Репортаж

Нацбанк: іноді краще мовчати…

Понеділок, 01 лютого 2016, 09:06

Поки тернополяни святкували новорічні та різдвяні свята, найпопулярніші іноземні валюти – долар і євро – наче влаштували змагання, хто першим добереться до 30-гривневої позначки. І першим у цьому спринті виявився євро.

Станом на 22 січня в окремих обмінниках Тернополя, щоб купити євро потрібно було уже понад 30 гривень.

«Курс як такий відображає фундаментальні показники, такі як платіжний баланс тощо, – прокоментував ситуацію заступник голови НБУ Дмитро Сологуб. – Але якщо ви хочете, щоб курс був 30 гривень за долар, і всі цього хочуть, то він справді буде це коштувати».

Звучить загадково… Можливо, пан Сологуб хотів цим сказати, що курс розгойдують, зокрема, представники ЗМІ, які про нього пишуть? Саме на пресу «наїхала» нещодавно начальниця Сологуба, голова НБУ Валерія Гонтарева. Мовляв, ЗМІ в Україні належать олігархам, і «вільна продажна преса» поширює неправдиву інформацію, яка породжує панічні настрої… А може, паніку на валютному ринку часто сіє якраз посадова особа, відповідальна за стабільність українських грошей?

Можливо, це просто збіг, але нинішній стрибок гривні розпочався акурат після того, як пані Гонтарева прокоментувала середньорічний курс (24,1 грн. за долар), закладений у Держбюджет-2016. Мовляв, у цілому курс реалістичний, але є чимало ризиків…

Навіть якщо це так – чи не краще було голові НБУ промовчати? Не виключено, слово «ризики» стало «спусковим гачком», – і понеслося.

Уми громадян зайняті грипом

Понеділок, 01 лютого 2016, 08:49

В Україні, схоже, повторюється ситуація 2009 року – уми громадян зайняті грипом. Лікарі називають страшні цифри смертей від небезпечного штаму вірусу, а на телеканалах і в газетах набирає обертів серйозна інформаційна кампанія.Епідемія?

Дивна річ: якщо порівнювати заяви лікарів у регіонах і заяви чиновників МОЗ, можна остаточно заплутатися, скільки ж людей померло від грипу в Україні з початку епідеміологічного сезону. МОЗ станом на 21 січня заявляє про 60 летальних випадків. У той же час з різних областей лине інформація, згідно з якою кількість смертей ледь не удвічі більша.

За повідомленнями каналу 112, в Україні пік захворювання прогнозують саме на цей тиждень, коли після канікул діти повернуться до школи, а дорослі вийдуть на роботу.

«Епідемія» 2009 року

Підвищену смертність медики пов’язують з тим, що по країні циркулює вкрай небезпечний штам каліфорнійського або, як його ще називають – свинячого грипу. Про нього широка публіка в Україні вперше почула в 2009 році.

Тоді, 30 жовтня, в інформаційних агентствах з’явилися перші повідомлення про те, що від грипу та ГРВІ в західних областях України за останні 11 днів померли 30 або 34 людини (за різними версіями). Тодішній міністр охорони здоров’я Василь Князевич заявив, що «в Україні фактично розпочалася епідемія каліфорнійського грипу A/H1N1». Тут же новину підхопили і розвинули президент Віктор Ющенко, прем’єр Юлія Тимошенко та РНБО.

До того часу про біду щосили кричала Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). Ще влітку епідемії грипу H1N1 була присвоєна 6 (пандемічна) ступінь загрози за класифікацією ВООЗ. Проте варто пам’ятати, що ступінь загрози не характеризує небезпеку захворювання для життя людей, а вказує на його здатність до поширення. Тобто, будь-який грип, що передається від людини до людини, здатний досягати шостого ступеня загрози. Тим не менш, побоювання ВООЗ були пов’язані з генетичною новизною штаму Каліфорнія і його потенційною здатністю до подальшої реасортації, внаслідок чого було можливе виникнення більш агресивних варіантів інфекції. Тоді, за аналогією з найбільш руйнівними пандеміями минулого століття, цей вірус повинен був привести до серйозних людських втрат.

