images/stories/logosait.jpg

 

Репортаж


Квіти можуть чути! І це робить їхній нектар солодшим

Середа, 27 травня 2020, 11:02

Навіть в найтихіші дні, світ повний звуків цвірінькання птахів, шум листя, дзижчання комах.

Звуки це така невіддільна складова  життя, що дослідниця з Тель-Авівського університету Лілах Хадані, замислилась: "А що як сприймати звуки можуть не лише тварини"?

Перший експеримент, який мав перевірити цю гіпотезу, було опубліковано на сайті biorXiv. Дослідження поки не пройшло рецензування, проте припущення вкрай цікаві: можливо, рослини можуть чути, пише National Geographic.

Команда дослідників вивчала енотеру (Oenothéra) .

І виявилось, що коли квіти відчували вібрацію від крил бджіл, то протягом хвилин рівень цукру в їхньому нектарі тимчасово підвищувався.

Енотера. Фото: Lidara/Depositphotos

По суті квітки виконували роль таких собі вух, які реагували на специфічні звукові хвилі бджолиних крил, але при цьому ігнорували, наприклад, звуки вітру.

Лілах Хадані еволюційний теоретик.

Вона стверджує, що звуки це природній ресурс, який зустрічається всюди, й було б дивно, якби рослини не використовували його так, як це роблять тварини.

Також вона припускає, що якщо рослини можуть чути звуки та реагувати на них, то це може допомагати їм виживати та передавати власні гени.

Оскільки процес запилення є ключовим для репродукції, то досліджувати почали саме квіти.

Й енотера виявилась чудовим кандидатом, адже вона довго квітне та має багато нектару.

Для експерименту, квіткам дали "послухати" 5 звукових сесій: тиша, запис звуку бджіл, які знаходяться на відстані 10 сантиметрів, та згенеровані комп'ютером звуки на низькій, середній та високій частоті звукових хвиль.

Квітки, які "чули" тишу, не мали підвищення рівня цукру у нектарі.

Так само не зреагували вони й на комп'ютерні звуки на високій та середній частоті.

Але коли увімкнули звук дзижчання медових бджіл (0,2-0,5 кілогерц) та звуки на схожій низькій звуковій хвилі (0,05-1 кілогерц), то через три хвилини рівень цукру у нектарі піднявся з 12-17% до 20%.

Науковці припускають, що солодший нектар притягує більше комах, а це підвищує шанси на запилення.

Більш того, дослідження в полях показали, що бджоли та інші запилювачі у 9 разів частіше підлітали до тих квіток, де до них протягом 6 хвилин були інші комахи-запилювачі.

Науковці припускають, що солодший нектар притягує більше комах, а це підвищує шанси на запилення.
Фото: Nadym/Depositphotos

"Ми були дуже здивовані, що це дійсно працює.

Ми повторили експеримент в різних умовах, протягом різних сезонів, з рослинами, які ростуть на вулиці та вдома, і впевнені у результатах", каже Хадані.

Це відкрило для науковців зовсім нову функцію квіток.

Вони також провели експерименти з квітками, у яких видалили один чи два пелюстки.

Такі квітки не зреагували на жоден низькочастотний звук.

Звичайно, залишається ще багато питань.

Чи можуть одні квіти бути кращими "вухами" за інші?

Чи є ще якісь переваги такого хімічного слуху, окрім вищих шансів на запилення?

За думкою науковців, це дуже важливо для квітів відчувати своє середовище.

Особливо, враховуючи той факт, що вони не можуть його покинути

 

Квіти можуть чути! І це робить їхній нектар солодшим

Середа, 27 травня 2020, 11:02

Навіть в найтихіші дні, світ повний звуків цвірінькання птахів, шум листя, дзижчання комах.

Звуки це така невіддільна складова  життя, що дослідниця з Тель-Авівського університету Лілах Хадані, замислилась: "А що як сприймати звуки можуть не лише тварини"?

Перший експеримент, який мав перевірити цю гіпотезу, було опубліковано на сайті biorXiv. Дослідження поки не пройшло рецензування, проте припущення вкрай цікаві: можливо, рослини можуть чути, пише National Geographic.

Команда дослідників вивчала енотеру (Oenothéra) .

І виявилось, що коли квіти відчували вібрацію від крил бджіл, то протягом хвилин рівень цукру в їхньому нектарі тимчасово підвищувався.

Енотера. Фото: Lidara/Depositphotos

По суті квітки виконували роль таких собі вух, які реагували на специфічні звукові хвилі бджолиних крил, але при цьому ігнорували, наприклад, звуки вітру.

Лілах Хадані еволюційний теоретик.

Вона стверджує, що звуки це природній ресурс, який зустрічається всюди, й було б дивно, якби рослини не використовували його так, як це роблять тварини.

Також вона припускає, що якщо рослини можуть чути звуки та реагувати на них, то це може допомагати їм виживати та передавати власні гени.

Оскільки процес запилення є ключовим для репродукції, то досліджувати почали саме квіти.

Й енотера виявилась чудовим кандидатом, адже вона довго квітне та має багато нектару.

