Здоров'я

Чому потрібно проживати горе втрати

Вівторок, 02 серпня 2022, 11:23

Синдром втрати (іноді його прийнято називати «гостре горе») – це сильні емоції, що переживаються внаслідок втрати значущого об'єкта, частини ідентичності або очікуваного майбутнього.

Інколи за ніби то спокійним проживанням горя втрати приховується неймовірний біль, з яким людині страшно зустрітися віч-на-віч. Але навіть у побутових ситуаціях, розмовах, емоційних реакціях ми можемо відстежити, що людині потрібна допомога, соціально-психологічна підтримка.

Діти можуть промальовувати, ліпити, програвати травмуючі ситуації. Наприклад, діти, що втратили свій дім, будують будиночки, «халабудки», а потім їх руйнують, так відреаговуючи свою злість і страх. Дорослих людей також потрібно підтримувати у проживанні горя втрати через проговорювання, сумування, активізацію спогадів, відплакування. Якщо ми даємо собі дозвіл на проживання горя втрати, ми дозволяємо цьому відбуватися в житті, а, отже, не заперечуємо, не витісняємо, приймаємо як свій власний досвід. Тоді реальність залишається такою, як є, без прикрашувань та фантазувань.

Перебування в стані горя має свою динаміку, проходження низки етапів, коли людина здійснює «роботу горя». Мета «роботи горя» полягає в тому, щоб пережити його, стати незалежним від втрати, пристосуватися до життя, що змінилося, і знайти нові стосунки з людьми і світом.

Початкова стадія горя – шок та заціпеніння. Шок від перенесеної втрати та відмова повірити в реальність того, що сталося, можуть тривати до декількох тижнів, в середньому 7-9 днів. Фізичний стан людини, що переживає горе, погіршується: нормальними є - втрата апетиту, сексуального потягу, м'язова слабкість, уповільненість реакцій. Те, що відбувається, переживається як нереальне.  Людина зосереджена на якихось дрібних турботах і подіях, не пов'язаних із втратою, або вона психологічно залишається в минулому, заперечуючи реальність; майже не реагує на зовнішні стимули чи повторює будь-які дії.

Незважаючи на оманливе зовнішнє благополуччя, об'єктивно людина перебуває в досить важкому стані, І одна з небезпек полягає в тому, що будь-якої хвилини він може змінитися так званим гострим реактивним станом, коли людина раптом починає битися головою об стіну, викидатися з вікна тощо. Навколишні, чия пильність приспана, не завжди готові до цього.

Часто на зміну шокової реакції приходить почуття агресії. Злість виникає як емоційна специфічна реакція на перешкоду у задоволенні потреби, у даному випадку – потреби залишитися у минулому разом із померлим. Будь-які зовнішні стимули, що повертають людину в даний час, можуть провокувати це почуття. Агресія також свідчить про глибину отриманої психологічної травми. Це пов'язано з різкою фрустрацією: неможливістю здійснення планів, бажань, пов’язаних з померлим.

Наступна стадія горя – стадія пошуку – характеризується прагненням повернути померлого і запереченням безповоротності втрати.

Стадія гострого горя триває до 6-7 тижнів із моменту втрати. Зберігаються і спочатку можуть посилюватися фізичні симптоми: ускладнене дихання, м'язова слабкість, фізична втома навіть при відсутності реальної активності, підвищена виснаженість, відчуття порожнечі в шлунку, підвищена чутливість до запахів, зниження або незвичайність дисфункції, порушення сну. У цей час людині буває важко утримати свою увагу у зовнішньому світі, реальність як би вкрита прозорою пеленою, вуаллю, крізь яку часто-густо пробиваються відчуття присутності померлого. Це період найбільших страждань, гострого душевного болю. Це відчуття порожнечі та безглуздості, розпач, почуття покинутості, самотності, злість, вина, страх і тривога, безпорадність.   Стадію гострого горя вважають критичною щодо подальшого переживання втрати. Людина поступово «уникає» померлого і з болем переживає дійсне віддалення його образу. Розрив старого зв'язку з померлим та створення образу пам'яті, образу минулого та зв'язку з ним – основний зміст «роботи горя» у цей період.

