Чотирилапі: у родину з дітьми найкраще брати собак-компаньйонів

Понеділок, 21 жовтня 2013, 03:48

З дитинства мріяла про собаку, – каже тернополянка Ірина Когут. – Але батьки все відмовляли, так і забулось. А тепер я сама мама і також чую ледь не кожного дня “хочу собаку, хочу собаку”. Вже погодилася. Хочу якогось породистого, але такого, щоб і дітей любив, і щоб охоронцем добрим був.
Аби дізнатись про те, якого пса вибрати, жінка перегорнула десятки книг та перечитала масу інформації в Інтернеті. Однак після перечитаного лише розгубилась.
- Тепер якось ще більше насторожилась, – каже вона. – Адже де гарантія, що улюбленець не проявить згодом свій далеко не ангельський характер. Я дуже хочу собаку, але безпека моєї дитини мені важливіша.
Такі побоювання жінки, як розповідають кінологи, виправдані. Адже собака – не забавка, і беручи його в дім, слід насамперед визначитись, для чого він вам, і задуматись, чи зможете ви про нього дбати.
- У тій сім’ї, де є діти, небажано брати собак службових та робочих порід, – розповідає голова правління Тернопільського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації “Кінологічна спілка України” Володимир Дзедзиць. – Це ротвейлери, німецька вівчарка. Хоча останню – можна брати, але доведеться дуже багато працювати з нею. Найкраще в родину брати собак групи компаньйонів. Наприклад, лабрадорів. Вони нормально контактують і з дітьми, і з дорослими.

Берете у сім’ю ще одного члена
Лабрадор, за словами кінолога, одна із найпопулярніших порід після німецької вівчарки. Адже таких собак теж використовують у різних службах та часто як проводарів для сліпих людей.
- Лабрадори – це контактні тварини, які люблять людей, – продовжує він. – Хоча, як кажуть, у сім’ї не без виродка. Я на власні очі бачив досить агресивних. Хоча це не їхня провина, а людей, які їх виховували такими. Популярними також є такі декоративні породи, як гладкокошерсті та довгошерсті чіхуахуа, російський той-тер’єр – довгошерстий і гладкошерстий. Порід, яких можна взяти у домівку, вистачає.
Одначе обираючи між цими породами, відразу слід визначитись з тим, чи справді ви хочете собаку, радить кінолог. Мовляв, якщо намірів серйозних немає, то і дослухатись до дитячих забаганок не варто.
- Якщо беруть собаку в родину, то треба розуміти, що це новий член сім’ї, – каже пан Дзедзиць. – І житиме він не місяць, а роки. Адже середній вік собак – 14-15 і більше років. Тому собака вдома – це насамперед дуже велика відповідальність. І по-друге, чим варто керуватись при виборі породи, для чого саме вона вам потрібна?
Характер собаки – від ставлення
Так, якщо майбутній господар – мисливець, то обиратиме він з мисливських порід. Одні з них зорієнтовані на те, щоб піднести вбиту дичину, інші – “травильні”. Якщо ж людина займається спортом, веде активний спосіб життя, то їй підійдуть боксер, доберман, лайка, хаскі.
- Для душі у сім’ю беруть собак з групи компаньйонів і декоративних, – продовжує пан Володимир. – І знову ж таки обирати треба, зважаючи на склад сім’ї. Якщо в родині є люди похилого віку, то їм потрібна більш спокійна собака, яка не бігає, не набридає. Це – чау-чау, лабрадори. Можна спокійною виховати і німецьку вівчарку, але такою вона стане вже у дорослому віці. А у молодшому – вона дуже активна.
У родину з дітьми, за словами кінолога, можна взяти й сенбернара. Втім, яким він буде, залежить від ставлення господаря. Якщо з ним не займатись, погано ставитись, то навіть спокійний від природи собака буде кусатись.
- Не менш важливо і те, де ви придбаєте собаку, – додає він. – Анекдот – купив хом’ячка на ринку, а виріс ведмідь – справджувався уже багато разів. Тож найкраще брати через спеціальні клуби, а якщо і ні, то принаймні порадитись із фахівцями. Адже це – і відповідальність, і солідні суми – цуцики породистих собак коштують як 1000-1500 гривень, так і 100 тисяч.
Непоганим варіантом, за словами пана Володимира, є і звичайна дворняга. Вона має сильніший імунітет, ніж породисті, та добре виконує команди.

Світлана ГРИВАС

Джерело: 20 хвилин