1 травня Тернопільський обласний художній музей відзначив 20 років із часу заснування

Вівторок, 03 травня 2011, 09:16

Тернопільський обласний художній музей було засновано 1 травня 1991 р. на базі колишньої Картинної галереї, одного з відділів Краєзнав-чого музею. Новостворений заклад культури почав діяти з 1 червня. На той час, це був третій державний музей в області.
Після вирішення організаційних проблем у виставковій залі влаштовано першу виставку картин Андрія Петрика (1919—1990). У жовтні у двох інших залах відкрилася для огляду постійна експозиція творів українського і зарубіжного мистецтва. Художньому музею було передано 552 твори образотворчого мистецтва, згодом додано ще 139.
Художній музей має давнішу історію. Його родовід починається від Регіонального Подільського Музею, відкритого 13 квітня 1913 р. в. чотирьох залах Товариства Народних Шкіл (ТНШ) на вул. С. Качали. Засновником музею був проф. Станислав Сороківський, довголітній голова управи ТНШ. Він також опрацював перший путівник по музею. Серед експонатів музею були твори професійного малярства і пластики, килими і вишивки, стильова порцеляна, монети, оригінальні документи. Під час Першої світової війни росіяни знищили колекцію.
Зруйноване приміщення і музей згодом були відновлені. Музейна збірка мала регіональний характер і складалася з 4-х розділів: історично-го, етнографічного, сучасного мистецтва (художні промисли) та природ-ничого. З-поміж експонатів мистецького розділу виділялися колекції медалей і пам’ятних відзнак, порцеляни і скла; гравюри, акварелі, олійні картини, різьба. На Тернопільщині зібрано гончарні вироби народних майстрів, одяг, килими, Великодні писанки і витинанки. Історик Л. Фінкель заповів цінну книгозбірню, яка склала основу музейної бібліотеки. Друге відкриття музею відбулося 9 листопада 1930 р. Тоді ж видано новий путівник по музею.
Восени 1939 р. Регіональний Подільський Музей нова влада реорганізувала у Тернопільський історико-краєзнавчий музей. Фонди музею поповнилися багатьма творами мистецтва Західної Європи XVII—XIX ст. з націоналізованих колекцій графів Потоцьких і Козєб-родських, баронів фон Добчіце.
Музей відновив свою діяльність 15 липня 1945 р. На початку 1960-х рр. у музейних збірках опинилися ікони, різьба і стародруки, в т. ч. унікальні барочні барельєфи Й. Г. Пінзеля з Бучача.
Збірка творів Краєзнавчого музею склала основу Картинної галереї, відкритої 6 травня 1978 р. у колишньому Домініканському костьолі. Значну допомогу в організації галереї надали провідні музеї України та Дирекція художніх виставок СХУ. Завідував нею Ігор Герета, який підготував путівник (Львів, 1981). У січні 1986 р. Картинну галерею перевели у нинішній павільйон-прибудову до житлового будинку. Його приміщення пристосували під виставкові зали. Останніми роками галерея займалася організацією виставок.
Основні фонди Художнього музею у 2009 р. складали 8011 експонатів, у т. ч. живопису — 765, графіки — 6870, скульптури — 140, декоративно-ужиткового мистецтва — 141. Перші два роки збірка збільшувалася за рахунок закупки творів у художників і приватних осіб, а відтак виставкової діяльності, подарунків мистців і колекціонерів. З-поміж значних фондів — праці та документальні матеріали І. Хворостецького (44 етюди), А. Петрика (49 картин), Д. Шолдри (50 картин), А. Малюци (92 твори), В. Окрутного (73 графічних листи), А. Ткаченка (41 рисунок), Ю. Чумака (140 ескізів і етюдів). У музеї зберігається приватна колекція екслібрисів проф. Е. Н. Бергера — 6134 гравюри.
Важливе місце в науково-просвітній діяльності музею займає організація виставок. Щорічно проводиться 25—30 вернісажів — індивідуальних і збірних, тематичних і книжково-ілюстративних, із фондів музею, в співробітництві з бібліотекою та обласним архівом. Традиційними стали: Різдвяна — ікон (січень), Шевченківська (березень), Великодня — писанок і листівок (квітень), робіт учнів дитячих художніх шкіл Тернопільщини «Творчість юних» (травень). Популярністю серед тернополян і гостей міста користувалися виставки творів мистців української діаспори — Володимира Савчака (Австралія), Василя Курилика (Канада), Діонізія Шолдри, Антіна Малюци (обидва — США), о. Дмитра Блажейовського (Італія), графіки мистця УПА Ніла Хасевича, модерного живопису проф. Ольги Петрової та вишиваного живопису Анжеліки Рудницької з Києва.
Музей передусім популяризує творчість сучасних художників Тер-нополя й області. Індивідуальні виставки живопису проводили М. Пазізін, С. Маковський, О. Федорів, Д. Шайнога, М. Кузів, М. Шевчук, Я. Василик, М. Николайчук, А. Ткаченко, Б. Ткачик, В. Макаров, С. Львов; графіки — І. Яворський, Ю. Федоров, Я. Омелян, В. Окрутний; скульптури — І. Мердак, В. Прохоров, В. Лупійчук, В. Ропецький зі Львова. Крім образотворчого, влаштовувалися виставки декоративно-ужиткового мистецтва, зокрема Запорізької та Львівської областей, ґерданів Марії Бобик, вишивок Марії Варениці, Світлани Новосад, писанок Лесі та Юрія Цікало, Наталії Савенко, Стефанії Семців. Проведено фотовиставки О. Глядєлова, М. Яновського, В. Бурми, І. Дудкіна, газети «День» (Київ).
У Художньому музеї експонувалися твори світової класики: факси-мільні офорти Рембрандта, комп’ютерні копії картин Н. Реріха і Вермеєра Дельфтського. Надбанням широкого загалу ставали твори з приватних колекцій проф. Е. Бергера (графіка), Г. Герасимьонка (екслібриси), І. Гречка (писанки і листівки), І. Герети (графіка), Б. Климчука (живопис). Значний успіх мали виставки воскових фігур із Санкт-Петербурга (Росія), тематичної вишивки «Світ рукоділля».
Географія привізних і пересувних виставок велика — Київ, Львів, Косів, Ужгород, Севастополь, Запоріжжя, Коломия, Хмельницький, Самбір. З виставковою діяльністю музею тернополян знайомили засоби масової інформації.
І. Дуда, www.library.te.ua