воєнного стану. Потім це рішення президент вводить в дію своїм указом. Протягом двох днів Верховна Рада повинна затвердити указ глави держави. Після затвердження парламентом указ президента негайно поширюється в ЗМІ.

 

У документі має бути зазначено:

• обґрунтування необхідності введення воєнного стану;

• межі території і час, де запроваджується особливий правовий режим;

• завдання військового командування, органів державної влади та місцевого самоврядування в рамках військового становища;

• вичерпний список прав і свобод людини, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, які тимчасово обмежуються.

 

Воєнний стан на території України може вводитися на строк до 30 діб, в окремих регіонах - до 60 діб.

Опісля термін дії особливого правового режиму може бути продовжений, але не більше ніж на 30 діб.

Скасовується дія воєнного стану указом президента, який може бути прийнятий за пропозицією РНБО або Верховної Ради.

 

Що може влада?

Під час режиму воєнного стану військова і цивільна влада отримують більш широкі повноваження, які дозволяють їм використовувати людські та матеріальні ресурси для своїх потреб. Під владою розуміється все військове командування – від Генерального штабу до керівництва окремих частин, а також вся вертикаль влади – від президента і Кабміну до селищних рад. Рішення, відповідно, можуть прийматися як на центральному, так і на місцевому рівні.

 

Закон дозволяє:

1) Вводити трудову повинність для проведення оборонних робіт, ліквідації природних і техногенних надзвичайних ситуацій, суспільно корисних робіт.

2) Використовувати потужності та трудові ресурси підприємств і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати їх режим роботи, умови праці.

3) Вилучати для тимчасового користування необхідне майно міністерств, центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних громад, підприємств і громадян, у тому числі транспортні засоби, споруди, машини, механізми, устаткування та інші об’єкти, пов’язані з обслуговуванням транспорту, видаючи про це документи встановленого зразка.

4) Встановлювати охорону важливих об’єктів національної економіки України, які забезпечують життєдіяльність населення.

5) Вводити комендантську годину (заборону на перебування в певний час доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціальних перепусток і посвідчень) і встановлювати особливий режим світломаскування.

6) Встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу переміщення громадян, іноземців та осіб без громадянства, рух транспорту.

7) Перевіряти документи у громадян, а в разі необхідності оглядати речі, транспорт, багаж і вантажі, службові приміщення і житла громадян.

8) Ставити питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій, якщо вони загрожують суверенітету, національній безпеці України, її незалежності та територіальній цілісності, а також життю громадян.

9) Здійснювати контроль за роботою підприємств зв’язку, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, установ та організацій культури, використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб та роз’яснювальної роботи серед військ і населення, регулювати роботу аматорських приймально-передавальних радіостанцій, передачу інформації через комп’ютерні мережі.

10) У разі порушення або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ та організацій усіх форм власності, а також в окремих громадян радіопередавальне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, інші засоби зв’язку.

11) Забороняти торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, алкогольними напоями та речовинами на спиртовій основі.

12) Вилучати у громадян вогнепальну зброю та боєприпаси, холодну зброю, а у підприємств, установ та організацій – навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини.

13) Забороняти призовникам і військовозобов’язаним змінювати місце проживання без відома військового командування.

14) Встановлювати для фізичних та юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців та розміщення військових частин, підрозділів і установ.

15) Встановлювати порядок використання сховищ, споруд та інших об’єктів для захисту населення, а також задоволення потреб оборони.

16) Проводити евакуацію населення, підприємств, установ, організацій та матеріальних цінностей.

17) Вводити нормоване забезпечення населення основними продовольчими та непродовольчими товарами, ліками.

18) Відсторонювати з посад керівників державних підприємств, установ і організацій за неналежне виконання обов’язків, призначати виконуючих обов’язки керівників підприємств.

19) Примусово вилучати і відчужувати майно у юридичних та фізичних осіб для потреб оборони.

 

Що буде зі ЗМІ?

Під час воєнного стану і з державними, і з приватними засобами масової інформації влада може робити все, аж до закриття. Можливі дії по відношенню до ЗМІ перераховані в пунктах 9 і 10 попереднього блоку.

Хоча в законі слово цензура не вживається, але це якраз вона і є. Держава отримує право контролювати роботу всіх видів ЗМІ, а якщо вважатиме, що журналісти порушують режим воєнного стану, – закрити редакцію і вилучити всю техніку.

 

Чого не можна владі?

Законом встановлюється, що під час воєнного стану не можуть проводитися вибори президента, Верховної Ради, органів місцевого самоврядування. Відповідно, під час дії воєнного стану не можна достроково припинити повноваження парламенту або місцевих рад. Також не можна вносити зміни до Конституції, проводити референдуми.

Крім того, документ прямо забороняє створення на території, де діє військовий стан, спеціальних або особливих судів. Правосуддя можуть здійснювати тільки суди, створені відповідно до Конституції.

Під час дії воєнного стану не можуть обмежуватися базові права людини і громадянина. Зокрема, не можна обмежувати право на рівність, право на життя, свободу та особисту недоторканність, право на житло, право на захист судом, продовжує діяти презумпція невинуватості.

Влада також не може використовувати працю громадян під час воєнного стану на безоплатній основі – робота для потреб оборони повинна оплачуватися, як в мирний час. Майно, вилучене під час воєнного стану, після закінчення дії воєнного стану має бути повернуто власнику. Якщо ж майно стало непридатним, відшкодування збитку потрібно домагатися через суд.

 

Підготував Адам Стрижнюк

 

P.S. Минулого тижня Рада національної безпеки і оборони України схвалила звернення до ООН і Євросоюзу щодо розгортання на території України місій із підтримання миру та безпеки. Але… Таке рішення має бути затверджене Радбезом ООН, в якому засідає російський представник Чуркін. А останній вже заявив, що Росія цього не підтримає. Отож на тлі постійних атак з боку терористів ДНР/ЛНР, підтримуваних Росією, в України залишається єдиний варіант: дочекатися поставок летальної зброї зі США і запровадити режим воєнного стану. Це, вочевидь, і буде зроблено найближчим часом.

 

Відбулась благодійна вистава «Допоможи їм, Всевишній»

Четвер, 26 лютого 2015, 08:41

Днями у Тернопільському обласному драматичному театрі відбулась благодійна вистава «Допоможи їм, Всевишній». Тема цієї п’єси-притчі – відзеркалення страшних подій сьогодення, пише Культурно.

— В основі сценічного твору болюча правда історії людства, давно записаної в скрижалі пам’яті. На жаль ця історія так нікого нічому і не навчила, — розповідає режисер постановник, народний артист України Олег Мосійчук. Ще два десятки років тому Олексій Казанцев написав цей драматургічний матеріал – застереження. Твір з одвічним конфліктом народу і влади, в якому жахливі експерименти  злочинного режиму ламають, нищать життя мільйонів. Вистава жорстка, болюча, але гуманна. Вона про нас, нині сущих, вона про вимріяні дні прийдешні, за гармонійне майбуття яких треба боротися.

Нагадаємо, зібрані кошти з вистави будуть передані сім’ям Героїв Майдану та учасників АТО Тернопільщини.

Оксана Божко


 

У Тернополі презентували INШИЙ простір

Середа, 25 лютого 2015, 15:59

Днями тернополянам показали «INШИЙ простір». Книгу з однойменною назвою презентував поет, драматург і бард Сергій Лазо. До збірки увійшли як нові вірші, так і добірка з попередніх видань, а також музичні твори, які автор виконав на презентації, пише сайт Культурно.

— На обкладинці зображена дорога, якою йшов Ісус Христос в свою останню путь, — розповідає автор. — У книжці також використані зображення сучасного Єрусалиму. Варто зауважити, що багато будиночків тих часів досі збережені. Назву до книги мені підказав поет Чеслав Мілаш. Якось автор сказав: «Чи ми справді втратили віру в інший простір?». Це питання і стало основою збірки «INШИЙ простір».

Відео: Юрій Дігай

До слова, це не перше видання поета. Сергій Лазо також є автором збірок «Динамит», «Магія кружіння», «Майстри часу та ще чогось», «Ти Та», «Провінція», «Прямо в серце».

Відвідувачі мали змогу насолодитись виконанням відомих творів «Ти подобаєшся мені», «Не йди» та нових, не менш чудових, композицій. Сюрпризом програми було виконання віршів шанувальниками його творчості. Поезію Сергія Лазо читали студенти ТНПУ факультету театрального мистецтва.

— Задум належить пану Сергію — розповідає студентка Аліна Любая — Минулого року на конкурсі театрального мистецтва, я познайомились з поетом особисто. З того часу, підтримуємо дружні відносини. На пропозицію  читати поезію одного із улюблених авторів погодилась відразу.

Оксана Божко

 

Як по-особливому привітати рідних зі святом

Середа, 25 лютого 2015, 13:33

Незабаром, прекрасна половина людства відзначатиме довгоочікуване свято – Міжнародний жіночий день. Особливо ретельно до цього дня готуються чоловіки. Адже це чудова нагода висловити свої почуття та прихильність.

Подейкують, що сучасні жінки не надають значенню цьому дню і, у повсякденних турботах, просто забувають про своє свято. Незважаючи на таке твердження, можете бути певними, що цього дня кожна жінка чекає від свого чоловіка чогось особливого. Кажуть, що букет квітів - найкращий подарунок. Безсумнівно, привітавши вранці кохану улюбленими квітами, ви не лише зробите святковий день незабутнім, але й найкращим чином висловите свої почуття.

Восьмого березня квіти прийнято дарувати усім жінкам – букет для кожної  з них повинен бути особливим. Для мами – хризантеми, дружині – тюльпани чи троянди, для жінки-керівника – букет орхідей. Зрештою, у кожного свій смак. Аби полегшити підготовку до свята, розглянемо один з найбільш популярних сьогодні видів флористичних привітань.


Оформлення та доставка подарунків за допомогою професіоналів, зробить ваш сюрприз унікальним, адже флористи-декоратори наділені художнім смаком та знанням кольорової гами. Сьогодні такими послугами можна скористатись і у нашому місті. Тернопільські флористи індивідуально оформлять композиційний букет, а також допоможуть підібрати подарунок. До ваших послуг – великий вибір іграшок, цукерок, кошиків із фруктами та інших подарунків. За словами спеціалістів, вже з лютого прийнято дарувати весняні квіти. Це можуть бути тюльпани, проліски, первоцвіти, підсніжники. Для вашої коханої чи колеги ви також можете замовити їх улюблені квіти. Зазвичай, на оформлення букету, флористи затрачають 20-30 хвилин. Проте, якщо ви плануєте скористатись послугами кур’єра, замовлення потрібно зробити хоча б за два дні до привітання.

Не турбуйтесь, якщо ваш робочий графік дуже щільний, адже для оформлення замовлення вам доведеться витратити всього лиш 10 хвилин. В телефонному режимі потрібно буде розповісти про смакові вподобання людини, якій замовляєте сюрприз, вказати точну адресу і контактний телефон одержувача, а також, за потреби, продиктувати привітальний текст. Про все інше подбають спеціалісти. При оформленні замовлення варто зауважити, що доставка здійснюється в часовому інтервалі – з 10:00 до 18:00.

Якщо ви знаходитесь закордоном і хочете привітати ваших рідних з іншої країни - відстань не стане вам перешкодою. Віртуальний квітковий магазин оформить ваше замовлення, і вже за декілька днів близька людина отримає подарунок та привітальну листівку з вашим побажанням.

Аби не потрапити в неприємну ситуацію, звертайтесь до фірм, які добре зарекомендували себе на ринку. Квітковий магазин «Florisimo» відомий тернополянам не перший рік. Досвід роботи спеціалістів говорить сам за себе, адже послугами флористів користувалось понад тисячу клієнтів. Оформляючи замовлення у «Florisimo», можете бути впевнені, що букет, який замовили буде свіжим та вчасно доставлений адресату.

Замовити букет чи подарунок можна
за тел. 42-67-32, 096-470-79-60
та на сайті www.florisimo.com.uа

Оксана Божко

 

Вдова «кіборга»: «Товариші по службі чоловіка кажуть, що він допомагає своїм побратимам навіть після смерті»

Середа, 25 лютого 2015, 08:01

На порятунок потерпілого Ігоря Римаря люди збирали гроші всім світом. Менше ніж за тиждень на рахунку накопичилося кілька сотень тисяч (!) гривень. Після смерті бійця вдова загиблого віддала всі зібрані кошти іншим пораненим

«У мене немає слів... – написала у своєму «Фейсбуці» відомий київський волонтер Ірина Солошенко. – Отримала від Лесі Кузь, вдови Ігоря Римаря, 222000 626 гривень – те, що люди перерахували на його лікування. Подякувала, що допомагали і дбали про них. Тепер Леся хоче, щоб усі кошти були використані для поранених хлопців».

Минулого місяця відразу декілька телеканалів показали сюжети про 27-річного захисника Донецького аеропорту Ігоря Римаря, за життя якого боролися столичні медики. У Київському військовому госпіталі Ігоря називали найважчим пацієнтом. Боєць залишився без гортані, щелепи і руки. Надії на те, що він вийде з коми, було дуже мало. Але лікарі не здавалися.

– Таких важких пацієнтів у госпіталі на той момент більше не було, – розповідає Катерині Копанєвій із газети «Факты» волонтер Ірина Солошенко. – На порятунок Ігоря були кинуті всі сили. Йому зробили кілька операцій, лікарі не відходили від нього ні на крок. На підтримку його життєдіяльності потрібні були величезні гроші. Ми допомагали, як могли, але волонтерських коштів було недостатньо. Заощаджень рідних Ігоря – його мами і молодої дружини – ледь вистачило на оплату перших днів лікування. Я звернулася за допомогою до журналістів. Спасибі всім, хто відгукнувся.

Коли наші колеги з телеканалу «1 + 1» знімали сюжет про пораненого «кіборга», його дружина і мама чергували під реанімацією. Лікарі вмовляли їх піти хоча б на ніч і відпочити. А мама Ігоря Римаря крізь сльози сказала на камеру:

– Нам кажуть, що Ігор «стабільно важкий». Але він живий. А значить, є надія. Тут, окрім сина, ще є дуже важкі хлопці. Прошу вас, допоможіть їм, хто скільки може. Вони захищали нашу країну. І вони хочуть жити.

Сюжет про Ігоря Римаря торкнув жителів нашої країни. Повідомлення про те, що пораненому бійцю терміново потрібна допомога, відразу з’явилося в соцмережах. І люди стали пересилати гроші. Хто скільки міг. На мобільний телефон Лесі чи не кожні півгодини приходили повідомлення: «На ваш рахунок перераховано стільки-то».

– Це були різні суми, – згадує Леся Кузь. – Від десяти гривень до кількох тисяч. Я не знала, хто нам допомагає, але подумки молилася за кожного з цих людей. І тут же купувала за перелічені гроші ліки. Завдяки цим препаратам Ігор жив, нехай і був підключений до апарату штучного дихання. Вхід в реанімацію, як правило, заборонений. Але мені як найближчому родичу пацієнта лікарі дозволяли приходити. Я сиділа поруч з чоловіком, тримала його за руку, розмовляла... І сподівалася, що він мене чує.

Леся знала, що її чоловік воює на Сході, але навіть уявити не могла, що Ігор – один з легендарних «кіборгів», які захищали Донецький аеропорт. Чоловік телефонував їй щодня, але ні словом про це не обмовився. Стверджував, що перебуває у відносно безпечному місці.

– Я прекрасно розумію, чому він так робив, – зітхає Леся. – Заспокоював. Ігор був не з тих, хто скаржиться. Як би не було важко, терпів. А мені казав, що все добре. Чоловік знав, що я цілодобово не сплю, сиджу біля телефона. І намагався дзвонити якомога частіше. А одного разу надіслав мені ось таку фотографію.

Жінка показує знімок, на якому її чоловік у військовій формі, десь в зоні АТО, а поруч з ним патронами викладений напис: «Я люблю тебе, Лесю».

– Побачивши це фото, я плакала, – зізнається Леся. – Уже вкотре пошкодувала, що нічого не зробила для того, щоб чоловік не пішов на фронт. Але хіба Ігор мені дозволив би? Останні кілька років чоловік був на заробітках у Росії. А коли почалася війна на Донбасі, повернувся. «Якщо мене не мобілізують як офіцера запасу, піду добровольцем, – заявив. – Я повинен захищати свою країну». Умовила його почекати повістку. Тягнула час, сподівалася, що вона не прийде. Але восьмого серпня Ігоря викликали у військкомат.

Перший час Ігор Римар перебував на навчаннях на Яворівському полігоні.

– Я навіть кілька разів до нього приїжджала, – продовжує Леся. – Потім чоловіка відправили на Схід. З тих пір не знала, де він. «Я б і хотів, але не можу тобі сказати, – пояснював чоловік по телефону. – Це військова таємниця. Головне, що я живий і зі мною все в порядку. Не переживай». Казав, що харчування нормальне, теплий одяг є. Все це завдяки волонтерам. Грошей чоловік не просив. Мало того, сам надсилав мені свою зарплату. У листопаді Ігор зміг на один день приїхати додому. Новий рік і Різдво зустрів на фронті. Як і раніше не розповідав ніяких подробиць. Але, як мені здалося, він чомусь впав духом. «Щось сталося? – запитую. – У тебе точно все в порядку?» «Знаєш, я так хочу додому, – раптом зізнався Ігор. – Побачити б зараз тебе, маму... Я б звідси пішки додому дійшов, чесне слово». Після цієї розмови у мене з’явилося недобре передчуття. Ми зі свекрухою не переставали щодня ходити до церкви і ставити свічку за здоров’я Ігоря. Але я відчувала, що щось не так.

У ніч на 9 січня мені приснився поганий сон. Я його не запам’ятала, але коли прокинулася, стало так важко на душі. Неначе трапилося щось непоправне. Зазвичай Ігор дзвонив мені сам. Але цього разу я не могла чекати і набрала його номер. Не відповів. Через годину зателефонувала ще раз – і знову безрезультатно. Коли навіть до вечора він мені не відповів і не передзвонив, я вже місця собі не знаходила.

І тільки через добу пролунав дзвінок. Це був командир Ігоря. «Вашого чоловіка поранили, – повідомив він. – Але ви не хвилюйтеся, звичайне поранення в руку. З ним все буде в порядку». Сказав, що Ігор в харківському госпіталі. «Ви туди не приїжджайте, – попередив. – Його збираються відправляти на Київ». Але я відразу взяла квиток на поїзд і вирушила до Харкова.

Приїжджаю, біжу в госпіталь. Мені не терпілося зайти до чоловіка в палату, міцно його обійняти, сказати, як я його кохаю... «Головне, що живий, – думала. – З пораненням в руку ми впораємося». До нас (зі мною був брат Ігоря) вийшов лікар. «Я не можу вас до нього пустити», – суворо сказав він. І, побачивши моє здивоване обличчя, запитав: «А ви хіба не знаєте, що з ним?» «Мені сказали, що його поранили в руку», – відповіла я. «Справа в тому, що... руки у нього взагалі немає, – похитав головою лікар. – Стан дуже важкий. Він у комі». Тоді я і дізналася, що в Ігоря немає ні лівої руки, ні щелепи, ні гортані. По суті, не було півобличчя. На моє запитання про те, які прогнози, лікар промовчав.

У Києві, куди Ігоря наступного дня переправили на літаку, нам дали надію: «Він пройшов війну, аеропорт. Раз пройшов через це пекло, виживе і зараз». Але попередили, що я повинна бути готова до всього. Наприклад, до того, що чоловік назавжди залишиться інвалідом, що ніколи не зможе розмовляти. Я молилася про одне – щоб мій Ігор жив. З усім іншим ми впоралися б.

Волонтери орендували для Лесі квартиру в Києві. А небайдужі люди продовжували надсилати гроші на лікування Ігоря. Менше ніж за тиждень на двох картках Лесі накопичилося 400 (!) тисяч гривень.

