images/stories/logosait.jpg

 

До кого швидка на виклик може не приїхати

Згідно з медреформою, карета швидкої допомоги приїде на виклик лише в екстрених випадках, наприклад, коли трапилась аварія. Інші хворі повинні самі їхати в лікарню. Однак у нас ці зміни розтягнуться на кілька років або взагалі не відбудуться, впевнені медики.

Алло, 103? Дзвони – не дзвони, а якщо це не екстрена ситуація, то швидка на виклик не приїде. Такі зміни передбачає медична реформа. Бригади приїжджатимуть лише на екстрені випадки, наприклад, на місце аварії. А ось високий тиск, серцевий напад чи надто висока температура у малюків – це вже не проблема швидкої. Варто відвідати Лекція – Етапи дитячого розвитку, кризові періоди

- І що тепер робити? Куди їхати, коли вночі піднімається температура до 40 градусів? Таке враження, що народ просто хочуть знищити. Ми не Європа, в нас зарплати – найнижчі в Україні, – бідкається тернополянка Вікторія Федорець.

Будуть лише парамедики

«Непрофільні виклики – проблема, яка існує вже багато років в Україні. Підвищений тиск або лихоманка, температура у дитини – це не виклик для екстреної медичної допомоги», – вважає міністр охорони здоров’я Уляна Супрун.

Основний момент медичної реформи – якщо раніше бригади ділилися на лікарські та фельдшерські, то тепер залишаються тільки бригади екстреної медичної допомоги. До їх складу входитимуть два парамедики і екстрений медичний технік. Парамедик має надає тільки екстрену медичну допомогу при травмах або захворюваннях дихальної, серцево-судинної, ендокринної систем, а також пошкодженнях опорно-рухового апарату. Парамедик повинен буде робити хворим уколи, зупиняти кровотечі і робити серцево-легеневу реанімацію. Водії, які повинні перкваліфікуватися у медтехніків, крім турботи про автомобіль, мають допомагати реанімувати пацієнтів.

Втім тернополянам поки що панікувати не варто. Адже всі ці зміни – лише в перспективі, наголошує керівник Центру екстреної медичної допомоги в Тернопільській області Михайло Джус.

Нема навчальних закладів

Ліквідація усіх лікарських і фельдшерських бригад, згідно з проектом постанови Кабміну, запланована на січень 2023 року. Замість них, мають працювати вже бригади парамедиків. Наразі жодних умов для цього немає. -

Ми не Америка. Потрібні сучасні машини, сучасне обладнання, гарні дороги, – каже пан Джус. – У Тернополі лише в планах відкриття цілодобового відділення екстреної невідкладної медичної допомоги, яке прийматиме хворих – на базі обласної лікарні. А їх потрібно багато. Що буде з лікувальними закладами, якщо ми перекладемо на них роботу служби швидкої допомоги? Наприклад, із 200 викликів, 150 особам ми надаємо допомогу вдома, а проводимо за день лише 30-40 госпіталізацій. А, уявіть, якщо щодня в лікарню поступатимуть ті 200 хворих.

Створення парамедичних бригад не на часі, переконаний керівник Центру. Якщо аналізувати досвід роботи європейських країн, то там є бригади медичних рятівників (Польща), а також функціонують і лікарські бригади, зауважує Михайло Джус. В Україні ж, за його словами немає жодного навчального закладу, який би готував парамедиків. Тому спочатку потрібно вирішити ці питання, а потім вже анонсувати населенню якісь кардинальні зміни у роботі швидкої допомоги.

Панікують не лише пересічні громадяни, а й самі працівники служб. Вони побоюються скорочення.

- Наразі мова про скорочення не йде, – наголошує Михайло Джус. – Навпаки зі створенням госпітальних округів буде потреба в збільшенні кількості бригад, які мають забезпечити транспортування хворих в госпітальні лікарні, – каже він. – Якщо говорити відверто, я думаю, що лікарські та фельдшерські бригади в нас збережуться. Потрібно бути реалістами враховуючи можливості нашої держави.

