Здоров'я

Генна терапія: вчені знайшли спосіб, як відновити слух у дітей із вродженою глухотою

П'ятниця, 26 січня 2024, 11:19

Вчені стверджують, що спадкову отоферлінову глухоту можна вилікувати за допомогою заміни генів.

Отоферлінова глухота – надзвичайно рідкісна форма захворювання, викликана мутацією в гені отоферліну (білку, завдяки якому нервові клітини перетворюють звукові вібрації у сигнали, які здатен інтерпретувати мозок) в одному гені, пише Live Science.

Нова методика полягає у тому, щоб замінити хворий ген на здоровий.  Генетичні мутації спричиняють від 1% до 8% випадків вродженої глухоти і є доволі рідкісними – всього 200 тисяч людей у світі страждають на отоферлінову глухоту.

У генній терапії вчені використовують модифіковані віруси, щоб "доставити" робочі гени до внутрішнього вуха. Результати дослідження, яке опублікували в журналі The Lancet, свідчать про те, що такий метод лікування є ефективним для більшості пацієнтів, але потрібно провести ще низку клінічних випробувань для повного схвалення терапії.

Вчені стверджують, що спадкову глухоту можна вилікувати за допомогою заміни генів. Фото: InsideCreativeHouse/Depositphotos

"Результати цього дослідження справді чудові. Ми побачили, що слухові здібності дітей покращуються тиждень за тижнем", — сказав сказав Чжен-І Чен, науковий співробітник лабораторії Eaton-Peabody в Mass Eye and Ear і доцент Гарвардської медичного університету.

Генну терапію вже встигли випробувати. У випробуванні взяли участь шестеро дітей віком від одного до шести років. У кожного з них лікарі діагностували повну втрату слуху.

Під час випробування кожній дитині вводили модифіковані гени в одне вухо через мембрану, яка відокремлює середнє вухо від внутрішнього. Лікарі очікували, що у п’яти дітей слух відновиться протягом 26 тижнів. Їхні очікування справдились: слух покращився приблизно через чотири-шість тижнів після лікування, а разом з тим й мовлення.

Троє з п'яти дітей мали імпланти у нелікованих вухах. Вони допомагають покращити слух, фактично минаючи внутрішнє вухо, прокладаючи звуку ще один шлях до мозку. Завдяки йому дитина може чути, але не так якісно.

Дослідники зазначають, що після застосування генної терапії ці діти стали краще сприймати мову, а також спілкуватись без імплантів.

Така методика лікування не викликала серйозних побічних ефектів, проте тимчасово у дітей виникали лихоманка та зміни кількості лейкоцитів у крові. Однак щоб запатентувати такий метод лікування, слід провести низку додаткових досліджень, щоб з’ясувати, яку дозу модифікованого вірусу вводити, аби це було безпечно.

Водночас перші успіхи вже є – 11-річний хлопчик Айссам Дам став першою дитиною, яка пройшла лікування в США, повідомляє The New York Times. Минуло чотири місяці від початку терапії. Тепер у нього спостерігають лише легку форму глухоти.

Дитяча лікарня Філадельфії нещодавно провела першу в Америці процедуру генної терапії для лікування спадкової втрати слуху. Фото: Дитяча лікарня Філадельфії

Раніше ми писали, як часто треба перевіряти слух.

"Розцінюються як спалахи": за місяць в Одесі зафіксували 4 випадки кору

Четвер, 25 січня 2024, 11:23

Упродовж місяця в Одесі лабораторно підтвердили чотири випадки захворювання на кір у нещеплених дітей. Летальних випадків не зафіксували.

Як повідомив Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб, захворювання виявили у сімейних осередках – по два у кожному. Їх розцінюють як спалахи.

"Останні два лабораторно підтверджені випадки кору зареєстровані в одному сімейному вогнищі, серед дітей віком 3 та 1 рік.

При епідрозслідуванні встановлено, що родина прибула до Одеси з Румунії, де з 5 грудня офіційно оголошено національну епідемію кору", – йдеться у заяві.

В Одесі зафіксували спалах кору. Фото: Miilkos/Depositphotos

Коли сім’я повернулася до Одеси, у дітей підвищилася температура та з’явилися висипи на шкірі. Після цього їх госпіталізували.

Згодом дітей у задовільному стані виписали з лікарні. Вони перебувають під наглядом сімейного лікаря.

Як зазначили в Одеському ОЦКПХ, наразі тривають профілактичні та протиепідемічні заходи щодо локалізації та ліквідації спалаху.

Кір – це небезпечна хвороба, яка посідає перше місце у світі за смертністю серед інфекційних захворювань. Єдиним способом захисту від кору є вакцинація.

За даними Центру громадського здоров’я, протягом 2023 року в Україні зареєстрували 65 випадків захворювання на кір. Водночас у 2022-му їх було лише 11.

Нагадаємо, Всесвітня організація охорони здоров’я повідомляла, що захворюваність на кір у Європі зросла більше ніж у 30 разів. За весь 2022 рік було зафіксовано 941 випадок кору, а з січня по жовтень 2023 року – понад 30 тисяч випадків.

В Україні зафіксували випадки нового субваріанту "Омікрону" – "Дженні"

Середа, 24 січня 2024, 10:26

Протягом січня в Україні зареєстрували 9 випадків нового субваріанту штаму коронавірусу "Омікрон" – JN.1 ("Дженні").