– Стан Ігоря трішки стабілізувався, – згадує Леся. – Для мене і це було щастям. Я не знала, як дякувати людям за допомогу. За гроші, які вони зібрали, ми могли б повезти Ігоря за кордон. Лікарі з госпіталю теж загорілися цією ідеєю. «Спробуємо, – сказали. – Будемо шукати клініку». Я приходила до Ігоря в палату, розповідала йому ці новини. Мовляв, поїдемо з тобою за кордон, поставимо тебе на ноги. І сама вже почала вірити, що все у нас вийде.

25 січня я, як завжди, прийшла в лікарню (волонтери вмовили мене переночувати на квартирі). Але до Ігоря мене не пустили. «Все нормально, – заспокоїла медсестра. – Йому просто роблять процедури, при яких не можуть бути присутніми навіть родичі». Я запитала, коли ці процедури закінчаться. «Не можу сказати, – зам’ялася медпрацівниця. – Але сьогодні навряд чи. Почекайте трохи». Наступного дня мене теж не пустили. А вранці 27 січня зателефонував друг чоловіка і стривожено запитав: «Що з Ігорем? У якому він зараз стані?» «Та начебто все гаразд, – здивувалася я. – А чому ти такий наляканий?» «Ні, ні, тобі здалося», – відповів приятель. Вже пізніше я дізналася, що тієї ночі йому приснився Ігор. Гарний, усміхнений, здоровий. З... обома руками. «Він просто стояв і, посміхаючись, дивився на мене, – розповідав приятель. – А потім пішов. Неначе приходив зі мною попрощатися».

Я знову вирушила в лікарню і вже наполягла, щоб мене пустили до чоловіка. Лікарі довго не хотіли, але пропустили. Коли я зайшла в палату, Ігор, як і раніше, лежав на лікарняному ліжку, підключений до апарату штучного дихання. Через трубки, якими пообплутували його з усіх боків, не було видно, дихає він чи ні. Доторкнувшись до його руки, я відчула, що вона дуже холодна. Запитала у лікаря чому. «Так і повинно бути, так?» – уточнила. «Розумієте...» – почав говорити лікар, але замовк. І тихо додав: «Так, це нормально». Мені здалося, що в його очах з’явилися сльози. Я почала розтирати чоловікові руки, щоб вони зігрілися. Розтирала довго, але вони не ставали теплішими. Ноги теж. «На сьогодні вистачить», – лікар буквально за руку вивів мене з палати. Здавалося, він насилу підбирав слова. Я повернулася на квартиру. А ввечері подзвонив лікар: «Я не міг тоді сказати вам... Пробачте мені. Ваш чоловік помер».

Ігоря Римаря поховали в рідному селі Трибухівці Бучацького району Тернопільської області. Сотні людей, які прийшли проводити героя в останню путь, прощалися з ним, опустившись на коліна.

– Мені розповідали, що на похороні я втрачала свідомість, – зітхає Леся. – Я цього вже не пам’ятаю. Насилу згадую, як підходили люди, говорили, що мій чоловік герой. Виявилося, Ігор помер якраз в ту ніч, коли приснився своєму товаришеві. Він дійсно з ним попрощався. А мене лікарі не пускали в палату, щоб я не бачила, як він помирає. Коли все-таки прийшла, чоловік був уже мертвий. Його просто не встигли відключити від апарату.

Через два дні після похорону Леся Кузь перерахувала всі зібрані для Ігоря гроші волонтерам. Двісті тисяч гривень віддала на передову, ще двісті тисяч – на лікування поранених в шпиталі. Цей вчинок торкнув волонтера Ірину Солошенко до сліз.

– На моїй пам’яті таке сталося вперше, – зізнається Ірина. – Щоб вдова все до копійки віддала іншим бійцям... Ці гроші врятують не одне життя. Коли я розповіла про вчинок Лесі рідним тих поранених, які потребують допомоги, вони довго плакали. «Що ми можемо зробити для цієї доброї жінки?» – попросили мене дізнатися. «Нічого, – відповіла Леся. – Просто помоліться за мого Ігоря. Щоб йому там було добре».

– Я впевнена, що Ігор вчинив би саме так, – каже Леся. – Він на все був готовий заради своїх побратимів. Думаю, я виконала його останнє бажання. За словами його товаришів по службі, Ігор рятує їх навіть після смерті. А мені він допомагає триматися. Ми з ним разом з 15 років, почали зустрічатися, коли були школярами. Ближчої людини, ніж він, у мене не було. Він і зараз поруч. Я постійно це відчуваю.

 

У Тернополі відбудеться прем'єра документального фільму "Вільні люди"

Вівторок, 24 лютого 2015, 14:21

Стрічка розповідає про сучасних кобзарів, які не зовсім "вписуються" в рамки загальноприйнятого формату кобзарства, пише Культурно.

— Коли писала сценарій, було бажання знищити кліше, образ кобзаря – сивочолого діда, що сидить десь в полі на могилі та сам собі грає, — зізнається режисер.

«Вільні люди» розповідає не лише про вигляд сучасних кобзарів, але й показує, чим  живуть сьогодні ті, хто є уособленням української музичної традиції.

Своєрідна реконструкція сучасного кобзарства розповідає про козацько-лірницьку подорож п’яти чоловіків з різних куточків України. Мандруюючи давніми стежками кобзарства, що на Черкащині  Тарас Компаніченко, Андрій Ляшук, Ярослав Крисько, Ярема Шевчук, Тарас Дороцький намагались донести до кожного традицію української культури. Виконуючи кобзарські пісні на старосвітських інструментах, герої спостерігали різну реакцію. Протягом фільму можна дізнатись про сучасні смаки та культуру українського народу.

«Вільні люди» висвітлює вподобання теперішнього супільства, заангажованого російською естрадою. Це дослідження інформаційно – музичного простору, в якому жили українці рік тому. Фільм починається зйомками зі святкування Дня Незалежності у Києві, коли зі сцени звучить «російськомовна попса»… Завершується стрічка подіями на Майдані, за кілька годин до жорстокого побиття студентів і початку Революції Гідності.

— Мала нагоду потрапити на презентацію фільму в Києві, — розповідає організатор Катерина Поставська — Мене приємно вразило поєднання простоти і змістовності стрічки. Згодом, виникла ідея організувати показ фільму в Тернополі. «Вільні люди» розповідає про реакцію людей та сприйняття ними традиційної культури. Про те, як з роками у сільський побут «увійшли» шансон та «попса», і як вони впливають на нашу свідомість.

Запрошуємо на прем’єру документального фільму Ганни Яровенко «Вільні люди», яка відбудеться 03 березня о 19:00 в «Палаці кіно». Вхід вільний.

Перед прем'єрою усі охочі зможуть поспілкуватись з режисером та героями фільму, а також послухати кобзаря.

Оксана Божко

 

У 2015 році Тернопіль закупить щонайменше 8 тролейбусів

Вівторок, 24 лютого 2015, 08:53

19 лютого заступник міського голови Володимир Камінський провів нараду з керівником КП «Тернопільелектротранс» Андрієм Мастюхом та начальником управління транспорту, комунікацій та зв’язку Ігорем Мединським щодо закупівлі для міста чеських тролейбусів у 2015 році.

«На закупівлю тролейбусів чеського виробництва цього року передбачено близько 3 мільйонів гривень, - розповідає Андрій Мастюх. – Заважаючи на різку зміну курсу валют, ми зустрічалися із чеськими партнерами і на даний момент домовилися про закупівлю восьми тролейбусів».

Нагадаємо, що за останні три роки у рамках програми «Екологічний транспорт» у Тернополі оновлено 30% тролейбусного парку. Цього ж року планується закупити ще не менше восьми тролейбусів, а також прокласти три нові тролейбусні лінії, щоб сполучити вул. Академіка Корольова - Академіка Сахарова - Романа Купчинського; вул. Протасевича - О.Довженка - Лесі Українки; вул. Бережанська – Лучаківського - С.Будного - Тролейбусна.

 

Михайло Гросуляк: Іноді мені хочеться відчути життя з позиції безхатченка

Понеділок, 23 лютого 2015, 09:35

Мережа його колоритних закладів «Самогонна ресторація» відома не лише в Україні, але й далеко за її межами. Унікальна у своєму роді музейна-ресторація «Старий млин», пивоварна ресторація «Ковчег»,  пастерія та піцерія «Фламінго», суші-бар «Каламбур», музей самогоноваріння «Вагон-самогон», а також «Грибова хата» у Буковелі — гідно представляють наше місто серед ресторанних закладів світового рівня.

Гросуляк (1)

Про своє життя, дозвілля, особисті уподобання, мрії та буденність розповідає харизматичний тернополянин, бізнесмен, чоловік, батько, дідусь та відомий ресторатор — Михайло Гросуляк.

Як розпочинається ваш день?
Я давно сплутав день з ніччю. Зазвичай, прокидаюсь близько п’ятої ранку. Але, буває, не сплю вже о третій ночі. Так починається мій робочий день: я аналізую досягнення чи невдачі, занотовую набутий досвід, складаю плани на майбутнє. На вихідних, щосуботи та неділі, по три години граю футбол із дворовими командами. Таким чином підтримую фізичну форму та позбуваюсь негативної енергії.

Як проводите дозвілля?
Своє дозвілля проводжу з рідними. У мене міцна сім’я. Я щасливий, адже сьогодні цим мало хто може похвалитися. Справа в тому, що нас об’єднує не лише сімейний бізнес, але й повага та взаєморозуміння. Маючи вільну хвилинку, гуляю з внучками у парку. Коли Єва та Яна були меншими, то казали, що я жорстокий, бо виходивши на прогулянку, у мене було на меті показати їм усіх звірів та обійти разом із дівчатками всі парки.

Буває, що знаходжу час і для себе. Тоді по максимуму використовую нагоду для оздоровлення та душевного відпочинку. Люблю їздити на велосипеді за місто. У літній період займаюся віндсерфінгом, взимку мій відпочинок – дорога. Люблю долати кілометри на своєму авто. В такі моменти маю можливість подумати про ідеї та майбутні плани.

IMG_1555

З дружиною та сестрами

Відвідуєте театри, кіно?
Кіно не люблю. Те, що сьогодні пропонують глядачу надто американізоване та русифіковане. Взагалі, намагаюся виховувати у собі естетичні вподобання. Дуже люблю оперу. Часто відвідую театри, зокрема, тернопільський.

Якій музиці надаєте перевагу?
Не люблю слухати російську музику. Я давно замислююся над сучасним шоу-бізнесом, зокрема, російським. Він несе в собі щось сатанинське. Із закордонних виконавців люблю Горана Бреговіча. Мені імпонують етнічні мотиви. З українських надаю перевагу гуртам Океан Ельзи та Тік. Нервую, коли хтось слухає шансон.

Чи маєте погані звички?
Можу собі позволити викурити добру сигару, саме сигару, бо цигарки це – сміття. Люблю випити якісної самогонки. Власне, її замовляю із Закарпаття. Для мене виготовляють елітний продукт із фруктів, яким я, до слова, люблю частувати колег та друзів.

Відвідуєте гуртки, секції?
Найближчим часом планую брати уроки гри на гітарі. Удосконалювати початкові вміння буду з одним із тернопільських музикантів.

Де любите відпочивати?
Для мене відпочинок це — моя робота. Коли відвідую свої заклади, відпочиваю морально, а також отримую естетичну насолоду. Люблю бувати на Закарпатті, там вирощую продукти для власних ресторанів. Це недоторкані цивілізацією місця, де я «відводжу душу».

Ким мріяли стати в дитинстві?
В мені зростали дві зернини: творча та підприємницька. Я любив сцену, мене приваблювало мистецтво. Разом із сестрою брав участь у постановці театральних сценок та творчих вечорів. У дитинстві мене буквально переповнювала енергія. Коли у селі щось траплялося, насамперед, підозрювали мене.

У віці 5-ти років започаткував перший власний бізнес. Батько любив рибалити, у нас завжди було багато риби, раків, також ми мали ластівок, свійських тварин. Перемістивши всіх у одне приміщення, створив своєрідний зоопарк. На вході продавав квитки по 5 копійок своїм друзям.

Батько вчасно зрозумів мої задатки. Тому, з раннього дитинства привчав мене до роботи. Я часто скотарював, доводилося працювати ночами. З одного боку було важко, з іншого – розумію, що саме таким способом він навчив мене скеровувати енергію в правильне русло. Досі, пам’ятаю батькову крилату фразу, яку сьогодні говорю своїм дітям: «Пильнуй того, з чого хліб їсти».

z sestramu

З сестрами

«Діди та прадіди по батьковій лінії були ремісниками. Сьогодні у моїх закладах знаходяться дві цінні речі, що їм належали, – рибальська сітка та кусок дідового човна. Ці речі зігрівають мою душу».

Ваш улюблений колір?
Пшеничний. В моєї дружини волосся такого кольору. Цей тон близький мені й тим, що нагадує про дитинство та природу.

Що любите читати?
Нещодавно закінчив читати книгу Валерія Московченка «Карма України». Це видання потрібно читати, в першу чергу, всім можновладцям. Фантастична спроба роз’яснити та провести просвітницьку роботу задля того, щоб відродили взаємоповагу та розуміння між українцями та росіянами. Також люблю твори Мирослава Дочинця. Я перечитав усі його книги, раджу й вам. Особливо мене вразив його роман «Криничар».

«Я відкрию тобі принаду двох головних свобод — звільнення від страху і від злиднів.»
М. Дочинець

***
Часами у мене виникає бажання бути ближче до природи; відчути життя з позиції безхатченка. Такі подорожі допомагають переосмислити життя, особливо в складні моменти. А, одного разу ми з колегою відправилися у велоподорож до Маріуполя. Не маючи при собі нічого, окрім харчів, ми ночували там, де нас приймали. Хочу сказати, що люди у сільській місцевості – щирі та прості. Після таких мандрів відчуваєш себе духовно збагаченим. З тієї поїздки я виніс цікаве спостереження: в сільській місцевості живуть справжні українці, вони прив’язані до землі. Це потужний народ, що несе в собі усі наші традиції. В місті частіше зустрічаємо приїжджих, зокрема, людей, заангажованих на російському менталітеті.
***

Найбільше досягнення вашого життя?
Найбільше досягнення це — моя сім’я. Саме завдяки їм досягнуто поставлених цілей. Те, що я маю сьогодні, створено спільною працею моїх рідних. Я горджуся тим, що нині ми у дружніх відносинах. Більше того, моя жінка разом із дітьми – природжені критики. А це – запорука успіху. Адже у нас склалась чудова команда: я при владі, сім’я — в опозиції. Тож, перед тим, як прийняти серйозне рішення, ми неодноразово його обговорюємо.

Ваша зачіска – це своєрідний прояв прихильності до української культури?
Чуприну – саме так я її називаю – почав «носити» приблизно вісім років тому, коли це ще не було модно. Мій батько також мав такого чуба. Не знаю точно, як зародилась ця традиція, мабуть, започаткувалась ще за часів козацтва.

Як познайомились з дружиною?
З жінкою познайомився у фотолабораторії, де вона працювала портретистом. Тетяна відразу мені приглянулась, і не дарма, адже моя дружина досі залишається для мене еталоном. Вона подарувала мені трьох чудових дітей. Саме завдяки їй, я прагнув здобувати більшого. У Тетяни характер «з перчинкою», це й стимулювало мене досягати якісних результатів.

z druzhunoyu

З дружиною

Що колекціонуєте?
З приводу колекціонування, можу сказати, що я, в деякій мірі, посмітюх. Якщо не пройдусь ринком, і не придбаю старовинну річ, — вважайте день пройшов даремно. Часто мене не розуміли, дехто, навіть, насміхався. Але тепер колекція працює на мене. Адже практично увесь антикваріат, який присутній у моїх закладах – це, власне, ті речі, які я придбав на ринку. Зазвичай, це — кухонне начиння, також борщівські сорочки. Горджусь своєю колекцією самоварів, яка налічує більше ста експонатів.

Які подарунки любите отримувати? Що любите дарувати?
Не люблю подарунків, і не люблю, коли їх дарують мені. Я вважаю, що свято повинно бути кожен день. У святкові дні намагаюсь бути «поза зоною досяжності». Однак, уникнути свята, звичайно, не вдається. В такі дні разом із близькими збираємось за столом. В якості подарунків отримую речі антикваріату, що доповнюють мою колекцію.

Ваша перша робота?
За спеціальністю я зварювальник-монтажник висотних конструкцій. Тож, першою, офіційною була посада будівельника у «Дніпросталь». На такій посаді  пропрацював ще у кількох будівельних компаніях. Проте, як я вже говорив, до праці мене привчив мій батько.

«Якщо після 40 людина думає, як поділитись накопиченим роками досвідом – це нормальний психологічний стан».

Як долаєте поганий настрій?
В першу чергу, від депресивних станів рятує фізична робота. Маю 12 соток городу, там і долаю песимістичні настрої. Ну і, звичайно, спорт. Невід’ємною частиною мого життя є також робота. Якщо взяти до уваги ситуацію, яка відбувається зараз у нашій країні, то моя працездатність, а швидше, трудоголізм зріс у два рази. Таким чином долаю не лише поганий настрій, але й життєві незгоди.

Ваша найбільша мрія?
Якщо в загальному, то хотілось би, щоб Україна була схожою на мої ресторани. Розумієте, моя дружина має російські корені, проте в мене з нею ніколи не виникало непорозумінь, тим паче, — сварок. Ми – єдине ціле, і працюємо на благо сім’ї.

«Хотілось би, щоб внуки продовжували мою діяльність».

Що вас дратує?
Якщо висловлюватись масштабно, то найбільше мене мучить те, що розікрали нашу  державу, і ніхто не несе за це покарання. Дратує й те, що у нас немає рівноправ’я. Люди, які живуть у селах – трудяги, але за своє життя практично нічого не досягають.

Чи можете відзначити позитивною оцінкою заклад, який відвідали у нашому місті?
В Тернополі мені подобаються арт-заклади «Бункермуз», «Коза» та «Шинок». Віддаю належність рестораторам Ігорю Мамусу та Олегу Макогону. Їх ресторани мене захоплюють творчим напрямом. Це демократичні заклади, де спокійно можуть відпочити люди різної вікової категорії.

Back Camera

Ваша улюблена страва?
Надаю перевагу стравам української кухні. У дитинстві улюбленою була мельниця-подільська юшка. Її готувала моя мама. До складу страви входила томатна паста, сметана, піджарена мука, спеції та основний інгредієнт – риба. Усе це тушкувалось. Юшці давали час остигнути. У злиденні часи таку страву могли їсти місяцями.

Чи готуєте власноруч?
Інколи є пориви до кухні, але, відверто кажучи, повар з мене ніякий.

Які риси характеру найбільше цінуєте в людях?
Люблю, коли люди щирі та відкриті. Це саме ті риси, які споконвіків притаманні українцям. Не люблю обману. Якщо хоч раз мене обдурити, дорога в мою сторону буде закрита назавжди.

Чи вірите в прикмети?
На такі речі не звертаю уваги.

Ваше життєве кредо
Трудоголізм і чудакуватість. Як я вже говорив, робота рятує від усіх незгод. А чудакуваті люди мені імпонують своїм вмінням самовиразитись. Зрештою, я й сам намагаюся таким бути. Мені подобаються живі, емоційні, щирі люди.

Оксана Божко


 

Раз на рік стріляє навіть віник

Неділя, 22 лютого 2015, 12:40

Раз на рік стріляє навіть віник». Цей «раз на рік» наступив тієї весни, і стріляти може не тільки віник, а й інший садівницько-городній інвентар» — з таким лозунгом презентували виставку івано-франківських митців Сергія Григоряна та Миколи Джички у Тернополі, пише сайт Культурно.

DSC05159

Відкриття неоднозначної виставки «Весняно-польові роботи» відбулося вчора у галереї «Бункермуз» . Ідея авторів передати процес так званої трансформації сільсько-господарської аграрної держави в мілітарну, викликає змішані почуття. Для когось вона здалась неординарною, коли на ситуацію, що склалась в країні, можна подивитись з легкою долею іронії. З іншого боку, чи можемо ми собі дозволити таку «розкіш» в дні пам’яті Героїв Небесної Сотні та жертв АТО. Зрештою, мистецтво покликане висвітлювати дійсність. Тому, так чи інакше, після перегляду виставки байдужим не залишився ніхто.

