У Теребовлі ліквідують станцію переливання крові

Субота, 14 грудня 2013, 15:45

Реформатори сфери охорони здоров’я в області планують ліквідувати станцію переливання крові у Теребовлі. І це, до речі, вже не вперше. Однак досі цей процес не був настільки реалістичним, як зараз. Ліквідацію станції як юридичної особи медичне керівництво області планує у рамках реорганізації служби крові. За словами представників адміністрації, фактично у її діяльності нічого не зміниться. Просто вона стане структурним підрозділом Тернопільської обласної станції. Члени постійної депутатської комісії необхідності реорганізації служби не заперечують, натомість ліквідація районної станції до вподоби не всім.

Влада обіцяє, що колектив не постраждає

Питання про ліквідацію Теребовлянської станції переливання крові на розгляд профільної депутатської комісії обласної ради подав департамент охорони здоров’я. Мовляв, питання централізації станцій переливання крові та створення єдиного осередку постійно знаходиться на порядку денному МОЗ. І справді, у 2009 році вже була спроба ліквідувати Теребовлянську станцію. Однак тоді депутатська комісія не наважилась на цей крок, бо нібито потужність Теребовлянської станції, її матеріально-технічне забезпечення дозволяють ефективно працювати як окремій юридичній особі в рамках заходів щодо реформування служби крові. А створення на базі ТОСПК філії Тернопільського обласного центру переливання крові з ліквідацією її як юридичної особи призвело б до значного скорочення кваліфікованих працівників станції, знищення будівель, втрати обладнання та можливої ліквідації станції як такої. 2013 рік – дубль два.

Теребовлянська обласна станція переливання крові збудована за типовим проектом. Всього в Україні є лише 3 таких станції, всі інші розташовані у пристосованих приміщеннях. За словами головного лікаряТернопільської станції переливання крові Петра Лучанка, в останні роки районна структура працює неефективно, тому їй потрібні кардинальні зміни. Вони стосуватимуться лише організації робочого процесу і відбудуться з мінімальними втратами для трудового колективу, запевняє медик.

- У Теребовлянській станції переливання крові працюють понад 60 осіб. Кількість працівників, яка буде займатися заготівлею та переробкою, практично залишиться незмінною. Якщо відбудеться зменшення штатів, то це буде безболісно для колективу, каже Петро Лучанко.  – До того ж, не всі посади у Теребовлянському центрі переливання крові зайняті, є працівники пенсійного та глибоко пенсійного віку, яким уже пора іти на заслужений відпочинок.

Саме цей факт і насторожив членів депутатської комісії. У документі про ліквідацію йдеться про те, що з 63 працівників залишиться лише вісім. Що буде з іншими людьми?

Петро Лучанко пояснив, що вісім працівників, про які йде мова, займатимуться лише забором крові. Решта працюватимуть в інших напрямках: виготовлення препаратів, організаційній діяльності тощо.

- За результатами десятимісячника 2013 року Теребовлянська станція переливання крові заготовила 530 порцій крові, Борщівська – 409. У напрямку забору крові останньої працюють 6-7 працівників. Аналогічна ситуація буде й у Теребовлянській. Інші працюватимуть у своїх напрямках, - каже Петро Лучанко.

Про які напрямки йде мова, скільки конкретно людей там залишиться, який документ гарантуватиме їм нове робоче місце - наразі не відомо.

Голова депутатської комісії з охорони здоров’я, материнства та дитинства, депутат облради Леонід Ковальчукпереконаний, що для досягнення позитивного результату інколи доводиться чимось жертвувати. «Якщо буде необхідність провести оптимізацію, то ми зобов’язані це зробити. Треба навчитися рахувати гроші», - каже депутат.

Область могла б зекономити понад 17 мільйонів

І тут з’явилося ще одне «але». Ліквідовуючи станцію як юридичну особу, в Теребовлянській районній лікарні доведеться відкривати відділення переливання крові, а для цього необхідні додаткові кошти. Плюс працівникам районної філії доведеться систематичної доставляти препарати крові в Тернопіль, де знаходитиметься обласний центр переливання крові. У випадку створення госпітальних округів кожна з районних філій повинна буде транспортувати кров у структури, яким підпорядкована. Для цього потрібен транспорт, засоби для транспортування з дотриманням відповідних нормативів, пальне тощо.

Поряд з тим, створення єдиного центру та мережі філій має і багато позитивних моментів, адже вся екстрена допомога сконцентрована у Тернополі. Коли є виїзди у райони, з Тернополя виїжджають консультанти, які забирають кров. Наявність її в обласному центрі дозволить зекономити час, адже медикам не доведеться заїжджати у районні підрозділи.

Щороку на утримання Теребовлянської станції переливання крові витрачається близько 2,5 млн. грн. Натомість у частині виробництва продукції станція має мізерні показники, каже Петро Лучанко.

За словами медичних експертів, збереження неефективних закладів завдає області чималих збитків. Мовляв, Тернопільщина позбавляє себе високих медичних технологій і все через відстоювання містечкових інтересів. Адже, як уже зазначалося, подання щодо зміни статусу Теребовлянського центру переливання крові піднімалося ще кілька років тому. Тоді питання не пройшло погодження депутатами. Та якби перетворення вдалося здійснити ще тоді, то область кожного року економила б по 2,5 млн. грн. А на зекономлені кошти можна було б придбати нове обладнання, покращити умови перебування хворих, підвищити якість надання медичної допомоги.

- Таких прикладів в області можна навести чимало, - каже Леонід Ковальчук. Наприклад, медична бібліотека. Її послугами користуються одиниці, а кількість відвідувачів протягом року можна порахувати на пальцях. У той же час установу обслуговує близько 20 працівників. Виходить, бібліотека працює лише для того, щоб не залишити без роботи працівників. Це парадокс.

А ось голова бюджетної комісії облради Олександр Стадник переконаний, що область поспішає з даним рішенням. Наразі не затверджена концепція реформування галузі, яка визначатиме потребу у закладах в кожному регіоні, тому зараз щось ліквідовувати чи створювати недоцільно.

- У сфері охорони здоров’я проводиться ряд реформ, про які не знають ані населення, ані депутати у сесійному залі. В контексті певних питань мова йде не про реорганізацію установ, а про ліквідацію. В області має бути прийнята єдина концепція реформування. Ми повинні розуміти, що маємо на первинному рівні, скільки буде амбулаторій, фельдшерсько-акушерських пунктів та, врешті-решт, госпітальних округів, і що буде з лікарнями, які знаходяться в районах. Наразі такого розуміння нема. Тому питання оптимізації, реорганізації та інших перетворень потрібно проводити послідовно та системно. Рекомендую не виносити такі питання у сесійну залу, поки депутати не розглянуть концепції реформування медичної галузі в області, каже Олександр Стадник.

Члени комісії таки відклали питання, але не для того, щоб спершу прийняти концепцію, а щоб підготувати кваліфіковане обґрунтування. Організатори процесу готові давати необхідні пояснення та відповідати на запитання депутатів, а ось від наміченого шляху вони відступати не збираються.

Зоряна Гарасимів («Номер один»)