В Україні влада нагнітала ситуацію. Як тільки стало відомо про хвороби, в. о. міністра фінансів Ігор Уманський і прем’єр Юлія Тимошенко сказали, що готові дати гроші на боротьбу з хворобою. Вже в той же день вони знали, скільки потрібно витратити, щоб ліквідувати епідемію. У результаті було виділено 500 мільйонів гривень. Звичайно, це не могло не викликати паніку серед населення. Продажі лікарських препаратів і масок зросли в десятки разів.

Кабмін витратив кошти на закупівлю препарату «Таміфлю». Було імпортовано близько 800 тисяч упаковок. З урахуванням того, що одному пацієнту для повного одужання досить упаковки ліків, закупленого «Таміфлю» вистачило б для лікування 700 тис. осіб. На той час у країні, нагадаємо, було офіційно підтверджено захворювання каліфорнійським грипом трохи більше 30 осіб. «Таміфлю» – препарат швейцарської компанії F. Hoffmann-La Roche LTD. Для профілактики його використовувати не можна. Навіщо міністерство здійснювало такі масштабні закупівлі препарату, керівництво МОЗ не змогло пояснити. Пізніше Юлія Тимошенко заявить, що була налякана, що «Україна буде втрачати тисячі людей від епідемії», тому масово закуповувала препарат.

Не менш цікаво і те, що низка дослідників вважає, що інформація про пандемію свинячого грипу була фальшивкою, покликаною викликати ажіотаж навколо лікарських препаратів. Приводом для подібних припущень стала ангажованість Всесвітньої організації охорони здоров’я, яка нагнітала ситуацію і закликала купувати продукцію певних виробників. Особливо рекламувався вже згадуваний препарат «Таміфлю».

5 червня 2010 року Парламентська асамблея Ради Європи поширила заяву, що епідемії свинячого грипу в 2009 році не було. Була паніка, спровокована заявою Всесвітньої організації охорони здоров’я та «підхоплена владою низки держав». Це призвело до «розбазарювання коштів з державних бюджетів». За допомогою даної паніки найбільші фармацевтичні компанії реалізували різним державам, зокрема Україні, і населенню великі запаси дорогих лікарських препаратів, зокрема «Терафлю» та «Таміфлю», у яких закінчився термін придатності.

Що спільного у свиней і Каліфорнії?

Що ж таке свинячий грип, який, як запевняють медики, турбує українців?

Штами, асоційовані зі спалахами так званого «свинячого грипу», виявлені серед вірусів грипу серотипу C і підтипів серотипу А (А/H1N1, H1N2, H3N1, H3N2 і А/H2N3). Ці штами відомі під загальною назвою «вірус свинячого грипу». Найбільшу генетичну схожість з вірусом свинячого грипу має вірус підтипу H1N1. Походження цього штаму точно не відоме. H1N1 – підтип вірусу грипу А (найбільш поширений тип грипу, який викликає найбільш масштабні епідемії), може викликати як захворювання у людей, так і у багатьох тварин. Вперше він був відкритий у 1931 році американським вченим Річардом Шоупом. Його ще називають «Каліфорнія». Штам А у 2009 році став відомий під назвою «свинячий грип».

Свинячий грип поширений серед домашніх свиней у США, Мексиці, Канаді, Південній Америці, Європі, Кенії, материковому Китаї, Тайвані, Японії та інших країнах Азії. При цьому вірус може циркулювати в середовищі людей, птахів та інших видів; цей процес супроводжується його мутаціями.

Назву «свинячий» цей штам вірусу отримав тому, що більше всього схожий за генетичними ознаками на грип у свиней. Однак доведено, що мутація відбулася саме після зараження людиною свині і передається цей вірус від людини до людини.

