Репортаж Новини Тернополя Україна та світ Корисні поради Культура Пряма мова Спортивні новини Публікації

Репортаж

Як працюють пункти пропуску на західному кордоні України і що змінюється

Понеділок, 08 серпня 2022, 11:10

Повномасштабна агресія РФ проти України не лише спричинила найбільшу міграційну кризу з часів Другої світової війни, але і суттєво вплинула на ланцюги постачання товарів до та з України. Автомобільні пункти пропуску (далі – ПП) на заході України, і без того перевантажені, стали ключовим гуманітарним коридором нашої держави.

Про те, які процеси відбуваються у цій сфері, що змінюється та що ще варто змінити у наземному сполученні України та ЄС читайте в статті Євгенії Григор'євої та Ірини Сушко з ГО "Європа без Бар'єрів" Межа війни: що вже змінилося та чого чекати у роботі кордону між Україною та ЄС.

Ще до початку воєнних дій мережа ПП для автомобільного сполучення та їхня сумарна пропускна здатність не відповідали реальним обсягам руху через кордон, не забезпечували його зручного та швидкого перетину мандрівниками і переміщення через нього вантажів.

Із 20 автомобільних ПП на кордоні з країнами ЄС тільки 9 мали змогу пропускати вантажі без вагових обмежень, тобто були придатні для повноцінного руху товарів.

Ця проблема давня, але держава не поспішала будувати прикордонні пункти.

У 2021-2023 роках мав діяти план заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску, але навіть у мирний час темпи його втілення були на рівні 25%.

Більш того, наразі на прикордонних пунктах склалася дивна ситуація.

Де-юре сьогодні за розвиток прикордонної інфраструктури автомобільних пунктів пропуску все ще відповідає Держмитслужба, але фактично більшість процесів вже координує Мінінфраструктури.

Чи не створить це затримок у реалізації екстрених та перспективних заходів з управління кордонами через необхідність узгодження рішень між обома суб’єктами системи Інтегрованого управління кордонами (ІУК), покаже лише час.

Cуттєво скоротити черги на найбільш завантаженому кордоні нашої держави могла би угода з Польщею.

У травні 2022 року президенти України та Польщі оголосили про намір укласти угоду про повноцінний спільний прикордонно-митний контроль на всіх суміжних автомобільних ПП – у розвиток його експериментального запуску.

Утім, ця заява і досі лишається наміром.

Наразі сторони знаходяться на етапі проведення міжурядових консультацій.

До того ж, є проблема у тому, що діючі сервіси митної та прикордонної служб на Західному кордоні мають спільний недолік: інформація про завантаженість ПП подається у кількості транспортних засобів відповідної категорії або осіб (для піших переходів), а не в орієнтовному часі очікування, як це подається, наприклад, на ресурсах суміжних країн-партнерів.

До того ж на всіх ресурсах, навіть у межах одного відомства, дані щодо завантаженості конкретних ПП відрізняються.

Тож, сьогодні державний кордон України не має спроможності для забезпечення швидкого, комфортного та якісного пропуску через нього осіб і транспортних засобів.

А в умовах різкого зростання транскордонних потоків через збройну агресію РФ проти України ці проблеми стали ще більш наочними.

Поява ініціативи ЄС "Шляхи солідарності", через яку відбувається налагодження нових логістичних маршрутів, вимагатиме лише посилення взаємодії стейкхолдерів з державного і недержавного секторів не тільки України, а й суміжних країн ЄС та Молдови.

В Гельсінкі демонтували подарований СРСР пам’ятник "Мир у всьому світі"

Понеділок, 08 серпня 2022, 11:08

У столиці Фінляндії прибрали отриманий у подарунок від СРСР в 1989 році пам'ятник "Мир у всьому світі".

Про це повідомила фінська служба Yle, пише "Європейська правда".

Демонтаж пам’ятника був заздалегідь напруженим через його значну вагу, але зрештою процес минув без проблем. На місці пам'ятника міська влада має намір обладнати тротуар.

Пам’ятник належить Художньому музею Гельсінкі і буде доставлено на склад у регіоні Східна Уусімаа. Через великі розміри його планують перевезти з Гельсінкі морем баржею.

Місто Гельсінкі та Гельсінський художній музей вирішать остаточну долю монумента пізніше.

Гельсінкі отримав пам'ятник від Москви 1989 року. Для громадськості його відкрили 1990-го року. Уже тоді пам'ятник викликав багато дискусій.