Через 3-4 місяці починається цикл «хороших і поганих» днів. Підвищується дратівливість і знижується фрустраційна толерантність. Можливі прояви вербальної та фізичної агресії, зростання соматичних проблем, особливо застудного та інфекційного характеру, через пригніченість імунної системи. З настанням шестимісячного терміну розпочинається депресія. Особливо тяжкі свята, дні народження, річниці.

Наступна стадія синдрому втрати – стадія відновлення – настає через 40 днів після події і триває приблизно рік. У цей час відновлюються фізіологічні функції, професійна діяльність. Людина поступово примиряється з фактом втрати.

Приблизно через рік наступає остання стадія переживання втрати – завершальна. Біль стає терпимішим, і людина, яка пережила втрату близького, потроху повертається до колишнього життя. У цей час відбувається «емоційне прощання» з померлим, усвідомлення того, що немає необхідності наповнювати болем втрати все життя.

Хоча втрати є невід'ємною частиною життя, важкі втрати порушують особисті межі і руйнують ілюзії контролю та безпеки.

Пропоную техніку, яка допоможе впоратися із горем втрати.

"Лист, в якому я кажу "дякую"

Дуже часто люди сприймають любов, розуміння і підтримку оточуючих як даність, не помічаючи її ніяк, або відчувають почуття вдячності, але соромляться її висловити. Якщо ми навчимося легко і вільно говорити оточуючим, що помічаємо їхню увагу до нас і радіємо цьому, то можемо частіше відчувати приємне відчуття від того, що нас цінують інші.

Діти схильні висловлювати подяку прямо і відкрито. Дорослі зазвичай роблять це свідомо і обдумано, тим самим показуючи іншій людині, що цінують зроблене нею добро.

Напишіть лист подяки померлій людині. Скажіть в ньому все, що хотіли, але чомусь не висловлювалися раніше. Можливо, ви зможете передати в цьому листі радість, задоволення та інші позитивні емоції, які ви відчували завдяки їй. У вас є чверть години, щоб це зробити.

Отже, робота з горем втрати є важливою, цінною для підтримки психологічного здоров’я і екологічного проживання цього непростого періоду життя людини.

Олена Тіунова, PhD, практикуючий психолог.

098-463-95-80.

Що "заідають" наші діти.

Понеділок, 01 серпня 2022, 11:49

Практикуючий лікар-дієтолог Паламарчук Людмила Петрівна

097-210-86-96

З 1 серпня українці отримуватимуть е-рецепти на антибіотики

Понеділок, 01 серпня 2022, 11:13

Починаючи з 1 серпня, українцям почнуть виписувати електронні рецепти на антибіотики.

Про це повідомляє Міністерство охорони здоров'я.

Така можливість доступна лише у медичних закладах, які підключені до електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ).

"Рецепт на антибіотик не є нововведенням в Україні, з серпня до паперового рецепта лише додається новий цифровий інструмент – електронний рецепт", – підкреслили у відомстві.

Фото: motorolka/Depositphotos

Якщо лікарня, до якої звернувся пацієнт, поки не працює з ЕСОЗ, тоді медик має виписати паперовий рецепт.

Щоб отримати електронний рецепт на антибіотики, пацієнту необхідно:

• Записатися на прийом до сімейного лікаря або вузькопрофільного спеціаліста. Декларація для цього не потрібна.
• Після огляду лікар, за необхідності, випише е-рецепт на антибіотик та видасть пацієнту інформаційну довідку з інформацією про призначення.
• Якщо медзаклад не працює з електронною системою охорони здоровʼя, то лікар випише пацієнту паперовий рецепт.

Антибіотик за рецептом можна придбати у будь-якій аптеці. Для цього необхідно показати інформаційну довідку чи паперовий рецепт фармацевту.

Хто може купити антибіотики без рецепту?

На тимчасово окупованих територіях, а також на територіях, де ведуться активні бойові дії, аптеки під час воєнного стану будуть відпускати антибіотики без рецепту.

Крім того, купувати антибіотики без рецепту можуть волонтерські та благодійні організації, які допомагають забезпечувати військових на фронті усім необхідним.

"На запит військової частини, підрозділу чи певного медичного закладу волонтери як і нині можуть закуповувати антибіотики у дистрибʼюторів без рецепта", –  підкреслили у відомстві.

Також у МОЗ пояснили необхідність введення рецептів на антибіотики тим, що недоцільне та неправильне вживання таких препаратів може не лише зашкодити людині, але й стимулює розвиток антибіотикорезистентності – стійкості бактерій до антибіотиків.