DSC05161

Як змінюється світосприйняття, ламається менталітет, трансформується психологія соціуму перед загрозою втрати власного життя, житла, країни розповів автор проекту Сергій Григорян:

«Цей проект може здаватись дещо смішним, але хочу сказати, що над його створенням ми почали працювати весною 2014 року, коли ситуація не була настільки серйозною. Виставка не стільки жартівлива, як іронічна. Як кажуть в народі «сміх крізь сльози». За допомогою представлених арт-об’єктів намагаємось показати неочікувані зміни: сапа перетворюється на снайперську гвинтівку, лопата стає кулеметом, а міцні дідівські вила набувають обрисів АК…»

DSC05157

«Господарське знаряддя і зброя мають одинакове походження. З давніх часів зброєю людини був патик. З допомогою нього можна було вполювати звіра чи відбитись від нападників».

DSC05162

«Військового досвіду у мене немає, тому арт-об’єкти створював по схемах з інтернету. В експозиції представлене знаряддя, яким воюють сучасні українські війська. Кожному з них присвоїли найменування. Наприклад, «СВД» — Сапа від диверсанта, «АКС» — Антикомуністичне срєдство, «РПГ» — рідні повстанські граблі. «Тачко-танк» — цей об’єкт мені найбільше подобається — абсурдна машина, яка не може ні їхати, ні стріляти, але виглядає загрозливо».

Оксана Божко

DSC05160

DSC05156

1DSC05158

DSC05154

 

У Тернополі відбувся вечір-реквієм пам'яті Героїв Небесної сотні

Субота, 21 лютого 2015, 10:35

В Українському домі «Перемога» відбувся концерт-реквієм у честь пам'яті про Героїв Небесної сотні, які загинули на Євромайдані. Там же вихованці станції юних техніків організували виставку тематичних робіт із назвою «Червоний мак».

«Представлені на виставці роботи виконані тернопільськими учнями та присвячені червоним макам, які сьогодні є символом українства, символом пам’яті, - розповідає начальник управління культури Василь Кармазин. – Що ж до концерту-реквієму, то пройшов він у спогадах про події на Євромайдані, тому для присутніх продемонстрували короткі відеоролики з тих часів, а також перед тернополянам виступили місцеві сольні виконавці та колективи із тематичними піснями».

До слова, виставка «Червоний мак» триватиме до 26 лютого. Відвідати її можуть усі охочі з 10.00 до 18.00 год. Вхід вільний.







 

«Shmir Soundsystem»: Танцювальні ритми ямайської музики реґі у Тернополі

П'ятниця, 20 лютого 2015, 08:49

Танцювальні ритми ямайської музики реґі вже кілька років запрошують шанувальників свободи й музичних експериментів на виступи тернопільських ді-джеїв Тренера та Завгоспа, які разом працюють над унікальним для файного міста проектом «Shmir Soundsystem». Про Dj-дует, «шмір» та реґі розповів Павло – Dj Тренер, пише сайт Культурно.

1896747_459170284205058_1367098164_n1
- Що являє собою проект «Shmir Soundsystem»?

— Це спільна робота Dj та MC – так званий soundsystem. Хоч, власне, «Shmir» не є саунд системою як такою (коли працюють здоровенні колонки і народжуються кіловати й кіловати звуку). Наш проект лише, скажімо так, запозичив собі у назву поняття саунд системи. Ми з Ярославом Качмарським (Dj Завгосп) граємо вдвох вже давно, хоча дуетом нашу співпрацю назвати важко, та й слово «тандем» якось не дуже звучить. Нас поєднало реґі, і зараз ми намагаємось давати людям те добре і світле, що самі отримуємо від цієї музики. Адже, крім нас, в Тернополі музику Ямайки немає кому донести до людей.

- З чого розпочався «Shmir Soundsystem»? Це спонтанний проект чи результат попередніх напрацювань ді-джеїв Тренера та Завгоспа?

— Все просто. Ярослав до виникнення проекту займався експериментальною електронною музикою, трохи пізніше і я став до пульта. Одного разу ми подумали: «А давай будемо отак разом грати». Від тоді ми і працюємо в напрямку «шміру», просуваємо його, де тільки можемо.
І так вже третій рік, якщо я не помиляюся.

- Важко не звернути уваги на назву дуету – «Shmir Soundsystem». Звідки таке поєднання слів?

— Автором назви є Ярослав. Ми взагалі-то не дуже думали над назвою проекту. Завгосп запропонував «Shmir Soundsystem», і я спершу був проти, бо мені «шмір» асоціюється тільки з болотом, але Ярослав зумів обґрунтувати свою ідею, як-то кажуть, показав різні погляди на одну і ту ж ситуацію, з якими я врешті погодився. «Shmir» в англійській сленговій мові означає «відрив», як би дивно і смішно це не звучало на українській.

- «Shmir Soundsystem» – дует ді-джеїв. Чи не виникає у вас із Завгоспом непорозумінь, як часто буває у творчих людей?

— Нас єднає, я би сказав, навіть більше, ніж любов, – кохання до реґі-музики, музики в стилі даб, та хіп-хоп – Ямайка, сонце, спека і всі задоволенні. В принципі розбіжностей в поглядах у нас не має. Звичайно, можуть бути деякі спірні питання – організаційні здебільшого. Буває іноді запрошують нас грати, але оскільки обоє ми працюємо, то не завжди нам виходить їздити на виступи разом. Деколи «катаємось» окремо. Ярко – більш темна сторона нашого дуету, він надає перевагу «похмурим» напрямкам музики. А я сторона світла і легша, тому що Ярослав грає важчу музику.

887_454418181288187_1299774115_n-620x411

- Гадаєте, публіка відчуває таку різницю?

— Складно сказати. Все залежить і від діапазону нашої музики, і від самої мелодії, тому що в реґі є дуже-дуже різні мелодії, хоч і об’єднуються вони в один стиль. В будь-якому випадку, думаю, без усмішок і позитиву не залишиться ніхто.

- Дует «Shmir Soundsystem» чи не єдиний у Тернополі пропагує реґі-музику. За час існування проекту можете відмітити якісь видимі результати своєї роботи?

— Найважливіше, що нас завжди публіка приймає дуже тепло. Ще коли ми почали робити «Реґі посиденьки» – так жартома називали свої концерти, люди дивувалися і починали цікавилися цим музичним стилем. Так почали з’являтися, я б не сказав фанати, але прихильники точно. Ті люди, які люблять і шанують реґі -музику, але просто не мали, де її почути раніше.

- Окрім Тернополя «Shmir Soundsystem» мав виступи й у інших містах України – це і Львів, і Чернівці, Ворохта… Не плануєте ще більше розширювати концертну географію?

— Поки що «Шмір» – це все-таки хобі, крім цього ми маємо ще й основну роботу, тому не завжди є вільний час. А за два вихідних дні далеко не заїдеш. Це треба враховувати. Ми ніяких чітких планів собі не будуємо, просто займаємось справою, яка нам дарує задоволення, і яка подобається людям навколо. Що буде далі? Не знаю. Будемо намагатися зрости у якісному плані. Зараз весна – і стане тепло, а скоро літо – і стане жарко, почнуться фестивалі, а на фестивалях ми також любимо побувати і в ролі учасників, і глядачів, і слухачів. Хотілось би і відпочити, і пограти…

487914_440025522696095_2116516322_n

- Нещодавно дует «Shmir Soundsystem» представив у мережі новий мікс. Розкажіть, як проводилась робота над записом?

— Не секрет, що не так вже й складно робити подібні мікси – багато хто цим займається просто так. Ми всього-на-всього зробили селекцію певних треків, потім їх поскладали, пограли, позводили і спробували записати.

- Реґі-музику пов’язують з ім’ям Боба Марлі. Для «Shmir Soundsystem» Марлі – ідейний натхненник чи асоціативний символ?

— Боб Марлі в нашій роботі відіграє велику, якщо не найбільшу роль – дід, батько і син водночас реґі-музики. Взагалі дуже хороша людина, громадянин Всесвіту. Я вважаю його одним з найкращих миротворців Землі. Своєю музикою він рятував і мирив людей. Для нас він є показником чогось доброго, натхненого і світлого.

- Як могли б схарактеризувати музику «Shmir Soundsystem» для тих людей, які уявлення не мають про реґі?

— Мені б хотілось, щоб більше людей цікавилось реґі. Я більш ніж впевнений, що люди люблять цю музику, хоча, можливо, навіть не знають, що воно таке. Я насправді ніколи не думав над тим, як цікавити людей словами. Вважаю, музику треба чути вухами і намагатись розуміти серцем. Не обов’язково навіть бачити нас. Головне – слухати. І, я думаю, меседж буде доставлений.


Алла Сердюк

 

У Тернополі буде футбол на льоду

Четвер, 19 лютого 2015, 08:31

Управління у справах сім’ї, молоді і спорту Тернопільської міської ради організовує футбол на… льоду для ветеранів.

Як повідомив "Номер один" заступник голови Тернопільської міської федерації футболу Віктор Вонсік, змагання планується провести 21-22 лютого на тернопільському ставі, поблизу готелю "Чайка".

— Ще у радянські часи подібні старти були традиційними. На льоду ставили хокейні ворота і грали у міні-футбол. Ми хочемо відновити цю хорошу традицію. Цьогорічний турнір буде присвячений Дню зими, а відбудеться він за умови морозів, — каже пан Віктор.

sports.te.ua

 

У квітні Тернопіль відвідає відомий український письменник Василь Шкляр

Четвер, 19 лютого 2015, 08:04

Протягом трьох днів 17-19 квітня наше місто відвідають відомі поети, письменники, музиканти, фотографи, а також художники. Цього року організатори обіцяють здивувати більшим наповненням та кращими проектами. Захід передбачає поєднання усіх видів мистецтва: літератури, живопису, фотографії, музики та  кіно, пише сайт Культурно.

13

Ініціатором проведення фестивалю «Ї» є громадська молодіжна організація «Файне місто».

  • Минулого року ми робили ставку на письменників та музикантів, — розповідає голова «Файного міста» Василь Томчишин. — Цього разу у заході візьмуть участь також і художники. Щодо відомих письменників, то цього року, як і минулого, до Тернополя приїдуть Юрій Андрухович, Тарас Прохасько, Юрко Іздрик. Також до нас приєднається Сергій Жадан. З приводу музикантів, то у програмі візьмуть участь гурти з різних міст України. Оголошувати їх наразі не будемо, але точно обіцяємо здивувати!

Програма цьогорічного фестивалю буде складатись із денної та вечірньої. Під час денної усі охочі зможуть відвідати виставки, творчі зустрічі, брифінги. Зорієнтуватись у заходах можна буде за спеціальною картою фестивалю.

  • Минулого року майже 50 % відвідувачів фестивалю приїхали з інших міст, тому цьогорічне дійство відбудеться у різних локаціях, де наші гості зможуть ознайомитись з культурно-історичними об’єктами Тернополя.

Аби розбавити цільову аудиторію, організатори планують проводити частину заходів просто неба.

  • Минулого року програма була виключно вечірньою, тому її відвідала, здебільшого, молодь, — доповнює Василь Томчишин. — Цього разу до нас зможуть приєднатись як молоді, так і старші любителі мистецтва, адже денна програма заходу буде проходити у зручний час та неформальній обстановці. На «острівку закоханих» плануємо провести прес-конференції, брифінги, презентації книжок, зустрічі з письменниками. Для прикладу, усі охочі зможуть поспілкуватись з одним із найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників Василем Шклярем. Щодо вечірньої програми, то вона буде відбуватись поблизу озера. Про конкретне місце події оголосимо дещо згодом.

Цьогорічний мистецький фестиваль «Ї» сміло можна назвати міжнародним, адже до нас завітають письменники з Білорусі та Польщі.

  • Наразі погодили участь білоруські письменники Сергій Прилуцький та Віталій Рижков, – каже організатор Юрій Матевощук. — Озвучувати імена усіх гостей поки що не будемо. Залишимо це в секреті.

Для Тернополя мистецький фестиваль «Ї» насамперед це можливість розвитку молодіжного середовища в різних сферах мистецтва – зауважує організатор Юлія Іванчук. – Такий захід дає змогу не лише привернути увагу до нашого міста, але й до його культурного життя, розвитку молодого туризму.

Мистецтво не стоїть осторонь подій, які відбуваються у нашій країні. Тож передати переживання та своє бачення стосовно теперішньої ситуації учасники спробують через картини та читання.

Слідкуйте за новинами фестивалю тут

Оксана Божко

 

Представлено оновлений сайт управління житлово-комунального господарства Тернополя

Середа, 18 лютого 2015, 10:35

Представники управління ЖКГ Тернопільської міської ради представили оновлений сайт профільного управління http://komun.te.ua/, де розміщена актуальна та оперативна інформація про діяльність у сфері житлово-комунального господарства міста, про структуру управління та графіки прийому фахівців, а також про підприємства, які перебувають у підпорядкуванні управління. Там же можна подати звернення, скаргу, зауваження чи пропозицію щодо діяльності ЖЕКів чи інших комунальних установ Тернополя.

«На сайті також планується розміщувати інформацію про трансформацію міста протягом століть у рубриці «Історія». Ми плануємо знайомити читачів із історією управління, будинків, споруд та вулиць міста, - розповідає директор підприємства «Східний масив» Михайло Дереворіз. – Якщо тернополяни мають бажання долучитися до наповнення цієї рубрики, то будемо вдячні за їх світлини старого міста, які ми могли б опублікувати на сайті».

Також за допомогою сайту управління ЖКГ можна скористатися послугами подачі показників та оплати за комунальні послуги у онлайн-режимі, а при потребі – переглянути історію усіх здійснених платежів та роздрукувати квитанції.

Міська рада

 

У Тернополі з 1 березня тариф на проїзд у маршрутних таксі становити 3 грн

Середа, 18 лютого 2015, 08:56

У Тернополі з 1 березня тариф на проїзд в маршрутних таксі становити 3 грн. Відповідне рішення прийняли на засіданні виконавчого комітету. Як зауважив начальник управління транспорту міської ради Ігор Мединський, Тернопіль одне з останніх міст в Україні, який останнім часом не збільшував вартість за проїзд, незважаючи на ріст цін на паливо та автозапчастини.

«З 1 березня вартість проїзду у маршрутних таксі міста становитиме 3 грн., а для школярів - 1,50 грн.,– розповідає Ігор Мединський. – У так званих «соціальних» автобусах – 2,50 грн., учнів – 1,25 грн. Вартість проїзду у електротранспорті залишиться незмінною».

Перевезення пільговиків залишиться без змін: у маршрутних таксі – три пільговики, у соціальному транспорті та у тролейбусах – без обмежень.

Міська рада

 

У Тернополі представлять унікальну виставку наукових картин із Німеччини

Вівторок, 17 лютого 2015, 08:55

27 лютого в Українському домі «Перемога» презентують унікальну виставку картин зі світу науки товариства імені Макса Планка. Участь у її відкриті візьмуть представник Федерального міністерства освіти та наукових досліджень Німеччини Еріх Бістрікер, радник посла Німеччини в Україні з питань науки пан др. Лещенко та міський голова Тернополя Сергій Надал.

«Тернопіль був і залишається європейським містом, ми активно розвиваємо міжнародну співпрацю з містами-партнерами, з Радою Європи, - розповідає міський голова Сергій Надал. – Наше місто – одне з небагатьох в Україні, яке прийматиме дану виставку і тому принагідно запрошую усіх тернополян відвідати цю експозицію».

Презентована виставка налічуватиме 50 широкоформатних зображень у різних галузях наукових досліджень від вчених Товариства ім. Макса Планка. Спектр застосованих технологій для отримання цих знімків дуже широкий: від звичайної фотографії за допомогою кольорової зйомки з використанням різного виду мікроскопів і до комп'ютерного моделювання.

Виставка триватиме до 27 березня. Вхід безкоштовний.

До слова, експозиція виставки «Картини зі світу науки» у Тернополі стала можливою за підтримки Тернопільської міської ради, Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні та Експерта з питань кооперації в області наукових досліджень за завданнями BMBF пана Еріха Бістрікера, а також за фінансової підтримки Федерального міністерства освіти та досліджень Німеччини (BMBF).

Довідково:

Товариство ім. Макса Планка (повна назва: Товариство імені Макса Планка для сприяння розвитку наук, нім. Max-Planck-Gesellschaft zur Förderung der Wissens chaftene. V.,) — незалежна німецька дослідницька установа та провідна не університетська організація, що здійснює фундаментальні дослідження як природничого, так і гуманітарного характеру. В склад товариства входить 78 інститутів та інших дослідницьких установ, де працює 12 300 співробітників. Правління розташоване в Мюнхені.

 

У Тернополі презентували збірку революційної поезії

Понеділок, 16 лютого 2015, 12:31

Вчора у тернопільській галереї "Бункермуз" відбулася презентація поетичної збірки "Не мовчімо", пише сайт Культурно. За словами поетів, збірку із 134 сторінок укладено з текстів, котрі були написані за часів Революції Гідності та АТО. До створення книги долучились молоді копичинецькі поети, члени літературного збіговиська Delirium — Андрій Стефанець, Володимир та Славік Ухачі, Наталя Зелінська.

Презентація збірки супроводжувалась музичними виступами.

-  Ідея створення книги належить львівському поету Юрію Руфу, - розповідає Володимир Ухач, - Зібравшись разом із колегами, членами  літературного збіговиська Delirium ми видали збірку всього за 4 місяці. Разом писали, разом скидались коштами. Ми не розповсюджували збірку у книгарнях, тому замовити її можна звернувшись, безпосередньо, до авторів. Частину коштів перерахуємо на потребу АТО.

Придбати видання "Не мовчімо" можна завітавши на сторінку https://vk.com/oskolochok .

Якщо вам не байдужа справжня українська патріотична поезія, яка пронизує словом, наче кулею і влучає просто у серце, то ця книга саме для вас, Вона не повинна залишити байдужого нікого, хто її прочитає. Саме в цьому ідея, донести слово народу, до тих, хто привик мовчати. НЕ МОВЧІМО, і з нами буде перемога.



 

20 лютого відбудеться концерт-реквієм пам'яті Героїв Небесної Сотні

Понеділок, 16 лютого 2015, 09:12

20 лютого відзначається вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.

В цей день в УД "Перемога" відбудеться концерт-реквієм пам'яті Героїв Небесної Сотні. На знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. У програмі концерту виступ учасників Майдану, - повідомив начальник управління культури Василь Кармазин.    

22 лютого в неділю о 13:00 на Театральному майдані розпочнеться панахида за загиблими. 

 

У Тернопільських школах проходять навчання з екстреної евакуації

Неділя, 15 лютого 2015, 10:37

Згідно розпорядження міського голови Тернополя Сергія Надала у школах міста розпочались навчання з екстреної евакуації. Окрім практичних навичок, учням та працівникам загальноосвітніх навчальних закладів надають теоретичні рекомендації як діяти у випадках надзвичайних ситуацій.

«Такі навчання будуть проведені у всіх навчальних закладах міста згідно затвердженого графіку, - розповідає міський голова Сергій Надал. – В Тернополі розроблено комплекс заходів щодо цивільного захисту населення. Сьогодні ми на практиці відпрацьовуємо їх. Під час таких тренувань ми бачимо де є проблеми, що потрібно допрацювати, які приміщення підготувати, де можливо зробити ремонти».

Нагадаємо, цього року на заходи із забезпечення обороноздатності та дотримання громадського порядку у Тернополі передбачено понад 2 мільйони 310 тисяч гривень. Ці кошти будуть спрямовані на забезпечення ремонтно-відновлювальних робіт у бомбосховищах, придбання предметів індивідуального захисту та самооборони, паливно-мастильних матеріалів, засобів медичного призначення.

Міська рада

 

У Тернополі відновили військову частину

Субота, 14 лютого 2015, 17:29

44 окрема артилерійська бригада відтепер дислокуватиметься в Тернополі на місці колишньої 11 окремої гвардійської артилерійської бригади. Військовослужбовці уже ремонтують техніку та майно.

