images/stories/logosait_new.jpg

 

Нині дитячі садочки стали дорогим задоволенням для батьків

Samsung Хоча держава й гарантує право дитини на здобуття безкоштовної дошкільної освіти, садочки нині для багатьох є дорогим задоволенням.

Окрім батьківської плати, половини суми за харчування малюків на їхніх плечах фактично опиняється ще й утримання закладів — ремонти, придбання дезинфікуючих засобів, облаштування дитячих майданчиків та інше. А називається це чарівними словами “благодійний внесок”.

“Не заплатиш – дитину заклюють”

- Вихователька нещодавно зібрала нас, батьків, і прямо сказала: треба робити ремонт у групі, – говорить мама Наталія (прізвище редакції відоме – прим. авт.). – Треба пофарбувати стелі, стіни, підлогу. А ще купити посуд, іграшки та поміняти килими. Як “рознарядку” дала. Але вона не винна, від неї вимагає завідувач. Ми з батьками порахували, що кожному потрібно здати щонайменше гривень 500.

За словами жінки, її малюк відвідує садочок уже другий рік. За цей час “добровільна” здача коштів не припинялася.

- При вступі ми заплатили благодійний внесок – 500 гривень, – каже вона. – Якщо не здаси, дитину потім просто заклюють. Ще півтисячі гривень здали на ремонт туалету. Окрім того, потрібно було принести свій горщик, термометр. Щомісяця здаємо по 20 гривень на потреби групи – засоби для дезинфекції, олівці, альбоми для малювання тощо.

Благодійні внески, які батьки сплачують у банках, – така собі рекомендація, без якої не обійтися, додає інша мама, Оксана (прізвище редакції відоме – прим. авт.).

- Ще в 2011 році завідувач говорила про те, що потрібно здати 1000 гривень. – Тепер, після подій на Майдані, „таксу” знизили до 500. Вона так і каже: “Непогано було б здати стільки, але вже здайте, скільки можете…”

Пані Оксана також розповіла, що батьки здають на все. А от тернополянка Мар’яна (прізвище редакції відоме – прим. авт.) зауважує, що не встигла привести дитину в садочок, як завідувач уже наголосила на тому, що благодійний внесок УЖЕ потрібно вносити.

Щоб дізнатися про реальний стан справ у міських дошкільних навчальних закладах (далі – ДНЗ – прим. авт.), ми спробували поговорити із їхніми працівниками. Втім, багато садочків нині закриті на ремонт, а керівники – у відпустці. Ті ж очільники закладів, із якими вдалося сконтактувати, коментувати без дозволу начальника міськуправління освіти Ольги Похиляк відмовляються.

За один день – 90 грн

У Тернополі також є два приватних садки. Сьогодні працює тільки один – “Затишок”, якраз у Центрі. Інший – “Еліт” тільки відкрився. Ми побували в ньому у п’ятницю, 11 липня, але побачили тільки замки на дверях.

- “Затишок” функціонує у місті з 2002 року, – розповідає директор закладу Галина Денчик. – Нині садочок відвідує 32 дитини, хоча ліцензійний обсяг 40 чоловік.

За словами директора, у приватний садок приймають дітей від двох років. Групи ділять за віковими категоріями: молодша, середня і старша. У кожній із них – в середньому по 10 чоловік.

- Це створює прекрасні можливості вихователям приділяти кожному малюкові максимум часу, – наголошує пані Галина. – Відповідно, адаптаційний та навчальний процес проходять набагато краще.

День перебування у “Затишку” вартує батькам 90 грн. У разі відсутності чада – 20 грн. Таким чином, як пояснила директор, вони “перекривають” витрати на комунальні послуги. Існує також варіант погодинної оплати. Це стосується тих дітей, які тільки почали відвідувати заклад. Процес звикання займає орієнтовно два тижні. Година коштує приблизно 10 грн. При вступі батьки мусять сплатити одноразовий благодійний внесок – 800 грн. Ні на ремонти, ні на іграшки, ні на які інші потреби садочку батьки грошей не здають.

- Кожні чотири-п’ять місяців ми купуємо для вихованців нові іграшки, – наголошує Галина Денчик. – Беремо тільки якісні товари. Навчання дітей відбувається за затвердженою програмою Міносвіти. У середній та старшій групі дітлахи вчать англійську мову.

Умови у приватному садочку, як ми переконалися, і справді гарні. Тут є будиночки, гірки, гойдалки та інші забавки. У групах – якісний ремонт.

На питання, чи відрізняється харчування вихованців закладу від дітей, які відвідують звичайні комунальні садки, пані Денчик відповіла, що працівники дотримуються всіх державних норм.

- На стіл дитини потрапляють тільки ті продукти, які мають сертифікати якості, – акцентує вона. – Улітку ми намагаємося ввести в раціон дитини більше свіжих фруктів та овочів.

Батьки кажуть, що задоволені садком на 100%.

- Вихователі тут ставляться до наших дітей, як до своїх, рідних, – наголошує мама Вікторія Олійник. – Групи не переповнені, як у звичайних ДНЗ. Мій синочок ходить сюди із задоволенням.

На зауваження, чи не завелика сума за навчання у цьому закладі, пані Вікторія зауважує, що плата відповідна. Зате вона не здає ні на ремонти, ні на які інші потреби.

Коментар експерта:

Раїса САУЛЯК (56 р.), заступник начальника управління освіти:

- Благодійні внески є добровільними. Батьки можуть відмовитися від них, або ж сплатити ту суму, яку можуть. Кожного місяця батьки оплачують тільки половину визначеної державою вартості харчування дітей. Гроші на потреби групи – це також за бажанням. Зазвичай збір таких коштів є ініціативою батьківського комітету. Вихователі та інші працівники ДНЗ не мають до того абсолютно ніякого відношення. Що стосується ремонтів, то гроші на утримання приміщень закладів виділяють із міського бюджету. Але, на жаль, їх достатньо тільки на вирішення нагальних проблем. Через недостатнє фінансування закладів часто батькам доводиться проводити ремонти за власний кошт. Але вони самі вирішують, скільки саме грошей можуть здати та що саме за зібрану суму можуть зробити.

Джерело: 20 хвилин

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

вугілля і дрова

Банер