Тернопіль увійшов у ТОП-5 українських міст за рівнем прозорості місцевих бюджетів

П'ятниця, 01 лютого 2019, 08:53

Днями експерти Громадського Партнерства «За прозорі місцеві бюджети» спільно з Фондом Східна Європа оприлюднили рейтинг українських міст за рівнем прозорості місцевих бюджетів. Відповідно до результатів досліджень, Тернопіль посів п’яте місце серед усіх міст України, випередивши Львів, Рівне та Житомир.

Розробивши власну методологію оцінки прозорості місцевих бюджетів за 34 показниками, спеціалісти оцінювали не лише весь бюджетний процес (від складання проектів бюджету до звіту про його виконання), а також його відкритість на всіх рівнях,  прозорість прийняття рішень та впровадження інноваційних практик.

За результатами проведених досліджень, усі показники для Тернополя в сумі склали 49%, що дозволило нашому місту посісти п’яте місце у рейтингу.

Варто зауважити, що на відміну від інших рейтингових оцінок, оцінювання прозорості місцевих бюджетів відбувається максимально відкрито і доступно, адже будь-який мешканець міста чи громадська організація може зареєструватися на сайті https://tlb.in.ua та оцінити бюджетну роботу міської влади.

До слова, експерти не лише визначають відкритість та прозорість роботи Тернопільської міської ради, але й позитивну економічну та інвестиційну динаміку у місті. Це підтверджується тим, що нещодавно Національне рейтингове агентство «ІВІ-рейтинг» вже вкотре підтвердило високий рівень інвестиційної привабливості Тернополя (рівень invA-).

Електронний документ: коли вважати оригіналом

Четвер, 31 січня 2019, 09:29

Статтею 5 Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частина друга ст. 6 Закону №851).

Законом України від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155) регулюються відносини, пов’язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів (частина третя ст. 6 Закону №851).

Водночас ст. 7 Закону №851 встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону №2155.

При надсиланні електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Разом з тим, ст. 8 Закону №851 передбачено, що електронний документ не може бути застосовано як оригінал:

1) свідоцтва про право на спадщину;

2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів;

3) в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеної шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється у порядку, встановленому законом.

Одним із обов’язкових реквізитів електронного документа є електронна позначка часу.

Електронна позначка часу – електронні дані, які пов’язують інші електронні дані з конкретним моментом часу для засвідчення наявності цих електронних даних на цей момент часу (п. 10 частини першої ст. 1 Закону №2155).

Перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису (ст. 12 Закону №851).

Таким чином, оригіналом електронного документа (листа, довідки, запиту тощо), отриманого суб’єктом господарювання в електронному вигляді через Електронний кабінет, вважається електронний примірник такого документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з кваліфікованим електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису та з електронною позначкою часу. Роздрукований електронний примірник такого документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Розстрочення та відстрочення податкового боргу: механізм здійснення

Четвер, 31 січня 2019, 08:31

Контролюючі органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків, прийнятого контролюючим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

Крім того, відповідно до п. 65 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово (до 01 січня 2020 року) контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених ПКУ, при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання та комплектуючих, що класифікується за визначеними у п. 65 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД.

При наданні розстрочення сплати податку на додану вартість норми ст. 100 ПКУ не застосовуються.

Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення відповідно до п. 65 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому розстрочення сплати податку на додану вартість згідно з п. 65 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ не надається при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання, якщо воно має походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозиться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном:

43-46-10, 43-46-46.

Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Четвер, 31 січня 2019, 08:30

для фізичних осіб - підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування)  – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року);

 

Останній день подання декларації за 2018 рік – 11.02.2019.

Важливо! У разі якщо фізична особа - підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, такі доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи зазначаються в річній податковій декларації, що подається у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Кодексу

для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням,  – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;

Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

для громадян, які зобов’язані подати декларацію та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність – до    01 травня року, що настає за звітним;

Останній день подання декларації за 2018 рік – 02.05.2019.

 

Важливо! Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем  (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).

для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31 грудня (включно)  наступного за звітним податкового року;

для платників податку - резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

За умови якщо в платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені за ст. 13 Кодексу, то згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, наступного за звітним.

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном:

43-46-10, 43-46-46.