В.о. командира бригади Олег Лісовий розповідає, що рішення про створення військової частини Міністерство оборони України прийняло ще на початку вересня минулого року. Служити у ній будуть мобілізовані та військовослужбовці контрактної служби.

Як зауважив міський голова Тернополя Сергій Надал, від першого дня заснування Тернополя, як міста-фортеці, тут постійно розміщувалась військова частина. Це доречно з точки зору військової логістики, бо наше географічне положення надає місту стратегічного значення для всього західного регіону.

У 2012 році, коли повністю руйнувалась обороноздатність країни, виникло питання, про те що частину потрібно розформувати.

«Починаючи з листопада 2012 року, ми звертались до влади всіх рівнів з вимогою повернути військову частину в Тернопіль, – зауважив Сергій Надал. – Лише після повалення режиму Януковича нас почули і сьогодні артилерійська бригада повертається у Тернопіль. Одинадцята окрема артилерійська бригада була однією з найкращих в Україні, тож відновлення такої військової частини є дуже важливим кроком в обороноздатності країни. Місто готове долучитися до облаштування частини, адже міська рада прийняла програму підтримки обороноздатності Тернопільського гарнізону, яка передбачає фінансування стратегічно-важливих об’єктів».

Міська рада


 

До Тернополя приїдуть поети з "революційним віршами"

П'ятниця, 13 лютого 2015, 09:51

15 лютого о 14:00 в тернопільській галереї «Бункермуз» розпочнеться презентація поетичної збірки «Не мовчімо».


Укладено її з віршів молодих копичинецьких поетів, членів літературного збіговиська Delirium — Андрія Стефанця, Володимира та Славіка Ухачів, Наталі Зелінської, котрі писали свої тексти в часи Революції Гідності та АТО.
«Нічим не можливо виміряти душевний біль чи горе. Ми намагаємося передати свій біль у своїх віршах», — кажуть поети.
Оформили збірку ілюстраціями молодих художників із Тернополя та Копичинців.

 

На День закоханих у Тернополі масово запускатимуть небесні ліхтарики

П'ятниця, 13 лютого 2015, 08:09


"Візьми натхнення з собою"
Що може бути краще ніж провести день усіх закоханих разом зі своєю другою половинкою, а якщо при цьому Ви можете загадати спільне бажання і відпустити в небо свою палаючу свічку, а також спостерігати диво, сотні, а то й тисячі зірок, що летітимуть за поривом вітру, шукаючи свою долю в просторах світу, нагадуючи собою кожного з Вас. Не пропустіть можливість зробити ще один крок до здійснення Вашої мрії.

Розважатиме шоу-театр "Нікалекс" з своєю чудовою технікою використання вогнів, а зігрівативе всіх гарячий глінтвейн. Море позитивних емоцій, захоплююче видовище та чудові враження забезпечено!

Детальнішу інформацію можете дізнатись тут: https://vk.com/club86970573
Чекаємо на Вас 14.02.2015 о 20.00 біля пристані катера!
Ціна ліхтарика - 20 грн.

 

Тернопільська міська рада прийняла залізничну лікарню у комунальну власність

Четвер, 12 лютого 2015, 12:03

Позачергова сесії Тернопільської міської ради відбулася 10 лютого. Головним питанням порядку денного стала необхідність прийняття рішення стосовно Тернопільської залізничної лікарні. Оскільки вже два місяці працівники лікувального закладу не отримають заробітної плати, існує загроза вимкнення електроенергії.

Депутати Тернопільської міської ради прийняли рішення про прийняття в комунальну власність залізничної лікарні та затвердили угоду між обласною та міською радами про співфінансування даного закладу.

«Я вдячний депутатам Тернопільської обласної ради за розуміння, сьогодні вони затвердили угоду, яка підписана між міським головою та заступником голови облради, яка стосується того, що область дофінансує дану лікарню в розмірі 4,5 млн. грн., - зауважив міський голова Тернополя Сергій Надал. – Іншу частину коштів виділить міська рада. Водночас ми просимо розуміння у в.о. голови ОДА, адже він зобов’язаний внести подання на чергову сесію облради для того, щоб депутати внесли зміни до бюджету області та ці кошти виділили для потреб лікувальної установи».

Міський голова також зауважив, що із завтрашнього дня міська рада розпочне фінансування даної структури. Люди отримають заробітну плату, зможуть розрахуватись за комунальні послуги та працювати у штатному режимі.

Міська рада

 

Надійний спосіб надати вашій ванні нового вигляду

Четвер, 12 лютого 2015, 11:06

Надійний спосіб надати вашій ванні нового вигляду – реставрація акрилом.

Сьогодні з приводу цієї теми побутує безліч думок. Дехто стверджує, що кращим варіантом буде придбати нову ванну. Інші ж переконують у протилежному. Зрештою, кожен обирає для себе оптимальний варіант, який влаштує у ціновій політиці. Що ж, спробуємо зважити всі за і проти.

Якщо ж ви все-таки наважились придбати нову ванну, то повинні знати декілька важливих нюансів. В першу чергу виникає питання демонтажу. Адже для заміни ванни, стару, насамперед, потрібно від’єднати від сантехніки. Наступним завданням буде демонтаж. Зрозуміло, що виносити ванну вам потрібно буде зі сторонньою допомогою. А якщо ви живете на 9 поверсі? За тією ж схемою нову ванну потрібно доставити до вашого помешкання. Більше того, якщо ви обрали саме цей варіант, будьте готові до затрат. Нова ванна хорошої якості обійдеться вам до 8.000 грн. Додатково, близько 700 гривень, доведеться заплатити майстру.

Якщо ви спробуєте зекономити на покупці, будьте готові, що така ванна прослужить вам досить короткий термін. Мінусом також буде й те, що матеріал, з якого вона виготовлена, не зберігає тепло, а також має здатність прогинатись на дні.


Експерти запевняють, що найкращою альтернативою покупки ванни буде її реставрація. Так ви не лише зекономите кошти, але й час та нерви. Реставрація ванн – відновлення її покриття спеціальними матеріалами досвідченим спеціалістом. Всього лиш за 4 години ваша ванна буде виглядати як новенька. Відновлення ванн виконується за доволі короткий термін методом нанесення акрилу, без демонтажу. Таке покриття має однорідну глянсову текстуру, приємне на дотик, не вбирає бруду і дуже легко миється. Користуватися ванною після реставрації можна уже за 3 дні.

Ну а найприємніший момент це – вартість. Реставрація ванн у Тернополі обійдеться вам від 800 грн. А прослужить нова красуня більше п’яти років.

Детальніше читайте на сайті restavrator.te.ua

 

Ще кілька слів про нашу мобілізацію

Середа, 11 лютого 2015, 08:28

Те, що зараз відбувається з мобілізацією, примушує до певних роздумів. М’яко кажучи. Щоб не ранити вразливі вушка фільольогів і панянок.

Коли в середньостатистичне українське село приходить 50 повісток в один день і здоровенні 30-40-річні хлопи здіймають ґвалт, пакують валізи і втікають на заробітки до Варшави чи Москви, раптово слабнуть, платять воєнкомам (3000 зелених – «такса»), лягають під ніж хірургів, щоб їм вирізали липові грижі і апендикси, на медкомісіях пускають піну з рота і пісяють в штани, бо краще психушка, аніж вОйна, то мені хочеться решту життя не знімати із себе солдатське вбрання, аби колись будь-хто не асоціював мене із цим цивільним збродом.

«Ми переможемо, якщо усвідомимо, що на сході у нас передова, а на заході – резерв і тил. Якщо ми будемо думати, що там у нас війна, а тут – мирне життя – капець. Ми програємо. І нас не буде», – днями казав мені один побратим.

«Якби чоловіки із села Крути допомогли тоді нашим хлопцям, якби на допомогу юним героям прийшли чоловіки із довколишніх сіл – вони б встояли, вони б перемогли, і ми мали б іншу країну, іншу історію. Але вони злякалися, вони поховалися по підвалах, позачинялися по хатах, вони вирішили вижити за всяку ціну. Придурки! Вони вирішили обдурити долю. Невже їм ніхто ні тоді, ні досі не розтлумачив, що долю не обдуриш? Долю ти вихоплюєш голими руками з вогню і береш її голою. А через 15 років – в час Голодомору – вони їли власних дітей...», – сказав інший побратим сьогодні.

Хотів не вразити панянок. Не вийшло. Ну чому так завжди виходить?

 

Борис Гуменюк,

тернополянин, заступник командира батальйону «ОУН»

 

То ось який ти, «русскій мір»?

Вівторок, 10 лютого 2015, 08:16

Всі ми читали книги про період царської Росії ХІХ століття. Епоха вельмож, дворян, князів, царів. Звані бальні вечори, своєрідна мода. Високі манери та інший етикет.

Такою бачили цю епоху (або хотіли бачити) письменники. Але, як виявилося, цей час був далеким від того прекрасного, утопічного світу. В якості доказу наведемо приклад славнозвісного «Указа 1807 г. по случаю званого вечера в Польше» мовою оригіналу.

Не лякайтеся, коли будете це читати. Просто сприйміть як даність той факт, що росіяни і не могли бути іншими. На тлі високоосвіченої Європи Росія навіть у ХІХ столітті залишалася недорозвиненим придатком.

 

ПРИКАЗЪ По Суздальскому Мушкатерскому полку Ковно 20 августа 1807 г. N372

По случаю назначеннаго сего числа у Польскаго князя Сангушскаго бала и приглашенiя на таковой всъх Штабъ и Оберъ-Офицеров ввереннаго мне полка, предписываю принять къ руководству и непръменному исполненiю слъдующее: Всъмъ Штабъ и Оберъ-Офицерам быть одътымъ в новой парадной формъ при знакахъ, шарфахъ и ранцахъ.

Явиться к Польскаму князю на балъ ровно въ 8 час. вечера.

Прибывъ на балъ осмотръеть исправность своей амуницiи, дабы не было видно сквозь проръзы въ соблазнительных местахъ голое тъло.

Пришедши въ покой не сморкать на полъ, а иметь для того цълые платки.

По стенамъ покоевъ похабныхъ надписей не дълать и соблазнительныхъ членовъ человъческаго тъла не рисовать.

Когда явятся польския женщины, вести себя какъ можно скромнъй. Жопой къ лицу дамъ не поворачиваться, при разговорахъ съ красивыми шляхетками рукъ въ карманахъ панталоновъ не держать и членовъ не наяривать.

Во время танцевъ и контредансовъ ногъ своим дамамъ не подставлять, чтобы падали, къ себъ на колени не сажать и за жопы дамъ не щупать.

Въ буфетахъ до пьяна не напиваться, по углам комнатъ не плевать и пальцами не высмаркиваться.

Во время ужина за столомъ поганныхъ словъ не произносить и под столомъ соседнимъ дамамъ членовъ въ руки не класть. После ужина на балконъ срать не выходить, а отправляться для этого въ отхожiя мъста.

При прощанiи съ дамами дълать трижды поклонъ на французскiй манеръ и вообще вести себя на время бала прилично, яко подобаетъ образованному русскому офицеру.

 

Подписалъ

Командиръ полка, Полковник Зорублёвъ

(Подлинникъ въ Ковенскомъ АрхивЪ)

***

Це саме той відомий з історичної літератури Суздальський полк, яким саме в той час командував майбутній великий полководець, а тоді ще полковник Олександр Суворов. До війни 1812 року залишалося всього 5 років.

Чи змінилося щось відтоді у Росії? Просто пошукайте в Інтернеті ролики, які описують «будні» російської армії. Тоді кожен із нас зрозуміє, з ким ми насправді маємо справу на Сході.

 

Адам Стрижнюк

 

Короткі новини з «шостої палати»

Вівторок, 10 лютого 2015, 08:14

1) У греків пенсія 500 євро (40 тисяч російських рублів). У росіян пенсія 82 євро (6,5 тисяч рублів). Але допомагати (не переплутайте!) буде Росія грекам! Населення Росії в захваті...

2) З новими цінами на горілку з колін Росію вже нікому не підняти. Коли справи в цій країні стануть зовсім погані, горілку почнуть видавати безкоштовно і відслідковувати, щоб ти її обов'язково випив.

3) РФ – країна контрастів:

– Мати 7 дітей, в т.ч. грудного немовляти, скоріш за все посадять на 20 років за телефонний дзвінок…

– Садиста-солдата, який убив 7 осіб, в т.ч. грудне немовля, скоріш за все засудять умовно і «відправлять у відпустку на Донбас»...

Ось так вони живуть у тій своїй «шостій палаті»…

 

Підготував Адам Стрижнюк

 

Британія розсекречує досьє своїх спецслужб, щоб покарати Путіна

Понеділок, 09 лютого 2015, 09:23

На відкритих слуханнях у Лондоні у справі про загибель колишнього співробітника російських спецслужб Олександра Литвиненка його вдова Марина розповіла про обставини їхньої втечі з Росії, співпрацю чоловіка з іноземними спецслужбами та роль у їхньому житті Бориса Березовського.

Марина Литвиненко підтвердила, що у її чоловіка і нинішнього президента Росії Володимира Путіна був конфлікт з кількох причин, хоча особисто зустрічалися вони тільки один раз – відразу після призначення Путіна новим главою ФСБ в 1999 році.

Путін, за її словами, розкритикував спробу Литвиненка і його товаришів розкрити випадки корупції в ФСБ.

Литвиненко ж, у свою чергу, звинувачував Путіна в тому, що той під час навчання в університеті вже був інформатором КДБ, пізніше в адміністрації Санкт-Петербурга «кришував» місцеві злочинні угруповання, а потім, ставши наступником Бориса Єльцина, зробив усе, щоб зберегти контроль над державою з боку спецслужб.

Радник дізнання Робін Там, який ставив запитання Марині Литвиненко, також продемонстрував у суді роздруківку статті її чоловіка, названу «Кремлівський педофіл».

«Навряд чи потрібно вас запитувати, чи можете ви підтвердити звинувачення Саші. Але ви погодитеся з тим, що якби Литвиненко хотів подружитися з Путіним, навряд чи він вибрав найкращий для цього спосіб?» – запитав Там у Марини Литвиненко, і та ствердно, з посмішкою кивнула.

Олександр Литвиненко помер 23 листопада 2006 року в лікарні Університетського коледжу Лондона від отруєння радіоактивною речовиною полоній-210, доданим, як вважають британські спецслужби, в чай, який Литвиненко випив під час зустрічі з колишніми співробітниками ФСБ Андрієм Луговим (нині депутат Держдуми від ЛДПР) і Дмитром Ковтуном.

Британська сторона раніше звинувачувала Росію в причетності до загибелі Литвиненка, але Москва постійно заперечувала ці звинувачення.

Головна мета громадського розслідування – відповісти на запитання, чи була російська влада причетною до загибелі Литвиненка.

«Ти б міг убити Березовського?»

Третій день слухань у Високому суді був повністю присвячений допиту Марини Литвиненко.

Разом з Мариною Литвиненко до присяги було приведено і перекладача, проте Там попросив свідка в міру можливостей давати свідчення англійською мовою.

Впевнено і виразно, хоча і з численними граматичними помилками, Марина Литвиненко розповіла про історію їхнього знайомства з Олександром, про його кар’єру в російських спецслужбах і про стосунки з нині покійним російським бізнесменом Борисом Березовським, який довгі роки підтримував їх грошима.

З Березовським Литвиненко познайомився ще в 1994 році, коли після замаху на бізнесмена Литвиненка офіційно «приставили» до Березовського в цілях забезпечення безпеки.

Марина стверджує, що незабаром слідчі органи були готові заарештувати Бориса Березовського за звинуваченням в організації вбивства відомого телеведучого Владислава Лістьєва, але саме її чоловік фактично врятував бізнесмена, завдяки своєму посвідченню співробітника ФСБ не давши міліціонерам відвезти Березовського в невідомому напрямку.

«Борис Березовський говорив Саші: «Ти врятував мені життя», – згадує Марина Литвиненко.

А після укладення Хасав’юртівської угоди, що поклала кінець першій чеченській війні, в російських силових структурах нібито з’явився задум ліквідувати Березовського – який мав безпосереднє відношення до визначення умов миру з Чечнею.

За словами Марини Литвиненко, безпосередній начальник її чоловіка в підрозділі ФСБ поставив йому пряме запитання: «Ти добре знаєш Бориса Березовського. Ти б міг його вбити?»

Від прес-конференції до арешту

Олександр Литвиненко відмовився вбивати Бориса Березовського, а замість цього розповів про підготовку замаху самому бізнесмену.

За словами Марини, Березовський не відразу повірив в існування змови, але потім послідовно намагався запобігти їй наявними в його розпорядженні способами: спочатку заявою в правоохоронні органи, потім зверненням в президентську адміністрацію, а коли й це не принесло плодів – відкритим листом директорові ФСБ Володимиру Путіну, опублікованому в газеті «Комерсант».

Формальне слідство було проведено, але, як стверджує Марина Литвиненко, його єдиним результатом був висновок про перевищення службових повноважень декількома чинами в рядах ФСБ.

Сам Литвиненко і кілька його колег були відсторонені від служби, а незабаром він дізнався, що його хочуть заарештувати.

За порадою Бориса Березовського, Олександр Литвиненко наважився віддати на розсуд громадськості факти корупції та протиправної діяльності ФСБ.

17 листопада 1998 року відбулася прес-конференція Олександра Литвиненка і чотирьох його колег, на якій він розповів, як їм наказували вбити Березовського, а також викрасти чеченського підприємця Умара Джабраїлова і «проломити голову» колишньому підполковнику ФСБ Михайлу Трепашкіну, який судився з колишнім главою ФСБ Миколою Ковальовим.

Незабаром Литвиненка заарештували, і хоча суд його виправдав, його відразу ж заарештували у новій кримінальній справі. Як сказала Марина Литвиненко на слуханнях, її чоловікові «обіцяли, що будуть заводити проти нього все нові і нові справи, поки не посадять».

Проте незабаром Литвиненка все-таки випустили на свободу під заставу, хоча й відібрали паспорт, щоб він не міг виїхати за кордон.

Сім’я Картерів

Розповідь Марини про їхню втечу з Росії змусила згадати, як ще на першому засіданні Робін Там обіцяв, що справа Олександра Литвиненка буде схожою на захоплюючий трилер.

«Саша сказав мені, що їде в Нальчик. Але потім мені передали його вказівку купити новий телефон, він подзвонив мені на нього і запитав, чи не хочу я з сином поїхати на відпочинок за кордон», – розповідає Марина.

Допіру в Іспанії, за два дні до закінчення «канікул», Литвиненко зателефонував дружині і сказав, що насправді він не виїжджав в Нальчик, а втік до Грузії, де йому зробили підроблений паспорт.

«Він сказав, що мені вирішувати, повертаємося ми до Росії чи ні. Він був готовий повернутися і бути заарештованим, але боявся, що опинившись у в’язниці, не зможе забезпечити нам безпеку – мені й синові», – пояснює Марина Литвиненко.

З Іспанії Марина з сином Анатолієм були переправлені на приватному літаку Березовського до Туреччини, де їх вже чекав Олександр. Там вони безуспішно намагалися попросити політичного притулку в Сполучених Штатів, але в посольстві їм відповіли, що вони можуть лише подати на звичайну візу.

За словами Марини Литвиненко, рішення летіти до Великобританії їм підказав їхній друг Юрій Фельштинський, який весь цей час перебував з ними. Фельштинський пояснив, що в аеропорт Хітроу можна прилетіти і без транзитної візи.

«У Хітроу Саша підійшов до першого ліпшого поліцейського і сказав: «Я колишній офіцер ФСБ і прошу політичного притулку», – розповіла Марина.

У Великобританії їм були видані документи з новими іменами: Марія Анна Картер (Марина), Едвард Рейнольд Картер (Олександр) та їх син Ентоні Картер.

На зарплаті у МІ-6

Марина Литвиненко підтвердила, що втеча з Росії, а потім облаштування в Лондоні їм оплачував Борис Березовський, з яким у її чоловіка склалися не ділові, а дружні стосунки.

