images/stories/logosait_new.jpg

 

Репортаж


Чого не вистачає тернополянам, щоб відчути себе європейцями?

Четвер, 30 червня 2016, 10:34

Для когось бути європейцем перш за все означає нести відповідальність за свою родину, громаду, країну. За все, що відбувається навколо тебе. Це надає певну свободу, насамперед свободу вибору. Для багатьох українців, тернополян «бути європейцем» означає відсутність віз, тоді як демократичні цінності залишаються поза увагою. Через освіту, через прищеплювання цих цінностей дітям і молоді може відбуватися формування нашого європейського майбутнього. Не шляхом нудних лекцій, а своїм прикладом, думкою про те, що саме від нашого вибору залежить не тільки завтрашній день, а й наше сьогодення.

Головною причиною, чому українці не відчувають себе європейцями, вони назвали низький рівень добробуту.

"Відчувають європейцями лише 29%, а не визначились - 9%. Серед тих, хто не відчуває себе європейцем, головною причиною цього називають низький рівень добробуту - 73% опитаних", - наголошується в повідомленні. На другому місці - соціально-культурні умови життя (46%). Мовні бар'єри визначили 36%, "неєвропейську" свідомість - 33%, низький рівень культури, освіти - 29%, відчуття себе представником іншої культури - 16%, релігійну приналежність - 4,7%. У 2006 році не відчували себе європейцями 68% респондентів, відчували тільки 27%. Кількість тих, хто не визначився, була на рівні 6%. Серед тих, хто не вважав себе європейцями, більшість також називали соціально-економічні причини: низький рівень добробуту (73%), соціально-культурні умови життя (39%). Низький рівень культури, освіти визначили тоді (33%), "неєвропейську свідомість" - 28%, мовні бар'єри - 23%, відчуття себе представником іншої культури (10%), релігійну приналежність (2,4%).

Чого не вистачає тернополянам, щоб відчути себе європейцями?

Софія Пасічник - юрист, журналіст, 24 роки

Фото_опитування
Почнімо із того, що взагалі таке «європейськість»? «Свобода», «демократизм», – я правильно розумію? Але ж усе це вже є в нас! Навіть історично українці спраглі і непереборні у своїй тязі до волі, визволення. Так чому ж ми тоді такі «невільні», «нещасні»? Бо ліниві, інертні, бо живемо в страху, надто закостенілі у своєму консерватизмі і небажанні експериментувати, видозмінюватися, пробувати щось нове…

Для чого жити в постійному ментальному ярмі? Для прикладу, займатися самоїдством чи продовжувати залишатися «скупим» (причепився цей ярлик до українців, як «воша кожуха»!). Та це не риси «європейця»! Потрібно собі постановити, щоб це ніколи не було ознаками «справжнього» українця. Варто скинути тягар «вбитих» в голову і самостійно нав’язаних ментальних шаблонів – для прикладу, навіки забути про такий «звичаєвий закон», як «моя хата скраю, я нічого не знаю». Відтепер нехай буде так: «Моя хата не знаходиться скраю, тож я всіх у ній щиро вітаю!».

Хто такий «європеєць»? Як на мене, в ідеалі, –  це людина вищих порядків, рівнів і «ґатунків». Втім, це навіть не прив’язка до слова. «Європейцем» може бути як американець, так і африканець (саме так!). Часто на слуху таке європеїзоване слово – «стандарт». Так-от, якщо таки починати «із себе самого», то скажу ось що. Треба для початку навчитися бути «правильним» українцем і жити універсальними «стандартами». Це зробить тебе не тільки «справжнім» українцем чи ж європейцем, а, насамперед, – особистістю. Отже, варто «стандартно» практикувати:

Викристалізовуватися духовно, психологічно, спортивно. Зрощувати себе комунікацією з цікавими, розумними людьми, споживати «правильну» і «потрібну» інформацію (навчитися відсортовувати зерна від полови). Не забувати на прикладі свого життя створювати в середовищі людей сприятливий мікроклімат. Яким чином? Елементарно: як мінімум, навчитися усміхатися і перестати бути весь час набундюченим (кидаю виклик пасажирам місцевих маршрутних таксі)! Творити своє місто! Не просто любити його, а робити практичні речі: приєднуватися до розробки проектів з місцевих питань, брати участь в різного роду акціях, бути активним волонтером, самому генерувати ідеї! Бо ж «хто, як не ти»? Історія людини формується, зокрема, і з історії свого краю. І навпаки!

Ще потрібно знати і пам’ятати: настрій аж ніяк не залежить від погодних умов за вікном. Сказано метафорично, але, що я маю на увазі: українцям варто навчитися не перекидати на інших відповідальність! Не жалітися на «владу», «посадовців», «державу», шукаючи різного роду відмовки від несення відповідальності. Це банальний “хід” скидання її з себе!

