100-річчя відзначає перший український музей у Тернополі – краєзнавчий

Вівторок, 09 квітня 2013, 06:18

13 квітня 1913 року відкрився у Тернополі музей. Тоді він називався Подільським. Тепер – обласним краєзнавчим. Кошти, експонати тощо на його облаштування збирала місцева громада і це була її ініціатива, а точніше активістів Народної школи. До речі, приміщення Міщанського братства – тепер обласна філармонія – побудоване також на кошти місцевої громади! Уявімо тільки собі, невелика на ті часи українська громада пожертвувала кошти, аби звести величезний гарний будинок, щоб мати свій мистецько-культурний дім. Ніхто тоді великої надії на владу не покладав – в українців ще зберігся дух меценатства та дотичності до розвитку власного міста, власної вулиці, власного подвір`я. Шкода, що цей дух згодом просто вимер чи то надто приспався…
Краєзнавчий музей нині розташований у зовсім іншому місці, однак не варто забувати, що початок його створенню заклали наші тернопільські містяни. Сьогодні відкрилася виставка пейзажу з фондів обласного краєзнавчого музею. На ній представлені роботи як художників-вихідців з Тернопілля, так і знаних майстрів пензля з усієї України. Це один із культурно-мистецьких заходів, які організовуються з нагоди столітнього ювілею першого українського музею у Тернополі, каже директор Степан Костюк. У цьому році експонати тернопільського краєзнавчого музею мали нагоду побачити у світі – а саме роботи Іоанна Георга Пінзеля у Луврі створили фурор. Європа шаленіла, стояли кількасот метрові черги…Але чому не стояли вони до залів нашого краєзнавчого музею, де більшість робіт великого майстра зберігаються і є в постійній експозиції? Пам`ятаю, скільки про Пінзеля писала, розповідала мистецтвознавець Віра Стецько, скільки говорив про це директор музею Степан Костюк…
Як добре, що сьогодні, на відкритті живописної виставки, на цьому був зроблений особливий акцент – давайте навчимося любити своє, бо воно неповторне. Невже ми настільки сліпі, аби про це нам нагадувати сторонні???
І ще раз постскриптум. У рамках відзначення сторіччя нашого краєзнавчого музею, де насправді є унікальні експонати, так само варті дивувати світ, заплановано чимало культурно-мистецьких заходів – і виставки, і академії, і науково-краєзнавчі конференції… Дай, Боже, аби ми навчилися представляти кожен талант, породжений цією землею, так, як представили Пінзеля – бо таких у нас чимало.
… Більше, ніж переконана, що на виставку Пінзеля з фондів музею «Повернення з подорожі до Лувру» у краєзнавчий музей прийде купа людей. Це чудово! Але чому пізнати красу його творів ми настільки не могли у себе? А може, просто ознайомимося із фондами? Повірте, світ здивується ще не раз. Дай Боже, щоб ми перші побачили і нарешті оцінили значимість геніїв землі української.

Роздуми після урочистостей у музеї – Тетяна Тарасенко, Прес-клуб