Тема референдуму в Криму опинилася на перших шпальтах європейських газет. В основному автори матеріалів виступають з критикою Росії.

 

Німецьке видання Welt am Sonntag наводить слова глави зовнішньополітичного відомства ФРН Франка-Вальтера Штайнмайєра, який закликав російське керівництво одуматися.

"Ми не шукали конфронтації. Але якщо Росія в останню хвилину не відступиться від своїх планів, то вже в понеділок ми, міністри закордонних справ країн ЄС, дамо відповідну першу відповідь", - заявив він.

Британське видання Independent зазначає, що останнє слово залишиться за Москвою.

"Законодавчий процес в Росії з анексії Криму, можливо, вже запущений. Однак кримський лідер, підтримуваний Росією, Сергій Аксьонов, заявив, що весь процес входження Криму до складу в Росії може зайняти рік. Тепер після того, як Росія зробила спроби надати легітимності своїй присутності в Криму, провівши референдум, вся увага буде прикута до східної України, ще одного регіону, де проживає велика частка росіян і де центральна влада намагається закріпити свою владу", - йдеться у виданні.

Washington Post відзначає, що Кремлю і російській економіці було б дуже важливо мати вплив на Україну і контроль над газопроводами.

"Але тепер ця можливість втрачена. Крим - це зовсім інша історія. Відправивши війська в Крим, відмовившись від співпраці з новою владою і оголосивши їх нацистами, Путін сам забезпечив зближення України із Заходом", - вважає автор американського видання.

Німецька Handelsblatt вважає, що "агресивність Путіна необхідна з політичної, військової та історичної точки зору, якщо він не хоче втратити статус лідера світової держави. Зараз він перебуває у схожій ситуації, в якій був Джон Кеннеді в 1962 році, коли Москва почала встановлювати свої ракети прямо біля порога США, на Кубі. Статус світової держави неминуче передбачає сфери впливу. І біля кордонів світової держави її суперник не має права розбивати свій табір. Той, хто не визнає біологію влади, годиться, може бути, в голови релігійного об'єднання, але не на роль реального політика".

Видання впевнене, що карати Путіна економічними санкціями за його цілком природну реакцію безперспективно і нерозумно. "Європейські та американські компанії, які мають з РФ не лише торговельні відносини, а й побудували в Росії заводи і магазини, не є законспірованими дивізіями НАТО. Їхнє завдання - зростання добробуту в інтересах обох сторін".

Згодна з цією позицією і Die Welt. "Будь то радянська імперія або імперія Путіна, Росія занадто велика і сильна, щоб її ізолювати або не звертати на неї уваги. Це може комусь подобатися або не подобатися, але це - просто реальність. І ще один факт - як би сумно це не звучало, але його не змінити: і для України, і для Європи Крим - втрачений. Ні нинішній президент Путін, ні його наступники ніколи не віддадуть Крим. Якщо вони зробили б це, то власний народ вигнав би їх з Кремля", - вважає автор видання.

Більшість росіян підтримують порушення Путіним міжнародного права - точно так само, як в 1938 році більшість німців підтримали "повернення Австрії в лоно рейху". Таку ж підтримку Путін отримає від росіян і щодо решти України. Захід у цьому ситуації повинен поставити Росії кордони і ясно дати зрозуміти Кремлю, що, якщо Путін їх перейде, то, як і в часи "холодної війни", це загрожує для нього тяжкими наслідками.

"Варто було б уникати прийняття України в члени НАТО - продовжує автор Die Welt. - Кому принесе користь прийняття Києва в цей північно- атлантичний оборонний альянс, якщо в трактуванні росіян Україна перетвориться на нову Ельзас-Лотарингію, яка після 1871 увійшла до складу Німеччини і стала для французів постійним приводом для думок про помсту? Мир у Європі і в усьому світі важливіший, ніж членство України в НАТО", - упевнений він.

За матеріалами: РБК