Репортаж

Яка освіта, на вашу думку, є сьогодні найбільш перспективною на ринку праці?

Четвер, 11 серпня 2016, 05:43

Державна служба зайнятості склала перелік найбільш перспективних професій в Україні, попит на які не буде зменшуватись у найближчі роки. "У ТОП найбільш перспективних в Україні професій і за затребуваністю у роботодавців, і за рівнем заробітної плати є професії у галузі IT, медичній галузі, інженерні професії та висококваліфіковані спеціалісти у аграрній сфері", – зазначив виконуючий обов’язки Голови Державної служби зайнятості Сергій Кравченко.

За його словами, якщо розглядати найбільш перспективні професії у розрізі робітничих спеціальностей, то найбільш затребуваними у найближчі роки будуть трактористи, кухарі, швачки, водії та будівельники. При цьому, Кравченко наголосив, що середня заробітна плата кваліфікованого кухаря близько 8 тисяч гривень, а тракторист за рік може отримувати заробітну плату до 120 тисяч гривень.

Найбільш поширеними професіями, які здобули безробітні, є перукар, кухар, електрогазозварник, тракторист-машиніст, водій, продавець, швачка. Рівень працевлаштування після закінчення профнавчання у ЦПТО – 85%.

 

Олександра Луканюк − вишивальниця.

− Я за освітою педагог, але не працюю за освітою. Професія вчителя – благородна, але не вдячна. Склалося так, що наших вчителів учні не поважають. Багато потрібно нам кваліфікованих спеціалістів. Головне, щоб після навчання працювали за фахом. Для своїх дітей хочу таку роботу, щоб вони її любили і отримували задоволення від неї.

 

Ірина Ракович – майстриня з миловаріння.

− Найперспективніший напрямок освіти – IT, туризм, ресторанний бізнес. Мій син має нахил до комп'ютерних здібностей, якщо обере професію пов'язану із комп'ютерними технологіями я буду лише рада.

 

 

Дана Когут

− Зараз час, який потребує вміння, навичок і розуміння. З престижніших професій залишається робота адвоката. Мої діти мають престижну освіту та роботу якою задоволені. Якби мала можливість вступити зараз в університет, то обрала  філософію. Погано, якщо в сім'ї династія лікарів, то дитина вимушена вступати в медичний університет, попри свої бажання чи схильності до іншої професії.

Лілія Казмірук – домогосподарка.

− Зараз усюди потрібно вищу освіту, я маю теж вищу освіту, але не працюю за фахом. Якщо ти матимеш освіту з найкращого ВУЗу, але не захочеш бути кваліфікованим працівником, то тут ніхто не зарадить.

 

 

Уляна Науменко

− Я вважаю, що технічна освіта найпотрібніша. За спеціальністю я працювала, але зараз в декретній відпустці. Якби зараз вступала, то обрала б дизайн.

 

 

 

Бариш Марія – вчитель географії, викладач філософії.

− Маю дві вищі освіти, працюю вчителем географії, вивчала філософію. Я вступала колись на юридичний факультет не поступила і тішуся з того. Мій син, якому 5 років каже, що буде художником і будівельником.

 

 

Сорожкевич Ольга – вчитель початкових класів.

− Зараз я в декретній відпустці, до того працювала вчителем початкових класів. Була б археологом при можливості. Професія кваліфікованого лікаря – найпотрібніша!

 

 

 

Ірина Михальчук – майстриня-початківець.

− Освіта найперспективніша та, яка до душі людині. За освітою я економіст, працювала довго у цій сфері, але вже вичерпала себе. Творча жилка з дитинства була присутня, зараз її реалізовую.

 

 

 

Світлана Хмелівська – продавець.

− Я економіст, працювала за фахом, якби обирала спеціальність зараз, то зупинилася також на економічній спеціальності. Колись виїхала закордон шукати кращої роботи, бо в Тернополі не було робочих місць.

 

 

Марія Бурбан – вчитель.

− За освітою я вчитель, зараз працюю за своїм фахом. Обрала б нову спеціальність – ландшафтний дизайн. Викладаю в школі уроки хімії. Приємно, коли діти поглинають усе те, що ти їм розповідаєш.

 

 

Уляна Сагайдак

− Я за освітою інженер, працювала в бібліотеці, обслуговую комп'ютери. Зараз вишиваю із задоволенням. Зараз вступила б в Косівський інститут прикладного мистецтва.

 

 

 

Анатолій  Сорожкевич – викладач класу ударних інструментів.

− Працюю в Теребовлянській музичній школі. Моя робота приносить мені задоволення, а це – головне! Спеціальності зараз не змінював би. Найбільше нам необхідні кваліфіковані працівники в медичній сфері.

 

 

Мар'яна Онуферко

− Будь-яка робота може бути престижною, якщо ти вчився добре і маєш бажання, то маєш усі задатки бути успішним в своїй роботі. Інженерія – найнеобхідніша професія.

