Дівочі сльози і Русилівські водоспади – магічне поєднання стихій, що заворожує і надихає

Четвер, 19 травня 2011, 06:51

Дивовижна природа рідного Тернопілля. Скільки тут унікальних куточків! З природних об’єктів цікавими для туристів є особливо вражаючі неповторною красою водоспади у долині Дністра. Найбільший водоспадистий струмок України – Русилівський водоспад. Він починається із декількох струмків на околиці села Русилів. На своєму шляху струмок утворює 14 водоспадів.

Зупиняємось неподалік від с. Русилів Бучацького району, яке подарувало свою назву однойменному каскаду водоспадів. Заходимо у весняний ліс. Повітря насичене неймовірно свіжим ароматом, природа щойно прокинулась від зимового сну, а дерева одягли своє вбрання ніжно – зеленого кольору. Прямуємо на гомін води і опиняємось біля невпинного потоку, що біжить до річки Стрипи по каньйоноподібній долині та перетворюється на каскад водоспадів висотою від 1,5 до 12м. Загальна ж висота каскаду – 150м. Бурхливі води потоку, спадаючи із скель, розсіюють довкола райдужні бризки та зачаровують своїм мелодійним шумом, даруючи відчуття гармонії та спокою.
Довкола – дивовижні фарби природи. Подекуди над ущелиною нависають пористі гірські породи – вапнякові туфи, що додає каскаду неприступності та загадковості.
Насправді ж на потічку не один водоспад, а близько 15-ти висотою більше 5-ти метрів. Кажуть, що цей потічок є найбільш водоспадистим в Україні. Висота найвищого з них становить, як вже згадувалось, 12 метрів. Усі водоспади оточує мальовничий каньйон, який заріс молодими деревами, що значно утруднює доступ до них. Я би рекомендувала їхати туди в холодну пору року (щоб не було листя на деревах), бо інакше побачити їх усіх в усій красі буде важко "завдяки" вище згаданому молодняку. І Ще одне, оскільки каньйон досить сильно затемнений лісом, то влітку зробити фото без штативу практично неможливо. Мабуть більш незручніших для фотографування водоспадів я ще не зустрічала.
Водоспад “Дівочі сльози”

Улюблений туристичний об’єкт — водоспад Дівочі сльози, розташований поблизу села Петрів Бучацького району Тернопільської області. Цей унікальний водоспад впадає у Дністер з високого берега каньйону. Цікавий він насамперед тим, що верхній гребінь, з якого стікає вода, постійно наростає: потік приносить іони кальцію, які, осідаючи на виступах скелі, постійно збільшують її у об’ємі. Біля села Монастирок знаходиться травертиновий масив (травертин - пористий вапняк), утворений мохом та тривалою роботою води. На скельному утворенні є печера та водоспад 'Дівочі сльози'. Цей водоспад не схожий на жоден із водоспадів Західної України - невеликий струмочок, що упирається в урвище і стікає по вкритому мохом вапняному карнизу, через відсутність русла розбивається на безліч крапель, які розсипаються у повітрі, утворюючи грайливу водяну завісу. Розтікаючись на декілька метрів ушир, вода закриває невеличкий грот, у якому можуть поміститися декілька чоловік. І все це на тлі мальовничого пейзажу Дністровського каньйону. Не дивно, що у гроті (за народними переказами) у різні часи жили відлюдники. «Дівочі сльози» - це дивовижний, загадковий і барвистий об'єкт природи, так як у цій місцині спадаюча вода об'єднуючись з таємничими густими заростями водоростей, що нагадують ліани, створює ефект сліз, чим і пояснюється особлива назва водоспаду. Місцеві жителі називають цей водоспад святим, бо неподалік нього знаходиться магічна печера монаха-відлюдника. Тут же є два чималі гроти, які, на думку Петра Перекліта, місцевого краєзнавця, художника та археолога, цілком могли б слугувати пристановищем для монахів-самітників. Загалом таких печер на Дністрі сотні.
Водоспад “Дівочі сльози” розташований на лівому березі р. Стрипа в 1,5 км. від Червоноградського водоспаду. Даний водоспад прорізає травертинові скелі, що оперезані колонами сталактитів ("сталактит" - росте зверху, як вертикальна паличка у літери "Т"), а також сталагмітів ("сталагміт" - зростає знизу. Уявіть собі, що буква "М" схожі на два що стоять поряд бурульки) з неповторними і загадковими гротами.

Поряд у травертиновій скелі знаходиться ще й джерело цілющої води біля якого, за народними переказами, з’явилася Матір Божа. Кажуть, що вода з цього джерела дуже помічна на очі. Особливо гарний цей водоспад в першій половині дня, коли під променями сонця вода, що падає з оброслої мохом скелі виблискує всіма кольорами веселки. Ця неймовірна краса просто захоплює в полон не тільки погляд, а здається і душу з усіма думками та мріями.

            Варто відзначити, що до цього дивовижного місця можна дістатися лише пішки, піднявшись вгору, до витоків відомого Джуринського водоспаду. Печера та водоспад у Монастирку стануть чудовим місцем для подорожі водним туристам.

Пилипчук Оксана

Студентка відділення туризму

Коледжу Галицького інституту імені В’ячеслава Чорновола