Хто вони, тернополянки в погонах?

П'ятниця, 08 березня 2013, 12:01

Хто вони, жінки в погонах? Чому обирають настільки нелегку професію, яку ще зовсім недавно вважали суто чоловічою? Як служать? З якими проблемами стикаються леді у формі?

Одні потрапляють на службу з волі випадку, інші прагнуть до пожежно-рятувальної служби цілеспрямовано, займаючи при цьому посади співробітників кадрового апарату, психологів, радіотелефоністів, фахівців у сфері цивільного захисту й наглядово-профілактичної діяльності, бухгалтерів. На жіночих плечах разом з погонами лежить величезна відповідальність за свою сім’ю, побут, народження і виховання дітей. У переддень свята 8 Березня “Новини Тернополя” спілкувалися з однією з представниць прекрасної статі – диспетчером чергової зміни оперативно-координаційного центру Іриною Романівною Герасюк. «Я вважаю, що випадкових людей у нашій професії немає, – ділиться думками Ірина. – Далеко не кожен витримує непростий ритм такої роботи. Адже труднощів тут вистачає. Буває, за зміну випадає приймати сотні телефонних дзвінків. До того ж, обробляючи інформацію, доводиться переживати з постраждалими їх горе, біль, втрати. Це насправді дуже велика психологічне навантаження. Та служба водночас й загартовує, дисциплінує. Мені подобається моя робота. Часто, будучи вдома, піднімаю слухавку і вже звично відповідаю: «Служба порятунку 101», – посміхається жінка. До слова, саме Ірина Герасюк нестиме службу в Міжнародний жіночий день. Але вона не скаржиться – за роки роботи в пожежно-рятувальній службі її ніколи не залишали поза увагою: співробітники завжди дозволяли їй відчути себе справжньою жінкою. Захист і турботу вона відчуває не лише на роботі – вдома на неї чекає справжній чоловік, який знає і розуміє свою дружину та її нелегку працю. Адже «друга половинка» Ірини Романівни – підполковник служби цивільного захисту Віктор Герасюк теж працює в рятувальній службі на посаді головного фахівця відділу по роботі з особовим складом. Вже близько сімнадцяти років вони разом. Виховують двох хлопчиків 6 та 14 років. Можливо, в майбутньому, діти продовжать непросту справу батьків. Старший син Дмитро вже вирішив: закінчить навчання в школі – стане рятувальником, як тато. А молодший, Вадим, поки що просто мріє, як і більшість хлопчиків його віку, про великий іграшковий пожежний автомобіль. А ще, коли бачить на вулиці пожежну машину, зупиняється і кричить: «Мамина машина!»… Ірина Герасюк: «Я вважаю, що випадкових людей у нашій професії немає» Нашу розмову перервав черговий телефонний дзвінок, що надійшов на пункт зв’язку – комусь терміново потрібна допомога. З дня у день лунають такі тривожні повідомлення – і вже за мить до потерпілих поспішають рятувальники…

like