Для експерименту, квіткам дали "послухати" 5 звукових сесій: тиша, запис звуку бджіл, які знаходяться на відстані 10 сантиметрів, та згенеровані комп'ютером звуки на низькій, середній та високій частоті звукових хвиль.

Квітки, які "чули" тишу, не мали підвищення рівня цукру у нектарі.

Так само не зреагували вони й на комп'ютерні звуки на високій та середній частоті.

Але коли увімкнули звук дзижчання медових бджіл (0,2-0,5 кілогерц) та звуки на схожій низькій звуковій хвилі (0,05-1 кілогерц), то через три хвилини рівень цукру у нектарі піднявся з 12-17% до 20%.

Науковці припускають, що солодший нектар притягує більше комах, а це підвищує шанси на запилення.

Більш того, дослідження в полях показали, що бджоли та інші запилювачі у 9 разів частіше підлітали до тих квіток, де до них протягом 6 хвилин були інші комахи-запилювачі.

Науковці припускають, що солодший нектар притягує більше комах, а це підвищує шанси на запилення.
Фото: Nadym/Depositphotos

"Ми були дуже здивовані, що це дійсно працює.

Ми повторили експеримент в різних умовах, протягом різних сезонів, з рослинами, які ростуть на вулиці та вдома, і впевнені у результатах", каже Хадані.

Це відкрило для науковців зовсім нову функцію квіток.

Вони також провели експерименти з квітками, у яких видалили один чи два пелюстки.

Такі квітки не зреагували на жоден низькочастотний звук.

Звичайно, залишається ще багато питань.

Чи можуть одні квіти бути кращими "вухами" за інші?

Чи є ще якісь переваги такого хімічного слуху, окрім вищих шансів на запилення?

За думкою науковців, це дуже важливо для квітів відчувати своє середовище.

Особливо, враховуючи той факт, що вони не можуть його покинути

Алкоголь допомагає знизити стрес? Не все так просто

Середа, 27 травня 2020, 11:02

Жарти про карантин та алкоголь, який допомагає його пережити, стали вже традиційними у соціальних мережах.

Як пише науковий та медичний журналіст Маркхам Хейд у своїй колонці для Medium, в США продажі алкоголю збільшились на 55% після початку коронавірусної кризи.

Згідно з даними видання Bloomberg продажі пива та вина збільшились на 32% та 47% відповідно.

В принципі, це не для кого не було здивуванням, пише Маркхам Хейд.

"Суворі часи потребують суворих напоїв. До того ж, думка, що алкоголь може допомогти людині розслабитись, досить розповсюджена в США", додає Хейд.

Жарти про карантин та алкоголь, який допомагає його пережити, стали вже традиційними у соціальних мережах.
Фото: focuspocusltd/Depositphotos

Проте він наголошує, що відносини між алкоголем та стресом не такі прості, як йдеться у народній мудрості.

Традиційні стереотипи про алкоголь частково є правдивими, каже директорка Медичного центру з питань стресу Єльського університету Рахіта Сінха.

"Алкоголь це анестетик. Він може вгамовувати біль та в деяких випадках притупляти реакцію мозку та тіла на стресові події", пояснює вона.

Дослідження 2011 року, яке опублікували в журналі Alcoholism, виявило, що після публічного виступу, рівень гормону стресу (кортизолу) в крові підвищується.

Але коли після виступу учасники експерименту приймали алкоголь, то цей рівень знижувався.

У досліджені 2009 року виявили, що якщо підвищити рівень алкоголю в крові до рівня, при якому заборонено сідати за кермо (0,08%), то це також притупляло рефлекси, які з'являються у відповідь на розряд електричним струмом.

Також є докази, що алкоголь може посилювати дію деяких нейрохімікатів таким чином, що вони починають симулювати ефект ліків проти тривожності.

Дослідниця з університету Джона Хопкінса Маной Досс додає, що алкоголь сприяє виробленню гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК).

Це найпоширеніший гальмівний нейромедіатором в центральній нервовій системі, який пригнічує роботу мозку.

І частково це може пояснити, чому алкогольні напої в кінці важкого та метушливого дня вгамовують тривожні думки.

Дослідниця з університету Джона Хопкінса Маной Досс додає, що алкоголь сприяє виробленню гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК).
Фото: Syda_Productions/Depositphotos

Так що? Пару келихів вина в кінці важкого дня то не так вже й погано?

Не все так просто, зауважує професор психіатрії з університету Піттсбурга Майкл Сайет.

Згідно зі звітом 2011 року, алкоголь також може і підвищувати рівень гормону стресу, а не лише знижувати його.

Також через алкоголь пришвидшується серцебиття та підвищується кров'яний тиск, особливо, коли організм починає перетравлювати алкоголь та токсини потрапляють в кровотік

До того ж, Сайетт наголошує, що ті, хто давно та часто вживає алкоголь, щоб побороти стрес, можуть реагувати на нього не так, як ті, хто п'є зрідка, та вживає невеликі дози алкоголю.