Випадки, коли передача вірусу від тварини до людини призводить до захворювання, називають зоонозним свинячим грипом. Люди, які працюють зі свинями, піддаються ризику зараження цим захворюванням, проте з середини двадцятих років XX століття (коли вперше стала можливою ідентифікація підтипів вірусу грипу) було зареєстровано всього лише близько 50 таких випадків. Деякі з штамів, що викликають захворювання у людей, набули здатності передаватися від людини до людини. Вірус свинячого грипу передається як через безпосередній контакт із зараженими організмами, так і повітряно-крапельним шляхом.

Ознаки хвороби майже такі ж, як і при звичайних ГРВІ, під час звичайного грипу, тому і розпізнати її відразу важко. Найперші симптоми, які можуть проявитися: біль у горлі, голові, закладеність носа, тяжкість у тілі. Інкубаційний період свинячого грипу може тривати від двох до чотирьох днів з даними симптомами, а може взагалі проходити безсимптомно. Однак потім у хворого різко підвищується температура, може навіть до 40 градусів, людину морозить, болять м’язи, з’являються сильні головні болі, нудота. Пізніше до цього додається нежить і кашель. Є ще нехарактерні для грипу симптоми, за якими можна розпізнати свинячий грип, – це блювота, біль у грудях, плутаність свідомості, задишка, запалення очей.

Як уберегтися і лікуватися

На жаль, навіть щеплення від грипу не захистить від цього вірусу, адже свинячий грип дуже швидко мутує. Тим не менш, лікарі закликають робити щеплення. Кращою профілактикою є уникнення місць великого скупчення людей, зміцнення імунітету і профілактичний прийом противірусних препаратів.

Вчені достатньо вивчили цей збудник і встановили, що дане захворювання викликає ускладнення в групі ризику, у яку входять люди з надмірною вагою, цукровим діабетом, вагітні і люди з хронічним захворюванням легенів.

Якщо людина захворіла, і температура тіла піднялася вище 38 градусів – слід терміново звертатися до лікаря вже в перший день хвороби. Фахівці застерігають, що всі пацієнти, які померли від грипу, звернулися за допомогою надто пізно.

Зазвичай свинячий грип лікується протягом тижня удома, як і звичайний. Головною запорукою успішного лікування є своєчасне при перших же симптомах звернення до лікаря. Він, як правило, призначає лікування противірусними препаратами, які краще всього починати вживати не більше ніж через 40 годин після перших симптомів. Саме тоді вони будуть мати найбільший ефект.

При свинячому грипі не варто зловживати жарознижувальними препаратами, крім як тоді, коли ви важко переносите високу температуру, або хворіють діти, адже при температурі понад 38 градусів вірус гине. Не рекомендується також приймати ліки, які містять ацетилсаліцилову кислоту.

Крім того, для полегшення стану, лікарі призначають відхаркувальні засоби для відходження мокротиння і судинозвужувальні препарати для полегшення дихання носом.

Однак, якщо навіть при такому лікуванні протягом трьох діб вам не стає краще, треба терміново повторно звернутися до лікаря.

З препаратів, що діють на сам вірус і на його розмноження ВООЗ нібито доведена ефективність «Осельтамівіру» («Таміфлю»). При його відсутності експертами ВООЗ рекомендується препарат «Занамівір» («Реленза»), при відносно легкому перебігу захворювання лікарі країн пострадянського простору рекомендують «Арбідол», незважаючи на те, що він відноситься до лікарських засобів з недоведеною ефективністю, а ВООЗ зовсім не розглядає його як противірусний препарат. Однак лікуватися самостійно категорично протипоказано.

