Відмова від ЗНО поверне хабарі та перекриє доступ у вузи талановитим дітям

Середа, 16 січня 2013, 12:19

Перший заступник голови Верховної Ради Ігор Калєтнік нещодавно заявив, що ініціюватиме проведення парламентських слухань щодо ефективності системи Зовнішнього незалежного оцінювання, оскільки, на його думку, система себе не виправдала, і, аби остаточно не втратити якість освіти, вищі навчальні заклади мають повернутися до складання вступних іспитів.


Така заява викликала дискусію в експертному середовищі. Освітяни переконані, що відмовлятися від ЗНО не можна, тому що позитиви від його запровадження очевидні: отримання громадянами рівного доступу до освіти, подолання розриву між програмою середньої школи та вимогами ВНЗ при вступі, подолання корупції при вступі тощо. Більше того, на користі та доцільності існування ЗНО наполягають і самі студенти, які не так давно складали тестування.

Проте і експерти, і студенти переконані, що механізми і технології проведення ЗНО слід удосконалювати.

ЗНО краще за іспити

Студенти, які не так давно мали досвід складання незалежного тестування, вважають, що система ЗНО має право на життя, але її потрібно ґрунтовно допрацьовувати. Наприклад, цієї думки дотримується студент третього курсу Національного університету біоресурсів і природокористування України Вадим Алексієнко.

"Моє ставлення до системи ЗНО двояке. Тому що з одного боку ця система себе виправдовує: запитання різносторонні і розкривають знання з усієї програми навчання. Тобто, користуючись знаннями, здобутими в школі, можна успішно впоратися з тестуванням. Але з іншого боку інколи ці тести можуть бути упереджено оцінені. Тому вважаю, що ЗНО повинно існувати, але його потрібно вдосконалювати", – зазначив Вадим.

На думку студента першого курсу Київського політехнічного інституту Дмитра Кадакова, ЗНО відіграє дуже важливу роль і допомагає відібрати гідних студентів. Але при цьому не варто забувати й про долю удачі, додав він.

"Основна частина завдань – тести, і людині може просто пощастити вгадати. Звичайно, є й відкриті запитання, але це більше стосується, наприклад, запитань з іноземної мови (останнє завдання, за яке давалося чимало балів, вимагало самостійного написання твору, такі завдання дають змогу зрозуміти, наскільки добре ти знаєш мову, наскільки вільно можеш нею висловлювати думки)", – розповів студент.

Дмитро переконаний, що систему ЗНО дуже складно обійти, і тому вона завжди відображає реальну картину і справжній рівень знань абітурієнта.

Повернення до вступних іспитів хлопець вважає "вікном у минуле". "Це вікно потрібно закрити і рухатися вперед – в напрямку розвитку і вдосконалення системи ЗНО", – вважає він.

Рівний доступ до вищої освіти – під загрозою?

Запровадження ЗНО передусім дало змогу забезпечити рівний доступ до вищої освіти, як це передбачено ст. 53 Конституції України, переконаний директор Центру тестових технологій та моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук. Також ЗНО дозволило проводити реальний моніторинг якості загальної середньої освіти та на його основі у подальшому приймати правильні управлінські рішення. А крім того, тестування допомогло побороти корупційні дії під час вступних кампаній, наголосив освітянин.

На думку Лікарчука, якщо роль ЗНО зведеться до мінімуму, то повернуться всі старі проблеми, і українці втратять рівний доступ до вищої освіти.

"Хоча запровадження змін до умов прийому (нарахування додаткових балів за навчання на підготовчих курсах, надання права окремим категоріям абітурієнтів не складати ЗНО тощо) уже й так суттєво вдарило по можливості успішної реалізації цього конституційного принципу. А якщо ми скасуємо ЗНО, то взагалі можна буде говорити про ліквідацію рівного доступу до вищої освіти. І знову діти із сільської місцевості будуть позбавлені можливості вчитися у столичних університетах", – вважає експерт.

