Здоров'я

Протягом минулого тижня на грип, ГРВІ та коронавірус захворіли понад 163 тисячі українців, серед них – майже 90 тисяч діти. З них госпіталізували більше двох тисяч дорослих пацієнтів і майже три тисячі дітей.

Однак у Міністерстві охорони здоров’я заявляють, що пік захворюваності на ГРВІ минув. Зокрема, минулого тижня кількість хворих знизилася на 17,8% серед дорослих та на 11,9% серед дітей порівняно з даними попередніх тижнів.

Також зазначають, що з 19 по 25 лютого від ускладнень грипу померли дев’ятеро хворих: шестеро з них – у Києві (пацієнти були віком від 42 до 86 років), двоє – у Житомирській області (померлим було 56 та 67 років) та один – на Тернопільщині (43 роки).

Жоден з померлих пацієнтів не мав профілактичних щеплень проти грипу, кажуть у МОЗ і наголошують, що вакцинуватися слід щорічно – можна це робити протягом усього епідсезону.

Крім того, минулого тижня зафіксували майже дві тисячі нових випадків зараження COVID-19. Найбільше інфікованих виявили у трьох областях – Житомирській, Рівненській та Хмельницькій. Більше пів тисячі дорослих та майже сотня дітей потребували стаціонарного лікування. 18 пацієнтів померли.

Загалом від початку епідемічного сезону на ГРВІ вже перехворіли майже 3,3 мільйона людей, що становить 9,1% від загального населення країни. Більша частина з них — діти (54,2%).

Кількість випадків захворюваності на COVID-19 за цей час сягнула понад 140 тисяч. 761 людина померла, серед них четверо неповнолітніх.

Від грипу померли 58 дорослих та двоє дітей.

У міністерстві наголошують, щорічна вакцинація – найкращий спосіб захистити себе від важкого перебігу хвороби. Щеплення є безкоштовними та доступними у всіх українських областях.

Інформацію про найближчі пункти вакцинації, їхні адреси та графік роботи можна дізнатись, зателефонувавши до контакт-центру МОЗ за номером 0 800 60 20 19.

Раніше ми розповідали, що за тиждень від грипу померло шість людей, серед них двоє дітей.

Менше м’яса, більше рослинної їжі – такий підхід до харчування може знизити ризик серцево-судинних захворювань, кажуть вчені.

Виявилось, що гнучка дієта, яка передбачає обмеження споживання м'яса, а не його повне виключення, зменшує ризик серцево-судинних захворювань.

Водночас “всеїдні” люди, які вживають багато м’яса, мають гірші показники здоров’я серця і судин.

Відповідне дослідження з’явилось у журналі BMC Nutrition Trusted Sources, повідомляє Medical News Today.

Що виявили німецькі вчені?

Багато вчених уже доводили позитивний вплив рослинної дієти на серцево-судинну систему, але німецькі науковці вирішили дізнатись, чи має такі переваги гнучка дієта з великою кількістю рослинної їжі та невеликою кількістю м'яса.

Дослідники з Ганноверського університету імені Лейбніца проаналізували різні показники, які можуть загрожувати здоров’ю серця, у трьох групах респондентів. Це були “всеїдні” люди, які їдять багато продуктів тваринного походження, вегани, а також “флекситаріанці” – люди, які мають гнучкий раціон і не виключають зі свого раціону якісь конкретні групи продуктів.

У дослідженні взяли участь 94 учасники віком від 25 до 45 років, які дотримувалися певного раціону протягом року до початку дослідження.

Люди, які споживали менш як 50 грамів м'яса на день, вважалися флекситаріанцями, а ті, хто споживав 170+ грамів м'яса, – всеїдними. Ще одна група складалася з веганів, які повністю утримувалися від споживання продуктів тваринного походження.

У день проведення дослідження в учасників взяли зразки крові для оцінки біомаркерів серцево-судинних захворювань. Також вчені виміряли артеріальний тиск, індекс маси тіла та жорсткість артерій.

Вчені дійшли висновку, що гнучке харчування пов'язане з нижчими рівнями деяких біомаркерів, які свідчать про ризики для серцево-судинного здоров’я.

Маркери глюкози в крові у трьох досліджуваних групах були приблизно схожі.

У веганів виявили найнижчу концентрацію інсуліну натщесерце порівняно з двома іншими групами.

Також вчені проаналізували ліпідні маркери – рівень загального холестерину та "поганого" холестерину (ліпопротеїнів низької щільності), надлишок яких повʼязаний із серцево-судинними хворобами.

Виявилось, що у флекситаріанців та вегетаріанців ці показники були значно нижчим, ніж у м'ясоїдів. Ще у цих двох групах був суттєво нижчий рівень тригліцеридів натще.