 

 

 

Наталія Антонщишин

− Я інженер-технолог ресторанного бізнесу, за фахом не працювала, бо не було робочих місць, де себе можна було б реалізувати. Обрала б професію вчителя зарубіжної літератури або ветеринара.

Справа не в тому яка професія, а як людина може себе реалізувати. У нас в Україні перенасичення будь-якої професії.

 

 

АВТОР: ШИЛО ТЕТЯНА

 

 

 

Фонди отримали пів мільярдні гривневі надходження

Четвер, 11 серпня 2016, 04:42

Платники обласного центру та Тернопільського району за сім місяців поточного року сплатили на централізовані рахунки податкової інспекції 496,7 млн грн єдиного внеску, з яких – 441,7 млн грн внесли містяни та 55,0 млн грн – жителі району.

Як інформувала заступник начальника Тернопільської ОДПІ Лариса Березюк, страхові кошти, акумульовані на таких централізованих рахунках, автоматично перераховуються не пізніше наступного операційного дня після їх зарахування, на централізовані рахунки Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, та на рахунки Накопичувального пенсійного фонду.

Відділ організації роботи Тернопільської ОДПІ

Безробітні стали стропальниками

Середа, 10 серпня 2016, 05:58

До Тернопільського міськрайонного центру зайнятості звернулося ТОВ «Тервікнопласт» з проханням допомогти у підборі осіб, які могли б працювати за професією стропальник. До слова, «Тервікнопласт» – один із найбільших виробників металопластикових конструкцій в Україні.

Завод у Тернополі площею 12 тисяч квадратних метрів виготовляє щомісяця понад 50000 металопластикових конструкцій будь-якого типу: вікна, балконні та вхідні двері, балконні скління, конструкції складної конфігурації. Для їх виготовлення використовуються високоякісні матеріали найбільш відомих європейських виробників.

Для оперативного реагування на потребу роботодавця фахівці міськрайцентру зайнятості відібрали трьох безробітних з метою проходження професійного навчання за індивідуальною формою. Навчальний процес був організований на базі Тернопільського обласного навчально-курсового центру.

Професійно-практичну підготовку безробітні пройшли безпосередньо у «Тервікнопласті», і після отримання свідоцтва про присвоєння професії стропальник їм надали постійні місця.

Що потрібно знати про найменування юридичної особи

Середа, 10 серпня 2016, 05:46

Статтею 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі – Закон) передбачено вимоги до найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, а саме:

1. Найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву.

2. Організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання.

3. Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарським кодексами України та цим Законом.

4. Найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи (крім органів місцевого самоврядування).

5. У найменуванні юридичних осіб забороняється використовувати:

повне чи скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань, або історичні державні найменування, перелік яких установлює Кабінет Міністрів України, – у найменуваннях юридичних осіб приватного права;

символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, заборона використання яких встановлена Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»;

терміни, абревіатури, похідні терміни, заборона використання яких передбачена законом.

6. Законами можуть бути встановлені особливості найменування товариств, холдингових компаній, банків, пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів, торгово-промислової палати, навчальних закладів, юридичних осіб, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, волонтерських організацій, адвокатських бюро, операторів державних лотерей, асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об’єднань, політичних партій, громадських об’єднань, профспілок, їх організацій та об’єднань, організацій роботодавців, їх об’єднань.

7. Вимоги до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, встановлюються Міністерством юстиції України.

З метою реалізації вимог частини п’ятої статті 16 Закону Кабінет Міністрів України розпорядженням від 6 липня 2016 р № 479-р затвердив перелік

історичних державних найменувань, які забороняється використовувати у найменуваннях юридичних осіб приватного права.

До переліку увійшли назви:

1. Державні утворення: Київська Русь; Руське Королівство; Галицько-Волинська Русь; Велике Князівство Литовське; Річ Посполита; Гетьманщина; Запорізька Січ; Запорозька Січ; Слобідська Україна; Правобережна та Лівобережна Україна; Українська Народна Республіка (УНР); Українська держава; Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР); Карпатська Україна.

2. Найменування органів влади, а також організацій, структур, формувань, які боролися за незалежність України у ХХ столітті: Центральна Рада; Генеральний секретаріат; Державний секретаріат; Рада народних міністрів; Генеральні секретарства; Державна варта; Директорія Української Народної Республіки; Державна народна рада; Генеральний суд; Державний сенат; Українське державне правління (УДП); Дієва армія; Сойм; Українські Січові Стрільці (УСС); Українська галицька армія (УГА); Повстанча армія України; Українська повстанська армія (УПА); Організація народної оборони «Карпатська Січ» (ОНОКС); Українська головна визвольна рада (УГВР).

3. Найменування станових органів.

4. Історичні найменування: «Малоросія», «Новоросія», «губернія».

 

 

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області