Здоров'я

Від початку 2024 року щеплення від вірусу гепатиту В отримав 61% українських дітей. Найменше вакцинували малят у віці до 1 року в Херсонській, Чернівецькій і Тернопільській областях.

Статистикою Центру громадського здоров’я щодо рівнів вакцинації дитячого населення України поділилося Міністерство охорони здоров’я.

Там зазначають, що найнижчі охоплення вакцинації дітей до року проти гепатиту В спостерігалися в таких областях:

• Херсонська (7,7%);
• Чернівецька (27,8%);
• Тернопільська (28,2%);
• Закарпатська (34%);
• Львівська (44,5%).

За 2023 рік щеплення проти вірусу отримали 66% дітей. Найменше вакцинованих було в Івано-Франківській (46,6 %), Закарпатській (47,8 %), Хмельницькій (50,8 %), Львівській (56,1 %), Вінницькій (57,4 %) областях.

Гепатит В – небезпечна для життя інфекція, викликана вірусом гепатиту В. Невиліковне захворювання стає причиною ураження печінки. Воно може мати форму гострої (короткочасної та важкої) або хронічної (тривалої) інфекції, зазначають у відомстві.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2022 році через хвороби, спричинені гепатитом В, у світі померло близько 1,1 мільйона людей. Здебільшого йдеться про цироз печінки та гепотоцелюлярну карциному (найбільш поширений вид раку печінки), ризик яких збільшується після інфікування вірусом.

У ВООЗ зазначають, що в більшості випадків вірус передається від матері до дитини під час пологів або в ранньому дитинстві, а також через контакт із кров’ю чи іншими рідинами організму під час статевого акту, здійснення ін’єкцій чи внаслідок упливу гострих інструментів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ :

Які щеплення варто зробити найближчому оточенню немовляти – пояснює МОЗ

Одним із ефективних способі запобігання хворобі є вакцинація. Щеплення перешкоджає інфікуванню, а також розвитку хронічних наслідків у 96% випадків.

Дітям до 1 року гепатит загрожує найбільше. У цьому віці 90% випадків гепатиту В переходять у хронічну форму, і ризик летального завершення досить високий. У 20-30% людей, інфікованих гепатитом В у дитинстві, згодом розвивається цироз і рак печінки. Тому ВООЗ наголошує на важливості вакцинації проти вірусу гепатиту В якнайшвидше після народження – у перші 24 години життя.

З віком ризик знижується – хронічними стають 30-50% випадків. Зараження гепатитом у дорослому віці також небезпечне і може закінчитися смертельно через роки.

Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень, дитина має отримати три дози вакцини:

• перше щеплення – протягом 24 годин після народження;
• друге – у два місяці;
• третє щеплення – у шість місяців.

Якщо дитина не отримала щеплення вчасно, вакцинація проводиться за схемою "0-1-6", тобто друга вакцина вводиться через місяць після першої, третя – на шостий.

Раніше ми розповідали, про небезпеку і способи профілактики від гемофільної інфекції.

Пригнічення активності молекули білка FABP5, який зв’язує жирні кислоти, у багатьох випадках блокує прогресування ракового новоутворення в мишей.

Про це йдеться в дослідженні, результати якого опублікували в Nature Metabolism, інформує MedicalXpress.

Науковці аналізували гепатоцелюлярну карциному – вид раку, на який припадає 90% випадків онкозахворювання печінки. Хворобу вважають другою причиною смертності від злоякісних новоутворень в усьому світі.

Ожиріння може призводити до неалкогольної жирової хвороби печінки, за якої в органі накопичується надлишкова кількість жиру. У деяких випадках захворювання переходить у більш загальний стан, який називають неалкогольним стеатогепатитом, що у свою чергу збільшує ризики утворення ракових клітин у печінці.

Для вивчення можливих причин такого переходу, дослідники годували мишей так, аби спричинити накопичення жиру в печінці. Разом із тим науковці спостерігали за змінами в експресії генів – процесом використання спадкової інформації для синтезу молекул РНК і білків.

"Нас вразило те, що кількість молекул FABP5 була дуже підвищеною в клітинах пухлини печінки. Ми також помітили, що він експресується в імунних клітинах, локалізованих у пухлинах", – каже Джонатан Сан, провідний автор дослідження.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ :

Науковці з Кембриджа вважають, що рак можна "передбачити" за роки до появи симптомів

FABP5 (fatty acid binding protein 5) – назва молекули, яка зв’язується з жирними кислотами та переміщує їх по клітині.

Проаналізувавши зразки понад 20 тисяч осіб із раком, дослідники виявили, що молекула FABP5 була надмірно активною в пацієнтів, хворих на гепатоцелюлярну карциному. Люди, які мали вищий її рівень, також частіше помирали протягом найближчих п'яти років.

"У сукупності ці результати показали нам, що пригнічення активності FABP5 може бути хорошою ідеєю для зупинення прогресування пухлини", – зазначає Яджайра Суарес, співавторка дослідження.

Подальше призупинення дослідниками діяльності FABP5 у мишей у 75% випадків спричинило блокування розвитку їхніх пухлин. У той час злоякісні новоутворення половини тварин, які не отримували речовин, що пригнічували активність молекули, прогресували.

Дослідники знайшли два потенційних пояснення того, чому пригнічення активності FABP5 мало такий вплив на тварин: це могло зробити ракові клітини менш стійкими або ж змінило їхнє мікрооточення на більш агресивне.

Раніше ми розповідали про винайдення способу знищувати ракові клітини без шкоди для здорових.

Від початку 2024 року щеплення від вірусу гепатиту В отримав 61% українських дітей. Найменше вакцинували малят у віці до 1 року в Херсонській, Чернівецькій і Тернопільській областях.