Як повідомив головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін, їх виявили у п’яти областях.

"Три випадки – на Сумщині, по два – у Волинській і Черкаській областях та по одному – у Рівненській і Запорізькій областях.

Вірус SARS-CoV-2 постійно мутує та ухиляється від імунної відповіді, тобто швидше вражає ослаблений імунітет, тож захворіти можуть навіть раніше вакциновані. Однак набутий після вакцинації імунітет знижує ризики ускладнень під час хвороби", – зазначив він.

У п’яти областях України зафіксували новий субваріант "Омікрону" – "Дженні". Фото: Wlad_Mus/Depositphotos

Серед захворілих лише одна людина мала два щеплення проти COVID-19.

У більшості випадків захворювання мало середній або легкий перебіг і лише одну людину госпіталізували. Вік пацієнтів – від 27 до 73 років.

Виокремити випадки субваріанту JN.1 в Україні вдалося завдяки секвенуванню – спеціальному лабораторному дослідженню, яке дозволяє генетично розшифрувати вірус і виявити мутації у його геномі.

Вперше "Дженні" виявили у США у вересні 2023 року. ВООЗ класифікувала його як субваріант "Омікрону", який "представляє інтерес" через "його швидке поширення".

За даними Центру з контролю та профілактики захворювань США (CDC), станом на 5 січня на JN.1 припало приблизно 62% усіх випадків SARS-CoV-2.

У ВООЗ зауважили, що ризик від "Дженні" для населення є низьким. Крім того, наявні вакцини все ще захищають від нового субваріанту.

Раніше у МОЗ повідомляли, що 12 мільйонів українців не завершили курс вакцинації проти COVID-19.

Йод: норма, в яких продуктах є і навіщо він потрібен організму

Понеділок, 22 січня 2024, 11:10

ОНОВЛЕНО 20.01.2024

Йод – це мікроелемент, який необхідний людині протягом усього життя, а його нестача призводить до серйозних наслідків.

Він потрібний організму для створення гормонів щитоподібної залози, які допомагають організму виробляти й розподіляти енергію, регулювати температуру тіла. Вони особливо важливі під час вагітності та в дитинстві, оскільки забезпечують нормальний ріст і розвиток.

Скільки йоду треба споживати на день та в яких продуктах його найбільше – розповіли у Міністерстві охорони здоров'я.

Фото:  Mariya Borisova/Getty Images

До чого може призвести нестача йоду?

Неможливо точно вирахувати, скільки людина споживає йоду з їжею, але якщо в вашому щоденному раціоні не часто присутні продукти, багаті на йод, ймовірно, що організм відчуває нестачу цього мікроелементу.

Це погано, бо зокрема призводить до затримки порушення розумової активності й обміну речовин.

Як зазначала ексміністерка охорони здоров’я Уляна Супрун, нестача йоду в організмі може призвести до:

• відчуття постійної втоми, слабкості, депресії;
• збільшення щитоподібної залози (зобу);
• затримки росту у дітей;
• затримки інтелектуального розвитку у дітей;
• зниження розумової активності у дорослих;
• порушення обмінних процесів;
• загрози переривання вагітності;
• неонатального гіпотиреозу;
• раку щитоподібної залози;
• погіршення пам’яті, слуху;
• підвищення холестерину;
• сухості шкіри, втрати її еластичності;
• порушення роботи кишківника;
• відчуття холоду;
• різкого зниження чи підвищення маси тіла;
• набряків;
• випадіння волосся.

Добова норма йоду

Добова потреба в йоді не така вже й велика, але однозначно вартує вашої уваги та зусиль:

 

Надлишок йоду також може буди небезпечним для організму, однак створити його досить складно. 95-98% цього мікроелементу виводиться із сечею, ще 2-5% – через кишківник.

Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу йоду в 1 000 мкг (1 мг) на добу.

У деяких країнах, наприклад у Японії, добове споживання йоду може досягати 20 мг на добу (20 000 мкг) через часте вживання морських водоростей та морепродуктів. В Австралії безпечним вважають споживання до 2 000 мкг йоду на добу для дорослих і до 1 000 мкг — для дітей.

Продукти, багаті на йод

Щоби знизити ризики йододефіциту, для приготування щоденних страв варто замінити звичайну сіль на йодовану.

Також споживайте:

• морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру);
• білу рибу (минтай, хек, тріску тощо);
• морську капусту (ламінарію);
• овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);
• фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму, фейхоа);
• яйця;
• молоко;
• яловичину;
• волоські горіхи.

Фото: 13-Smile/Depositphotos

Кому варто звернути особливу увагу на кількість йоду в раціоні?

• Веганам, вегетаріанцям і всім, хто не їсть рибу й водорості. Особливо, якщо вони годують дитину грудьми.
• Вагітним.
• Дітям до 3 років.

У МОЗ наголошують, що перед прийманням дієтичних добавок із йодом треба обов’язково проконсультуватися з лікарем.

Нагадаємо, у МОЗ наголосили, що йодовмісні препарати, зокрема калій йодид, не можна приймати для профілактики радіаційного ураження під час аварії на АЕС. Вони мають низку небезпечних побічних ефектів.