Заза Корінтелі: «Музикант XXI століття не повинен себе обмежувати у творчості»

Неділя, 08 грудня 2013, 19:32

У ці дні любителі джазової музики у Тернополі мають чудово нагоду послухати представників цього стилю у музиці з різних країн. Так, у рамках фестивалю «JazzBez» на сцені нашого драмтеатру уже виступили грузинський гурт «ZumbaLend», український віртуоз-інструменталіст Павло Ігнатьєв, польський гурт «Tatvamasi» та спільний україно-ізраїльський проект «Mark Eliyahu & Marinita».

Цього року організатори фестивалю зробили акцент на етно-дзжазі. Першого дня тернопільська публіка мала можливість познайомитися із представниками цього напрямку з Грузії. Основа гурту «ZumbaLand» – це п’ятеро музикантів. Також до нього входять ще двоє людей, один з яких відповідає за звук, а другий бере на себе усі організаційні моменти. Щодо музики цієї формації, то вона поєднує в собі ритміку джазу, ф’южну, етно-року, а також інструментальні та вокальні імпровізації з автентичною грузинською мелодикою. Після концерту лідер «ZumbaLand» Заза Корінтелі розповів детальніше про свою команду і творчість журналістам.

-         Розкажіть, будь-ласка, з чого розпочалася історія «ZumbaLand»?

-         Наша історія розпочинається з 1993 року. Але тоді це був більше мистецький рух і конкретної назви ми ще не мали. Це були дуже важкі часи для Грузії. У країні йшла громадянська війна, війна в Абхазії. В той час ми були студентами, але не мали можливості піти в кіно, театр чи концерт, бо нічого не працювало, усі сцени були закриті. Але ми хотіли щось зробити для людей. Тому взяли музичні інструменти і грали просто на вулиці, у переходах, де могли.

-         А як виникла назва теперішнього гурту і хто до нього входить?

-         Слово «Zumba» мені наснилось. Хоча його можна розшифрувати, як абревіатуру нашої приказки. У перекладі на українську вона звучить так: «Варто тільки захотіти – обов’язково здійсниться!». У тому складі, який є зараз ми виступаємо уже чотири роки. Окрім мене, вокаліста, до гурту також входять Сандро Ніколадзе – вокал, флейта, перкусія та інші інструменти, бас гітарист Леван Дейсадзе, на клавішних грає Йозеф Капанадзе, а на барабанах – Заза Церцвадзе. Є ще один музикант, який відповідає за звук, іноді він приєднується до нас на сцені. А моя дружина Ніно відповідає за організаційні моменти. І я радію з того, що для кожного з нас це не тимчасовий проект, а наше життя.

-         Ви живете у Тбілісі, а як часто гастролюєте?

-         Так, основне наше місце перебування – це Тбілісі. Але останні 10 років ми багато їздимо по світу, зокрема, Європі. Ми виступали у Латвії, Литві, Естонії, Польщі, Німеччині, Чехії, Словаччині. Зараз уже протягом місяця виступаємо у різних європейських країнах. У рамках цього джазового фестивалю побували у Києві та у Тернополі. Маємо ще концерти у Львові, Івано-Франківську та у польських містах, а потім вже повернемося додому.

-         Що можете розказати про грузинський джаз?

-         Напевне про це більше знають музичні критики чи музикознавці, я ж просто музикант. Можу тільки сказати, що у своїй музиці ми відображаємо те, що переживаємо, як сприймаємо цей світ.

-         Одним із елементів вашої музики є грузинські фольклорні мотиви. Чому вирішили поєднувати джаз із фольком?

-          З грузинським фольклором я знайомий з дитинства. У мене був гарний вчитель, який навчав нас не тільки нотній грамоті та народним пісням. Він навчив нас як усе це сприймати, відчувати, говорив про необхідність виїжджати у села, і жити поряд з носіями цього фольклору. Окрім того, що я є керівником «ZumbaLand», я ще є організатором фольклорного фестивалю, якому уже одинадцять років. Щороку я з друзями їжджу регіонами нашої країни і записуємо на аудіо та відео тих старших людей, які знають і виконують наші народні пісні і танці. І ми вчимося у них. Фестиваль цей відбувається у третій тиждень липня і може тривати тиждень-два. А поєднати сучасну музику та фольклор я вирішив під час навчання в Академії сучасної музики і джазу, що у Кракові, у 1996-1998 роках. Як це мені вдається судити слухачам, але усе це роблю від душі. Я вважаю, що музикант 21-го століття не повинен мати якихось меж, і повинен пробувати робити все.

-         А які грузинські музичні інструменти ви використовуєте?

-         Ми дотримуємось того принципу, що у музиці можна використовувати будь-який інструмент, з якого можна видобувати звук – чи це камінь, чи дерево, чи щось інше. У нас є багато різних інструментів, але годинна концертна програма не дає можливості продемонструвати у повній мірі те, що ми робимо. Окрім того, що ми граємо на різних інструментах ми ще всі чудово співаємо акапельно і танцюємо. Думаю, наступного року, коли ми знову приїдемо на фестиваль, усе це можна буде побачити.

-         Фестиваль «JazzBez» поєднує різні міста та різні країни. На вашу думку, музика змінює світ на краще?

-         Думаю, так. Музика – це універсальна мова для спілкування, обміну інформацією. А для мене музика це ще й творчість стосунків, відносин і не тільки між людьми, а в широкому розумінні. Джаз – це основна моя діяльність протягом 20-ти років. Нічим іншим я не маю бажання займатись. Це моя радість і моє багатство.

Ольга Захарова, Тернопільська липа

Фото Kurt Lee