Бракує ще 16 бригад

Загалом в області працюють 89 бригад швидкої допомоги, з них 19 – у Тернополі, розповідає керівник Центру. За один день медики приймають близько 600 викликів, 200 – в обласному центрі.

Відповідно до норми, на 10 тисяч населення має бути одна бригада швидкої допомоги. На Тернопільщині їх бракує ще 16.

- Не вистачає не лише лікарів, а й фельдшерів та водіїв, погодьтесь, працювати за мінімальну заробітну плату нині мало хто хоче, – пояснює пан Михайло. – Якщо держава не вирішить питання із фінансуванням галузі, то матимемо великі проблеми. Може бути й таке, що до кінця року взагалі не буде кому працювати.

Не додали 26 млн грн

Для прикладу, початкова зарплата працівника служби швидкої допомоги стартує від рівня «мінімалки» – 3700 грн – що в лікаря, що у фельдшера, що у водія. Надбавка вже залежить від стажу роботи, категорії, кваліфікації і так далі.

На 2018 рік для повноцінної роботи служб екстреної медичної допомоги в Тернопільській області потрібно 135 млн.грн. На заробітню плату для працівників наразі не вистачає 26 млн грн. За словами пана Джуса, держава мала б забезпечити 100%-ве фінансування галузі, однак по всій Україні служби екстреної медичної допомоги щороку недоотримують 25%.

Що стосується матеріально-технічного забезпечення, то пальним бригади швидкої забезпечені майже в повному обсязі, загальна сума витрат становить 12 млн. грн. На медикаменти цьогоріч із державної субвенції виділили 3 млн 730 тис. грн. Враховуючи підняття цін на лікарські засоби, цієї суми вже також недостатньо, зауважує Михайло Джус.

44 машини потрібно списати

Швидка допомога у місті має доїхати за 10 хвилин, у районі – 20 хвилин. Таке завдання ставлять посадовці перед медиками. Але на чому їздити лікарям? Із 114 карет швидкої допомоги в області 44 уже потрібно замінити на нові, адже їх термін експлуатації вже давно минув. Через поганий стан доріг більшість транспортних засобів не підлягають ремонту, їх варто «списати». За останні чотири роки жодної машини Центр екстреної медичної допомоги не отримав.

- Потрібно, аби щороку Міністерство охорони здоров’я закупляло не менше 600 машин класу В і С, і їх вже розприділяти по областях в залежності від потреби, – каже Михайло Джус. – Ще одне проблемне питання – це забезпечення медиків спеціальним одягом. Патрульні, наприклад, мають форму із відеореєстратором. Працівники швидкої допомоги також потребують такого одягу. Плюс потрібно укомплектувати санітарні автомобілі відеореєстраторами. Крім того, служби мають нагальну потребу в забезпеченні засобами радіозв’язку. Мобільні оператори не завжди покривають всі населені пункти. Працівники швидкої повинні обов’язково мати рації, потрапляючи в такі зони.

Потрібні манекени для навчання

Один із успішних проектів, який реалізовує Центр екстреної медичної допомоги, – це робота навчально-тренувального відділу. Інструктори вчать студентів, учнів та пересічних громадян, як правильно надавати першу допомогу потерпілому в різних життєвих обставинах. Однак проблема в тому, що працівники відділу не мають спеціального симуляційного обладнання – манекенів, на яких можна було б демонструвати виконання тих чи інших вправ. Згідно з розрахунками, два комплекти таких манекенів вартують 12 млн грн. Хоча б один отримати, сподівається керівник Центру.

Це, звісно, далеко не всі проблеми, із якими щодня стикаються працівники швидкої допомоги. Частину з них, можливо, держава вирішить, решту «спишуть» на ентузіазм працівників швидкої допомоги.
Джерело: 20 хвилин

Банер
Loading...
Банер