Найголовніше: вірус свинячого грипу при своєчасному зверненні до лікаря і своєчасному початку лікування лікується добре та без ускладнень. Майже всі летальні випадки траплялися тоді, коли хворі не лікувалися. При перших симптомах варто викликати лікаря і залишатися вдома. Перенесення хвороби на ногах загрожує серйозними ускладненнями, включаючи летальні. Так само не варто навіть працювати вдома, адже постільний режим і режим прийому ліків, рясне пиття та спокій – гарантія того, що свинячий грип пройде для вас через два тижні.

Змінено ставки акцизного податку

Понеділок, 01 лютого 2016, 08:23

Із набранням чинності Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909) вступили в дію зміни стосовно акцизного податку, зокрема, змінено ставки акцизного податку для спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива:

- для пива та виноробної продукції ставки збільшено у півтора-два рази, зокрема:

пиво – 2,48 грн/л (з 1,24 грн/л),

кріплені вина – 7,16 грн/л (з 3,58 грн/л),

шампанське – 10,40 грн/л (з 5,20 грн/л),

вермути – 7,16 грн/л (з 3,58 грн/л),

інші зброджені напої – 105,80 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту (з 70,53 грн),

сидр i пeppi (без додання спирту) – 0,95 грн/л (з 0,63 грн/л) тощо,

- для спирту та лікеро-горілчаної продукції ставки збільшено у півтора рази – 105,80 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту (з 70,53 грн),

- для слабоалкогольних напоїв, в яких вміст спирту від 0,5 до 8,5% – у 3 рази (з 70,53 грн до 211,59 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту).

Для спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду, ставку акцизного податку збільшено у 1,4 рази (з 63,50 грн до 89,94 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту).

Для тютюнових виробів:

- збільшилися специфічні ставки акцизного податку на 40% (зокрема, для сигарет iз фільтром та без фільтра ставка зросла з 227,33 грн до 318,26 грн за 1000 штук, тоді як адвалорна ставка акцизного податку залишилася на рівні 12%);

- мінімальне акцизне податкове зобов’язання зросло з 304,11 грн до 425,75 грн за 1000 штук.

Ставка акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів:

- для пального – 0,042 євро за 1 літр реалізованого товару (з 01.01.2016 р.);

- для інших видів підакцизних товарів – залишилась незмінною (5% вартості реалізованого товару).

Водночас визначено терміни запровадження нових ставок акцизного податку:

- на спирт етиловий, пиво, слабоалкогольні напої та інші алкогольні напої, які не маркуються акцизними марками, а також тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, паливо – з 01.01.2016 року;

- алкогольні напої, що маркуються акцизними марками – з 01.03.2016 року;

спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду, – з 01.04.2016 року.

Для пального тимчасово, з 1 січня 2016 року до 29 лютого 2016 року (включно), встановлено ставки акцизного податку, які збільшені на 13% порівняно зi ставками, чинними в 2015 році, при цьому одиниця виміру – євро за 1000 кілограмів.

Відділ комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

«А той третій-п’ятий-десятий празник…», або Як побороти подвійну мораль

Понеділок, 01 лютого 2016, 07:57

У році є дванадцять місяців, але тільки один із них унікальний – це січень. На планеті є сотні країн, але тільки одна із них унікальна – це Україна. А тепер поєднайте Україну із січнем і ви отримаєте справжній «вибуховий вінегрет».

Судіть самі: кожного дня у цьому місяці наша країна відзначає якесь свято. Ну, з Новим роком чи Різдвом ще все зрозуміло – це одні з головних свят, які відзначають у цілому світі, а тому цілком закономірно, що в часі цих свят економіка завмирає, бо настають вихідні. Але так – у цивілізованому світі. Натомість, що маємо в Україні? Що не день у січні – то нове свято і новий вихідний. Сьогодні Степана, завтра Івана, післязавтра ще один Новий рік, а потім ще якогось персонажа і все – країна стоїть на місці. Вона і без свят стоїть, а тут ще й така нагода з’явилася – січень настав. Лікарі якщо й працюють в ці дні, то напідпитку, комунальні служби вдають, нібито морози і снігопади застали їх зненацька (бо як можна було сподіватися снігу у січні?! То ж сніг зазвичай випадає у червні), банки позачинялися так, що й замки в дверях позамерзали. Словом, не доведи вас, Господи, померти у січні. Це все. Крах. Вас навіть поховати по-людськи не зможуть, бо ніхто і ніщо не працює, а все тільки п’є, п’є і навіть не закусує.

