Новини економіки

Поповнення карток готівкою через термінали з 1 серпня потребуватиме телефону - НБУ

Понеділок, 03 липня 2023, 13:33

З 1 серпня внесення готівки через термінали вимагатиме від платника ввести номер мобільного телефону.

Такі норми передбачені постановами правління Нацбанку № 90 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" та № 89 "Про внесення  Змін до Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні".

Так, з 1 серпня 2023 року додаються реквізити до квитанцій, які формуються під час здійснення готівкових операцій з використанням платіжних пристроїв, зокрема через термінали. Зокрема, квитанції за результатами операцій із внесення готівки за допомогою терміналів для її зарахування на рахунки додатково повинні містити номер мобільного телефону платника.

У зв'язку з цим для зарахування грошей на рахунок платник при здійсненні такої операції через термінал повинен::

• ввести номер свого мобільного телефону на екрані терміналу;
• отримати на цей номер одноразовий пароль (шляхом повідомлення або за допомогою телефонного дзвінка);
• ввести на екрані терміналу одноразовий пароль, що підтверджує згоду на виконання платіжної операції;
• отримати квитанцію.

Яких операцій стосуються?

Ці вимоги стосуються операцій з унесення готівки для її зарахування на рахунки за допомогою терміналів.

Водночас вони не поширюються на такі популярні платежі, що здійснюються через термінали, як:

• сплата комунальних платежів (квартплата та комунальні послуги, стаціонарний телефонний зв’язок, телебачення, електроенергія, газ, інтернет, охорона);
• оплата квитків для залізничних  перевезень (включаючи приміські);
• оплата проїзду в міському і приміському транспорті (включаючи оплату електронних квитків для проїзду в такому транспорті);
• оплата маршрутних пасажирських перевезень;
• поповнення проїзних і транспортних карт для проїзду в міському і приміському транспорті;
• сплата податків, штрафів, адміністративних послуг, зборів та інших платежів до бюджету.

Нагадуємо:

Державний Приватбанк розпочинає поступове оновлення мережі еквайрингу - протягом найближчих місяців кожен п’ятий POS-термінал замінять на сучасну переносну модель на платформі Android. Загалом замінять понад 40 тисяч POS-терміналів.

НАЗК внесло до переліку міжнародних спонсорів війни виробника Domestos, Rexona, Dove

Понеділок, 03 липня 2023, 12:12

Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) внесло до переліку міжнародних спонсорів війни корпорацію Unilever, яка широка представлена в Україні брендами Domestos, Axe, Rexona, Dove тощо.

Про це повідомляє пресслужба НАЗК.

Компанія сплачує значні податки до російського держбюджету, тим самим підтримує економіку агресора і робить свій внесок у продовження війни Росії проти України.

У Росії в Unilever працюють понад 3000 співробітників. У 2022 році на частку російського бізнесу припало 1,4% обороту Unilever і 2% її чистого прибутку, який у 2022 році зріс на 24,9%, порівнюючи з 2021-м, і склав 8,03 млрд євро.

Виторг компанії зріс до 60,1 млрд євро (+14,5%). Продажі Unilever виросли у всіх категоріях, найбільше - продажі косметики (+20,8%).

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Unilever пообіцяла призупинити весь імпорт та експорт своєї продукції до Росії та з неї, а також припинити всі медійні та рекламні витрати. Проте за рік війни прибуток Unilever Russia подвоївся з 4,8 млрд рублів (56 млн євро) у 2021 році до понад 9,2 млрд рублів (108 млн євро) минулого року.

Також завдяки отриманому значному прибутку (+91%) ТОВ "Юнілевер Русь" вдалося збільшити капітал до 34,5 млрд рублів у 2022 році з 25,3 млрд рублів у 2021 році, або на +37%.

"Юнілевер Русь" заплатила близько $50 млн податків до бюджету РФ за 2022 рік.

Unilever заявила, що позиція компанії не змінилася щодо ведення бізнесу в Росії, проте підприємства в Омську, Єкатеринбурзі, Санкт-Петербурзі та Тулі продовжують свою роботу, а офіси – операційну діяльність, забезпечуючи присутність брендів у точках продажу.

"Unilever не може виступати проти війни, паралельно сприяючи воєнній машині Путіна. Ми внесли цю компанію до переліку міжнародних спонсорів війни, оскільки їхні сотні мільйонів податкових внесків до бюджету Росії допомагають фінансувати війну проти України та можуть у такий спосіб навіть побічно фінансувати якусь групу російських найманців. Unilever має покинути Росію зараз, або історія запам'ятає її співучасть у цій війні", – прокоментував голова НАЗК Олександр Новіков.

Нагадуємо:

Unilever є одним зі світових лідерів на ринку продуктів харчування та товарів побутової хімії. Їй належать понад 400 брендів, продукція випускається на 280 підприємствах, зокрема це:

Domestos, Axe, Rexona, Dove, Calve, Rama, Brooke Bond, Lipton, Crème Bonjour, CIF, Knorr, Sunsilk, Timotei, CLEAR, Чиста Лінія та інші.

