Репортаж

У січні в Україні зареєстрували 9 випадків нового субваріанту штаму коронавірусу Омікрон – JN.1, який називають "Дженні".

Як повідомили у Міністерстві охорони здоров'я, 3 з них виявили на Сумщині, по 2 у Волинській та Черкаській областях та по одному у Рівненській і Запорізькій.

У МОЗ зазначили, що серед захворілих лише одна людина із 9 мала 2 щеплення проти COVID-19. За клінічними симптомами медики зафіксували середній або легкий перебіг захворювання, лише один пацієнт був госпіталізований до лікарні.

"Вірус SARS-CoV-2 постійно мутує та ухиляється від імунної відповіді – тобто швидше вражає ослаблений імунітет, захворіти можуть навіть раніше вакциновані, однак набутий імунітет після вакцинації знижує ризики ускладнень під час хвороби. Тому людям, які не завершили курс вакцинації проти COVID-19, та особам з групи ризику важкого перебігу захворювання необхідно проконсультуватися з сімейним лікарем та зробити щеплення", – наголосив головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін.

Щодо субваріанту "Дженні" у ВООЗ зазначають, що ризик для населення низький, а вакцини, які використовуються у світі проти COVID-19, захищають у тому числі від нього.

Читайте також: Українські лікарі врятували немовля з рідкісною вадою грудної клітки

«УДАР Віталія Кличка» попереджає про продовження наступу на ЗМІ та опозицію: «Не дозволяйте маніпулювати собою!».

У соцмережах та месенджерах з’явилися фейкові канали, що імітують онлайн-представництва команди Віталія Кличка та поширюють брехню. Це продовження наступу окремих представників центральної влади на незалежні медіа, підприємців та опозицію. Про це йдеться у заяві пресслужби партії «УДАР Віталія Кличка».

«У соціальних мережах та месенджерах з’явилися фейкові канали, які намагаються імітувати онлайн-представництва команди Віталія Кличка. Їх дописи містять неправдиві факти і носять провокаційний характер, проте широко тиражуються провладними телеграм-каналами та медіа. Ця хвиля брехні та фейків, спотворення реальності свідчить про продовження наступу окремих представників центральної влади на незалежні медіа, підприємців та опозицію», - заявляють в «УДАРі Віталія Кличка».

У партії наголошують, що замість боротьби з корупцією в Україні борються зі свободою.

«Окремі представники центральної влади замість боротьби з корупцією у власних лавах, замість боротьби з ворогом витрачають бюджетні кошти на те, щоб знищити свободи, за які сьогодні бореться Україна», - йдеться в заяві УДАРу.

Пресслужба партії публікує посилання на офіційні сторінки та канали Віталія Кличка, УДАРу та  волонтерської ініціативи представників команди УДАРу - волонтерського штабу «Українська команда».

«Користуйтеся лише перевіреними джерелами інформації! Не дозволяйте маніпулювати собою!», - закликає «УДАР Віталія Кличка».

Декларація про доходи ректора Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Богдана Буяка сколихнула соцмережі.

Мільйонну зарплату і нерухомість, записану на родичів та інші дані декларації ректора педуніверситету проаналізували «20 хвилин».

Нагадаємо, в Україні з 12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон №3384 про відновлення електронного декларування під час воєнного стану. Раніше, до його прийняття, держслужбовців не зобов’язували декларувати свої статки під час війни. Вони могли зробити це добровільно та за власним бажанням.

За ухваленим законом, декларанти зобов’язані подати власні декларації за 2021 та 2022 роки до 31 січня 2024 року, а за 2023 рік – до 31 березня 2024-го. Після старту кампанії з декларування Національне агентство з питань запобігання корупції відкрило й доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. Будь-хто може подивитися, які посадовці вже прозвітували про доходи і майно.

Станом на 23 січня попри те, що на публікацію декларацій за 2021-2022 роки залишився лише тиждень, їх подали не так багато посадових осіб з Тернополя.

Зокрема, ми вже перевірили Реєстр на наявність декларацій народних депутатів з Тернопільщини, міського голови Сергія Надала, екс голови обласної військової адміністрації Володимира Труша, колишнього очільника обласної ради Михайла Головка, керівництва поліції та прокуратури. Востаннє вони декларували свої доходи 3 роки тому (звітний період 2020 рік – прим.). Тому інформації для аналізу поки що немає.

Втім, декларації за минулі роки вже подали троє з чотирьох ректорів тернопільських університетів – Богдан Буяк, Оксана Десятнюк та Микола Митник.

