images/stories/logosait.jpg

 

Репортаж


Щодо платників екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення

Вівторок, 12 березня 2019, 08:04

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

Якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п. п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

При цьому п. 242.4 ст. 242 ПКУ встановлено, що база оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

Таким чином, при утворенні забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (газу, мазуту тощо), яке використовується для роботи автономної системи опалення (котла), платником екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення є суб’єкт господарювання (орендодавець – юридична особа або фізична особа – підприємець) – власник автономної системи опалення (котла), яка використовується для опалення будівлі, в тому числі коли в одній будівлі знаходяться декілька орендарів.

Фізична особа (громадянин), яка не є суб’єктом господарювання (орендодавець) – власник автономної системи опалення (котла), що використовується для опалення будівлі, що здається нею в оренду одному або декільком суб’єктам господарювання, не є платником екологічного податку. При цьому суб’єкти господарювання – орендарі будівлі або приміщень будівлі є платниками екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення, у випадках, коли ними укладені договори на придбання (постачання) палива для автономних систем опалення (котлів) орендованих будівель.


Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області


 

За два місяці – понад півмільйона єдиного внеску

Вівторок, 12 березня 2019, 08:01

Понад  530,6 млн грн єдиного соціального внеску сплатили суб’єкти господарювання Тернопільщини впродовж січня-лютого цього року. Це перевищило очікувані надходження даного платежу на 27 млн гривень. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом приріст єдиного внеску склав 88 млн грн або 18,7 відсотків.

Лише у лютому 2019 року надходження єдиного внеску від роботодавців регіону склали 290,2 млн гривень, що на 18,6 млн грн більше, ніж очікувалось. Порівняно з лютим минулого року  сплата платежу зросла на 46,9 млн грн або 19,3 відсотків.

Нагадуємо, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок. У разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків платники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх із нарахуванням пені. Варто зауважити, що відповідно до чинного законодавства єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності в особи одночасно зобов’язань зі сплати єдиного внеску, зобов’язань по сплаті податків та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами - сплата єдиного внеску виконується в першу чергу і має пріоритет перед усіма іншими, крім зобов’язань з виплати заробітної плати.


Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області


У Тернополі триває модернізація системи централізованого теплопостачання

Понеділок, 11 березня 2019, 09:13

У Тернополі триває реалізація інвестиційних проектів ЄБРР та МБРР на об’єктах КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» щодо модернізації системи централізованого теплопостачання.

Одним із пріоритетних завдань, які зараз втілюються в життя, - це встановлення індивідуальних теплових пунктів погодного регулювання майже у всіх багатоквартирних будинках.

Як показує практика на прикладі окремих будівель, економія за послуги з теплопостачання завдяки ІТП може складати близько 30-50%.  До речі, станом на початок березня у місті встановлено 202 шт.

Довідка. Функції ІТП:комерційний облік; регулювання постачання теплоносія в залежності від погоди; цілодобове постачання гарячої води; розмежування зовнішнього і  внутрішнього контурів теплопостачання (виконавця та споживачів); основа для термомодернізації будівлі.

 

Не зайвим буде нагадати про оприбуткування готівки

Понеділок, 11 березня 2019, 09:01

Відповідно до п. п. 2 п. 58 розділу VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок), визначено в п. 11 розділу II Положення №148.

Підпунктом 18 п. 3 розділу I Положення №148 визначено, що оприбуткування готівки – проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

Згідно з п. 11 розділу ІІ Положення №148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання).

Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному ПКУ.

Установа/підприємство на підставі Положення №148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення №148 та не суперечити законодавству України.

Згідно з п. 13 розділу ІІ Положення №148 підприємства та фізичні особи – підприємці, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних книг обліку і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або розрахунковій книжці.

Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області



Копію поданої раніше звітності можна отримати через Електронний кабінет

П'ятниця, 08 березня 2019, 00:00

Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.

Відповідно до п. 42.1 прим. 1 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності.

Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності до ДФС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.

За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном:

43-46-10, 43-46-46.


 

Сторінка 4 з 619

«ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець»
Банер
Loading...
Банер
Банер