Компанія широко представлена на українському ринку.

У березні 2023 року Unilever повідомляла про інвестиції 20 мільйонів євро у нову фабрику в Україні.

Курс валют на 30 червня: готівкова гривня зміцнюється

П'ятниця, 30 червня 2023, 08:45

У п’ятницю, 30 червня, гривня зміцнилась до долара та євро на "чорному ринку" та в касах банків, порівняно з днем напередодні.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 10:00 курс долара проти гривні на "чорному ринку" становив 37,0 - 37,24 грн проти котирувань у 37,07 - 37,25 у четвер.

На цей же час "чорний" курс євро становив 40,5 - 40,98 грн проти курсу 40,72 - 41,03 грн за євро в четвер.

Середні курси валют в касах банків були такими:

• Долар США – 36,8 - 37,4 грн (курс на 29 червня – 36,8 - 37,45 грн);
• Євро – 40,5 - 41,13 грн (курс на 29 червня – 40,5 - 41,15 грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

• Приватбанк – 36,75 - 37,25 грн;
• Ощадбанк – 36,86 - 37,75 грн;
• Укрексімбанк – 36,57 - 37,5 грн;
• Райффайзен – 36,7 - 37,6 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.

Економічна правда

Рада вже не хоче повертати перевірки бізнесу з 1 серпня: фінкомітет рекомендує частковий мораторій

П'ятниця, 30 червня 2023, 08:44

Фінкомітет Верховної Ради вирішив подати на розгляд парламенту змінений законопроєкт №8401, з якого виключать положення щодо відновлення з 1 серпня планових податкових перевірок, щодо документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, а повернення відповідальності за порушення вимог застосування РРО перенесуть на жовтень.

Про це повідомляють перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк та член комітету Ніна Южаніна.

"Буде важливе оновлення (законопроєкту, - ред.) тексту щодо двох речей. Це зміни про які ми домовилися на засіданні. Перше, щодо перевірок", - зазначив Железняк.

Так, згідно з оновленими нормами проєкту вводиться мораторій на проведення планових податкових перевірок до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Ця норма міститиме три винятки. Перевірки повернуть для платників податків, які здійснюють діяльність у сфері:

• виробництва та/або реалізації підакцизної продукції
• організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес)
• надають фінансові, платіжні послуги.

При цьому, Южаніна також уточнила, що на період дії правового режиму воєнного стану на території України встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ.

Крім того, законопроєкт зазнав змін в частині відповідальності за порушення вимог у сфері РРО.

"Звільняються від відповідальності за порушення вимог у сфері РРО, вчинені у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року", - зазначив Железняк.

Проте ця норма також міститиме винятки й не стосуватиметься підакцизних товарів, купівлі/продажу іноземної валюти та грального бізнесу.

Як повідомила Ніна Южаніна, ці поправки підтримали 23 члени комітету, утрималися - 4.

Решта положень законопроєкту змін не зазнала.

"Залишається як було і норми набирають чинності з 1 серпня, включаючи скасування 2% ФОП", - зазначив Железняк.

Він додав, що законопроєкт №8401 "приймуть в залі цілому вже найближчими днями".

"Але скажу чесно, я не впевнений, що ця редакція буде прийнятна для МВФ бо ми по факту порушуємо одразу три пункти: строк впровадження скасування 2% 1 серпня (а не 1 липня); залишаємо для більшості субʼєктів мораторій на перевірки; по факту впровадження РРО переносимо до 1 жовтня (а не 1 липня)", - додав він.

Нагадуємо:

Ключовий аргумент прихильників законопроєкту  №8401 у його радикальній редакції – це дефіцит бюджету. За січень-травень він становив 401,9 млрд грн.

Однак з точки зору абсолютних цифр ситуація не настільки погана, адже загальні доходи з 2022 року зросли на половину, ПДФО – на 23%, а імпортний ПДВ – на понад третину.

Надходженнявід податку на прибуток зросли - на 13,5%, акцизів – на 31%. Надходження до загального фонду зросли у 2,5 разу за два роки, за ПДВ бюджет вийшов на співвідношення 1 до 1.

Падіння зафіксоване лише щодо податку на прибуток - на 11,5% та внутрішнього ПДВ - на 19,5%.

Водночас за останні роки гривня знецінилася приблизно на третину, тому в перерахунку на ціни 2021 року майже всі надходження бюджету скоротилися.

Державний бюджет наразі наполовину залежить від зовнішньої допомоги. За пʼять місяців із зовнішніх джерел (через гранти та кредити) Україна отримала 723,8 млрд грн, тоді як внутрішні становили 757,4 млрд грн.

За січень-квітень держбюджет виконаний на 50,8% від уточненого річного плану.

Подаючи в січні законопроєкт №8401, уряд розраховував на додаткові 8 млрд грн, які мали б надійти з моменту зміни податкового законодавства, тобто з липня 2023 року.

Водночас уже в січні план з доходів був перевиконаний на 34,8 млрд грн. План з дефіциту держбюджету виявився меншим за прогнозований. У травні він виконувався на 58,8%.