Бізнесмен, за її словами, оплачував їм житло і навчання сина Анатолія в хорошій школі. Марина підкреслює, що її чоловік не був співробітником будь-якої з компаній Березовського, але надавав йому «послуги з консультування».

Крім цього, Олександр Литвиненко отримав від підконтрольного Березовському фонду грант на написання книги «ФСБ підриває Росію», в якій він разом зі співавтором Юрієм Фельштинським звинувачує російські спецслужби в організації терактів в 1999 році в Москві, Буйнакську і Волгодонську, а також у викраденнях і вбивствах.

Марина в черговий раз підтвердила, що її чоловік співпрацював зі спецслужбами Великобританії, отримуючи за це винагороду у розмірі 2 тисяч фунтів на місяць (близько 3 тисяч доларів за нинішнім курсом), – однак вона кілька разів підкреслила, що це було позаштатне «консультування з питань організованої злочинності в Росії».

За її словами, вони були дуже раді отримати британське громадянство в 2006 році.

«Саша був дуже гордий і навіть вивісив на балконі британський прапор під час чемпіонату світу з футболу 2006 року», – розповіла його вдова.

Марина Литвиненко підтвердила, що за рік чи за два до смерті її чоловік почав співпрацю з іспанськими спецслужбами і один раз навіть отримав за це якусь суму грошей, але яку саме, вона не змогла відповісти.

Вдова Литвиненка також категорично заперечує звинувачення на адресу її чоловіка в тому, що той нібито розкрив британським спецслужбам імена російських агентів.

***

Передсмертні свідчення покійного Олександра Литвиненка навряд чи здивують адекватних росіян, які вже звикли до більш ніж дивної поведінки свого президента. Багатьом запам’ятався випадок, коли прямо на Червоній площі Москви Володимир Путін, незважаючи на десятки телекамер, поцілував у живіт 6-річного хлопчика Микиту. Підозріло ласкаві стосунки з чужими дітьми, причому виключно чоловічої статі, виникають у російського президента практично скрізь, де б він не знаходився: за знайомством і хтивими посмішками обов’язково слідують обійми, а часто й поцілунки.

Нагадаємо, Олександр Литвиненко за кілька місяців до смерті звинуватив президента Росії Володимира Путіна в педофілії. Нібито саме через «своєрідні» сексуальні уподобання його свого часу не взяли в зовнішню розвідку.

Ми вирішили детальніші зупинитися саме на цьому пункті звинувачень. І ось чому.

Як стверджують психологи, педофіли, для приховування своїх нахилів, зображують із себе високоморальних особистостей, на кожному кроці вони люблять говорити про мораль, про захист сімейних цінностей, про високу духовність, і все заради того, щоб обдурити суспільство, не показавши йому свою справжню сутність.

Якщо ж педофіл має ще кілька психічних відхилень, як, наприклад, манію величі і переслідування, то такій людині не те що владу, сад довіряти не можна, бо у нього – психічна патологія, а він – психопат.

Кожен злочинець і психопат робить все можливе, щоб ті, хто його оточують, були гіршими або дотримувалися б таки же низьких морально-етичних норм. Це дозволяє Путіну на тлі деградуючих росіян виглядати героєм і диктувати оточуючим свої умови. Але психопата, особливо педофіла, дуже легко розпізнати. І якби російське суспільство не скотилося до рівня, коли хамство, невігластво, підлість і безчесність сприймаються як велич, то вже за цитатами свого «бога» вони побачили б у Путіні сексуально стурбованого гопника-педофіла.

Цитатник Путіна красномовний. Він часто використовує в своєму лексиконі непристойні слова та жарти. Однак солдафонський гумор педофіла бентежить тільки західних журналістів і політиків.

Фрази на кшталт «мы враскорячку стоять не умеем», «и что так американцы беспокоятся за европейское тело – я не знаю. Может быть, потому что сами не хотят от него отрываться, нравится, тело хорошее» – доводять, що на підсвідомому рівні Путін керований низькими збоченими сексуальними інстинктами.

Цитата: «всё выковыряли из носа и размазали по своим бумажкам» – підтверджує бажання цього суб’єкта принижувати інших і доводити їм свою перевагу, будучи впевненим у власній безкарності.

А висловлювання на кшталт: «бабушка с половыми признаками дедушки», «мы вам сделаем обрезание, чтоб ничего не выросло», «десять женщин изнасиловал! Мы все ему завидуем» – видають в Путіні сексуально стурбованого самця, який бажає домінувати в усьому, а тому подає оточуючим через свою промову посили погроз і залякування.

Путін давно перестав вдавати з себе інтелектуала. Своє невігластво, обмеженість і хамство він більш не бажає приховувати, адже кероване ним суспільство цілком упевнене, що глава держави може собі дозволити сказати Ангелі Меркель: «Много всяких анекдотов можно привести на этот счет. Как бы ни действовать во время первой брачной ночи, результат должен быть один и тот же, понимаете?». У цій фразі Путін безпардонно продемонстрував не тільки неповагу до жінки і світової спільноти, він показав світовій громадськості, що «по жизни» вважає себе самцем – нахрапистим покидьком, який демонструє через дебільні жарти свої сексуальні комплекси.

Росіяни, керовані педофілом і психопатом, допустили подвійні стандарти в життя свого суспільства, в якому злодій, який вкрав мільйони – на волі, вбивця може вийти з зали суду безкарним, але при цьому матір 7 дітей за якийсь невинний дзвінок в українське посольство можуть посадити на кілька десятиліть. Вони (росіяни), усвідомлюючи підлість свого буття, як незрілі підлітки бояться зізнатися в тому, що самі допустили до влади параноїка і педофіла, який перетворив російське суспільство в купку хамів, неосвічених неуків і невігласів, в свідомості яких прижилося й існує два паралельні світи.

Перший – світ невігластва, бажання ображати інші нації, доводячи велич «русских» безпосередньо через їх неосвіченість і відсталість. У цьому світі вони зневажають прогрес, айфони, айпади та інші прогресивні досягнення сучасності, заявляючи, що жити без елементарних речей і бути відрізаними від цивілізованого суспільства – це надмісія, за яку вони, росіяни, готові вмирати, несучи «русский мир» іншим. І їх не бентежить, що цей їх «русский мир» – це світ темряви, неосвіченості, а також надуманої релігійності (у якій немає віри в Бога, але є віра в Путіна і Кирила).

Другий паралельний світ – це безтурботне користування пральними і автомашинами, виготовленими на Заході і в Японії, пилососами і холодильниками, а також високоякісними Led-телевізорами найвідоміших брендів, до винаходу і виготовлення яких Росія не має ніякого відношення.

І ці два світи, в першому з яких – постоли, балалайки, хамство і впевненість в тому, що педофіл-володар зі зграєю злодіїв мають право нав’язувати громадянам сексуальну орієнтацію і таврувати ганьбою незгодних уживаються з побутом, в якому на автомобілі американського виробництва пишуть: «Путин – герой России, а американцы – пиндосы».

Як суспільство могло опуститися до такого дна, прийнявши подвійні стандарти, в яких Путін-педофіл, злодій і вбивця – герой, який рятує Росію, а діти-сироти – непотрібні суб’єкти, змушені вмирати в дитячих будинках під мантру про високу духовність і моральність, – не відомо. Але кожен росіянин зобов’язаний задуматися над тим, що похабщина з кримінального світу, яка розкладає сьогодні життя Росії, обов’язково стане надбанням світової громадськості, і Путін отримає таку ж славу, як і Сталін, і таку ж долю, як Хусейн.

Підготував Адам Стрижнюк

 

У Тернополі близько 100 захисних споруд приведуть у готовність

Неділя, 08 лютого 2015, 12:35

4 лютого під головуванням міського голови Сергія Надала відбулася нарада з керівниками підприємств, на балансі яких знаходяться споруди цивільного захисту. У зв’язку з подіями, які відбуваються у зоні АТО, у Тернополі введено режим підвищеної готовності у системі цивільного захисту, тобто посилено охорону важливих об’єктів, які забезпечують життєдіяльність міста, приводять у готовність усі захисні споруди, проведено комплекс заходів щодо цивільного захисту населення.

«У місті знаходиться 91 захисна споруда, з них 55 сховищ та 36 протирадіаційних укриттів, - розповідає міський голова Сергій Надал. – Попереднє обстеження усіх споруд показало, що частина з них потребує проведення капітального, частина - поточного ремонтів. Саме тому ми запросили усіх керівників підприємств, на балансі у яких знаходяться захисні споруди на нараду та зобов’язуємо їх якомога швидше привести у належний стан бомбосховища та укриття. На ремонт тих споруд, які знаходяться у комунальній власності, з міського бюджету уже виділено кошти і незабаром там будуть проведені необхідні ремонтні роботи».

Представники управління ДСНС України у Тернопільській області кажуть, що згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України, працівники служби у лютому-березні 2015 року знов будуть здійснювати перевірки захисних споруд цивільної оборони міста. За результатами складуть відповідні акти та вручать їх керівникам відповідних підприємств.

До слова, у місті останнім часом почали з’являтися неофіційні пам’ятки та інструкції щодо поведінки тернополян при надзвичайних ситуаціях. Служба ДСНС повідомляє, що деякі з описаних там дій при виникненні надзвичайної ситуації є несумісні із захистом населення, тому слід довіряти інформації, яка оприлюднена на сайті Тернопільської міської ради, ДСНС, у газеті «Тернопіль вечірній», а також розміщена на дошках оголошень представниками ЖЕКів.

Міська рада

 

Рак лікується, якщо його вчасно діагностувати

Субота, 07 лютого 2015, 08:20

Більшість людей настільки бояться почути цей діагноз, що затягують момент діагностики до крайньої межі. З огляду на низку обставин, діагноз раку в народі асоціюється з вироком смерті. Проте, сьогоднішній досвід демонструє, що обізнаність, щорічне обстеження та вчасна діагностика сприяє ранньому виявленню та успішному лікуванню. Медики запевняють, що при своєчасній діагностиці практично в 100% випадків гарантується одужання.

Онко захворювання – це процес неконтрольованого росту патологічних клітин, які з часом проникають у інші тканини чи органи. Під поняттям раку голови та шиї, зазвичай мають на увазі цілу низку захворювань. Це може бути рак ротової порожнини, гортані, губи, язика, слизової оболонки щоки, твердого та м’якого піднебіння, а також щитовидної залози. Злоякісні пухлини голови та шиї займають близько 11% від усієї онкопатології в чоловіків і приблизно 3,5 % у жінок. В групу найбільшого ризику в більшості потрапляють чоловіки віком за 50. Проте, за останні роки рак значно «помолодшав», і вражає вже після 30 років. Кількість захворювання серед жінок складає менше 5%. Чоловіки хворіють в 3-4 рази частіше. Однак, у зв’язку з поширенням паління серед жінок, це співвідношення постійно змінюється. В Тернопільській області щороку фіксують близько 200 випадків раку голови та шиї, з них 60-70 – рак гортані.

-          В основному, з раком ротової порожнини звертаються особи, які зловживають алкоголем та тютюнопалінням, - розповідає головний лікар Тернопільського обласного онкологічного диспансеру доктор медичних наук Леонід Володимирович Шкробот. - На жаль, через низьку онко настороженість населення виявити рак на початковій стадії практично не реально. Адже, понад 50% людей, які до нас звертаються, перебувають уже на 3-4 стадії захворювання. Неякісний алкоголь та тютюновий дим обпікають слизову оболонку порожнини рота, внаслідок чого утворюються виразки, що передують розвитку раку. Якщо такий недуг не виявити на ранній стадії, це може становити загрозу життю. Лікування на пізніх стадіях, як відомо, не гарантує п’ятирічного виживання.

Варто зауважити що у 25 % пацієнтів рак ротової порожнини виникає у людей, що не мають шкідливих звичок, - зауважує онколог-хірург Тернопільського обласного онкодиспансеру Камінський Андрій Володимирович.

Фактори ризику розвитку захворювання:

  1. У курців пухлини голови та шиї виникають у шість разів частіше.
  2. Алкоголь є фактором ризику для виникнення пухлин глотки і гортані, хоча не в такій мірі, як тютюн. Для тих, хто курить і вживає алкоголь, ці фактори ризику діють синергічно.
  3. Інсоляція. Ультрафіолетові сонячні промені є факторами ризику в розвитку раку губи приблизно в третини пацієнтів.
  4. Виробничі фактори: пил у деревообробній промисловості (рак слизової носа); нікель (рак гайморових пазух); іонізуюче випромінювання (рак щитоподібної залози).
  5. Віруси. Доказано патогенетичну роль вірусу Епштейн-Бара (EBV) в розвитку назофарингеальних карцином. Простий вірус герпесу першого типу й людський папіломатозний вірус асоціюються з карциномою слизової рота.
  6. Дієта, яка містить вітамін А, (3-каротин і а-токоферол, зменшує ризик розвитку раку голови та шиї.

Для раннього виявлення раку ротової порожнини хоча би раз на місяць слід практикувати самоогляд, - наголошує пан Андрій. - Вдома перед дзеркалом огляньте поверхню губ та ясна, роздивіться слизову оболонку піднебіння, порожнину рота, внутрішню сторону щік, огляньте з усіх сторін язик, піднявши його, подивіться на дно ротової порожнини, загляньте в горло. Спробуйте на дотик, чи немає ущільнень на шиї та під нижньою щелепою. Візьміть за звичку проводити таку «домашню діагностику» як для себе, так і для своїх рідних.

На що слід звернути увагу при огляді

Для пухлин голови та шиї типовими є симптоми:

-          ураження верхніх дихальних шляхів,

-          порушення ковтання,

-          зміни голосу, слуху і дихання

-          відчуття стороннього тіла,

-          охриплість голосу, біль,

-          порушення артикуляції,

-          носові кровотечі,

-          сльозотеча,

-          кровохаркання,

-          “закладання” вух.

До речі, важливо знати, що виявлення ознак онкозахворювання входить до стандартного огляду порожнини рота на прийомі у стоматолога. Виявивши виразки, ущільнення чи ділянки зі зміненим забарвленням,  зубний лікар в обов’язковому порядку повинен направити пацієнта на обстеження до спеціаліста.

Якщо ж у вас виявили рак на третій стадії – це ще не вирок, запевняє лікар-онколог Андрій Камінський.

-          У таких випадках проводиться доопераційна хіміотерапія, що значно збільшує шанси перевести стадію захворювання в операбельну. Щоправда, уражену ділянку ротової порожнини чи шиї доведеться видалити. Припустимо, якщо це язик, то видаливши його частину, пацієнти можуть спілкуватись та харчуватись. Видаливши щитовидну залозу, можна продовжити собі життя, відвідуючи сеанси гормоно-замісної терапії. Складніше на пізніх стадіях. Наприклад, при пізньому виявленні раку гортані, необхідним буде її видалення. Це досить травмуюча операція, в першу чергу психологічно, проте – це ще не вирок! Адже тут спостерігаємо найбільший відсоток одужання.

Прийнято вважати, що при видаленні гортані, пацієнти втрачають можливість говорити. Це велика помилка, - зауважує лікар, - адже голос утворюється у глотці. Тому не варто опускати руки, адже прогрес медицини невпинно росте, і вже сьогодні ми маємо новітні технології, що дозволяють пацієнту спілкуватись відразу після операції.

Андрій Камінський - перший в області онколог-хірург, який розпочав протезувати пацієнтів із патологічним ураженням гортані.

-          Операції по встановленню голосового протезу ми почали проводити близько семи років тому, - розповідає пан Андрій. - На даний час у нас можлива реабілітація хворих за рахунок встановлення голосових протезів. Коли забирається гортань, відводиться два канали: трахея виводиться на шию, що дозволяє людині дихати через спеціальний отвір. Глотка залишається зашитою. Суть протезу – не дозволити їжі потрапляти зі стравоходу  в трахею, і пропускати повітря з трахеї в глотку. Коли людина спілкується, то прикриває спеціальний отвір пальцем, що дозволяє відтворити голос подібний на той, що був до операції,часто зі збереженням тембру. У нашій практиці ми використовуємо швецькі протези. На жаль, в Україні не виготовляють такої медичної продукції. Сумно й те, що наша держава немає затвердженої програми по реабілітації для таких пацієнтів. Тому, як бачите, люди змушені замовляти голосові протези з-за кордону, що є дорогим задоволенням. Для прикладу, один протез вартує близько 400 доларів. Змінювати його потрібно кожних пів року. Є також свої нюанси при встановленні. При виборі протезу, важливо «вгадати» з розміром. Кожен такий має відмінність всього в 2 міліметри. Коли оперуємо пацієнта, то маємо декілька варіантів для  правильного встановлення.

Тернополянину Білоусу Петру Михайловичу 61 рік. Не підозрюючи про захворювання чоловік звернувся до медиків за рекомендацією свого друга.

-          Я зауважив, що у харкотинні були кров’янисті прожилки, - розповідає пан Петро. -Мене нічого не турбувало, я не відчував ніякого болю. Оскільки я курець зі стажем, вирішив прислухатись до поради товариша та пройшов обстеження. Як виявилось, у мене була третя стадія раку гортані. Сьогодні пройшло три роки після операції. Я живу повноцінним життям. Працюю у Центрі творчості дітей та юнацтва. Більше того, минулого року, разом із дітьми здійснив похід першої категорії, подолавши на велосипедах 350 км за п’ять днів!

При найменшій підозрі на онкозахворювання, лікарі наголошують звертатись до кваліфікованих спеціалістів. Варто зауважити, що не у всіх лікувальних закладах ви зможете пройти діагностику, прооперуватись та встановити протез. Є лікарі, які лише діагностують чи оперують. Тому, дбаючи про своє здоров’я та життя, звертайтесь у ті заклади, які лікують комплексно. У Тернопільському онкодиспансері ви не лише пройдете повне діагностичне обстеження із застосуванням усіх необхідних методів, але й за необхідності, отримаєте комплексне лікування та реабілітацію. А найголовніше – не витратите дорогоцінного часу на пошуки лікувальних програм. Більше того, ви точно попадете в добрі руки, адже багаторічний досвід лікарів говорить сам за себе.

З питаннями звертайтесь:
за тел. 067-470-74-96
за адресою:
вул. Купчинського, 8
Тернопільський обласний онкодиспансер.

 

Оксана Божко

 

Всеукраїнський літературно-мистецький фестиваль «Ї» втретє відбудеться у Тернополі

П'ятниця, 06 лютого 2015, 08:18

Протягом трьох днів 17-19 квітня наше місто відвідають відомі поети, письменники, музиканти, фотографи, а також, художники. Цього року організатори обіцяють здивувати більшим наповненням та кращими проектами. Захід передбачає поєднання усіх видів мистецтва: літератури, живопису, фотографії, музики та  кіно, пише сайт Культурно.

13

Ініціатором проведення фестивалю «Ї» є громадська молодіжна організація «Файне місто».

  • Минулого року ми робили ставку на письменників та музикантів, — розповідає голова «Файного міста» Василь Томчишин, — цього разу у заході візьмуть участь також і художники. Щодо відомих письменників, то цього року, як і минулого, до Тернополя приїдуть Юрій Андрухович, Тарас Прохасько, Юрко Іздрик, також до нас приєднається Сергій Жадан. З приводу музикантів, то у програмі візьмуть участь гурти з різних міст України. Оголошувати їх наразі не будемо, але точно обіцяємо здивувати!

Програма цьогорічного фестивалю буде складатись із денної та вечірньої. Під час денної усі бажаючі зможуть відвідати виставки, творчі зустрічі, брифінги. Зорієнтуватись у заходах можна буде по спеціальній карті фестивалю.

  • Минулого року майже 50 % відвідувачів фестивалю приїхали з інших міст, тому цьогорічне дійство відбудеться у різних локаціях, де наші гості зможуть ознайомитись з культурно-історичними об’єктами Тернополя.

Аби розбавити цільову аудиторію, організатори планують проводити частину заходів під відкритим небом.

