Одруження засуджених на Тернопільщині

Субота, 15 лютого 2014, 14:55

36 цивільних шлюбів було укладено протягом 2012-2013 рр. в колоніях Тернопільщини. Розірвано лише 5

Церковних шлюбів засуджені, які відбувають покарання у виправних закладах області, не брали, – каже начальник управління державної пенітенціарної служби в Тернопільській області Павло Лосик. – Хоча на території колоній діють і церкви, і каплички. Ми допускаємо до засуджених священиків різних конфесій – всіх, хто несе Боже слово і може позитивно впливати на наших підопічних.
Умови реєстрації засуджених, як і в звичайних наречених. Майбутні молодята подають документи за місяць до весілля по місцю відбування покарання того, хто за гратами. Призначається дата розпису. На церемонію, окрім одного з молодят, приїжджають батьки та найближчі родичі, каже Павло Лосик. Щоправда, стають на рушничок щастя молодята не у залі урочистих подій, а в святково прикрашеній кімнаті побачень. І медовий місяць триває у молодят лише три доби.
Наречена без вельона
З жінками, які відбувають покарання в Збаразькій виправній колонії №63, що у Добриводах, останніми роками не розлучались жодного разу. Щоправда, лише близько 10% засуджених мають законних чоловіків, каже начальник Збаразької виправної колонії №63 Олександр Ретюк.
Минулого року ми мали весілля, – каже Олександр Ретюк. – Наречений приїхав із заявою, шлюб зареєстрували, як і годиться, через місяць. Можу лише сказати, що статус законної дружини дуже позитивно вплинув на засуджену. І зараз ми готуємо документи на умовно-дострокове звільнення. Як все буде добре, скоро вони зустрінуться з чоловіком. Думаю, це буде гарна сім’я.
29-річна Вікторія (прізвища не називаємо з етичних міркувань – прим. авт.) родом з Керчі. Чоловік – її раніше засуджений земляк. Коли Вікторія опинилась за гратами, закохані довго переписувались, а згодом вирішили одружитись.
Жінка йшла під вінець у гарній сукні, однак, – не весільній. Вельона також не було. Однак, на церемонію у святково прикрашеній кімнаті побачень приїхали всі близькі родичі. Завітали на весілля і подруги, які також відбувають покарання.
Лише 10% мають чоловіків
Чоловік у Вікторії добрий, настирливий, – каже Олександр Ретюк. – Приїжджає, пише листи, підтримує її. Сподіваюсь, у них все буде добре.
Вікторія – вдруге судима. Перший раз їй дали «умовно», вдруге посадили за крадіжку на 3 роки. Коли вже рік була за гратами, стала законною дружиною. Однак, такі випадки у Добриводській колонії – рідкість. Адже тут відбувають покарання ті, хто судимі вдруге і більше. Або за тяжкі злочини. З 600 засуджених лише десята частина має чоловіків. І ті на побачення приїжджають вкрай рідко. У більшості романтичні стосунки полягають у переписці з тими, хто на волі.
У Копичинецькій виправній колонії №112, де відбувають покарання чоловіки, весілля відгуляли протягом двох останніх років аж 35 разів. Розлучень в цей період було 5, каже Павло Лосик.
Одруження навіть за гратами – це дуже добре, вважає начальник Копичинецької виправної колонії №112 Дмитро Возняк. Середній вік засуджених – 30 років. І всім їм хочеться тепла і дуже важливо знати, що хтось там, за парканом з колючим дротом, на них чекає. Комусь вони потрібні. У колонії зауважили, що після шлюбів більшість із засуджених намагаються чимдуж наблизити дату виходу на волю. Вони краще працюють і менше порушують дисципліну. Та й за допомогою законних дружин засуджених простіше привчити до порядку.
Вийшов з дружиною і 5-річною донькою
Весілля у Копичинецькій колонії – не рідкість. Однак, тут досі згадують випадок, який трапився близько 10 років тому.
До засудженого на 15 років ув’язнення за вбивство приїхала дівчина, – розповів Дмитро Возняк. – Молоді люди одружились. Коли він відсидів 7,5 років, далі відбував покарання на дільниці соціальної реабілітації – тобто, за межами колонії. Дружина його дочекалась, і коли він вийшов на волю, додому, до Криму, поїхали вже утрьох. Бо в цей час в них вже була 5-річна донька. Це вже була повноцінна сім’я.
Цього ув’язненого художника у колонії пам’ятають досі. Адже він професійно і дуже гарно розмалював церковну капличку, розташовану на території «зони».
Він час від часу телефонує, розповідає, як живуть, – каже Дмитро Возняк. – Тішить, що у їхній родині все добре. Росте дитина, він виправився. Зараз розписує церкви і офіси.
Один цивільний шлюб зареєстрований минулоріч і в Чортківському слідчому ізоляторі, повідомив керівник установи Володимир Заверуха. Чоловіка звинувачували у крадіжці автомобіля. Зараз він вже на волі, у колі своєї сім’ї.
Довідка
На Тернопільщині відбувають покарання близько 2 тис. засуджених. З них близько тисячі – у Копичинецькій колонії, ще 600 жінок – у Добриводах. Решта – у Чортківському СІЗО, повідомив начальник управління державної пенітенціарної служби в Тернопільській області Павло Лосик.

Джерело: 20 хвилин