Пам'ятник сильно постраждав, коли троє студентів облили його смолою та пір’ям у 1991 році. Студенти хотіли донести, що подарована статуя з Радянського Союзу не підходить Гельсінкі.

Робота радянського скульптора Олега Кирюхіна зображує групу людей, які несуть над собою земну кулю.

Суспільна дискусія про доречність пам’ятника також розгорілася в останні місяці після нападу Росії на Україну. Навесні на постамент нанесли напис "світові гроші", а до рук людських фігур пам'ятника вклали прапори України.

Нагадаємо, в Естонії засекретили імена членів комісії, яка вирішує долю радянських пам’ятників.

Раніше прем'єрка Естонії Кая Каллас заявила, що уряд погодився з тим, що радянські пам'ятники мають бути прибрані з публічного простору якнайшвидше.

В естонській Нарві вирішили перенести суперечливий радянський танк в "закрите місце"

Понеділок, 08 серпня 2022, 11:08

Правляча в естонській Нарві коаліція, утворена фракцією Narva Tulevik та партією "Естонія 200", ухвалила рішення про перенесення встановленого у місті радянського танка-пам'ятника.

Рішення було ухвалено в неділю ввечері на зборах коаліції, повідомив у понеділок голова нарвського округу "Естонії 200" Денис Ларченко, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на ERR.

За його словами, коаліція вирішила скликати за першої нагоди засідання міського зібрання, на якому буде прийнято рішення доручити міськуправі демонтувати нарвський танк і перевезти його тимчасово в закрите та безпечне місце на території міста.

При міському зібранні також створять тимчасову комісію, яка ухвалить рішення щодо майбутнього решти радянських пам'яток на території Нарви.

За словами Ларченка, це рішення приймається з бажання знизити напруженість навколо танка.

"Ми повинні ухвалити рішення щодо майбутнього радянських пам'яток у Нарві, і ці рішення повинні ухвалити самі мешканці Нарви", - сказав Ларченко.

У понеділок із владою Нарви також зустрінеться прем'єр-міністр Кая Каллас.

Раніше Каллас заявила, що уряд погодився з тим, що радянські пам'ятники мають бути прибрані з публічного простору якнайшвидше.

Одним із найбільш відомих таких монументів є радянський танк в естонському місті Нарва, переважна більшість жителів якого (понад 80%) - етнічні росіяни, а близько 36% мають російське громадянство.

На сайті президента підтримали петицію про заборону в’їзду росіян в Україну протягом півстоліття

Понеділок, 08 серпня 2022, 10:42

Петиція про заборону в’їзду росіян на територію України на наступні 50 років набрала понад 25 тисяч підписів.

Тепер вона має бути розглянута президентом України.

У петиції пропонують також не видавати посвідки на проживання громадянам РФ, окрім тих, хто воював на боці України на війні з Росією.

"Україна вже 8 років потерпає від війни, яку розв´язала Росія на території нашої країни. На жаль, за ці 8 років влада не спромоглася захистити Україну від диверсантів, агентури та коригувальників, які увесь цей час прибували в Україну через безвізовий режим з Росією", – йдеться у петиції.

Фото: Syda_Productions/Depositphotos

Нагадаємо, з 1 липня 2022 року почало діяти рішення про візовий режим з громадянами Російської Федерації. Мету своєї поїздки до України кожному росіянину доведеться обґрунтовувати заздалегідь.

За результатами опитування КМІС, більшість українців візовий режим із Росією підтримують.

Яна Осадчажурналіст

Бучацькі поліцейські припинили незаконну порубку дерев .

Понеділок, 08 серпня 2022, 10:41

До співробітників Бучацького відділення поліції надійшло повідомлення про те, що невідома особа вирубує дерева у лісі поблизу села Садове Коропецької селищної громади.

На місці події поліцейські виявили чоловіка, який бензопилою зрізав два дерева породи граб. Дозвільних документів на порубку лісових насаджень у нього не було.

Правопорушник – 31-річний житель одного із сіл Бучацької громади.

Поліцейські вилучили зрізану деревину, бензопилу та вантажівку «ГАЗ-53». Сума завданих збитків встановлюється.

Також на місці події правоохоронці виявили 32 пні незаконно зрубаних дерев. Правоохоронці перевіряють причетність чоловіка до даного факту порубки.

Розпочато кримінальне провадження за ч.1 ст.246 (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання від штрафу до трьох років позбавлення волі.

Відділ комунікації поліції Тернопільської області