Культурна та духовна перлина Тернополя. Історія Драматичного театру відображає усі перипетії, які відбувалися у місті протягом сторіч

Понеділок, 18 квітня 2011, 12:25

Мальовниче містечко Тернопіль славиться своїми парками та архітектурними принадами. Проте на цьому не закінчується уся привабливість міста. Отож, зазирнемо у культурно-мистецьке життя тернополян.
Велична споруда Драматичного театру є архітектурною окрасою центру міста. Його цікава історія відображає усі перипетії, які відбувалися у містечку протягом сторіч. Тому, приїхавши сюди, варто знайти хорошого гіда чи корінного тернополянина, який повідає про сторінки минувшини театру…
Засновником професійної театральної діяльності вважається Лесь Курбас – людина невтомної працьовитості та наполегливості. Саме він закликав інших митців створити у 1915 році театр – «Тернопільські театральні вечори», який і став початком зародження великої сцени. Шаленим успіхом відзначилась перша прем’єра вистави «Наталка Полтавка» та і водночас саме відкриття, яке відбулося 18 жовтня 1915року (тоді ще у приміщенні нинішньої тернопільської філармонії). Безумовно, така подія надихала на нові творчі ідеї і починання. І уже згодом мешканці насолоджувались драмами, комедіями Карпенка-Карого – «Безталанні», «Мартин Боруля», Франка «Украдене щастя», Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці» та ін. Звернімо увагу, що і у наш час можна побачити ці вистави у драмтеатрі Тернополя.
Та все ж таки датою заснування драмтеатру слід вважати 8 грудня 1930 року. Створено його було на базі самодіяльного драматичного колективу м. Охтирки. Через різні соціальні перетворення з 1944 року місто переживає певну реорганізацію. Наслідком стало виникнення двох театрів: імені Шевченка у Чорткові та імені Франка у Тернополі. Але незабаром 8 квітня 1948 року ці театри об’єдналися в Тернопільський обласний драмтеатр імені Т.Г.Шевченка (з 1957 року працює у нинішній будівлі,архітектор Д.Чорновіл). З Тернополем тісно пов`язані життя та діяльність Соломії Крушельницької, Дениса Січенського, Леся Курбаса, Івана Франко.
У 2000 році театр отримує звання академічний, і тепер офіційна назва – Тернопільський академічний обласний драматичний театр імені Т.Г.Шевченка. Гідно несе він це звання і досі. Театральні митці мають дружню співпрацю з театрами міст Польщі, Шотландії та Великобританії. Досить тісні дружні зв’язки наш колектив підтримує із поляками. Варто згадати першу виставу-трагікомедію «Танго», в якій можна було побачити акторську гру двох національностей: тернополян та поляків.
Тернопільські артисти теж гастролюють та часто беруть участь у всеукраїнських та зарубіжних виставах, акціях, фестивалях.
Сьогодні діючий репертуар складає більше 20-ти творів української класики та світового рівня: «Коханий нелюб», «За двома зайцями», «Політ над гніздом зозулі», «Лісова пісня», «Мазепа» та ін. 
Зараз у театрі відбулася прем’єра драми М.Кропивницького «Глитай, або ж павук». Головний режисер – заслужений діяч мистецтв України – В’ячеслав Жила.
Творча трупа постійно у роботі: створення нових ідей та вистав, а також навчання молодих акторів. Незабаром (17 червня) відбудеться прем’єра комедії «Витівки Скапена» Жана Батиста Мольєра.
Приємно знати, що трупа Тернопільського театру одна із найталановитіших в Україні. Відвідавши театр протягом театрального сезону, стане хорошою нагодою здійснити мандрівку у часовий простір героїв вистави та поринути у світ театрального мистецтва. Справжні митці здатні торкатися найпотаємніших струн людської душі.
Отже, драмтеатр можна сміло назвати культурним та духовним центром Тернополя. А хто ж як не туристи прагнуть осягнути секрети самої перлини міста. Вперед за справжнім збагаченням!!!

Блаженко Вікторія
студентка відділення туризму 
Коледжу Галицького інституту
імені В’ячеслава Чорновола