Якщо я все-таки вже згадала про державних діячів – то ось які побажання до них видаються першочерговими в контексті пришвидшення руху через «вікно» в Європу:

  1. Щоб були відкриті дороги за кордон – жодних черг у візові центри!;
  2. Система електронного документообігу: «ні» паперовій бюрократії!;
  3. Не безкоштовна «на папері» медицина, а грамотна система медичного страхування;
  4. «Європеїзація» українських атестатів та дипломів, які можна було би зараховувати при вступі у закордонні ВНЗ;
  5. Можливість самостійно обирати шкільні навчальні предмети та дисципліни у ВНЗ;
  6. Підняття заробітних плат (у першу чергу, працівникам сфери освіти, науки, культури та медицини) та підвищення розміру виплат соціально незахищеним/вразливим верствам населення;
  7. Оптимізація органів влади.

Складність полягає у простоті: люби людей, будь відкритим до новизни, працюй над собою, впевнено став цілі, так само впевнено їх досягаючи. Тоді й успіх і щастя не забаряться, тоді й відкриється шлях до Європи!

Ірина Мацко – тернопільська письменниця, 38р.

Мацко− Що мені потрібно? Найперше вимоги маю до себе − усвідомити і прийняти власну гідність, що я українка, народилася і живу на цій землі, поважати її. Відчути себе європейцем і жити, як європейці. Думати, діяти, відповідати за свою країну, свою землю, свій дім і працювати над тим, щоб створити в своєму домі Європу. Не дозволяти приниження та використання, спекулювання, гри на поняттях націоналізму, патріотизму.

Моя позиція − починати з себе будувати Європу і відчувати себе європейцем.

І, думаю, над собою багато треба ще попрацювати, щоб справді так мислити і чинити. Тому все в наших руках.

Марія Костюк – студентка, 18р.

Костюк− По-перше, потрібно, щоб тернопільське «бидло» стало людьми по відношенню до інших. По-друге, щоб наша влада відносилася з розумінням до людей з обмеженими можливостями, бо у Польщі, де я навчаюся з цим все в порядку. Для таких людей, тут все облаштовано і їм комфортно.

Нам потрібно навчитися не смітити на вулицях, сортувати сміття вдома. П'яним по вулиці ходити не дозволено, адже зразу заберуть тебе у поліцейський відділок на 20 діб. Не курити у громадських місцях. А про дорогу окрема розмова, бо це небо і земля.

Медицина – один із найголовніших європейських чинників. У старості держава утримує літніх людей.

Коли ми це матимемо, то тернопільське «бидло» відчує себе крутим і зіпсує все. Головне – це бажання людей, щоб вони ціннували те, що мають.


Оксана Пілат – журналіст, тренер з танців, 20р.

П¦лат− Я досить часто їжджу в Польщу і бачу велику різницю у різних сферах послуг. Коли приїждаю туди, то реально відчуваю себе європейкою. Відчуття того, що держава за тебе турбується і робить все, щоб тобі полегшити тобі життя. Ті високі податки, які там сплачують − варті того, щоб так жити і знати, що в цій країні для тебе роблять все якнайкраще. Особисто мені треба, щоб я себе комфортно і без всіляких там вічних дорікань користувалася звичайними послугами для життя: їжа( яка дешевша), транспорт ( який комфортний і приїжджає хвилину-в-хвилину), торгові центри з фірмовими магазинами( в яких кожен собі дозволить якусь одежину), рівень всіх послуг, який найвищий і те, що твою працю цінують і добре оплачують. Мовчу вже про корупцію. Як на мене, українці відчули б яке було життя до, а яке після - якби в нас все змінили.


Олег Синовець − голова тернопільського осередку ГО «Молодь Демократичного Альянсу», 32р.

Cиновець− Щоб відчути себе європейцем потрібна європейська зарплата, європейська медицина, європейська освіта, європейська культура і вільне пересування між країнами.






Вікторія Карчевська – школярка, 13 р.

Карчевська− Як на мене, щоб відчути себе європейцем потрібно вміти правильно поводитись серед людей,розуміти їх та добре до них відноситись. Бути європейцем− це бути правильним громадянином. Мені здається я б відчула себе в Європі, якби на вулицях завжди був спокій і порядок, якби діти могли спокійно йти до школи, а старші люди б не боятись,що їх можуть образити на вулиці кривим поглядом. На мою думку, не обов'язково належати до Європи, цілком достатньо почати бачити в світі щось більше, ніж просто купу людей, які йдуть у невідомому напрямку.