У підсумку пан Лікарчук сумнівається, що думку Калєтніка щодо недоцільності ЗНО поділяють усі парламентарі.

"Крок назад"

Ректор Київського університету імені Бориса Грінченка, колишній заступник міністра освіти і науки України Віктор Огнев'юк вважає, що відмова від зовнішнього незалежного оцінювання або зведення його ролі до мінімуму стане "кроком назад" у розвитку української освіти. Оскільки, за словами освітянина, ЗНО забезпечило рівний доступ до вищої освіти та сприяє підвищенню якості вищої освіти.

Крім того, із запровадженням ЗНО, на думку Огнев'юка, Україна вперше за всю історію отримала унікальний інструмент мати інформацію про якість загальної середньої освіти в Україні.

"На сьогоднішній день накопичено величезний масив інформації, і якщо його опрацювати, ми зможемо виробити стратегію змін середньої освіти, яка ґрунтуватиметься не на чиємусь суб'єктивному баченні, а на чітко опрацьованому науково коректному матеріалі. І це дасть можливість внести дійсно потрібні зміни в навчальні плани, навчальні програми. Тому що ЗНО показує переваги і вади нашої середньої освіти", – розповів експерт.

На думку Огнев'юка, механізми і технології проведення ЗНО потребують удосконалення. При цьому він зазначив, що є прихильником комп'ютерного тестування.

"В такому разі ми не витрачатимемо кошти на папір, його доставку, тощо. Це складний крок з точки зору впровадження, але це одразу підвищить комп'ютерну грамотність всіх випускників шкіл, дозволить їм бути інформаційно компетентними, а також здешевить ЗНО, бо все це буде на електронних носіях. На даний момент Україна не готова до такої новації. Але ця система певною мірою опрацьована, її потрібно тестувати і поступово рухатися запроваджувати. До ЗНО ж спочатку Україна теж не була готова", – зазначив освітянин.

При цьому слід брати до уваги те, що ЗНО не може задовольнити всі вищі навчальні заклади, вважає Огнев'юк. Так, наприклад, при відборі людей на педагогічні спеціальності ЗНО не дозволяє побачити, чи вміє людина спілкуватися, і чи зможе вона працювати педагогом.

"Тому паралельно з ЗНО інколи доцільно проводити співбесіди, як додаток до тестування", – додав експерт.

Якщо ж Україна повернеться до вступних іспитів, то може виникнути низка проблеми (нелегітимний вступ, більший суб'єктивізм, тощо), зауважив Віктор Огнев'юк.

"ЗНО – це єдиний проект, який реалізовувався незалежно від того, яка більшість у парламенті, і який уряд в Україні. Це той проект, у якому більш-менш всі досягали консенсусу. Мені здається, що консенсус у цьому збережений, але, звісно, систему слід вдосконалювати", – підсумував він.

Назад до корупції

Голова правління Центру освітнього моніторингу, колишній заступник міністра освіти і науки Павло Полянський наголосив, що вже не одне дослідження довело, що громадяни України вважають запровадження ЗНО найбільшим реформаторським кроком в історії незалежної України.

По-перше, запровадження ЗНО дозволило подолати разючий розрив, який утворився у 90-х та на початку 2000-х років між вимогами шкільних програм і тим, що від дітей вимагали екзаменаційні комісії при вступі до університетів, зазначив експерт.

"Тоді була поширеною практика, коли в екзаменаційних білетах були не тільки запитання з тем, які діти не вивчали в рамках шкільної програми, або коли деякі університети запроваджували іспити з таких предметів, які взагалі не вивчалися в школах. Місток між вимогами середньої школи і вступом до університету є дуже важливим", – розповів він.

По-друге, на думку Полянського, ЗНО дозволило створити початки загальнонаціонального незалежного моніторингу якості середньої освіти та "траєкторії навчання студентів, які вступали на однакових підставах".