Статистикою Центру громадського здоров’я щодо рівнів вакцинації дитячого населення України поділилося Міністерство охорони здоров’я.

Там зазначають, що найнижчі охоплення вакцинації дітей до року проти гепатиту В спостерігалися в таких областях:

• Херсонська (7,7%);
• Чернівецька (27,8%);
• Тернопільська (28,2%);
• Закарпатська (34%);
• Львівська (44,5%).

За 2023 рік щеплення проти вірусу отримали 66% дітей. Найменше вакцинованих було в Івано-Франківській (46,6 %), Закарпатській (47,8 %), Хмельницькій (50,8 %), Львівській (56,1 %), Вінницькій (57,4 %) областях.

Гепатит В – небезпечна для життя інфекція, викликана вірусом гепатиту В. Невиліковне захворювання стає причиною ураження печінки. Воно може мати форму гострої (короткочасної та важкої) або хронічної (тривалої) інфекції, зазначають у відомстві.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2022 році через хвороби, спричинені гепатитом В, у світі померло близько 1,1 мільйона людей. Здебільшого йдеться про цироз печінки та гепотоцелюлярну карциному (найбільш поширений вид раку печінки), ризик яких збільшується після інфікування вірусом.

У ВООЗ зазначають, що в більшості випадків вірус передається від матері до дитини під час пологів або в ранньому дитинстві, а також через контакт із кров’ю чи іншими рідинами організму під час статевого акту, здійснення ін’єкцій чи внаслідок упливу гострих інструментів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ :

Які щеплення варто зробити найближчому оточенню немовляти – пояснює МОЗ

Одним із ефективних способі запобігання хворобі є вакцинація. Щеплення перешкоджає інфікуванню, а також розвитку хронічних наслідків у 96% випадків.

Дітям до 1 року гепатит загрожує найбільше. У цьому віці 90% випадків гепатиту В переходять у хронічну форму, і ризик летального завершення досить високий. У 20-30% людей, інфікованих гепатитом В у дитинстві, згодом розвивається цироз і рак печінки. Тому ВООЗ наголошує на важливості вакцинації проти вірусу гепатиту В якнайшвидше після народження – у перші 24 години життя.

З віком ризик знижується – хронічними стають 30-50% випадків. Зараження гепатитом у дорослому віці також небезпечне і може закінчитися смертельно через роки.

Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень, дитина має отримати три дози вакцини:

• перше щеплення – протягом 24 годин після народження;
• друге – у два місяці;
• третє щеплення – у шість місяців.

Якщо дитина не отримала щеплення вчасно, вакцинація проводиться за схемою "0-1-6", тобто друга вакцина вводиться через місяць після першої, третя – на шостий.

Раніше ми розповідали, про небезпеку і способи профілактики від гемофільної інфекції.

Науковці змогли пояснити, як саме довготривалий вплив пестицидів може збільшувати ризик виникнення хвороби Паркінсона.

У новому дослідженні, яке опублікували в науковому журналі Nature, вчені з Каліфорнії (США) намагалися з’ясувати, чому в одних людей, які зазнали високого впливу цих хімічних речовин, недуга розвивається, а в інших – ні. Так, вони виявили, що вся справа у генах, пише Medical Xpress.

У ньому взяли участь 800 каліфорнійців, які мають хворобу Паркінсона. Ці люди протягом багатьох років до початку захворювання (не менше десяти) контактували з десятьма пестицидами, які використовували на бавовняних плантаціях.

Дослідники вивчали генетичний матеріал піддослідних і шукали у них різні мутації, пов’язані з функціонуванням лізосом, які є своєрідними "сміттєзбирачами" клітин, і, як вважають, відіграють певну роль у розвитку хвороби Паркінсона.

Так, вони виявили, що більше варіантів цих генів було у пацієнтів з важкою формою недуги, які також зазнали більшого впливу пестицидів.

Крім того, ці мутації негативно впливають на білкову функцію, а це свідчить про те, що порушення роботи лізосом у поєднанні з впливом пестицидів може провокувати розвиток хвороби Паркінсона.

Однак результати дослідження показують, що у людей з такими мутаціями генів довготривалий контакт з пестицидами може призвести до накопичення токсичних сполук через змінену здатність клітин розщеплювати пошкоджені білки – у науці це називається автофагією. Ймовірно, це і є причиною розвитку хвороби Паркінсона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ :

Як безкоштовно отримати ліки від хвороби Паркінсона? Пояснення НСЗУ

Попередні дослідження довели, що порушення автофагії може призвести до накопичення білка – альфа-синуклеїна. Він міститься у мозку та нейронах.

Коли альфа-синуклеїн накопичується, він утворює згустки, які називаються тільцями Леві. Їхню наявність вважають однією із ознак хвороби Паркінсона.

"Дослідження підтверджує, що хвороба виникає через незначні зміни в генах, пов'язані з порушенням роботи лізосом.

У повсякденному житті ці зміни не мають значного впливу. Але при певному стресі та під впливом певних пестицидів, вони можуть дати збій. А з часом також можуть призвести до розвитку хвороби. Це називається взаємодією "ген-середовище", – пояснив Брент Фогель, автор дослідження і професор неврології та генетики людини.

Він також додав, що специфічна взаємодія між пестицидами та генами потребує подальшого вивчення. Зокрема необхідно з’ясувати, чи існують ще інші генні мутації, які підвищують ризики мати цю недугу, та як пестициди можуть впливати на людей, у яких вони наявні.

Раніше ми розповідали, що медикаменти для лікування діабету ІІ-го типу можуть сповільнити прогресування симптомів хвороби Паркінсона.