І лише тепер до витверезілої свідомості українців починають доходити новини про те, що, виявляється, в Україні лютує «свинячий грип». Що в Тернополі вже одна людина померла від нього. Що школи міста зачинені на карантин. Що іноземна валюта вкотре показала, чого вартує наша гривня. Що у зв’язку з загостренням ситуації на Сході варто очікувати чергової хвилі мобілізації. Що – увага, іронія! – через різке зниження цін на нафту і здешевлення пального у світі тернопільські маршрутки планують збільшити вартість проїзду.

Встигаєте за ходом подій? Отож-бо й воно: важкувато за всім встигнути. Тільки-но встали з-за столу, а тут на тобі – відразу купа проблем. Що із цим робити? Який вихід?

Як на мене, корінь наших бід зовсім непомітний і, на перший погляд, є річчю другорядною. Але це на перший погляд. Насправді ж – це річ фундаментальна. Я б навіть сказав, світоглядна і геополітична. Йдеться про календар. Причому про церковний. Про той самий, який нам нав’язали ще в часи Київської Русі. Той календар, який не дозволяє нам зараз йти в ногу з усім цивілізованим світом, міцно тримаючи у «скрєпах» Росії. 

Вирватися з православного гетто

19 грудня минулого року, на День Святого Миколая, у Тернополі засвітилися вогні головної різдвяно-новорічної ялинки. Цим дійством розпочався черговий цикл новорічно-різдвяних свят, який тривав цілий місяць. А разом із початком цього циклу в черговий раз унаочнила себе застаріла проблема. Бо ж 24 і 25 грудня, а нерідко і напередодні цих днів, щороку на всю країну озвучується словосполучення «католицьке Різдво». Мовляв, у ці дні народження Спасителя відзначають католики, а от 7 січня Різдво відзначають православні…

Насправді ніякого «католицького Різдва» не існує й існувати не може. Й ось чому. Наразі по всій планеті послуговуються григоріанським календарем (його запровадив Римський Папа Григорій XIII), хоча разом із тим у багатьох країнах і в цілій низці конфесій паралельно існують свої літочислення. Але абсолютна більшість християнських Церков користується саме цим календарем (їхній перехід на нього розпочався 1582 року), натомість менша частина християн досі дотримується юліанського календаря, що не вповні узгоджується з астрономічним часом (набігло вже понад 13 діб відставання цього календаря від астрономічного часу). При цьому до 221 року день народження Христа пов’язували з 25 березня – як із днем початку весни. А у 221 році Секстус Юліус Афріканус назвав саме 25 грудня Днем народження Ісуса Христа, оскільки було вирахувано, що між днем Благовіщення і Різдвом саме цього дня минає 9 місяців. Тоді ще єдина Церква майже 1800 років тому (скоро ювілей!) прийняла його аргументацію, а відтак Різдво настає 25 грудня. А вже потім іде Новий рік. Запам’ятаймо це – і рушмо далі.

Крім того, заявами про «католицьке Різдво» браві журналісти й політики несамохіть відлучають від Церкви приблизно п’яту частину від загальної кількості православних християн і більшість православних патріархів, включно із Вселенським, які відзначають Різдво Христове саме 25 грудня, в один день із католиками та майже всіма протестантами. Ба більше: навіть частина вірних Російської православної церкви дотримується цієї норми (скажімо, Латвійська православна церква Московського патріархату).