  • Минулого року програма була виключно вечірньою, тому її відвідала, в більшості, молодь, — доповнює Василь Томчишин. — Цього разу до нас зможуть приєднатись як молоді, так і старші любителі мистецтва, адже денна програма заходу буде проходити у зручний час та неформальній обстановці. На острівку закоханих плануємо провести прес-конференції, брифінги, презентації книжок, зустрічі з письменниками. Для прикладу, усі бажаючі зможуть поспілкуватись з одним із найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників Василем Шклярем. Щодо вечірньої програми, то вона буде відбуватись поблизу озера. Про конкретне місце події оголосимо дещо згодом.

Цьогорічний мистецький фестиваль «Ї» сміло можна назвати міжнародним, адже до нас завітають письменники з Білорусії та Польщі.

  • Наразі погодили участь білоруські письменники Сергій Прилуцький та Віталій Рижков – каже організатор Юрій Матевощук. — Озвучувати імена усіх гостей поки що не будемо. Залишимо це в секреті.

Для Тернополя мистецький фестиваль «Ї», в першу чергу, це — можливість розвитку молодіжного середовища в різних сферах мистецтва – зауважує організатор Юлія Іванчук. – Такий захід дає змогу не лише привернути увагу до нашого міста, але й до його культурного життя, до розвитку молодого туризму.

Мистецтво не стоїть осторонь подій, які відбуваються у нашій країні. Тож передати переживання та своє бачення стосовно теперішньої ситуації учасники спробують через картини та читання.

Слідкуйте за новинами фестивалю тут

Оксана Божко

 

Що потрібно знати про четверту хвилю мобілізації

П'ятниця, 06 лютого 2015, 05:52

Російські спецслужби впевнено проводять інформаційну спецоперацію, спрямовану на зрив четвертої хвилі мобілізації в Україні. Якщо минулого року з цією метою були задіяні комплексні групи під виглядом членів сімей військовослужбовців, які призиваються з мобілізації, під виглядом самих військовослужбовців були спроби розхитати військові колективи, застосовувати широке поширення, в тому числі спиртних напоїв, наркотичних речовин з метою підірвати готовність громадян виконувати свій військовий обов’язок, то зараз все це піднялося на набагато вищий рівень. Тому що ставки зросли.

Так, минулого тижня президент Російської Федерації Володимир Путін заявив про можливість продовження строку перебування на території Росії українських громадян, особливо тих, хто підлягає мобілізації.

«До речі, багато людей вже ухиляються від мобілізації, намагаються до нас переїхати, пересидіти тут якийсь час. І правильно роблять, тому що їх просто штовхають туди, як гарматне м’ясо, під кулі», – заявив Путін.

В даний час строк перебування громадян України на території Росії обмежений. Але Путін заявив, що може «дещо» змінити.

«Громадяни України не можуть перебувати на території РФ більше 30 діб. Вони повертаються і їх «цап», і знову туди, під кулі висилають. Тому ми, напевно, дещо тут змінимо», – сказав президент РФ.

Для його співгромадян така «доброта» гаранта – це щось само собою зрозуміле, адже ж хіба може «лучшій в мірє прєзідєнт» та й не потурбуватися про долю молодих українців, яких клята фашистська влада відправляє воювати на Донбасі? Але для нас ця турбота Путіна – черговий доказ того, як російські спецслужби намагаються зірвати мобілізацію в Україні, посилити негатив на адресу президента й уряду і, врешті, вивести нас на третій Майдан.

Однак цей політичний рівень зриву мобілізації аж ніяк не означає, що минулорічні потуги ФСБ відійдуть в небуття. Аж ніяк. Ось побачите: вже дуже скоро знайдуться в Україні «тітоньки», котрі називатимуть себе дружинами, доньками, нареченими майбутніх призовників і почнуть нестямно голосити під Адміністрацією Президента, під Верховною Радою, та навіть під стінами Тернопільської мерії.

Одночасно із цим посилюватиметься негатив на адресу уряду, Генштабу, міністра оборони. Знову добре навчені люди завиють: «Нас зливають», «Все пропало». І тисячі «ботів» підігріватимуть ці настрої в соціальних мережах.

До речі, ця спецоперація ще не встигла початися, як вже з’явилися перші її плоди. І не де-небудь, а на патріотичній Західній Україні!

Про це зокрема повідомив радник президента Порошенка Юрій Бірюков.

Так, згідно з його інформацією, 57% оповіщених військовозобов’язаних Івано-Франківської області не прибули на проходження медичної комісії.

Крім того, 37% оповіщених військовозобов’язаних Івано-Франківської області залишили територію України.

Також, за даними Бірюкова, голови сільських рад Тернопільської області відкрито саботують заходи щодо оповіщення, а у разі появи в районі представників РВК (районного військкомісаріату – авт.) – інформують жителів своїх та навколишніх сіл.

Так, голова сільради села Конюхи Козівського району повідомила про те, що напередодні місцеве населення найняло 2 автобуси і виїхало на них на… територію Російської Федерації (!).

За словами Бірюкова, в селищі міського типу Кольчино Мукачівського району Закарпатської області з 105 осіб повістки вручені тільки трьом: 9 осіб не проживають за адресами реєстрації, а 93 людини протягом січня вибули на сезонні сільгоспроботи закордон.

«Протягом останніх 30 діб державний кордон у Чернівецькій області перетнуло 17% від загального числа військовозобов’язаних області. З неофіційних джерел відомо, що хостели та мотелі в прикордонній області сусідньої Румунії повністю заповнені тими, хто ухиляються від призову», – повідомив радник президента.

«19% оповіщених військовозобов’язаних Волинської області відмовилися від проходження військової служби за релігійними мотивами, хоча в попередні роки відсоток відмови з таким формулюванням не перевищував 0,7%», – додав він.

Водночас Бірюков назвав «нормальним» виконання планів мобілізації в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Черкаській, Житомирській, Кіровоградській областях.

Виникає резонне запитання: як «бухати» кожних вихідних по сільських клубах, то вони – перші герої на селі, а як тільки з’явитися з повісткою до військкомату, то зразу всі ховаються за мамині спідниці і притьмом закордон.

Зрештою, може воно й на краще. Уявіть, як би цей «псевдогромадянин», який в таку скрутну для країни хвилину втікає закордон, воював на Сході? Та він би першим залишив поле бою , здався сам у полон і поздавав би своїх побратимів. То ліпше вже дійсно втікай звідси! Ми вже якось без тебе. Ти головне не забудь повернутися після перемоги. І далі насолоджуватися життям в країні, врятованій кров’ю тисяч твоїх побратимів, які не були боягузами.

Словом, ФСБ ще не почала працювати в цьому напрямі, як деякі українці самі взяли ініціативу в свої руки. Так тримати, «патріоти»!

Але чому так відбувається? Ні, не тільки тому, що серед нас багато боягузів. І не тільки тому, що ФСБ вміє переконувати. Річ у тім, що наша влада не завжди дбає про обізнаність громадян. І в першу чергу немає цієї обізнаності щодо мобілізації.

Отож ми вирішили проаналізувати інтернет-ресурси на предмет адекватного висвітлення проблеми мобілізації. І ось що «накопали».

1. Мобілізація є законною

Адже закон «Про оборону України» у 4-й статті допускає оголошення мобілізації не лише у разі війни, а й у разі загрози нападу на Україну.

2. Як вручається повістка

Повістку ви можете отримати лише двома способами – або за місцем проживання, або за місцем роботи. В обох випадках – під ваш особистий підпис. Повістки в двері, родичам, дзвінок по телефону – не можуть вважатись належним повідомленням про факт призову за мобілізацією.

У 22-й статті закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що військовозобов’язаний з’являється до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ним документах. Тобто:

1) військовозобов’язаний спочатку отримує особисто один із наступних документів – мобілізаційне розпорядження, повістку або розпорядження військового комісара;

2) а вже потім з’являється до військкомату.

Призов громадян під час мобілізації здійснюють місцеві органи виконавчої влади через військові комісаріати. Тож повістку вручають працівники районного військового комісаріату або представники сільських чи селищних рад.

У повістці повинні зазначатись час та адреса, куди має прибути військовозобов’язаний. Також на ній має бути прізвище та ім’я особи, яка підлягає мобілізації, підпис районного військового комісара, гербова печатка.

3. Чи зберігається місце роботи та заробіток?

За мобілізованою особою зберігається місце роботи на період до року.

Після особистого отримання повістки особа повідомляє відділ кадрів за місцем роботи про мобілізацію. Після чого видається наказ про звільнення від виконання посадових обов’язків у зв’язку із призовом за мобілізацією зі збереженням робочого місця на строк до року.

Незалежно від форми власності підприємства, за мобілізованою особою зберігається середній заробіток на період до року. Тож бухгалтерія повинна нараховувати щомісяця середню заробітну плату, яку отримувала особа до мобілізації.

За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.

4. Відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією

Під час мобілізації громадяни, які підлягають призову на військову службу, зобов’язані з’явитися на збірні пункти в строки, зазначені в отриманих ними документах – мобілізаційних посвідченнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів. У разі ухилення від призову за мобілізацією та неприбуття до військкомату законом передбачається кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі від 2 до 5 років.

Поважними причинами неприбуття на збірний пункт визнаються:

– хвороба, яка позбавляє можливості з’явитись;

– смерть чи важка хвороба близького родича;

– перешкода стихійного характеру або інші обставини, які позбавляють можливості з’явитись на збірний пункт.

Причини неявки повинні підтверджуватись документально.

Запам’ятайте: відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією може наставати, якщо особа була належним чином повідомлена про те, що вона підлягає мобілізації. Тобто було особисто вручено повістку або, принаймні, була спроба вручити, але особа відмовилась її приймати.

5. Пільги учасникам бойових дій

Військовослужбовці Збройних сил, які брали участь в антитерористичній операції, отримують статус учасника бойових дій. Держава надає таким людям понад двадцять різних видів пільг, зокрема:

– безкоштовне одержання лікарських засобів за рецептами лікарів;

– першочергове безкоштовне зубопротезування;

– безоплатне забезпечення санітарно-курортним лікуванням;

– першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах та першочергова госпіталізація.

– виплата допомоги з тимчасової непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати;

– 75-процента знижка квартирної плати та вартості комунальних послуг;

– безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості;

– безплатний проїзд один раз на два роки (в обох напрямках) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом;

– першочергове забезпечення житлом. Учасники бойових дій, які були поранені, контужені або отримали каліцтво, забезпечуються житлом протягом двох років з дня взяття на квартирний облік;

– першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва;

– одержання позики на будівництво з погашенням її протягом десяти років, починаючи з п’ятого року після завершення будівництва.

 

Ці пільги поширюються:

– на сім’ї військовослужбовців, які загинули (зникли безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час виконання військових обов’язків;

– на дружин (чоловіків) учасників бойових дій, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге;

– на дітей померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-V рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах.

6. Судова практика

З моменту оголошення першої мобілізації в Україні вже склалась певна судова практика по справах осіб, які ухилялись від призову за мобілізацією. Найвищу міру покарання – 3 роки позбавлення волі – з-поміж усіх винесених вироків за ухилення від мобілізації, призначив Тячівський районний суд у Закарпатській області. Було засуджено чоловіка, який особисто підписав повістку, пройшов медогляд, але не з’явився до військкомату. Зараз у Закарпатті відкрито близько двадцяти проваджень за 336-ю статтею Кримінального кодексу.

У Дніпропетровській області Томаківським районним судом за ухилення від призову за мобілізацією було призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі. Засуджений чоловік відмовився отримувати повістку від представників військкомату, які прибули за місцем його проживання.

В інших випадках суди призначали більш м’які покарання. Приміром, Сокальський районний суд на Львівщині призначив за ухилення від мобілізації два роки позбавлення волі з іспитовим строком – 1 рік; Роменський міськрайонний суд на Сумщині звільнив особу від відбування покарання з випробовуванням; а Роздільнянський районний суд на Одещині призначив штраф у розмірі 510 гривень.

 

Підготував Адам Стрижнюк

 

У Тернополі буде створена школа навчання водіїв

Четвер, 05 лютого 2015, 08:52

Рішення про створення школи навчання водіїв на базі комунального підприємства «Міськавтотранс» було прийняте на черговому засіданні виконавчого комітету.

«Кошти для поповнення статутного капіталу комунального підприємства «Міськавтотранс» були виділені на засіданні виконкому для створення на базі комунального підприємства школи навчання водіїв, для облаштування класів, лабораторій та навчального майданчика, - розповідає міський голова Сергій Надал. - На сьогодні діяльність такої школи є необхідною для підготовки водіїв відповідних категорій вантажних та пасажирських перевезень, окрім цього, це також нові робочі місця».

Міська рада

 

Виставку київського художника відкриють у тернопільській галереї

Четвер, 05 лютого 2015, 08:46

Виставку київського художника Віті Кравця «Мазок» відкриють у тернопільській галереї «Бункермуз» 6 лютого о 19:00.

У експозиції представлені полотна, створені в період 2006-2015 роки. Це твори з різних серій та проектів, зібрані в одному місці, це твори в різних техніках і форматах. Завдяки такому широкому часовому діапазону, глядач може, немов лікар, що досліджує аналіз хворого, дослідити шлях розвитку художника.


«Можна прослідкувати технічну еволюцію художника та невід’ємну тематичну складову — роздуми про психологію та внутрішній світ людини. В полотнах багато символізму, згенерованого на базі суспільної залежності від релігій та забобонів.


Назва «Мазок» – підкреслює митецьку складову, а з медичної точки зору враховує аналітично-дослідницький характер експозиції, яка зліплена з полотен за різні роки, за якими можна вивчати та аналізувати прогресування моєї хвороби», — Вітя Кравець.

Виставка триватиме до 19 лютого. Вхід безкоштовний.

 

У Тернополі були виконані роботи зі встановлення та заміни дорожніх знаків

Середа, 04 лютого 2015, 11:57

23 січня 2015 року на офіційному сайті УМВС України в Тернопільській області була оприлюднена публікація під заголовком «Правоохоронці викрили факт неправомірної розтрати бюджетних коштів, виділених на встановлення та заміну дорожніх знаків у Тернополі».

Керівник управління житлово-комунального господарства Тернопільської міської ради Микола Лесів стверджує, що жодних запитів від правоохоронців щодо переліку виконаних робіт із встановлення та заміни дорожніх знаків, а також витрачених на ці роботи коштів, не надходило ні на ім’я начальника УЖКГ, ні на директора підрядної організації, ні на начальника відділу технічного нагляду. Правоохоронці не здійснювали жодних перевірок і, відповідно, підстави для даних звинувачень – відсутні.

Також не відповідає дійсності та інформація, що підрядник не виконав жодних робіт (як було зазначено у публікації). Підрядна організація ТОВ «Газ-Пласт-Буд» у 2014 році провела заміну та встановлення нових дорожніх знаків на вулицях Тернополя у кількості 171 шт. на загальну суму 172 986, 68 грн.

«Наказом управління ЖКГ, ми створили спеціальну комісію, яка обстежила усі дорожні знаки, які були встановлені минулого року в Тернополі, - каже начальник управління житлово-комунального господарства Микола Лесів. – Згідно із висновків комісії, підстав для відкриття кримінального провадження немає, оскільки факти, які були наведені у публікації, не підтвердилися».

До слова, лист від слідчого Тернопільського УМВС України у Тернопільській області надійшов на адресу відділу технічного нагляду аж 29 січня, у якому містилося звернення про надання завірених документів щодо виконання робіт з облаштування дорожніх знаків у Тернополі. Відділ технічного нагляду повідомив правоохоронця, що для отримання цих документів йому необхідно звернутися безпосередньо у Тернопільську міську раду.

У зв’язку з вищенаведеними фактами, Тернопільська міська рада звернулася до правоохоронних органів з вимогою спростувати інформацію на офіційному сайті УМВС України в Тернопільській області, що була розміщена 23 січня 2015 року.

Міська рада

 

Je suis Valera. Як у Росії намагаються виправдати російського вбивцю вірменської сім'ї

Середа, 04 лютого 2015, 08:32

В російських соцмережах все більше набирають популярності сторінки, присвячені солдату Валерію Пермякову, який підозрюється у вбивстві вірменської родини в місті Гюмрі.

Так, в соцмережі «Вконтакте» створено кілька груп, які називають Пермякова «узником совести» та жертвою американських спецслужб, вимагаючи від російської влади не «сдавать своего». При цьому був використаний слоган «Je suis Valera», який прирівнює вбивцю з жертвами теракту в Парижі.



На таку спробу користувачі відреагували зливою фотожаб, які жорстко тролять російську пропаганду. Йдеться про створення «Вірменської народної республіки» та «Ополчений Южнороссии».

Але багато хто з «ватної публіки» сприймають навіть такий відвертий сарказм за чисту монету.

Цікавою є також позиція окремих вірменських аналітиків та журналістів. Вочевидь, виконуючи замовлення офіційного Єревану, який також зацікавлений у втихомиренні скандалу, з якого може скористатись опозиція, вони ретранслюють тезу про те, що історію з Пермяковим «роздувають американці». Єдина відмінність від російських «захисників Пермякова» полягає в тому, що роздуми над підступами США у них зазвичай завершуються лозунгом «віддати нелюда вірменам на суд» і «не дозволити Держдепу за допомогою цієї історії посварити два великі народи».

Нагадаємо, нещодавно у вірменському місті Гюмрі солдат-строковик російської армії, що базується у Вірменії, втік зі своєї частини, вдерся у дім до вірменської родини та розстріляв сім'ю з шести людей, в тому числі і маленьких дітей.

Після цього вірмени вийшли на масові акції протесту, вимагаючи видати Пермякова вірменському правосуддю. Учасники акцій палили російські прапори, відбулися зіткнення з поліцією, пише espreso.tv.

Зрештою, Росія таки здалася. Пермякова судитимуть у Вірменії. Про це в Єревані повідомив представник Слідчого Комітету РФ Володимир Маркін. За його словами, СК Росії та Вірменії домовилися про спільне розслідування трагедії в Гюмрі. Але чи пробачать російські ватники таку слабинку? «Прогіб под армянамі». Судячи з їхньої реакції в соцмережах – навряд.

Ось що мені вдалося відшукати на просторах безкрайнього «Фейсбуку». Пише москвич Кирило Воронов:

«Реальный диалог в маршрутке. Речь идёт о российском военнослужащем, застрелившем семью из 6 человек, двое из которых дети:

– Я, конечно, понимаю, что убивать нельзя, но нужно ведь понять. Кругом ведь они. Армяне эти черножопые. Кафе и рестораны их. В торговле они. Автосервис – они. Таксисты – они. Вот маршрутку нашу кто ведет? Ремонт в квартире и то они. Куда не плюнь. А русскому Ивану куда податься? Либо к черножопым в батраки, либо водку пей. Парнишка и дома от них продыху не имел, а попал в армию и там они. Причем со всех сторон. Ну не выдержал. Парнишка-то наш, русский, в церковь ходил. А мы, русские, русских в беде не бросаем. Так что защитим от хачья.

– Вы что фашист?

– Это я-то фашист? У меня дед воевал! Я как раз антифашист! Я против майдана хохляцкого и против жидовни. Это они фашистюги. Теперь и армяшек с пути сбивают, падлы. Вместе с пиндосами! Всех их перевешать бы».

 

Все, крапка. Більше нема що сказати. І коментувати не хочеться. Нехай кожен самостійно зробить для себе висновок.

 

Підготував Адам Стрижнюк

 

На якій планеті живе Російська церква?

Вівторок, 03 лютого 2015, 08:33

Цей рік РПЦ збирається присвятити пам’яті рівноапостольного князя Київського Володимира. Згідно з програмою проголошеною під час Різдвяних читань, святкування відбуватимуться спільно з державою, охоплюватимуть весь «спільний простір Святої Русі» - Україну, Білорусь та Росію - та мають на меті підкреслити «цілісність культурного простору» цих країн, пише espreso.tv.

Новина, взагалі, здатна налякати. Як, цікаво, Московська патріархія спільно з кремлівською владою збирається забезпечити реалізацію власних заходів на території України? А що мав на увазі уповноважений представник президента РФ, який наголосив на «особливому значенні» цього «спільного святкування» у «сучасних зовнішньополітичних умовах» і нагадав про «мужність і стійкість», з якими російській народ «стає на захист Вітчизни»?

