Тварини у стилі «стімпанк» завітали до Тернополя

Неділя, 04 серпня 2013, 20:02

У Тернополі ряд мистецьких цікавинок поповнили гості із нового та нетипового для нашого міста стилю – стімпанку. Обзавелася новинками усе та ж креативна ресторація «Ковчег», що у її дизайні уже й так намішано фрагментів із розмаїтих стилів та часів. Однак, підкреслимо, що із загальною стилістикою закладу нові елементи декору вжилися досить гармонічно та уже привертають до себе увагу цікавих перехожих та гостей ресторану.


Що ж ми знаємо про стімпанк та чому ресторацію можемо вважати ледь не першопрохідцем у прививанні місту любові й до цієї гілки арту? Стімпанк-стиль передбачає передовсім усі можливі модінги та редизайн сучасних речей, ба навіть предметів повсякденного оточення, під вигляд складних механічних приладів другої половини 19 століття. Ці специфічні витвори мистецтва рясніють усеможливими важелями, руків’ями, вентиляторами, обертовими механізмами, шестерінками й оздоблені відповідними матеріалами – блискуча мідь, сталь, поліроване дерево, шкіра тощо. Широко використовуються також різноманітні лінзи, захисні окуляри, паски та ін.

Стімпанк-стиль застосовується переважно із декоративними цілями – такі вироби рідко бувають робочими. Популярними є предмети інтер’єру, оформлені у відповідному ретро-футуристичному стилі, прикраси, елементи одягу, канцелярські прилади.


У Тернополі ж на разі маємо стімпанк у достатньо специфічному навіть для нього прояві – такий собі механічний зоопарк. До нових мешканців подвір’я «Ковчегу» долучилися механічна риба, що флегматично обертає хвостовим вентилятором на дереві, що до нього прикована ланцюгами, два нерухомих динозаврика, що застигли по різні доки від будівлі у вигадливих позах, та велетенський механічний комар, який спершу присів собі понад рибою, проте згодом перелетів на задній двір.


Не злукавлю, якщо скажу, що тваринки мають надзвичайний вигляд та просто притягують погляд – виникає бажання роздивитися геть усі найдрібніші деталі: чи то збільшувальне скло у ролі ока тиранозавра, чи навіть шпулька та котушка для ниток у хвостику москіта.


Особливістю «ковчегівського» стімпанку є іще й специфічний для виготовлення таких речей матеріал, а саме звичайнісінький пластик – досить легкий та не достатньо міцний. Для конструкції, що просто рясніє величезною кількістю дрібнесеньких деталей використання пластику є надзвичайно необдуманим. Фігурки так і просяться, аби їх перевірили на «справжність», а дитячі руки безупину тягнуться до мініатюрних елементів конструкції, а отже для того, аби новоприбулий стімпанк тішив очі тернополян іще принаймні до кінця літа адміністрації закладу доведеться вірогідно приставити охорону навіть до комара. Ну чи принаймні перенести фігурки у менш доступні для загального «мацання» місця.



Анна Маркевич, Тернопільська Липа