Чому 90% тернопільських школярів закінчують школу з вадами здоров’я?

Четвер, 07 листопада 2013, 03:34

Понад десять років навчання у школі перетворюють здорову дитину на дорослого з цілим букетом хвороб. І це без жодної нотки іронії. Визнають цей факт як медики, так і педагоги. Одні нарікають на порушення вимог умов навчання, інші вважають, що проблема у перевантаженні дітей навчанням та браку виховання з боку батьків. Так чи інакше, кожен з цих факторів нічого хорошого юному організму не приносить.

У школі - навчання, у поліклініці - медицина

Невтішною статистикою занепокоїлась Тернопільська міська рада. У стратегії розвитку міста чиновники розробили ряд заходів, які б у комплексі мали сприяти збільшенню тривалості життя населення. Поряд з тим, 2013-2014 навчальні роки оголошено «Роком здоров’я школяра», тому особлива увага мерії буде прикута до розробки та запровадження нової моделі надання медичних та профілактичних послуг молоді.

- Соціальна складова у стратегії розвитку міста є визначальною в міській раді, - каже начальник відділу охорони здоров’я та медичного забезпечення міськради Ростислав Левчук. - Діти, яким сьогодні 10 років, у 2020 році будуть випускниками наших шкіл. Аналіз їх стану здоров’я показує, що не все так добре, як би нам хотілося. Тому спільно потрібно розробити план заходів для покращення здоров’я дітей. У здоров’ї населення медицина відіграє тільки 10%.  Решта залежить від різних факторів: способу життя, харчування, виховання тощо.

Першим і доволі вдалим кроком щодо покращення здоров’я дитячого населення стало затвердження міською радою порядку надання медичних послуг, зазначає заступник головного лікаря з поліклінічної роботи міської дитячої лікарні Володимир Кучма.

- У частині медичного обслуговування школярів Тернопіль займає своєрідне становище. У 2002 році рішенням міської ради затверджено, що всі профілактичні щеплення повинні проводитись не у навчальних закладах, а педіатрами в дільничних поліклініках. Це можна пояснити тим, що дільничий лікар найкраще знає, чим хворіла дитина, коли і чи можна їй проводити вакцинацію. Так, планувалося весь лікувальний процес перенести в лікувальні заклади, а профілактичний – у навчальні, - каже Володимир Кучма. - Це дало позитивні результати: щеплення проводяться у лікувальних закладах, відтак за останні роки не виявлено побічних дій, пов’язаних із введенням імунобіологічних препаратів. У місті не зафіксовано смертельних випадків, які, на жаль, зареєстровано в Україні. Тому я вважаю, що рішення, прийняте міською радою у 2002 році, було цілком правильним.

Щорічні профілактичні огляди школярів проводилися медичними працівниками у поліклінічному відділенні в присутності батьків, а старшокласників - за письмовою згодою батьків. У поліклініці створено спеціальні умови, а саме - відмежовано кабінети, тому хворі діти не контактують зі здоровими.

«Мама каже сидіти рівно»

І маму треба слухати. Саме проблеми хребта сьогодні є найбільш поширеними серед школярів. А поряд з тим розвиваються й інші патології. У структурі захворюваності серед школярів перше місце займають ортопедичні захворювання, зокрема, порушення постави, каже Володимир Кучма. На другому місці – офтальмологія. Медики все частіше стали виявляти зниження гостроти зору у дітей.  Причому це стосується навіть малечі, яка тільки-но йде до школи. На третьому місці – ендокринна патологія. Щороку тернопільські медики підраховують, скільки дітей до них звернулося протягом навчального року, з якими захворюваннями. Відповідно до кількості пацієнтів лікарі визначають, у якій школі діти найздоровіші, а в якій - навпаки.

- Кожного року завідувач шкільним відділом дитячої міської лікарні вручає директорам шкіл звіт про проведену у навчальному закладі роботу, - розповідає Володимир Кучма. - Відповідно до кількості звернень учнів різних навчальних закладів формується рейтинг шкіл в окремій категорії захворювань. Після цього медики надають рекомендації щодо покращення умов перебування та навчання дітей. Наприклад, якщо школа знаходиться на першому місці у рейтингу офтальмологічних захворювань, то лікарі дають рекомендації щодо освітлення кабінетів, місця розташування предметів, навчальних парт тощо.

За словами Володимира Кучми, більшість керівників закладів відповідально ставляться до поставлених завдань і виконують усі рекомендації. Для попередження офтальмологічних захворювань у навчальних закладах потрібно забезпечити згідно з державними санітарними нормами освітлення в кабінетах та проводити двічі на рік перевірку гостроти зору у школярів, рекомендують медики. Для профілактики ортопедичної патології серед дітей шкільного віку потрібно ще більше зусиль, адже, по-перше, діти неправильно сидять, по-друге, велике навантаження на хребет спричиняє тривале сидіння за партою. Не витримує критики виконання нормативів державних санітарних норм щодо маркування парт. Вони не підібрані відповідно до росту учнів. Особливо це стосується середньої та старшої школи, зазначає Володимир Кучма.

Школярі працюють більше за дорослих

Життя  школярів з середини знає заступник начальника управління освіти та науки міськради Раїса Сауляк. Щоденно працюючи з навчальними закладами, жінка бачить, які проблеми потребують нагального вирішення.

- У школах міста навчається багато дітей-інвалідів та дітей із хронічними вадами, які спричинені спадковістю, - розповідає Раїса Сауляк. - Це означає, що дітей народжують непідготовлені люди, тому профілактику потрібно починати з виховання майбутнього батька та матері. Кожна людина, відповідно до Конституції, має восьмигодинний робочий день та сорокагодинний робочий тиждень. У цьому році Міністерством освіти запроваджено нові стандарти неповної та середньої освіти. Якщо раніше учні 5 класу, а це 10-річні хлопчики та дівчатка, мали навантаження 25 годин на тиждень, то тепер - 31. Навантаження 15-17-річних юнаків та дівчаток у школі становить 38 годин. Тепер враховуємо виконання домашнього завдання, репетиторство, гурткову роботу. Висновки робіть самі. І третій момент – більшість батьків, віддаючи дитину в школу, покладають на навчальний заклад всі проблеми та обов’язки як в питаннях навчання, так і виховання та здоров’я дитини. При цьому дитина перебуває поза межами батьківського нагляду всього 23% свого часу. Вважаю, що батьківське виховання залишається великою проблемою, яка підсилюється перевантаженням дітей у школах.

Існують певні критерії, відповідно до яких галузь охорони медицини визначає рівень здоров’я. Протягом цього року медики, педагоги, соціальні працівники Тернополя спільно працюватимуть над тим, щоб якісно покращити ці  показники. Якими саме заходами, наразі достеменно не відомо. Спеціально створена робоча група лише розпочала свою роботу. Зараз медики пропонують після проведення профоглядів та виявлення патології у школярів складати індивідуальний план оздоровлення дітей та розробляти загальні рекомендації. Очевидно, цього недостатньо, однак поки це все, що у нас є.

Зоряна Гарасимів ("Номер один")