"Важливо, що це був зовнішній моніторинг, тому що успіхи учня чи студента не може об'єктивно оцінювати та людина, яка його навчала, бо тим самим вона дає оцінку і собі. А ми завжди оцінюємо себе дещо вище, ніж насправді заслуговуємо", – додав експерт.

По-третє, за словами фахівця, за допомогою ЗНО була досягнута соціальна рівність при вступі до вищих навчальних закладів. У підсумку 2008-2009 роках вперше за багато десятиріч на студентських лавах престижних університетів, раніше недоступних для вихідців із сіл та віддалених населених пунктів, з'явилися студенти, які вступили винятково на підставі знань, а не зв'язків, статусу чи майнових статків своїх батьків, розповів Павло Полянський.

"За два роки система корпоративності і клановості була поламана, щоправда 2010 року вона почала відновлюватися", – зауважив він.

По-четверте, ЗНО посприяло економії коштів батьків абітурієнтів, а також бюджетних грошей.

"Щонайменше два роки, у 2008-2009 роках, не діяли хабарі при вступі, вони нічого не вирішували. До того ж не треба було їздити по всій країні, подавати документи, потім їздити на екзамени, винаймати квартири, оплачувати переїзд та проживання. І до того ж, ЗНО дало економію бюджетних коштів, тому що не було вступних іспитів, а, значить, не потрібно було наймати і платити гроші екзаменаторам", – розповів експерт.

На думку Полянського, якщо роль ЗНО зменшиться та відбудеться повернення до вступних іспитів, це стане обмеженням доступу талановитим дітям з небагатих родин до вищої освіти і остаточним поверненням до корупції як головного чинника вступу до ВНЗ.

Для відмови від ЗНО немає підстав

Думати, що Україна відмовиться від ЗНО, немає жодних підстав, як і немає підстав ставити під сумнів ефективність системи ЗНО, переконана координатор освітніх програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Стрелюк.

"Адже за п'ять років існування системи жодного разу тестові завдання не були відомі заздалегідь абітурієнтам чи комусь, хто на це сподівався. Жодного разу Український центр оцінювання якості освіти та незалежні громадські спостерігачі не визнавали, що оцінювання з якогось конкретного предмету не відбулося", – зазначила вона.

Недоліки, про які говорив пан Калєтнік, теж не мають під собою підґрунтя та є маніпулятивними, вважає Стрелюк. Так, наприклад, одна з тез депутата про те, що начебто абітурієнти витрачають великі кошти, аби доїхати до пунктів тестування.

"Мусимо пам'ятати, що доїжджати їм потрібно тільки в районний центр три-чотири рази. Якщо абітурієнту доведеться складати іспит у вищому навчальному закладі, йому доведеться їхати до обласного центру, а то й в інший куточок країни, до того ж їздити 15 разів або й більше. Таким чином, розмір фінансових витрат набагато збільшиться", – пояснила експерт.

Проте Стрелюк не заперечує, що система ЗНО потребує вдосконалення. Зокрема, наприклад, вона зауважила, що існує проблема недостатності завдань у банку даних, через що деякі завдання повторюються під час тестування, або зустрічаються у пробному тестуванні. Але найбільшою проблемою ЗНО експерт вважає відсутність належного фінансування. Так, за її словами, ЗНО на 2013 рік профінансовано на рівні 2011-го.

Повернення до системи іспитів, на думку Ольги Стрелюк, означатиме повернення до корупційної діяльності. В результаті, за її словами, батькам доведеться вкладати гроші не в знання дитини, а в пошуки "лазівок" для вступу.

"Батьки будуть змушені збирати гроші, аби їхня дитина склала іспит у ВНЗ, а не витрачати гроші на репетитора, аби дитина здобула потрібні знання", – вважає вона.

У підсумку пані Стрелюк зазначила, що якщо ЗНО скасують взагалі, то зменшиться якість абітурієнтів та суттєво знизиться рівень їхніх знань.

Надія Майна, ТСН