Два календарі – дві моралі

А тепер про головне. Свято починається не тільки з запалення вогнів головної ялинки Тернополя. Бо паралельно із цим починають працювати новорічно-різдвяні ярмарки, набуває все більшого розмаху – від Тернополя до Коханівки – серія незчисленних корпоративів, шоу-вистав, програм нічних клубів та інших розваг для дорослих. За святковими столами, щедро заставленими напоями і наїдками, в останню декаду грудня збирається ледь не вся Україна. І гуляє, як то кажуть, на повну котушку.

А тим часом у православних (належать вони до Київського чи Московського патріархату) та у греко-католиків 28 листопада 2015 року починався Різдвяний піст («Пилипівка»), який тривав аж по 6 січня включно. Піст же передбачає суворі обмеження в їжі (виключаються м’ясні та молочні страви і яйця) та забороняє вживання алкогольних напоїв. Ну, а різного роду гульбища дорослого люду у цей період беззаперечно теж належать до розряду скоромного і є гріхом…

А разом із тим, за даними соціологів, віруючими себе вважають понад 2/3 дорослих громадян України; із них православних і греко-католиків – понад 80%. Інакше кажучи, понад половину українців мала б дотримуватися Різдвяного посту та навчати цього своїх дітей. Зважаючи ж на почуття християн, притлумити веселощі в цей час мали б й агностики та атеїсти. Але ні – практично вся країна дружно грішить, і не кається в цьому.

Отож в підсумку маємо серйозну проблему масової «подвійної моралі» та, образно кажучи, «роздвоєності душ» значної кількості українських громадян, коли люди діють одночасно і як віруючі християни, і як запеклі атеїсти, не вбачаючи в тому великого лиха. Впадає в око, що церковні діячі фактично з цим змирилися, не знаходячи можливості якось зарадити і відбуваючись резонерством: мовляв, треба дотримуватися канонів, і тоді все буде добре…

А тим часом роздвоєність українських душ наочно проявляє себе в усіх сферах життя: і в поточній політиці (коли ті самі люди на виборах за змішаною системою голосують за список патріотичної партії і водночас – за мажоритарного кандидата від «Опоблоку»), і в геополітичній стратегії (хоча тут за останні два роки взяла гору проєвропейська тенденція, все одно чимало опитаних соціологами прагне одночасно і до Росії, і до Європи), і в культурній сфері (досить послухати, з якими піснями на телеконкурсах виступають численні представники всіх поколінь)… За словами відомого вітчизняного публіциста Сергія Грабовського, не можна сказати, що коріння всіх згаданих проблем – у сфері церковного життя й у розбіжності календарів. Але й недооцінювати новорічно-різдвяну звичку до лицемірства не можна. Все взаємопов’язане, і поєднання непоєднуваного в сакрально-символічній сфері посилює такі самі тенденції в інших сферах…

Отож, почавши з тези, що вислів «католицьке Різдво» є глибоко невірним, ми закономірно вийшли на фундаментальні проблеми та суперечності життя країни. Яким же може бути тут вихід?

Можливо, Україні, яка так прагне вирватися з пазурів «старшого православного брата», час зробити логічний крок і, нарешті, почати на рівні православних та греко-католицької церков відзначати Різдво Христове не 7 січня, а 25 грудня, як це роблять всі католики, протестанти і більшість православних у світі? Ясна річ, спершу будуть проблеми, протести, розколи. Але чи не варто нарешті ризикнути і спробувати йти в ногу з цивілізованим світом, а не лише з Росією?

А там, дивись, і кількість вихідних поступово зменшиться, і пити будемо менше, і з мораллю нарешті почнемо товаришувати. Кажуть, якщо багато працювати, мало випивати і старатися жити морально, то від цього недалеко і до досягнення добробуту. Чого й бажаю всім нам у новому році.

Підготував Адам Стрижнюк