З наближенням холодів тернополяни починають міркувати – як би то потепліле вдягнутися та, щонайважливіше, взутися.  Адже рідко коли пара зимового взуття може служити довше одного сезону. Сприяють цьому і зимові нерівності, і хімікати та сіль, якими посипають доріжки взимку. Але, безумовно, й якість взуття залишає бажати кращого, пише like.te.ua

 

Сьогодні нас « взувають » всі кому не лінь – від «італійських» виробників місцевого розливу та «підпільників» до масових постачальників китайського ширвжитку.

 

Нещодавно програма «Вас обманюють » , показана по каналу «1 +1» , повела детальний аналіз наповнюваності українського ринку взуттям. Провівши експеримент, в якому брав участь професійний взуттьовик , автори відзнятого матеріалу дійшли до висновків: практично весь шик, блиск, краса вітчизняних прилавків створюються за рахунок всюдисущих китайських постачальників, що постачають нас товарами далеко не першого сорту.

Причому покупка , здійснена в дорогому елітному магазині, не дає жодної гарантії якості, і що ціна – адекватна до даного показника.

В Україні загалом працює більше трьох тисяч підпільних цехів з виготовлення «ексклюзиву», що володіють відмінною фантазією …в оформленні етикеток.

Однак проблема неякісного взуття полягає не лише у тому, що воно вкрай недовговічне. Неякісна сировина, токсичний клей – все це згубно впливає на здоров’я власника взуття, особливо, якщо мова йде про дітей.

Покупець, що бачить тільки круту «лейбу» , перестає контролювати себе і переплачує за пару взуття приблизно в п’ять разів більше її стартової вартості.

За словами спеціалістів, накрутка починається від двохсот гривень, до яких додається ще двісті за оренду, ще п’ятсот – на зарплатню продавців. Додайте сюди  ще податки і отримаєте приблизну вартість «фірмового» взуття.

Для любителів взуттєвого шопінгу не є секретом той факт, що у всіх точках є взуття – схоже, мов дві краплі води. Однак ціни на нього разюче відрізняються, іноді різниця становить і декілька сотень гривень. В той же час, вбивши у пошуковій системі запит «взуття оптом» кожен користувач інтернету зможе для себе зробити висновки, якою ж є справжня вартість взуття і звідки його завозять до Тернополя. Один із подібних магазинів, який знаходиться в Одесі, пропонує взуття, найнижча планка вартості якого становить всього 14 гривень!

Жіночі зимові чобітки у подібних інтернет-магазинах (здебільшого такі мають одеську «прописку») вартують від 70 гривень, а чоловічі – від 79 гривень. А у рубриці «Розпродаж» на ціни любо глянути – туфельки за 30-40 гривень виглядають не гірше за ті, які на прилавках стоять уже з двома нулями у ціні.

При купівлі «оптом» ціни взагалі відверто смішні, однак на тернопільські прилавки вони вже потрапляють з закруткою, про яку йшлося вище.

Якщо ж з взуттям без підборів наче все зрозуміло, то модницям, які полюбляють «екстремальну ходу»  (а як ще можна назвати пересування по нашому бездоріжжю та «безтротуаррю») можна лише поспівчувати.

Адже купуючи взуття на високих підборах, яке виготовлене десь у підпіллі та оформлене під орендовану «цукерочку» є ризик, що обидві одиниці взуття виготовленні з недотриманням стандартів, простіше кажучи, є різниця і у висоті підбору, і у місці його кріплення. Відтак, можна не лише підбори поламати, але й ноги.

 

А якщо ви зважилися придбати взуття «на шару» (магазини з такою назвою не дивина для Тернополя), то, мабуть, дуже швидко згадаєте приказку «скупий платить двічі». Дешевизна, звісно, там присутня, але «халява» – поняття дуже абстрактне. Різкий запах, який відчує кожен, хто переступив поріг наповненого крамом магазину, переконує – тут не шкірою пахне, та й не взуттям.

Відтак, врахувавши термін носіння «шарового» взуття, взувають нас не «на шару», а втридорого.

Завжди пам’ятайте, що взуття, яке вам не підійшло за якістю, ви можете повернути, керуючись Ст.8 ЗУ “Про захист прав споживачів”: «Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості

1. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

2. Стосовно непродовольчих товарів, що перебували у використанні та були реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача, зазначені у частині першій цієї статті, задовольняються за згодою продавця.

Згідно з цією частиною задовольняються вимоги споживача щодо товарів, гарантійний строк на які не закінчився.

3. Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред’являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Споживач має право пред’явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником.

4. Продавець і виробник під час продажу (реалізації) товару зобов’язані інформувати споживача про підприємства, що задовольняють вимоги, встановлені частинами першою і третьою цієї статті. За ненадання такої інформації встановлюється відповідальність згідно ізстаттями 15 і 23 цього Закону.

5. Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов’язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п’ять кілограмів продавцю, виробнику (підприємству, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) та їх повернення споживачеві здійснюються за рахунок продавця, виробника (підприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті).

6. За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості – протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін.

У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред’явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) інші вимоги, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої цієї статті.

7. Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не провадиться.

Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості перерахунок вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться виходячи з його вартості на час обміну, а в разі зниження ціни – виходячи з вартості на час купівлі.

При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред’явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни – виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору – в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

8. У разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов’язаний замінити їх на товари належної якості або повернути споживачеві сплачені ним гроші, якщо недоліки виявлено у межах строку придатності. При цьому розрахунки із споживачем провадяться в порядку, передбаченому абзацом третім частини сьомої цієї статті.

9. При пред’явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред’явлення або за згодою сторін в інший строк.

На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов’язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину обчислюється починаючи від дня видачі споживачеві товару після ремонту.

10. Споживач має право пред’явити виробнику (продавцю) вимогу про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного строку. Ця вимога може бути пред’явлена протягом установленого строку служби, а якщо такий не встановлено – протягом десяти років, якщо в товарі було виявлено недоліки (істотні недоліки), допущені з вини виробника. Якщо цю вимогу не задоволено у строки, передбачені частиною дев’ятою цієї статті, споживач має право на свій вибір пред’явити виробникові (продавцеві) інші вимоги, відповідно до частини першої цієї статті.

11. Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, – технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

У разі втрати споживачем технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, їх відновлення здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

12. Виробник зобов’язаний відшкодувати всі збитки продавця (підприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті), який розглядає претензію споживача до придбаного товару.

Продавець (виробник) товарів зобов’язаний у місячний строк відшкодувати підприємству, що виконує його функції, збитки, яких воно зазнало у зв’язку із задоволенням вимог споживача, передбачених цією статтею.

13. Вимоги, встановлені частиною першою цієї статті щодо товарів, виготовлених за межами України, задовольняються за рахунок продавця (імпортера).

14. Вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника»

Ознайомитися з іншими своїми  споживчими правами ви можете тут.

Ігор Чубак, like.te.ua