Віктор Гунька – студент-медик, 20р.

Гунька− Щоб всі без винятку нарешті зрозуміли, що людина це найбільший подарунок даний Богом і вона повинна бути на вагу золота . І тоді, не знаю чи європейцями, але можливо людьми станемо.









Христина Біла - керівник громадської організації "Молодіжний центр розвитку "МІСТ", 30 р.

б¦ла− Завершення війни, забезпечення і дотримання прав людини, незалежна судова гілка влади, виконання зобов'язань і вступ України в ЄС.





Вікторія Костик – абітурієнтка, модель, 17р.

костик− Мені потрібно ввічливе, неупереджене ставлення працівників державних установ, якісне медичне обслуговування, абсолютне відчуття безпеки зі сторони правоохоронних органів і повага кожної особистості в нашій державі.







Ірина Юрко - журналіст, 28 років

ірина юрко− Аби бути європейцем, нічого не потребую, в мене все для цього є. Я – космополіт, а мій визначальний ресурс – бажання+дія. Хочу в Європу – працюю більше, не лінуюся вивчити дешеві маршрути, і я вже там. Хочу Європу в Тернополі – поводжуся, як європейка: не кидаю сміття за межами призначених для цього місць, не скиглю через когось, хто мав би робити це місто таким, як я хочу, – дію сама.



Олег Гевко – фотограф, 39р.

гевко− Я себе відчуваю європейцем. Маю хорошу роботу, яка подобається, фінансово незалежний від когось і чогось. У мене все добре, і в країні скоро все буде добре!








Таїсія Меренко – педагог, 28 р.

Меренко− Будучи мамою трирічної дитини, хочу бути впевненою, що щасливе майбутнє саме тут, в державі, де народився мій син. Щоб відчути себе європейцем хотілося б, щоб у нас запровадили повне медичне страхування. Також бажаний комфорт у транспорті, 4G інтернет. Звичайно, хочеться фінансової стабільності. Ціни на продукти повинні відповідати якості.





Автор: ШИЛО ТЕТЯНА.


 

Іноземні інвестиції – «вільні»

Четвер, 30 червня 2016, 08:15

Тернопільська ОДПІ повідомляє, що 25.06.2016 набрав чинності Закон України від 31 травня 2016 року № 1390-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов’язковості державної реєстрації іноземних інвестицій» (далі – Закон № 1390).

Законом № 1390 скасовано обов’язкову державну реєстрацію іноземних інвестицій.

Відповідні зміни щодо скасування державної реєстрації іноземних інвестицій внесено, зокрема, до Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV та Закону України від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування» (далі – Закон № 93).

Згідно з прикінцевими положеннями Закону № 1390 документи, подані до набрання чинності Законом № 1390 до органу державної реєстрації для державної реєстрації іноземних інвестицій, та документи, подані до набрання чинності Законом № 1390 до територіального органу Державної фіскальної служби України для підтвердження інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій, повертаються іноземним інвесторам або уповноваженим ними особам без розгляду по суті з повідомленням про підстави повернення документів.

Також, передбачено, що всі іноземні інвестиції (зареєстровані та не зареєстровані до набрання чинності Законом № 1390) мають рівне право на одержання пільг та гарантій, встановлених Законом № 93.

Довідково: Закон № 1390 опубліковано в газеті «Голос України» від 24.06.2016 № 116.

Детальніше проконсультуватись можна й у Центрі обслуговування платників за адресою: вул. Білецька, 1 та за телефоном: 43-46-10.

Відділ організації роботи Тернопільської ОДПІ

«Довідки» тепер не врятують від армії

Четвер, 30 червня 2016, 06:01

Відтепер особливу увагу будуть приділяти хворобам, якими хворіють призовники. У військкоматах це пояснюють тим, що на сьогодні цим часто маніпулюють для того, щоб «відкосити» від армії. Зараз триває весняний призов, який розпочався 5 квітня і буде завершений в останні дні червня. Протягом цього часу було чимало випадків, коли призовники приносили довідку про хворобу, яка має сумнівне походження.

Обласний військовий комісар, полковник Володимир Катинський повідомив, що в спершу особливу увагу будуть приділяти тим, хто хворіє саме в термін призову. Раніше на військову службу брали лише абсолютно здорових чоловіків. На сьогодні умови змінилися і лише ті, хто має хронічні захворювання або інваліди можуть уникнути призову. Для цього необхідна вся історія хвороб від початку і до моменту призову. Інші довідки не будуть впливати на кінцеве рішення.

Поширеною хворобою серед призовників була плоскостопість. Тепер це не є серйозним захворюванням. Дієвим це є лише в тих випадках, якщо це дає ускладнення або є однією з вагомих причин для відмови від військової служби.