"Якщо ви випиваєте декілька алкогольних напоїв, щоб заспокоїтись, то ви змінюєте хімію свого мозку.

Стан мозку у стані тверезості змінюється.

І в деяких випадках ваш мозок може стати більш тривожним", пояснює професор.

Він також додає, що новий стрес сприяє тому, що людина продовжує випивати.

Отож тривожність та алкоголь будуть підживлювати самі себе.

Тож як щодо тих, хто п'є зовсім трішки?

Насправді, невідомо.

За словами Майкла Сайетта більшість досліджень проводилась або з токсичним дозами алкоголю, або близькими до токсичних.

"Якщо ви вірите, що алкоголь вас розслабляє, то навіть якщо ви просто змочите губи, ви вже почуватиметесь більш розслабленим", каже психіатр.

Отож найкращий варіант це обрати менш токсичні способи долати тривожність.

Такі як спорт, спілкування з близькими людьми, медитація та психотерапія.

 

В Києві з'явилось місце, де жертви домашнього насилля зможуть сховатися на 10 діб

Середа, 27 травня 2020, 11:00

В Києві відкрили першу кімнати кризового реагування, в якій жертви домашнього насильства зможуть перебувати до 10 діб.

Про це на своїй офіційні сторінці у Facebook повідомила заступниця голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Марина Хонда.

"Потрапити сюди зможуть як жінки, так і чоловіки, а одночасно заклад може прийняти 8 осіб.

Але попереду роботи ще дуже багато. В планах відкриття такої ж кімнати на лівому березі Києва.

Я дуже вдячна Фонду народонаселення ПРООН за допомогу в розбудові системи. І не втомлююсь повторювати, що у суспільстві має бути нульова толерантність до насильства", йдеться у пості.

Відкриття першої в Києві кімнати кризового реагування. Всі фото: Facebook

Як пояснив в коментарі "Українській правді. Життя" прессекретар Марини Хонди Олександр Павличук, місцезнаходження кімнати не розголошується з міркувань безпеки.

За його словами, людина, яка зазнала насилля, в першу чергу має звернутись до поліції.

"Після фіксації факту насилля, під супроводом поліції, ця людина потрапляє до Київського центру гендерної рівності та протидії насильству.

Потім директор центру випише направлення на поселення у кризову кімнату і людина зможе заселитися", розповідає Павличук.

Він додає, що цей процес займе приблизно добу.

В кімнаті кризового реагування будуть працювати психологи та юристи, які зможуть людині допомогти, наприклад, відновити документи або розпочати процес розторгнення шлюбу.

Олександро Павличук розповідає, що за європейськими нормами на 10 000 населення має бути одна така кімната.

"Ми плануємо для початку побудувати в Києві 5 таких кімнат.

З листопаду минулого року поліція фіксувала три випадки, коли людина дійсне потребує заселення в таку кімнату.

Наприклад, ситуація екстремальна і людині просто немає куди подітися", каже він.

Також в коридорі кімнати буде встановлена тривожна кнопка, і за викликом до кімнати кризового реагування протягом 10 хвилин має приїхати поліція.

ВООЗ достроково припинила дослідження препарату проти COVID-19 з міркувань безпеки

Середа, 27 травня 2020, 10:59

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) припинила дослідження експериментального препарату гідроксихлорохіну (Плаквеніл) проти COVID-19 з міркувань безпеки.

Раніше ці протималярійні препарати були включені ВООЗ в програму глобального дослідження експериментального лікування коронавірусної інфекції, яка має назву "Солідарність", пише Bloomberg.

Таке рішення організація прийняла після того, як в авторитетному медичному журналі The Lancet опублікували дослідження, яке пов'язало цей препарат з високими ризиками смерті та ускладнень з боку серця.

"Дуже важливо продовжувати збирати докази безпеки та ефективності гідроксихлорохіну.

Ми хочемо використовувати його лише якщо він безпечний, ефективний, знижує ризики смерті, скорочує  час перебування в лікарні й не підвищує ризики побічних ефектів", стверджує головна радниця ВООЗ з питань науки Сум’я Свамінатхан.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) припинила дослідження експериментального препарат гідроксихлорохіну (Плаквеніл) проти COVID-19 з міркувань безпеки

Якщо наукові дані дозволять, дослідження відновляться, каже очільник програм з надзвичайних ситуацій від ВООЗ Майк Райан.

Нагадаємо, що 22 травня у відомому медичному журналі The Lancet опублікували дослідження щодо ефективності протималярійних препаратів для лікування COVID-19, в якому взяли участь 96 000 пацієнтів з 671 лікарні на шести континентах.

Висновок: Смертність пацієнтів в контрольній групі (вони не приймали протималярійні препарати) становила приблизно 9%.

Смертність тих, хто приймав гідроксихлорохін – 18%.

Смертність пацієнтів, які приймали гідроксихлорохін з антибіотиком становила 23,8%.

Також ВООЗ попереджала про ризики включення цього препарату в протоколи лікування у листі міністра охорони здоров'я. Це проігнорували.

 

Сторінка 5 з 1082

«ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець»
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

вугілля і дрова

Банер