Поціновувачі історії незабаром побачать фільм “Тарнополь – місто, якого нема”

Вівторок, 13 травня 2014, 07:08

Незабаром для тернополян презентують фільм про довоєнний Тернопіль. Наразі ж готовий трейлер до відео.

Краєзнавець та поціновувач історії нашого міста Тарас Циклиняк розповідає:

- «Тарнополь – місто якого нема» – це документальний фільм про маленьке, провінційне галицьке, довоєнне місто. Середовище компактного проживання жидів, поляків та українців. Тарнополь – неінуюча назва, яка, на нашу думку, зашпортається в голові кожного небайдужого тернополянина, хоча б на рівні припущення, а чи не помилка це?! «Місто» – ми давно ним не є, то є чистої води сумний сарказм, моральна провінція. Ми шукали в минулому міський колорит і нам це вдалося. Отож, фільм про місто якого нема. Розповідь чотирьох людей за довоєнні порядки, смак дитинства, щастя, війну, людські стосунки, традиції. Все просто на зрозуміло навіть для тих, хто ніколи тут не був. Такий собі шпацір затишними вулицями нашого Тернополя.

Як же розпочалася робота над цим документальним фільмом?

- Тернополянин Андрій Кулян  подзвонив мені восени чи зимою 2013 року і запропонував зняти документальний фільм про Тернопіль. Я погодився без вагань. Ідея, сценарій, листівки та інші матеріали – все моє. Над зйомкою фільму працював Василь Мізюк, він і монтував відео. Це повністю їхній задум, до якої я практично не маю відношення. Такий собі мінімалізм у всьому, хоча я первинно і мабуть частково досі незгідний з такою подачею (монтажем), але може саме в цьому суть.
Що хлопці змонтували його за моєї допомоги саме так, як планували.
Над фільмом працюють всі троє – і Тарас, і Василь, Андрій.

- Хлопці обрали формат, буквально нарізали та стуктуризували його так, як я казав, забравши, те, що на їхню думку було зайвим, розповідає Тарас Циклиняк.
Новостворений фільм буде присвячений довоєнному Тернополю.

- Стрічка – про довоєнний, маленький, затишний, але згодом бідовий Тернопіль, або ж, давайте будемо казати на старий манір, – Тарнополь, хоча за цю назву на мене б з радістю плюнув не один старожил в вишиванці, – посміхається автор. – У зйомках фільму взяло участь четверо людей – троє корінних тернополянок і пан Олег Швидкий, який приїхав до Тернополя в 1947 році. Про панянок – Ірина Максимів (праведник народів світу 1932р.н.), Любомира Бойцун (архівіст, краєзнавица, автор книги “Тернопіль у плині літ” 1945р.н), Станіслава Домбровська (архівіст, 1932р.н.). Також в карді чути голос Ярослава Максиміва (чоловік пані Ірини, 1930р.н., також корінний тернополянин). У  фільмі говоримо про дитинство, почуття, відчуття, смаки, стосунки між людьми, говоримо про те чого нема, про війну, про Парафіяльний костел і багато всього іншого.

Презентацію стрічки заплановано на наступні вихідні у центрі Тернополя. Творці фільму чекають тернополян 17 травня (субота) о 16:00 на вулиці Валовій, 5 (Карма Кава).

Аліса Курдидяк,  like.te.ua