Нервового читача, якому за цими формулюваннями вже ввижаються «зелені чоловічки» на Дніпрових кручах, можу заспокоїти: все це розраховано виключно на внутрішнього споживача. Взагалі, ключові фрази - зовсім не про «спільний простір», а про те, наприклад, що «спільна участь» держаної і церковної влади - «важливе знамення часу». Або слова спікера Радфеду Валентини Матвієнко про те, що «значення подвигу, здійсненого князем Володимиром для становлення російської державності неоціненно». Як і слова патріарха Кирила про те, що «Свята Русь» - це і є сама «Божа правда».

А найголовнішим посилом виступу патріарха стала «цивілізаційна дилема», яку він символічно поставив перед росіянами: розвивати «Володимирову спадщину» чи здатися силам «іншого полюсу», відмовитися від власної культури та ідентичності, натомість уникнувши «деяких санкцій і обмежень». Ясніше, погодьтеся, і не скажеш. Тобто вибір пресувати Україну, примушуючи її до «спільного простору» - це був вибір не президента Путіна, а самого князя Володимира. Будь-які санкції проти такого аргументу безсилі.

На будь-яку спекуляцію з цього історично-істеричного репертуару можна було би знайти безліч аргументів - хоч історичних, хоч політичних, а хоч би і просто нарівні здорового глузду. Але всі вони безсилі - бо йдеться про релігійну віру. Віру у «Божу правду», якою є «Свята Русь». Це її - а не Христа - вибрав князь Володимир, згідно з вченням патріарха Кирила. І для РФ наразі цілком природно вибрати в якості «свого святого» саме князя Володимира.

Минулорічний Сергій Радонезький погано надавався до одержавлення. Інша справа Володимир Красне Сонечко. По-перше, це політично перспективне рішення. Адже якщо він був творцем «російської державності» і водночас київським князем, то зі «спільним простором» все дуже просто. Цілком зрозуміло, що саме російські десантники роблять в Україні - захищають частину «свого простору» від зазіхань «іншого полюсу». А по-друге, це чудова нагода ввести, нарешті, Московську патріархію у систему державного управління, зростивши в такий спосіб державу і церкву.

Цього дуже прагне сам патріарх Кирил. Але дотепер для того не було політичної волі - російське керівництво загравало з західною демократією. Для якої конституційний принцип віддільності церкви від держави був недоторканим. Але віднедавна державна влада Росії скинула маски і проголосила «особливий шлях». Для якого зрощення держави і церкви, через яке освячується сам інститут державної влади, є «традицією». Релігійну віру заміщує громадянська релігія, Христос поступається місцем державній ідеї - «Святій Русі».

Найцікавіше, як діятиме щодо цього духовенство УПЦ МП. Яке є структурним підрозділом РПЦ і, відповідно, частиною «церковної імперії» - «Святої Русі» патріарха Кирила. Громадянська релігія, яка задовольняє ідеологічні потреби Путіна - не зовсім те, чого прагнуть українські вірні. Але їм доведеться грати в цю гру, беручи участь у «спільних заходах», які заплановані для них керівництвом РПЦ та РФ.

 

Як зекономити на відпустці: плюси раннього бронювання

Понеділок, 02 лютого 2015, 09:21

Поки ми «відходимо» від новорічних святкувань, туристичні агенції уже приготували вигідні пропозиції літніх турів. Знижки раннього бронювання, зазвичай, діють до травня. Проте, чим швидше ви замовите путівку, тим більше зекономите на подорожі. Адже, до кінця лютого найпривабливіші пропозиції розбирають ті, хто вже знають їх переваги. Отож, чим більше часу до поїздки, тим більше вигідних пропозицій. До слова, в Західній Європі перевагами раннього бронювання користуються активніше, ніж в Україні. Наприклад, у Великобританії таким чином бронюють подорожі близько 85% туристів.

Замовити путівку заздалегідь можна до Болгарії, Греції, Чорногорії, Хорватії, Туреччини, Тунісу тощо. За оцінками експертів, минулого року найбільшою популярністю користувались  напрямки до Болгарії та Греції.

Як повідомляють туроператори, можливістю раннього бронювання українці почали активно користуватись лише декілька років тому. Ця послуга набула популярності, бо дозволяє заощадити від 35% до 50 % коштів. Це також хороша нагода обрати найкращі місця в улюблених готелях.

-          Влітку — в розпал сезону —доведеться не лише переплатити, але й обирати путівку з того, що залишилося. А зараз ви не обмежені ні датою виїзду, ані конкретним готелем – зауважує менеджер тернопільського філіалу туроператора «Адріатік Тревел» Галина Гоцман. - Перевагою раннього бронювання також є можливість оплати у двох етапах: при замовленні туру ви сплачуєте завдаток 35% від вартості путівки,  і 65% - не пізніше ніж за 30 днів до виїзду. Ви також можете оплатити усю суму відразу, таким чином зекономите на курсі валюти, тим паче у сьогоднішній час. Не менш вагома перевага раннього бронювання – це знижка на вартість путівки до 50%. Ну і, звичайно, можливість обрати зручні місця у транспорті та найкращий номер у готелі із видом на море.

Для прикладу, сьогодні ви можете забронювати путівку до Болгарії на червень місяць всього лиш за 257 євро для двох осіб на 7 ночей. Влітку аналогічний тур вам обійдеться приблизно у 350 євро. Відпочинок у чотирьох зірковому готелі вартуватиме 345 євро. П’яти зірковий готель на 7 ночей обійдеться в 467 євро. Пропозиції включають переїзд комфортабельним автобусом, проживання та сніданки.

Раннє бронювання путівок також доступне до Греції. Більше того, замовляючи тур до цієї країни, ви можете зафіксувати ціну. Наприклад, якщо ви оплачуєте 75% від вартості путівки, то фіксуєте курс валюти. Тобто, суму, яка залишилась, сплачуєте по курсу, що був дійсний в день бронювання туру. Оплачувати можна в гривнях.

Так, забронювавши тур з авіа перельотом до Греції на 7 ночей для двох осіб зі сніданками ви заплатите 654 євро у тризірковому готелі. Влітку його вартість сягне близько 800. Практично в таку ж суму - 858 євро - обійдеться тур в п’яти зірковий готель із триразовим харчуванням, за умови раннього бронювання. Золотою серединою буде відпочинок у чотирьох зірковому готелі вартістю 740 євро на 7 ночей.

Якщо ж ви прихильник мандрівних подорожей, чи плануєте бюджетний відпочинок,  - замовляйте апартаменти. Сьогодні приблизно кожен десятий українець обирає індивідуальний тур. Любителі мандрівок добираються на місце відпочинку власними силами. Аби перестрахуватись з житлом, замовляють апартаменти. Це такі собі міні-готелі, на кшталт наших садиб у Карпатах. У таких кімнатах є меблі, телевізор, холодильник, душ і навіть мікрохвильова піч, а також, - можливість користуватись кухнею. Якщо ви не переймаєтесь комфортабельністю та «п’ятизірковим обслуговуванням», то цей варіант саме для вас, адже переїзд та проживання у апартаментах вам обійдеться від 150 євро у Болгарії чи 200-300 євро – у Греції.

Мінусом такого туру є переїзд автобусом, що триває більш ніж півтора доби, а також відстань до моря може коливатись від 300 до 500 метрів. Харчування – за власний кошт.

Утім, значна кількість туристів побоюється користуватись перевагами раннього бронювання. Одні з причин – невизначеність з країною чи нестабільний заробіток. В такому разі можна застрахуватися від «невиїзду». Суть такого страхового захисту – виплата страхової суми, що покриває зроблені витрати, у разі неможливості вирушити в поїздку в силу певних обставин.  Оформити страхівку можна прямо в туристичній агенції. Вартість її в середньому від 15 євро.

Безперечно, раннє бронювання має низку фінансових переваг. До того ж, коли ви знаєте, що попереду на вас чекають мальовничий захід, море вражень і повний релакс, працюється по-іншому — більш натхненно і легко.


Відкритим сьогодні залишається питання з безвізовим перетином кордону власників біометричних паспортів.

В Тернополі приймати документи на виготовлення біометричних паспортів почали 12 січня. Як повідомляють у міграційній службі, загалом в Україні вже близько тисячі громадян отримали документ нового зразка. Проте, на сьогоднішній день біометричний паспорт ще не дає обіцяних переваг. Оскільки, не підписано угоду з Євросоюзом про безвізовий перетин кордону.

-          Допоки між ЄС та Україною не буде підписано відповідної угоди, власникам як звичайних закордонних паспортів, так і біометричних, аби подорожувати Європою, потрібно відкривати візу, - каже  головний спеціаліст по зв’язках з громадськістю і ЗМІ УДМС України в Тернопільській області Ірина Бойко.

До слова, питання щодо безвізового виїзду до країн Шенгенської угоди буде розглядатися лише у травні.

zima-lato.com
т
ел. 40-45-40, 096 47 07 960


Оксана Божко


 

Обласна рада затвердила “Програму розвитку футболу на 2015-2020 роки”

Неділя, 01 лютого 2015, 10:04

f

Оскільки, як зазначено у Програмі, футбол – складова частина культурного життя суспільства, яка сприяє збереженню і зміцненню здоров’я, розвитку фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини, організації змістовного дозвілля, та заняття футболом комплексно впливають на розвиток фізіологічних можливостей організму і фізичних здібностей, депутатський корпус підтримав запропонований ОДА документ. Таким чином у обласному бюджеті цьогоріч на реалізацію програми передбачено 200 тис. грн.

Обласна рада

 

У Тернополі триває ліквідація глибоких вибоїн

Субота, 31 січня 2015, 18:44

31 січня тернопільські комунальники проводять ліквідацію глибоких вибоїн на вулицях міста. Як розповідає начальник відділу технагляду Олег Вітик, за цей день ямковий ремонт працівники проведуть практично на усіх масивах Тернополя.

«Наразі проводимо не поточний, не капітальний, а ремонт із ліквідації глибоких вибоїн на дорогах міста. Для цього використовуємо спеціальну бітумноорганну суміш, яку застосовують у холодний період року», - розповідає Олег Вітик.

Роботи виконують чотири бригади комунального підприємства «Міськшляхрембуд». Їм надано 40 тонн спеціальної суміші та техніку, щоб провести ямковий ремонт на вулицях Морозенка, Протасевича, С.Бандери, Коновальця, Слівенська, Л.Українки, В.Великого, Тролейбусна, Бережанська, р-ну «Автовокзал» та ін.

За словами Олега Вітика, цієї суміші недостатньо для проведення усіх необхідних робіт, проте суттєво покращить проїзд вулицями міста. Якщо ж буде сприятлива погода, то з понеділка комунальники продовжать ліквідацію глибоких вибоїн.

Міська рада







 

Тернополянка Анастасія Меркушина — чемпіонка Європи з біатлону!

П'ятниця, 30 січня 2015, 10:32

Щойно у Естонії завершилася спринтерська гонка у юніорок в рамках чемпіонату Європи з біатлону.

Студентка ТНЕУ Анстасія Меркушина завоювала золоту медаль і титул чемпіонки Європи з біатлону. Тернополянка ідеально впоралася зі стрільбою та випередила усіх конкуренток, здобувши першу для України золоту медаль на цьогорічному чемпіонаті.

Ще одна тернополянка Марія Кручова показала 10-ий результат у спринті.

sports.te.ua

 

У новому бюджеті закладено кошти на лікування дітей та поранених у зоні АТО

П'ятниця, 30 січня 2015, 06:09

golova

Як вважає голова обласної ради: «Ми маємо перш за все подбати про дітей, адже це – майбутнє нашої нації, а також за тих, хто героїчно захищає державу від агресора, саме тому, порадившись, ми прийняли таке рішення».

У новоприйнятому бюджеті на 2015 рік обласна рада передбачила:

-          збільшити видатки комунальній установі Тернопільської обласної ради «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» на 5,0 млн.грн.  (щоб забезпечити безкоштовними медикаментами хворих діток);

-          надати Тернопільській університетській лікарні  коштів у сумі 1,0 млн.грн. на лікування поранених у зоні АТО;

-          додатково надати Тернопільському обласному перинатальному комунальному центру ”Мати і дитина” на медикаменти 500 тис. грн.

 

В міській раді пропонують, щоб усі вивіски у місті були українською мовою

Четвер, 29 січня 2015, 10:04

Депутати Тернопільської міської ради прийняли звернення до Верховної Ради України щодо дотримання державної мовної політики при оформленні вивісок. За словами начальника управління стратегічного розвитку міської ради Юрія Дейнеки, наразі у законодавстві чітко не прописано поняття «реклама» та «вивіска», через що останні з’являються на приміщеннях іноземними мовами.

«У Тернополі ми внесли зміни у правила благоустрою, згідно яких рекомендуємо, щоб усі вивіски у місті були українською мовою. Проте не маємо права змушувати підприємців їх переробляти, адже у законодавстві є розбіжності у трактуванні деяких понять, - каже Юрій Дейнека. – Саме тому ми звертаємося до Верховної Ради з проханням внести зміни до Закону України «Про рекламу», в якому чітко визначити вимоги щодо застосування виключно державної мови при оформленні вивісок».

У тексті звернення ідеться, що державна мовна політика має бути спрямована на утвердження поваги до української мови, будь-які прояви зневаги є неприпустимими. Публічне приниження чи зневажання, навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, створення перешкод і обмежень у користуванні ними, проповідь ворожнечі на повному ґрунті повинні тягнути за собою відповідальність, установлену законом.

Міська рада


 

Тернопільська міська рада співфінансуватиме обласну школу мистецтв

Середа, 28 січня 2015, 10:54

Тернопільська обласна експериментальна школа мистецтв буде співфінансуватися із міського бюджету Тернополя. Про це повідомив міський голова Сергій Надал.

«Школа мистецтв є обласним закладом, проте там навчається багато тернополян, - каже Сергій Надал. – Саме тому на сесії міської ради було прийнято рішення про співфінансування цього закладу, фактично місто дає кошти на утримання тернопільських дітей».

Довідково: Тернопільська обласна експериментальна школа мистецтв – обласний навчальний заклад, який був започаткований у 1994 році з ініціативи мистецтвознавця і громадсько-політичного діяча, директора Тернопільського інституту національного від­родження Ігоря Ґерети. На сьогодні це єдиний заклад у місті, який використовує індивідуальний плани в роботі з обдарованими дітьми. Серед вихованців школи— лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів.

Міська рада

 

Тернопільська обласна філармонія вдруге відсвяткувала 75-ту річницю

Середа, 28 січня 2015, 09:21


На численні прохання тернополян 75-ту річницю філармонія відсвяткувала вдруге. Повен зал прихильників мав ще одну нагоду  насолодитись творчістю колективів. За словами директора Ярослава Лемішки, участь у святковому заході взяли усі колективи та солісти  — це понад 200 осіб, - пише сайт Культурно.

Відеорепортаж другого ювілейного концерту.

Оксана Божко

Коляда  «Бог ся рождає»


Т.Власенко «Колядка»
Художній керівник та головний диригент заслужений
артист   України  Богдан Іваноньків



Карл Дженкінс «Палладіо»
Виконує камерний
оркестр диригент   Сергій Черняк


Вокально-хореографічна композиція «Як  собі заспівам»
Ірина  Гречко та артисти балету
ААНМ «Візерунок»



Танець „Дзюмбалики”
Постановка  заслуженого працівника культури України
І. Николишина
танцює «Надзбручанка»


Жюль  Массне «Наваррcький танець»  з балетної  сюїти опери  «Сід»
Виконує симфонічний оркестр
Художній керівник та головний диригент заслужений діяч мистецтв України
Мирослав  КРІЛЬ


Франц Шуберт «Серенада»
Виконує народна
артистка України  Любов Ізотова


Дж.Россіні  Каватина  Фігаро з опери «Севільський  цирульник»
Виконує дипломант
міжнародних конкурсів Валодимир Шагай


А. Лара «Гранада»
Виконує солістка філармонії
Наталія Присіч


Франц  Легар Пісня Джудіти з опери «Джудіта»
Виконує солістка  філармонії  Оксана   Малецька


Георгій Пінтус
Музика Романо Музумарра  «Луна ту»
Виконує квартет
«Акорд»


Імре Кальман
Пісня Маріци з оперети «Маріца»

Виконує заслужена артистка України Наталя Лемішка


Григорій Агратіна «Березнянка»
Виконує симфонічний оркестр
соліст
Василь Яков’як — цимбали


Слова М.Ткача, музика О.Білаша «Ясени»
Виконує заслужений артист України
Левко Корженевський


Слова А. Демиденка, музика О.Семенова
«Звучи  рідна  мово»
Виконує
заслужена артистка України Світлана Бабчук


Т. Петриненко «Україно»
Виконують всі учасники
святкового  концерту  у супроводі симфонічного оркестру
Диригує Мирослав КРІЛЬ



 

«І будуть люди» в Бункермузі

Вівторок, 27 січня 2015, 17:26

У роботах проекту «І будуть люди» Сергій Декалюк зображає людей в різних епізодах їхнього життя. За словами автора, найбільше він любить змальовувати особистість, передавати емоції. Тому, кожен твір митця розповідає про окремий індивід. У експозиції, що представили тернополянам 24 січня, автор показав полотна, виконані впродовж 2007-2014 років, - пише сайт Культурно.

— На цій картині  змалював свою дружину. Сонячного літнього дня вона відпочивала у басейні. Портрет зображений на досить яскравому фоні. Відібрана гама кольорів передає спектр  сонячного проміння, що відбивалось у воді. Робота виконана відносно недавно, тому виглядає сучасніше, ніж інші.

FullSizeRender

— Тут зображена голуба каска. Картина має назву «Енергія свободи». Як ви пам’ятаєте, минулого року Україна втратила героя Устима Голоднюка. Він мій земляк. Його дід та батько були моїми вчителями. Устима всі знали, як хлопця у голубій касці, тому вона є його символом. Жовті промені навколо, відображають енергію, незламну віру та дух. Цією роботою хотів сказати, що поміж нас завжди  є і будуть герої.

FullSizeRender (1)

Сергій також розповів про свій наступний проект «Проекція циклу», окремі роботи якого уже експонувались на виставках в інших містах України.

— Новим проектом я хотів би передати, що у нашому житті усе циклічно. Циклічність життя — це його повторюваність та схожість. Передати словами суть, яку вклав у роботи — важко. Тому, запрошую на наступну виставку, відкрити яку планую найближчим часом.

Відвідати виставку  «І будуть люди» можна до 5 лютого в галереї «Бункермуз».

DCSM01229

Оксана Божко

 

Рак – не вирок, головне – вчасно діагностувати!

Вівторок, 27 січня 2015, 07:54

В Україні щогодини від раку помирає 10 людей. Щогодини реєструють 18 нових випадків захворювання. За офіційними даними, на Тернопільщині щороку реєструють близько 3500 вперше виявлених онкохворих, з них майже 500 на рак легень. Кількість хворих на рак щороку зростає. Проте, як запевняють спеціалісти, водночас рівень смертності можна скоротити. Медики наголошують: рак – не завжди вирок. Його можна попередити і навіть вилікувати!

-          На жаль, спостерігаємо сумну тенденцію: значна частина пацієнтів звертаються на пізніх стадіях захворювання, коли мова про оперування вже не йде,  - розповідає головний лікар Тернопільського обласного онкологічного диспансеру доктор медичних наук Леонід Володимирович Шкробот. – Найефективніший спосіб боротьби з поширенням цього недугу – вчасна діагностика. Сьогодні люди практично не проходять щорічні профілактичні огляди. А робити це потрібно не лише тоді, коли вам погано, але й коли почуваєте себе добре. Онкопрофогляди слід проходити навіть тоді, коли у вас немає ніяких скарг. Це як чистити зранку зуби –  в обов’язковому порядку.

