Сусіди перетворили життя на пекло
Понеділок, 17 червня 2013, 07:17
Мешканка гуртожитку звинувачує сусідів у побоях та знущаннях. Брати-сусіди стверджують, що саме жінка з сином отруюють їм життя. Конфлікт триває кілька років і дійшов до суду, міліції, прокуратури та міськради
Позивалась до суду, скаржилась до міліції, прокуратури і міськради мешканка гуртожитку, що на Лепкого, 7 Леся Павлюх на незаконні дії сусідів.
Жінка стверджує, що брати-сусіди не лише руйнують її житло, а й часто простягають руки до неї та її 24-річного сина. Лише від вересня минулого року родина Павлюхів щонайменше шість разів викликала міліцію та приблизно стільки ж — швидку.
- Спочатку один з братів вилив мені в обличчя розчином кислоти. Якби не окуляри, щонайменше осліпла б, – скаржиться Леся Павлюх. – Не раз сусід бив мене. Це все зафіксовано, бо знімала побої. Потім зламав ребра моїй дитині, що також підтвердили лікарі. Згодом сусід штовхнув сина, який ніс баняк з окропом – дитина сильно обпеклась. Того ж дня малому сусід розірвав вухо. Цю справу зараз розслідує міліція.
Все було в руїнах
Пані Леся з сином Володимиром проживають у гуртожитку вже 13-й рік. Брати-сусіди поселились близько п'яти років тому. Обидві родини мають спільну кухню та санвузол. Спочатку співіснували мирно. Конфлікти почались у вересні минулого року.
- Я прийшла з роботи та застала жахливу картину, - пригадує жінка. – Сусіди розвалили загальну стіну, згодом побили унітаз, зняли умивальник. Все було в руїнах, виглядало, ніби ураган пронісся. Зараз у нас всюди оголені дроти, від чого електрика може замкнути, спалити домівку та навіть вбити.
Жінка запитала у сусідів, що це за неподобство і чому навіть дозволу не запитали. Адже ці приміщення – у спільному користуванні. У відповідь почула, мовляв, що хочу, те і роблю.
- Згодом, коли я була на кухні, сусід підійшов і вилив мені в обличчя якусь рідину, – пригадує пані Леся. – Ми одразу ж викликали швидку, бо пекло немилосердно. Медики обробили опік та порадили зафіксувати травми в судмедекспертів. Що я і зробила.
Зір та очі врятували жінці лише окуляри, вважає тернополянка. Опіків та синців для порушення справи було замало, адже підтвердити, що сусід бив та лив усіляку гидотну в обличчя, міг тільки син.
- Згодом один з братів поламав моїй дитині два ребра, – каже жінка. – У поліклініці діагноз підтвердили і попередили, мовляв, будете на сусіда скаржитись до міліції – документи-підтвердження є у нас. А через деякий час сусід обпік мою дитину окропом та порвав і сильно вдарив вухо.
Рани загноїлись, вухо оперуватимуть
Сина довго лікували, адже опіки на нозі загноїлись, каже пані Леся. Турбувало й вдарене вухо, адже тріснула перепинка. Спеціалісти, з якими родина консультувалась з приводу травми, сказали, що потрібно оперувати. Цей епізод наразі розслідує міліція.
- Наше життя сусіди перетворили на пекло, – втираючи сльози говорить Леся Павлюх. – Куди я тільки не скаржилась: і до суду позивалась, і в міськраду, і міліцію. Днями звернулась до прокуратури. Допекло… Ще у вас прошу допомоги, бо сусіда прикриває його колега, який керує нашим гуртожитком.
Голова будинкового комітету гуртожитку, що на Лепкого, 7 Володимир Сніжок вважає, жінка перебільшує проблему.
- Вони між собою постійно воюють, один другого б’ють, кип’ятком обливають, – каже Володимир Сніжок. – Однак, це не більше, ніж міжусобиця. Хто правий у цій ситуації – не нам оцінювати та вирішувати. Це має визнати суд.
Іван Крамар, один з братів, стверджує, що саме сусіди їм шкодять і погрожують. Та переконує – ані сусідку, ані її сина вони ніколи не били, кислотою в обличчя не лили. Брати самі шукають захисту у дільничного та нарікають на сусідку – мовляв, нічого не дає робити і жити нормального не дає. І конфлікт ніхто досі не може вирішити.
Ділили спільне через суд
- Ми з Братом Богданом переселились до гуртожитку близько п'яти років тому, – каже Іван Крамар. – Сусідка з сином на той час вже проживала. Постійно тиснула на нас. До душової чи туалету зайти неможливо, бо вони постійно там і двері зачинені. На спільній кухні ми теж не можемо господарювати. Спочатку ми просто просили. Терпіли довго, потім звернулись до директора, мовляв, все має бути порівну.
Директор допоміг поділити приміщення та майно між сусідами. Сусідка була проти, стверджують брати. Тоді вони звернулись до суду. Суддя викликав на засідання Володимира Сніжка, мовляв саме з ним має вирішувати ці питання.
- Раз ми не можемо разом користуватись, то ми почали ремонти – щоб було по двоє дверей, санвузлів та умивальників, – каже пан Іван. – Але сусідка відмовлялась робити свою частину. Тому й виник конфлікт. Відтоді постійно нам шкодять, малий погрожує, що зуби повибиває, нещодавно шафу в коридорі підпалили. Звісно, за руку ніхто не зловив. Але в нас немає сумнівів, хто це міг зробити.
Щоб розділитись, і каналізацію, і дроти для світла треба вести через сусідчину половину, пояснюють брати. Оце її найбільше обурило.
Міліція проводить перевірку
- Щодо опіків, то малого ніхто не кривдив, він мився вже з годину і не пускав мене до туалету, – продовжує пан Іван. – Коли я зайшов до приміщення, він кинувся до мене з кулаками. Штовхались, шарпались. Тоді він впав на миску з водою. Вона була градусів 70, не більше. На мене також хлюпнуло. То в мене – ані сліду, а в нього страшні опіки?
Дільничний інспектор Андрій Шеременда є частим гостем в цьому гуртожитку. Правоохоронець каже, що періодично обидві сторони скандалять та викликають міліцію.
– Це вже триває протягом кількох років, – каже Андрій Шеременда. – У них – спільний туалет. Суд виніс рішення його розділити, а жінка не хоче. Як результат, сусіди постійно скандалять. Що з одними, що з іншими постійно проводимо профілактичні бесіди. На тижнів два вистачає. Потім все починається знову…
Щодо опіків Володимира Павлюха, то працівники міліції проводять перевірку. Приймуть рішення, згідно з чинним законодавством, запевняє начальник відділу зв’язків з громадськістю обласної міліції Петро Колісник.
вугілля і дрова
