Новини економіки

У Раді хочуть зобов’язати обмінники платити податок на прибуток авансом: скільки отримає бюджет

Четвер, 11 серпня 2022, 10:59

В Україні можуть запровадити авансову сплату податку на прибуток для небанківських обмінників у розмірі трьох мінімальних зарплат – наразі це 19,5 тисячі гривень.

Про це повідомив голова Комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму Telegram.

Він пише, що обмін валют завжди вважався одним із найбільш прибуткових бізнесів особливо у кризові часи, пов‘язані з об’єктивним або штучним коливанням курсу гривні.

У 2021 році близько 4 тисяч обмінників сплатили до державного бюджету 7 млн гривень податку на прибуток. Тобто надходження до бюджету з одного пункту обміну становили — близько 1700 грн на рік.

"А це означає, що значна частина грошей в обмінниках пройшла повз армію, пенсіонерів та переселенців у кишені власників обмінників", – підкреслює народний депутат.

Гетманцев зареєстрував у Верховній Раді ініційований Нацбанком законопроєкт щодо запровадження авансового внеску з податку на прибуток підприємств за структурні підрозділи небанківських фінансових установ, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі.

У разі підтримки проєкту закону, бюджет щомісячно отримуватиме фіксовану суму в розмірі 3 мінімальних зарплат (19,5 тис грн) з кожного пункта обміну.

Відповідно, за рік надходження від податку становитимуть близько мільярда гривень.

Нагадуємо:

Національний банк посилив вимоги до пунктів обміну валют та заборонив їм інформувати про курс валют поза межами кас установ, тобто фактично заборонив мати табло з курсами.

Крім цього, регулятор розпочав позапланові виїзні перевірки структурних підрозділів установ, які мають ліцензії на здійснення валютних операцій, з питань дотримання ними порядку організації та здійснення торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Ділова активність у регіонах РФ впала до мінімуму з початку вторгнення в Україну

Середа, 10 серпня 2022, 13:46

Індекс ділової активності у російських регіонах впав до мінімуму з початку повномашстабного вторгнення РФ в Україну та санкцій у відповідь на такий крок країни-агресора.

Про це свідчать дані російського Національного дослідницького університету "Вища школа економіки", пише РБК.

Індекс у червні впав до мінімуму з початку вторгнення та запровадження санкцій проти РФ та становить 39,8%.

Найбільший спад зафіксований у сфері торгівлі, найгірші результати показали Уральський та Приволзький федеральні округи. При цьому ще на початку 2022 року економічна активність зростала більш ніж у 70 із 82 регіонів.

Індекс розраховується на основі щомісячних даних Росстату про динаміку п'яти найважливіших секторів економіки: промисловості, будівництва, роздрібної торгівлі, оптової торгівлі та платних послуг.

"За даними аналітиків НДУ ВШЕ, у червні погіршення кон'юнктури спостерігалося у трьох із п'яти галузей, спад ділової активності зафіксований у 70% російських суб'єктів. При цьому ще на початку 2022 року економічна активність зростала більш ніж у 70 із 82 регіонів", - йдеться у повідомленні.

При цьому, найсильніше зниження щодо 2021 року відбулося у сфері роздрібної та оптової торгівлі. У промисловості та будівництві активність падала та збільшувалася приблизно з однаковою частотою по регіонах.

Як пише РБК, зростання ділової активності зафіксовано лише у секторі платних послуг.

"З усіх федеральних округів найсильніше зниження спостерігалося в Уральському та Приволзькому. У чотирьох російських регіонах (Калузька та Липецька області, Марій Ел і Чувашія) спад економічної активності зазнали всіх п'яти найважливіших секторів економіки.

Різко зросла кількість суб'єктів, де кон'юнктура погіршилася в чотирьох галузях, - з 15 до 26", - кажуть аналітики.

"Ці рівні характерні для початку рецесії: у нижній точці кризи частка регіонів, у яких спад зачіпає всі або майже всі основні сектори економіки, зазвичай суттєво вищий", - підкреслили експерти НДУ ВШЕ.

Зростання порівняно з минулим роком продемонстрували лише Далекосхідний та Північно-Кавказький федеральні округи. При цьому не було жодного регіону, де економічна активність зросла б у всіх п'яти базових секторах.

Спад ділової активності в регіонах пояснюється тим, що сформовані раніше запаси закінчуються, а порушення логістичних ланцюжків та запроваджені санкції обмежують постачання нового обладнання, матеріалів та компонентів.

ОЛЕКСІЙ ПАВЛИШ

Економічна правда

Курс валют на 10 серпня: готівкова гривня продовжує ослаблення

Середа, 10 серпня 2022, 11:01

Курс гривні на чорному ринку 10 серпня продовжує слабнути, котирування наразі становлять 39,77 - 40,27 грн за долар, курс у касах банків теж ослаб.

Про це йдеться у даних сайту minfin.com.ua, finance.ua.

На 13:10 курс долара на чорному ринку становить 39,77 - 40,27 грн, хоча у вівторок коливався на рівні 39,50 - 39,817 грн. Курсовий спред також виріс, що означає, що для українців продати долар стало дешевше, а придбати – дорожче.

Середні курси валют в касах банків були такими:

• Долар США – 39,0 - 39,9 грн (курс на 9 серпня – 38,725 - 39,7 грн);
• Євро – 39,4 - 40,5 грн (курс на 9 серпня – 39,05 - 40,3  грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

• Приватбанк – 38,4 - 39,1 грн;
• Ощадбанк – 39,4 - 39,9 грн;
• Укрексімбанк – 39,45 - 39,95 грн;
• Райффайзен – 39,4 - 40,4 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках теж зросли. У Приватбанку він становить 37,313 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Укрексімбанку – 39,95 грн за долар, а в Універсал Банку (monobank) – 37,5 грн.

Читайте також: Долар падає. Що відбувається?

Де і за скільки купити безготівкову валюту: перелік

Нагадуємо:

Національний банк посилив вимоги до пунктів обміну валют та заборонив їм інформувати про курс валют поза межами кас установ, тобто фактично заборонив мати табло з курсами.

Національний банк України з 9:00 21 липня 2022 року скорегував офіційний курс гривні до долара США на 25% до 36,5686 грн/дол США. Одразу після цього середній курс гривні на чорному ринку 21 липня обвалився майже на гривню порівняно з ранковими котируваннями і продовжив падіння в наступні дні.

В НБУ кажуть, що така динаміка тимчасова, хоча різниця між офіційним та готівковим курсами гривні все одно буде.

РФ хоче відмовитись від контролю у Євразійському банку розвитку для зменшення ризику санкцій – ЗМІ

Вівторок, 09 серпня 2022, 14:23

Росія планує відмовитись від своєї контрольної частки в Євразійському банку розвитку, щоб зменшити ризик того, що банк потрапить під санкції.

Про це пише Bloomberg із посиланням на 3 джерела.

Зазначається, що РФ, яка володіє часткою в 65,97%,хоче зменшити свою спільну частку з Білоруссю до менш ніж половини.

Казахстан, який є частиною митного союзу з Росією, може стати контрольним акціонером банку, кажуть джерела.

ЄАБР - міжнародна фінансова організація, створена шістьма колишніми радянськими державами для сприяння економічній інтеграції,

До ЄАБР входять: Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія та Таджикистан.

За даними Bloomberg, у статутному капіталі організації частка 65,97% належить Росії, Казахстану - 32,99%, Білорусі - 1%, частки інших країн ще менші. Згідно з сайтом ЄАБР, його сплачений статутний капітал становить $1,5 млрд.

ОЛЕКСІЙ ПАВЛИШ