Ризик захворіти на рак протягом життя в нашій країні має кожен 3-4 чоловік та кожна 5-6 жінка. Серед поширених випадків – рак легень та молочної залози. Ракові клітини є в кожної людини, їх пробудження контролює система імунітету, а стан останньої залежить від безлічі зовнішніх і внутрішніх факторів. Факторам, що сприяють розвитку захворювання підлягають практично усі: стрес, куріння, забруднене довкілля,спадковість, канцерогени. Від початку хвороби до появи симптомів проходить лише два роки. Тому, лікарі наполегливо рекомендують проходити флюорографію хоча би раз на рік. За словами медиків, якщо захворювання виявлене на 1-2 стадіях, то, практично, в 100 відсотках випадків гарантується одужання. І вже за 10-15 днів ви повністю пройдете лікування.

-          Рак уражає як старших людей,так і молодих осіб. Останнім часом, на жаль, з'явилася нова тенденція – онкозахворювання помітно «молодшають» і вражають вже після 30 років. Значна частина пацієнтів звертається до лікарів на останніх стадіях захворювання, - розповідає завідувач торакального відділення Тернопільського облонкодиспансеру Гуменюк Володимир Васильович. - Якщо на початкових стадіях рак легень можна прооперувати, то на 3-й стадії хвороби – це знано важче. При 4 стадії операція протипоказана, адже на цьому етапі рак дає метастази на інші органи. Ця хвороба підступна тим, що на початку свого виникнення протікає практично без симптомів, непомітно для людини.

На що потрібно звернути увагу, аби запобігти розвитку онкозахворювання легень і виявити його раніше, радять лікарі Тернопільського облонкодиспансеру:

-          Якщо кашель триває більш ніж два тижні;

-          Виділення мокроти, що містить кров’янисті прожилки;

-          Больові відчуття у грудній клітці;

-          Раптова задишка;

-          Відчуття браку повітря;

-          Підвищена пітливість;

-          Часті запалення легенів та ін.

При таких симптомах, в першу чергу, необхідно зробити флюорографію. Особливо важливо пройти обстеження жителям великих міст та курцям.

Недостатня увага населення до свого здоров’я, використання застарілого рентгенологічного обладнання, недостатня кваліфікація лікарів та відсутність онконастороженості зі сторони, як населення, так і частини медиків - також сприяють занедбаності онкологічної патології.

Ефективно боротися з раком заважає не лише небажання регулярно проходити огляд у лікаря, але й те, щоб замість іти до фахівця, майбутні пацієнти спершу звертаються до різноманітних знахарів та некваліфікованих «спеціалістів». Лікарі пояснюють схильність людей до нетрадиційних методів страхом хвороби та небажанням прийняти діагноз.

-          Найбільшою помилкою онкохворого буде затягування часу. Адже лікування на перших стадіях не лише дає позитивні результати, але й вартує значно дешевше, пояснюють лікарі торокального відділення Андрій Віталійович Яременко та Володимир Йосипович П’ясецький.

Якщо ж у вас виявили рак на третій стадії – це ще не вирок, кажуть медики. У таких випадках проводиться доопераційна хіміотерапія, що значно збільшує шанси перевести стадію захворювання в операбельну.

-          Нещодавно на контрольний огляд звернувся пацієнт, якого прооперували з ІІІ стадією хвороби ще в 1999 році. Пройшло більше 15 років. Людина почувається здоровою. Таких випадків не багато, але вони є, - зауважують лікарі.

Щоб не витрачати дорогоцінний час на пошук спеціальних лікувальних програм, необхідно обрати онкологічний заклад, що надає комплексне лікування з використанням усіх необхідних методів: хірургічне лікування,променева терапія, хіміотерапія, імунотерапія. Так ви не лише зекономите кошти, але й продовжите собі життя.

При підозрі на злоякісне захворювання лікарі наголошують на необхідності повного до- обстеження пацієнта в обласному онкодиспансері із застосуванням усіх необхідних методів,з метою ранньої діагностики та ефективного лікування.

Сьогодні в онкодиспансері діагностують за допомогою сучасного обладнання європейського стандарту. Тернопільський онкодиспансер – єдиний в області заклад, в якому проводять комплексне і комбіноване лікування онкопатології. У закладі діють два комп’ютерні томографи,УЗД апарати,сучасний мамограф із автоматичною проявочною машиною,  проводяться всі види ендоскопічних обстежень, цитологічна та гістологічна діагностика, що дає змогу якісно обстежити пацієнта, і в стислі терміни встановити діагноз. Лікування онкозахворювань проводиться за світовими стандартами.

Відвідати онкологічний диспансер може кожен бажаючий, - наголошують медики. - Навіть, якщо у вас немає направлення, або ж ви лікуєтесь у іншого спеціаліста, і бажаєте пройти додаткове обстеження. Проконсультуватись чи пройти діагностування можна без запису.

Звертайтесь за адресою: вул. Купчинського, 8

Тернопільський обласний онкологічний диспансер


Оксана Божко

 

Тетяна Гамера-Шмирко з рекордом України втретє поспіль виграла марафон у Японії

Понеділок, 26 січня 2015, 11:10

Тріумфом українки Тетяни Гамери-Шмирко, яка народилася на Тернопільщині, завершився 25 січня міжнародний марафон у Осаці, який входить до ІAAF Silver Label Road Race. Тетяна стала другою спортсменкою в історії цих змагань, якій вони підкорилися тричі поспіль.

До неї подібне вдавалося лише румунці Лідії Сімон – вона перемагала тут в 1998-2000-х роках. Окрім того, результат Гамери-Шмирко — 2 години 22 хвилини і 9 секунд — це новий рекорд України.

На відміну від попередніх двох переможних для Тетяни марафонів у Осаці, вона лідирувала протягом практично усієї дистанції.

— Мій тренер сказав мені на позначці 5 км, що я біжу трохи повільно, тому я вирішила пришвидшити темп, — розповіла українка після фінішу.

Найближчу переслідувачку — Олену Прокопчук з Латвії — вона випередила у підсумку майже на дві хвилини (2:24.07).

sports.te.ua

Джерело: uaf.org.ua

 

Сьогодні у Тернополі акція мовчання

Понеділок, 26 січня 2015, 08:28

«ЯCharlie...ЯВолноваха...ЯМаріуполь.... ЯУКРАЇНА???»

Сьогодні, 26.01.15. громадська організація «Файне місто» збирає небайдужу молодь Тернополя, аби висловити свій протест щодо бездіяльності влади, ООН, ЄС та світової спільноти стосовно останніх подій на Сході України. Захід проходитиме у вигляді акції мовчання.

Збираємось о 12:00 біля Драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка.

Контактна особа Віталій Круцько 0971889398

 

Тернопільська міська рада у 2015 році планує закупити ще вісім тролейбусів

Субота, 24 січня 2015, 00:00

У 2015 році Тернопільська міська рада планує придбати вісім тролейбусів, а також прокласти дві нові тролейбусні лінії у мікрорайонах «Аляска» та «Дружба». Про це розповів міський голова Тернополя Сергій Надал.

«У проекті бюджету міста ми передбачили кошти на прокладання нових тролейбусних ліній, щоб сполучити вул. Тролейбусну та вул. Лучаківського, а також вул. Морозенка із комунальною лікарнею №2, - каже Сергій Надал. – Також ми продовжуємо практику оновлення тролейбусного парку. Цьогоріч заплановано закупити вісім тролейбусів та впроваджувати автоматизовану систему оплати за проїзд».

 

Цього року у Тернополі планують відкрити два нові дитячі садки

П'ятниця, 23 січня 2015, 06:21

Два нові дитячі садки, а також п’ять груп у вже діючих дошкільних навчальних закладах планують відкрити у Тернополі у 2015 році. За словами міського голови Сергія Надала, статті витрат на виконання даних робіт уже закладені у проекті бюджету міста.

«Згідно нового законодавства, усі витрати на утримання дитячих садочків та позашкільних навчальних закладів буде здійснюватися виключно за рахунок міського бюджету, - каже Сергій Надал. – Цього року ми плануємо спрямувати кошти на завершення робіт із заміни і придбання нового електричного обладнання у дитячих садках, плануємо відкрити п’ять нових груп у вже діючих дошкільних закладах, а також обладнати два нові дитсадки у мікрорайонах «Дружба» та «Сонячний»».

За словами міського голови, таким чином до кінця року у Тернополі для дошкільнят забезпечать 500 додаткових місць. Приблизно така ж кількість дітей сьогодні перебуває у черзі у дитячий садок.

 

Французька трагедія: то за що бореться Європа?

Четвер, 22 січня 2015, 09:26

Усіх, мабуть, шокували нещодавні атаки в Парижі. На вулиці багатьох міст вийшли десятки тисяч людей із маніфестом проти вбивства людей в ім’я ісламу. Здавалось би, цілком природна реакція на нелюдський вчинок релігійних фанатиків. Але… У цієї трагічної історії є певні підводні камені, на які хотілося б звернути увагу.

Отже, вбивство французьких сатириків викликало бурхливе обговорення – аж до закликів всюди друкувати карикатури на Муххамеда, і це зрозуміло. Терористичні акти – це дії, які спрямовані на створення, насамперед, психологічного ефекту. Вони маніпулятивні.

І є досить простий – але дуже ефективний – метод маніпуляції. Коли вам пропонують альтернативу і вимагають вибирати. Ти з нами чи з ними? Га? Так чи ні?

При цьому важливо створити атмосферу емоційної напруженості і тиску, щоб не дати вам задатися простим запитанням «а чому я взагалі повинен вибирати?» Ти за непристойну вульгарщину на сторінках якогось журналу чи ти за вбивства? Ні, ти не викручуйся, ти нам прямо скажи – ти за похабщину чи за вбивства?

В атмосфері емоційного перегріву будь-яка спроба спокійно пояснити, що крайня вульгарщина постраждалого журналу не чинить беззаконне вбивство менш беззаконним, а жахливий злочин терористів не чинить журнал менш непристойним, викликає обурення.

Ти повинен або канонізувати вбитих карикатуристів як святих мучеників за справу європейської свободи, або визнати, що терористи – не такі вже й погані хлопці. Так от, цей вибір – хибний.

Терористи – вбивці, які керуються убивчою ідеологією і які охоче вбили б нас усіх, якби добралися. Це точно такі ж самі люди, які буквально кілька дні тому розстріляли пасажирський автобус під Волновахою. Їм не потрібно шукати виправдання в ображених почуттях, важкому дитинстві, нестачі вітамінів або ще якійсь біді. Це просто вбивці.

Звичайно, безглуздо говорити про те, що якщо ви утримаєтеся від образ ісламу, то вас не чіпатимуть – чіпатимуть, знайдуть причину. Релігійний фанатизм, причому стосується він будь-якої релігії, – це той діагноз, якому не потрібен привід для насильства. В очах фанатиків ви гідні смерті вже тому, що ви – не один із них.

Звичайно, і Європі, і нам усім доведеться боротися з цим злом.

У нас немає ніяких розбіжностей щодо того, кому ми протистоїмо – є розбіжності щодо того, за що ми стоїмо. І при читанні багатьох статей, а також перегляді випусків новин на вітчизняних телеканалах у мене склалося враження, що головна європейська цінність, за яку люди рішуче виступають, – це можливість над усім глумитися і знущатися.

Люди називають «свободою» саме свободу зображати в непристойному, вульгарному вигляді кого завгодно, будь-які шановані фігури, в тому числі будь-яких релігій.

Мені потрібна свобода безперешкодно висловлювати свою думку – наприклад, у ввічливій і пристойній формі висловлювати мою незгоду з пророчим статусом Муххамеда. Але мені абсолютно не потрібно малювати непристойні малюнки – хоч про Муххамеда, хоч про кого-небудь ще. Свобода висловлювати свою думку – це одне. Непристойне похабство – це інше.

За похабство не можна вбивати. Але з нього також не можна робити піднесений принцип, за який треба боротися.

Є два погляди на європейські цінності. Відповідно до одного з них, життя будь-якої людини – високоморальної чи поганої – має цінність. Нікого не можна беззаконно позбавляти життя. Життя автора непристойних карикатур так само недоторканне, як життя людини вихованої і культурної. Його не можна вбивати, бо людей взагалі не можна вбивати. Він перебуває під захистом закону, бо він людина, а не тому, що він тиражує похабство.

Відповідно до іншого погляду – головна європейська цінність – це саме непристойна вульгарність, і обурення деяких ЗМІ викликане не тим, що людей беззаконно позбавили життя, а тим, що спокусилися на їхнє священне право похабства.

В одному й тому ж обурливому злочині можна обурюватися різними речами – тим, що людей беззаконно вбили, а ніяких людей не можна беззаконно вбивати, або тим, що спокусилися на свободу зображати кого завгодно в принизливому вигляді.

Ось обурюватися на беззаконне вбивство я буду з вами, а проголошувати вищу цінність потворних малюнків – це вже без мене. Людське життя має вищу цінність. Похабство ніякої цінності не має.

 

Адам Стрижнюк

 

Замітки російського блогера про «европейскую даму ватного разлива»

Середа, 21 січня 2015, 11:17

Продовжуємо серію публікацій адекватних росіян про своїх не дуже розумних співвітчизників, яких у нас прийнято називати ватниками. Цього разу герой публікації російського блогера Антона Чадського – така собі «польская Любовь». Задля збереження всього «колориту» залишаємо цей текст мовою оригіналу.

***

Довелось мне на днях в Калининграде в одной небольшой компании повстречать интересную женщину по имени Любовь, русскую барышню лет 50, гражданку Польши, там и проживающую постоянно (она имеет и российское гражданство). Сия ухоженная европейская дама, возможно, и не заслужила бы свое упоминание в данной заметке, если бы не одна маленькая, но такая роднящая всех русских ватников особенность: патологическая латентная ненависть к западному миру и к Польше в частности, которая начала фонтанировать из её рта и всех прочих отверстий в присутствии таких же, как она, россиян-ватников.

Наша Люба как «опытный эксперт», а тем более – как гражданка загнивающей Польши (что придавало ей авторитет осведомленности) с упоением битый час внушала довольным такими откровениями россиянам, как прогнило и низко пало её польское государство; как продалось Западу и рабски пресмыкается оно перед американцами; как развален в ноль сектор машино- и судостроения, промышленность встала – её заменили немцы, и все паны уехали мыть сортиры в англо-саксонскую берлогу; как задавлен бизнес и кровавый еврокомиссар устраивает продразверстку для глупых ляхов... Да и вообще поляки – проклятые русофобы, тупые от рождения, оболваненные Америкой и направляемые её костлявой рукой против России. Мерзкие пшеки не такие, как мы, русские: они бездуховны, у них искусственная улыбка, и даже «стакан сахара не у кого занять» (дословно), а их телевидение погрязло в невероятной, абсурдной лжи. Да, в Польше было бы всё просто замечательно, если бы она выбрала русский вектор развития, поляков заменили бы русскими ватниками и вообще – деды не для этого «освобождали»!

Я не утрирую, читатель, всё вышеперечисленное является фактически дословным изложением ватной аналитики, которой насытила Люба воздух Восточной Пруссии.

Доведенная поддакиванием благодарных слушателей до ватного экстаза, 50-летняя дама подскочила с места и стала натуральным образом кривляться, дрыгая руками и ногами, изображая так поляков, говорящих о Катыни. Проклятые! Тупые! Ненавистные! Нерусские! Русофобские! Пшеки! Под улюлюканье и бурные овации оргазмирующих ватой зрителей, данное отвратительное представление Любы – частички «русского мира» – стало затихать и закончилось шепотом – закрепляющей тирадой ненависти к гадкой Польше и тупым полякам.

«Люба, а Вы себя в Польше так же ведёте? Глядя на Вас, сложно не стать русофобом. Почему просто не уехать в Россию, благо есть российское гражданство?» – спросил я остывающую от своего шоу женщину. О, эти выпученные глаза... О, этот звук всасываемого в легкие воздуха... Ватная Люба налилась до самых краев праведным гневом и возмущением. Конечно, ничего вразумительного она не ответила, кроме отборного потока шаблонных фраз про дедов, пятую колонну, Госдеп и прочий шовинистский бред.

Оставим пока нашу русскую Любу. Тема действительно имеющей место быть русофобии в странах Восточной Европы обширна, про её исторические предпосылки можно писать научные труды; про источники нынешней русофобии можно говорить часами. Но один факт всегда останется фактом: русофобию преимущественно и порождают именно такие больные имперским шовинизмом Любы – глупые российские ватники, грезящие своей несуществующей империей, величием, союзом и прочим псевдоинтеллектуальным маразмом.

Ватник всегда относится с пренебрежительным снисхождением к жителям небольших относительно России восточноевропейских стран, считая их людьми второго сорта, которые вообще всем своим существованием и развитием обязаны широкой русской душе. Неблагодарные лабусы, пшеки и хохлы! Да как вы, жалкие, посмели отвергнуть наши братские российские объятия?!

Ненависть может в ответ породить только ненависть. Наша страна с успехом доказывает это. Ни экономически, ни политически, ни культурно не привлекательная Россия, страдающая от всенародного комплекса неполноценности и вселенской обиды на западный мир, пытается навязать соседям хорошее отношение к себе не пряником равноправной дружбы, а идеологическим кнутом «старшего брата». Враньем, имперским пафосом, замшелыми стереотипами, национализмом, пьяными объятиями, братскими зуботычинами, дедовскими портянками – всем этим Россия пытается завоевать любовь и уважение у окружающих её стран бывшего восточного блока. Ну или хотя бы купить, как это происходит с Арменией или Беларусью.

Россия – это одна большая Люба, уверенная в том, что её должны обожать только за сам факт румяных щек, преклонного возраста и толщины задницы. А еще коллективная русская Люба очень духовна: в церковь ходит, Богу свечки ставит, яйца красит и крест золотой носит поверх ватника. Чего вам еще надо, русофобы?! Стоит ли удивляться, что попытки нашей любимой Родины хамски самоутвердиться в регионе за счет своего былого имперского статуса и смеющихся «искандеров-тополей» обречены на непонимание и провал, на поток встречной ненависти на бытовом уровне и неприязненные межгосударственные отношения? По моему сугубо личному мнению, Российская империя и даже Советский Союз (при всех их минусах) в плане культурной, идеологической привлекательности для соседей стояли на порядок выше современной уязвленной «федерации», чья сущность – обиженные номенклатурные партработники, помноженные на подданных, которые страдают от фантомных болей в области ампутированного «величия». И вся эта формула российского чванства возведена в степень страсти к наживе. Вспомните мантру каждого ватника: «Мы хотим, чтоб нас снова боялись и уважали». Боялись. И поэтому уважали. Не суть ли?

Вернемся справедливости ради к «загнивающей» Польше, в которой «нет больше промышленности» и к «гиганту» промпроизводства России. За 2014 год объем экспорта в денежном выражении в «ничтожной и разграбленной Западом» Польше составил 203 млрд. долларов (+6% к 2013 году). В огромной, промышленной, ресурсодобывающей, энергетической сверхдержаве Россиюшке объем экспорта за аналогичный период составил 527 млрд. долларов (+0,5% к прошлому году). Как?! Всего в два раза у «жалких» ляхов меньше экспорт в сравнении с нашей самой большой в мире галактической империей?!

В структуре экспорта Польши за 2014 год главным сегментом остаются машины и оборудование – 39,2% (+6,9% к 2013 году); затем следует химическая промышленность и фармацевтика – 14,2% (+8,2 процента к прошлому периоду); замыкает тройку металлургическая продукция – 11% (+0,2%).

А что «промышленный гигант» Россия? В 2014 году в структуре экспорта на втором месте находится металлопродукция – 7,7% (исторический минимум); на третьем месте расположилась химическая продукция – 5,8 % (7-летний минимум).

Но Люба своё знает. Её ничем не переубедишь. Никакие факты не в счёт, когда речь заходит о «великой России», которая, если разобраться, на самом-то деле великая: потому что такого великого отсутствия мозгов у столько великого количества людей на такой великой территории мир ещё точно не видывал.

 

Антон Чадський,

«Фейсбук»

 

Сторінка 103 з 108

«ПочатокПопередня101102103104105106107108НаступнаКінець»
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

вугілля і дрова

Банер