Очільник Тернопільського національного педагогічного університету Богдан Буяк у 2021 році отримав 913 009 гривень заробітної плати за основним місцем роботи, як дізнаємось із декларації. Ще 1339 гривень становили «гонорари й інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами». Крім того, ректору виплатили 36 720 гривень «державної та соціальної матеріальної допомоги» від Національної академії педагогічних наук України. Загалом його дохід за 2021 рік становив 951 068 гривень.

Натомість за 2022 рік Богдан Буяк задекларував 1 040 697 гривень зарплати за роботу ректора, 500 гривень гонорару і 34 484 гривень державної та соціальної допомоги. Ще один невеликий дохід – подарунок у негрошовій формі від Тернопільської міської ради на 604 гривні. Отже, за 2022 рік ректор ТНПУ імені В. Гнатюка отримав 1 076 285 гривень доходу.

У свою декларацію Богдан Буяк вніс і заробітки дружини Галини. У 2021 році вона отримала 39 110 гривень зарплати за роботу в педагогічному університеті та 82 380 гривень зарплати від Тернопільської школи №25. Заробітки Галини Буяк за 2021 рік склали 121 490 гривень.

А ось вже в наступному році доходи жінки зросли більше, ніж удвічі. Їй виплатили 201 641 грн зарплати від школи №25 та 85 594 грн від Тернопільського академічного ліцею «Генезис». До слова, 11 липня 2022 року міська рада прийняла рішення про злиття школи №25, Тернопільського педагогічного ліцею спортивного профілю та початкової школи №4 в академічний ліцей «Генезис». Галина Буяк, як вказано на сайті ліцею, після реорганізації стала директором. За 2022 рік вона отримала 287 235 грн.

У 2021 році ректор педуніверситету задекларував й грошові активи: готівкою – 250 000 гривень, 8000 доларів та 7000 євро, а ще 84 381 гривень – на банківських рахунках. У власності дружини ректора Галини Буяк були ще 50 000 гривень готівкою та 21 106 гривень у банку.

У декларації за 2022 рік суми зросли. «Заначка» Богдана Буяка стала становити: готівкою – 350 000 гривень, 10 000 доларів та 10 000 євро, на банківських рахунках – 111 218 гривень. Його дружина, згідно із декларацією, мала наступні грошові активи: 100 000 гривень готівкою та 23 941 гривень у банку.

Щодо об’єктів нерухомості, в обох деклараціях інформація подібна. У власності дружини ректора з 2014 року – житловий будинок, площею 151,8 м2 у селі Петриків, а також з 2010 року – квартира, площею 44,6 м2 в Тернополі. За інформацією в деклараціях, місцем реєстрації та проживання Богдана Буяка є будинок у Петрикові.

На Галину Буяк зареєстровані дві земельні ділянки: з 2012 року одна з них – площею 600 м2 у Білій Білецької громади, а інша з 2014 року, площею 303 м2,, – у Петрикові. Натомість ректор педагогічного університету з 2012-го є власником ще однієї, третьої ділянки у Білій (площа – 600 м2).

За 2021 та 2022 роки Богдан Буяк задекларував легковий автомобіль Hyundai Santa Fe 2009 року випуску, власницею якого є його дружина Галина. У серпні 2022 року в родини з’явилося ще одне авто – KIA SOUL 2019 року. Власником автомобіля є старший син Богдана Буяка – Максим, а сам ректор може ним користуватися. У декларації не зазначена вартість машини, однак на сайті AUTO.RIA таку можна придбати як мінімум орієнтовно за 16 000$ (понад 600 000 грн – прим. авт.)

Читайте також: Зірка плагіату: ректор ТНПУ Богдан Буяк отримав антипремію «Академічна негідність 2023 року»

 

У Тернополі медики та працівники ДСНС врятували життя пенсіонерці, яку знайшли у критичному стані.

Випадок трапився вранці, 23 січня.

«Пацієнтка потребувала термінової госпіталізації, адже попередньо встановленим діагнозом була підозра на гострий мозковий інсульт. Дякуємо рятувальникам за допомогу у спільній справі порятунку людей!», - зазначили у Центрі ЕМД.

За словами медиків, транспортування у сидячому положенні було виключеним, а власними силами знести тернополянку з 7 поверху було неможливо через її надмірну вагу.

Аварійно-рятувальний загін прибув на місце події максимально оперативно, працював злагоджено і професійно, завдяки чому потерпіла була швидко й безпечно перенесена до карети швидкої, доставлена в лікарню й госпіталізована.