Начальник управління охорони здоровʼя Тернопільської обласної адміністрації Володимир Богайчук розповів, що «одноразові» довідки часто приносять у військкомати. Проте не завжди вони відповідають реальності. Такі ситуації будуть розглядати і детально перевіряти фахівці. Це впливатиме на медиків, які виписують такі «довідки», оскільки вони несуть відповідальність за поставлені діагнози.

Олена Сабатюк

 

Спекотний «Олімпійський день 2016» у Тернополі

Середа, 29 червня 2016, 14:15

26 червня на Театральному майдані у Тернополі відбулося спортивне свято, присвячене Міжнародному Олімпійському дню та Дню молоді.

Упродовж дня, не зважаючи на спеку, молоді спортсмени демонстрували свою майстерність під час показових виступів. Родзинкою заходу став номер з воркауту, спеціально запрошених гостей, учасників шоу «Польща має талант». Не менш захоплюючими були трюки на роликових ковзанах від вихованців ДЮСШ «Екстрім». Танцювальним драйвом порадували глядачів виступи спортивно-танцювального клубу «Fitness House», школи вуличного танцю «Nino» та танцювального центру «Ларівель». Глядачів вразив креативний людина-оркестр BeatVan – біт боксер Стас Клапак.

Також відбулися майстер-класи від Центру дитячої творчості. Пізнавальними для тернополян і гостей міста стали локації поліції та управління надзвичайних ситуацій.

Для сімей організатори провели гру від партнера заходу ТМ «Ласунка», а для найменших - конкурс малюнків на асфальті «Моє Олімпійське літо».

Традиційно Олімпійські змагання розпочинаються із запалення вогню, тому організатори провели символічну олімпійську естафету із смолоскипом, що символізувала передачу вогню із континенту на континент та з покоління в покоління. Олімпійський вогонь передавали: Іван Панасюк, майстер спорту України з легкої атлетики, чемпіон та призер чемпіонатів України та міжнародних змагань, Анастасія Бачинська, кандидат в майстри спорту України і спортивної гімнастики, чемпіонка та призерка чемпіонатів України, член молодіжної збірної України із спортивної гімнастики, вихованці КДЮСШ з футболу та інших ігрових видів спорту та маленька «зірочка» – вихованка «Fitness House». А останнім отримував смолоскип заслужений майстер спорту СРСР з футболу, чемпіон XXVI Олімпійських ігор Володимир Лютий.

Підготовкою до змагання стала розминка від Тернопільського міського центру фізичного здоров’я населення, і звичайно ж символічний Олімпійський забіг.

Для тих хто не брав участі у забігу було проведено вікторину «Олімпійський всезнайко» від партнера ПП «Колумбус», де найбільш ерудовані отримали подарунки.

Переможців забігу вітали та нагороджували на сцені Іван Панасюк та Віталій Ігнатенко, перший заступник Тернопільського обласного відділення НОК України. Призерів нагородили подарунками від НОК України, а переможців відзначили сертифікатами на знижку на 1000 грн. турагенства «Coral Travel» та подарунками від меблевого дому «Home Exspress». А втамувати спрагу усім учасникам допомогла водичка від ТМ «Микулинецькі напої».

Оцінити роботу комунальних підприємств відтепер можна в мережі

Середа, 29 червня 2016, 06:48

На сьогодні кожен тернополянин може оцінити якість наданих йому послуг комунальними підприємствами у глобальній мережі. Проект організували з метою покращення та оптимізації КП завдяки голосуванню міських жителів. Головний керуючий проектом - Рустам Ершегов. Втіленням у життя займалися журналісти та активісти із семи областей Західної України, зокрема Івано-Франкіська, Ужгорода, Рівного, Львова, Луцька, Хмельницького та Тернополя. Перед початком проекту було детально вивчено всі характеристики, особливості функціювання комунальних підприємств.

Рейитинг

У названих містах представники проводитимуть моніторинг роботи комунальних підприємств та спостерігатимуть за їх відкритістю. Після цього результати будуть передані у міські органи влади і будуть представлені у вільному доступі. Оцінити роботу КП тернополяни можуть на сайті http://www.kprating.info/ternopil/ , де вказано назви підприємств, місце розташування та іншу детальну інформацію, яка дає змогу скоординувати реципієнта. Серед запропонованих у списку підприємств можна проголосувати за всі або за декілька від 1 до 5 балів. Все абсолютно анонімно для справедливості оцінки.

Олена Сабатюк

 

Сторінка 1154 з 1453

«ПочатокПопередня1151115211531154115511561157115811591160НаступнаКінець»
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

вугілля і дрова

Банер