"Уже зовсім скоро інфекційні хвороби, які наразі швидко та без наслідків лікуються антибіотиками, можуть стати смертельно небезпечними", – наголошують у МОЗ.

Діана Кречетоважурналістка УП.Життя

Пологи за кордоном: які послуги можуть отримати вагітні українки у Європі?

Субота, 30 липня 2022, 10:51

Вагітні українки, які через війну виїхали за кордон, можуть безкоштовно отримати медичні послуги у багатьох європейських країнах.

Йдеться про спостереження вагітності, медичну допомогу під час пологів, післяпологовий догляд за мамою й новонародженою дитиною тощо.

Жінки можуть звернутися до лікарень у Великій Британії, Іспанії, Литві, Польщі, Румунії, Франції, Чехії, кажуть у Міністерстві охорони здоров’я.

МОЗ пояснює, які послуги вагітні українки можуть отримати за кордоном, а також – як отримати лікарняний чи виплати на дитину дистанційно.

Читайте також: Де біженці з України можуть отримати безкоштовну медичну допомогу? Список лікарень

Фото: bartoshd/Depositphotos

Що робити вагітним, які виїхали з України?

• Щоб отримати медичні послуги, вагітні жінки, які опинились у європейській країні, мають стати на облік та/або оформити місцевий аналог української обмінної карти.
• Щоб стати на облік для медичного супроводження вагітності, зазвичай потрібно мати медичну страховку. Хоча в певних випадках це не є обовʼязковою умовою.
• Медична допомога під час пологів та надання швидкої медичної допомоги вагітним є доступними і безоплатними навіть без наявності медичного страхування у зазначених країнах, за винятком Чехії.
• Стати на облік (у сімейного лікаря, гінеколога, акушера – залежить від правил конкретної країни) бажано до кінця першого триместру вагітності або як тільки ви прибудете у безпечну країну, якщо термін вагітності вже більший.
• Якщо ви маєте з собою медичну картку від лікаря з України, де вказано дані про вагітність та загальний стан здоров'я, результати аналізів – перекладіть важливу інформацію. Її потрібно надати спеціалісту, який вестиме вагітність.
• Якщо такої медичної документації немає, місцевий лікар призначить необхідні аналізи та дослідження.

Як відкрити лікарняний дистанційно?

У наказі МОЗ №1066 відомство спростило отримання лікарняного для вагітних українок, які виїхали через війну.

Тепер українські медики можуть відкрити лікарняний дистанційно – для цього вагітній потрібно лише звернутися до свого лікаря.

Як отримати виплати з народження дитини?

Жінки, які мають зареєстроване місце проживання в Україні, але народили дитину за кордоном, мають право на державні виплати від України.

Щоб отримати кошти, потрібно подати документи, що засвідчують народження дитини.

Ці документи мають видати компетентні органи країни, де народився малюк.

Які послуги доступні українкам у Європі?

Фото: alexraths/Depositphotos

• У Франції

Вагітна має заздалегідь обрати лікарню, де буде народжувати.

У Франції пологи безоплатні навіть у приватних клініках – там можуть пропонувати більш комфортні умови (наприклад, одномісну палату), проте державні заклади зазвичай мають краще медичне оснащення.

Обрати лікаря неможливо – пологи приймає черговий акушер.

• У Великій Британії

Крім звичних медичних послуг, вагітні мають право на допомогу патронажної медсестри.

Це кваліфікована медсестра або акушерка, яка пройшла додаткову підготовку і допомагає дітям до 5 років залишатися здоровими.

• У Румунії

Акушер та/або сімейний лікар, крім основних послуг, може також запропонувати консультації та навчання щодо здорової вагітності, годування грудьми та виношування дитини.

• У Чехії

Допомога вагітним та породіллям є безоплатною, якщо у вас є медичне страхування.

Вибрати пологовий можна незалежно від місця проживання, але зареєструватися у більшості з них потрібно на 14+ тижні вагітності.

У деяких закладах це можна зробити онлайн.

• У Литві

У Литві для вагітних передбачені щонайменше 6 оглядів у гінеколога, а також УЗД та інші аналізи.

Також вагітна може пройти безоплатний огляд окуліста і стоматолога.

Після пологів партнеру дозволяють залишитися на ніч у лікарні разом з породіллею.

Олена Барсуковажурналістка УП. Життя