Також вчені дослідили тяжкість метаболічного синдрому за показниками ІМТ та окружності талії. Флекситаріанці мали найкращі показники, на другому місці були вегетаріанці, а у любителів мʼяса були найгірші результати.

Також флекситаріанці мали меншу жорсткість артерій, ніж вегани та всеїдні люди. А це один із показників, повʼязаний із хворобами.

При цьому систолічний та діастолічний артеріальний тиск не дуже відрізнялись у трьох групах.

Порівняння харчових звичок учасників показало, що всеїдні люди споживають не лише більше м'яса, але й солодощів, газованих напоїв, алкоголю та молочних продуктів, ніж вегани та флекситаріанці (вони натомість споживали більше фруктів, овочів, горіхів і насіння).

А ці продукти також повʼязані з біомаркерами серцево-судинного ризику, як і мʼясо.

Перевагою цього дослідження було те, що вчені враховували не лише раціон учасників, а й загальний рівень активності, індекс маси тіла, наявність шкідливих звичок тощо.

"Оскільки це було добре контрольоване дослідження з урахуванням таких змінних, як вік, ІМТ, стан здоров'я та куріння, ми змогли набагато точніше проаналізувати вплив якості дієти на стан здоров'я", – розповідає дієтологиня та учасниця дослідження Меган Гілберт.

Американська дієтологиня і викладачка Західного університету Кейса Ліндсі Малоун також позитивно відгукнулась про висновки колег.

"Це дослідження показує, що ви дійсно отримуєте певний захист завдяки вживанню рослинної їжі більшу частину часу. Вам не обов'язково бути на 100% веганом, щоб мати ці переваги", – сказала вона.

Утім, вибірка була невелика, тому вчені кажуть, що потрібні масштабніші дослідження. Наразі ці результати не можна узагальнювати, наголошує Меган Гілберт.

Кишкові мікроби 2MBC (2-метилбутирилкарнітини), які пов'язані з обміном речовин, можуть впливати на загострення тромбозу.

Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Cell Metabolism.

Результати також засвідчили, що 2MBC накопичується в осіб з COVID-19. Це потенційно пояснює, чому ці пацієнти мають підвищений ризик утворення тромбів, пише Medical Xpress.

"Наше дослідження дає уявлення про 2MBC як метаболіт (речовину, що утворюються в клітинах, тканинах та органах живих організмів у процесі проміжного обміну – ред.), який пов'язує дисбактеріоз кишкової мікробіоти (стан, при якому порушується баланс корисних і шкідливих мікроорганізмів в організмі людини – ред.) з підвищеним тромботичним ризиком", – каже старший автор дослідження Сіфан Чен з Університету Сунь Ятсена.

Тромбоз є основною причиною смерті та інвалідності, пов'язаної з серцево-судинними захворюваннями, зокрема серцевими нападами та інсультами.

COVID-19 та кишкові розлади можуть призвести до підвищеного тромботичного ризику, проте механізми, що лежать у їхній основі, є недостатньо вивченими, зазначають вчені.

Численні дослідження продемонстрували зв'язок між дисбактеріозом кишкової мікробіоти та підвищенням ризику тромбозу.

Попередні дослідження, за словами вчених, демонстрували, що метаболіти з кишкової мікробіоти (кишкової флори, що є набором бактерій, які живуть і розвиваються в кишечнику) можуть підвищувати активність тромбоцитів – компонентів крові, які беруть участь в утворенні тромбів.

Дослідники визначили 2MBC як той, що сприяє підвищеному тромботичному ризику.

2MBC належить до класу сполук, які раніше були пов'язані з численними метаболічними розладами, зокрема ожирінням, діабетом, неалкогольним стеатогепатитом (запальний процес у печінці, який супроводжується жировою дистрофією) і гіпертонією.

Дослідники виявили, що мікроби 2MBC накопичуються у як у хворих на COVID-19, так і в пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями. До того ж, підвищений рівень 2MBC у пацієнтів з COVID-19 не знижується навіть після повного очищення організму від вірусу.

Проводячи дослідження на мишах, вчені виявили, що 2MBC спричиняв у них гіперреактивність тромбоцитів і тромбоутворення.

Автори стверджують, що отримані дані допоможуть встановити раніше невідомий фактор, що є рушійним для виникнення тромбозу при метаболічних розладах, як-от ожиріння та діабет.

Нагадаємо, на початку пандемії COVID-19 науковці стверджували, що симптоми хвороби можуть з’явитися протягом 7-10 днів після інфікування. Однак, згідно із результатами нових досліджень, тепер інкубаційний період значно скоротився – до 3-4 днів, залежно від штаму коронавірусу.