Здоров'я

Фармацевтична компанія AstraZeneca вперше визнала в судових документах, що її вакцина проти COVID-19 може викликати "рідкісні побічні ефекти". Зокрема, йдеться про тромбоз.

Це може прокласти шлях до багатомільйонних судових виплат, повідомляє The Telegraph.

Проти AstraZeneca подали колективний позов постраждалі та їхні родичі. Вони стверджують, що вакцина, розроблена спільно з Оксфордським університетом, стала причиною смертей і серйозних наслідків у десятках випадків.

Перший позов подав минулого року Джеймі Скотт – батько двох дітей, який залишився із хронічною черепно-мозковою травмою після утворення тромбу і крововиливу в мозок. Вакцину він отримав у квітні 2021 року.

AstraZeneca оскаржує позови, однак у документі, поданому до Високого суду в лютому, визнала, що її вакцина проти COVID-19 "може в дуже рідкісних випадках викликати TTS". Однак достеменно невідомо, як саме.

TTS – це синдром тромбозу з тромбоцитопенією. Він спричиняє утворення тромбів та пониження рівня тромбоцитів у крові.

Вперше зв’язок між вакциною та новим захворюванням під назвою вакцино-індукований синдром тромбозу з тромбоцитопенією (VITT) виявили ще в березні 2021 року. Адвокати позивачів стверджують, що він є різновидом TTS, хоча AstraZeneca, схоже, не визнає цей термін.

Фармацевтична компанія зазначила, що у квітні 2021 року інформацію про вакцину оновили, додавши фразу, що "вакцина AstraZeneca-Oxford здатна в дуже рідкісних випадках бути тригером" TTS.

Всесвітня організація охорони здоров'я також заявляла, що вакцина була "безпечною та ефективною для всіх людей віком від 18 років", а побічні ефекти, які стали причиною судового позову, були "дуже рідкісними".

Всього до Високого суду подали 51 заяву на AstraZeneca. Постраждалі та їхні родичі вимагають відшкодування збитків на суму до 100 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 125 мільйонів доларів).

Нагадаємо, науковці виявили дві нові побічні реакції від вакцини проти COVID-19 – неврологічний розлад та запалення спинного мозку.

Від початку 2024 року щеплення від вірусу гепатиту В отримав 61% українських дітей. Найменше вакцинували малят у віці до 1 року в Херсонській, Чернівецькій і Тернопільській областях.

Статистикою Центру громадського здоров’я щодо рівнів вакцинації дитячого населення України поділилося Міністерство охорони здоров’я.

Там зазначають, що найнижчі охоплення вакцинації дітей до року проти гепатиту В спостерігалися в таких областях:

• Херсонська (7,7%);
• Чернівецька (27,8%);
• Тернопільська (28,2%);
• Закарпатська (34%);
• Львівська (44,5%).

За 2023 рік щеплення проти вірусу отримали 66% дітей. Найменше вакцинованих було в Івано-Франківській (46,6 %), Закарпатській (47,8 %), Хмельницькій (50,8 %), Львівській (56,1 %), Вінницькій (57,4 %) областях.

Гепатит В – небезпечна для життя інфекція, викликана вірусом гепатиту В. Невиліковне захворювання стає причиною ураження печінки. Воно може мати форму гострої (короткочасної та важкої) або хронічної (тривалої) інфекції, зазначають у відомстві.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2022 році через хвороби, спричинені гепатитом В, у світі померло близько 1,1 мільйона людей. Здебільшого йдеться про цироз печінки та гепотоцелюлярну карциному (найбільш поширений вид раку печінки), ризик яких збільшується після інфікування вірусом.

У ВООЗ зазначають, що в більшості випадків вірус передається від матері до дитини під час пологів або в ранньому дитинстві, а також через контакт із кров’ю чи іншими рідинами організму під час статевого акту, здійснення ін’єкцій чи внаслідок упливу гострих інструментів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ :

Які щеплення варто зробити найближчому оточенню немовляти – пояснює МОЗ

Одним із ефективних способі запобігання хворобі є вакцинація. Щеплення перешкоджає інфікуванню, а також розвитку хронічних наслідків у 96% випадків.

Дітям до 1 року гепатит загрожує найбільше. У цьому віці 90% випадків гепатиту В переходять у хронічну форму, і ризик летального завершення досить високий. У 20-30% людей, інфікованих гепатитом В у дитинстві, згодом розвивається цироз і рак печінки. Тому ВООЗ наголошує на важливості вакцинації проти вірусу гепатиту В якнайшвидше після народження – у перші 24 години життя.

З віком ризик знижується – хронічними стають 30-50% випадків. Зараження гепатитом у дорослому віці також небезпечне і може закінчитися смертельно через роки.

Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень, дитина має отримати три дози вакцини:

• перше щеплення – протягом 24 годин після народження;
• друге – у два місяці;
• третє щеплення – у шість місяців.

Якщо дитина не отримала щеплення вчасно, вакцинація проводиться за схемою "0-1-6", тобто друга вакцина вводиться через місяць після першої, третя – на шостий.

Раніше ми розповідали, про небезпеку і способи профілактики від гемофільної інфекції.

Пригнічення активності молекули білка FABP5, який зв’язує жирні кислоти, у багатьох випадках блокує прогресування ракового новоутворення в мишей.

Про це йдеться в дослідженні, результати якого опублікували в Nature Metabolism, інформує MedicalXpress.

Науковці аналізували гепатоцелюлярну карциному – вид раку, на який припадає 90% випадків онкозахворювання печінки. Хворобу вважають другою причиною смертності від злоякісних новоутворень в усьому світі.

Ожиріння може призводити до неалкогольної жирової хвороби печінки, за якої в органі накопичується надлишкова кількість жиру. У деяких випадках захворювання переходить у більш загальний стан, який називають неалкогольним стеатогепатитом, що у свою чергу збільшує ризики утворення ракових клітин у печінці.

Для вивчення можливих причин такого переходу, дослідники годували мишей так, аби спричинити накопичення жиру в печінці. Разом із тим науковці спостерігали за змінами в експресії генів – процесом використання спадкової інформації для синтезу молекул РНК і білків.

"Нас вразило те, що кількість молекул FABP5 була дуже підвищеною в клітинах пухлини печінки. Ми також помітили, що він експресується в імунних клітинах, локалізованих у пухлинах", – каже Джонатан Сан, провідний автор дослідження.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ :

Науковці з Кембриджа вважають, що рак можна "передбачити" за роки до появи симптомів

FABP5 (fatty acid binding protein 5) – назва молекули, яка зв’язується з жирними кислотами та переміщує їх по клітині.

Проаналізувавши зразки понад 20 тисяч осіб із раком, дослідники виявили, що молекула FABP5 була надмірно активною в пацієнтів, хворих на гепатоцелюлярну карциному. Люди, які мали вищий її рівень, також частіше помирали протягом найближчих п'яти років.

"У сукупності ці результати показали нам, що пригнічення активності FABP5 може бути хорошою ідеєю для зупинення прогресування пухлини", – зазначає Яджайра Суарес, співавторка дослідження.

Подальше призупинення дослідниками діяльності FABP5 у мишей у 75% випадків спричинило блокування розвитку їхніх пухлин. У той час злоякісні новоутворення половини тварин, які не отримували речовин, що пригнічували активність молекули, прогресували.

Дослідники знайшли два потенційних пояснення того, чому пригнічення активності FABP5 мало такий вплив на тварин: це могло зробити ракові клітини менш стійкими або ж змінило їхнє мікрооточення на більш агресивне.

Раніше ми розповідали про винайдення способу знищувати ракові клітини без шкоди для здорових.